Постанова

від 15.12.2010 по справі 37/62-42/343

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 15 грудня 2010 р.                                                                                    

№ 37/62-42/343  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:

Дунаєвської Н.Г.,

суддів:

Мележик Н.І.,

Владимиренко С.В. –доповідач,

розглянув

касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція "ЛЗ"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2010р.

та рішення

господарського суду міста Києва від 11.08.2009р.

у справі

№37/62-42/343

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція "ЛЗ"

до

Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводонакал"

про

стягнення грошових коштів,

За участю представників:

-          позивача: Лєман Н.Г., дов. №13-12/10 від 13.12.2010р.;

-          відповідача: Федоренко Ю.В., дов. №271 від 01.10.2010р.; Логвиненко К.О., дов.№312 від 01.10.2010р.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція "Лінія захисту" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення з відповідача боргу на суму 5619953,28грн., інфляційних збитків на суму 277431,98грн., 3% річних на суму 61299,1грн. та пені на суму 264488,76грн. внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за договорами №А-0605/03 від 06.05.2003р., №А-1908/03 від 23.12.2003р., №12/3-07 від 15.06.2007р. з додатковими угодами до нього.

Під час розгляду даної справи позивачем неодноразово збільшувались позовні вимоги. 25.03.2008р. позивачем була подана заява про збільшення позовних вимог у зв’язку з не включенням до розрахунку інфляційних збитків та 3% річних за січень-лютий 2008р., в якій просив стягнути з відповідача 5619953,28грн. основного боргу, інфляційних збитків на суму 477073,75грн., 3% річних на суму 95469,64грн. та пені на суму 264488,76грн. за несвоєчасне виконання взятих на себе останнім зобов’язань за договорами.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Під час нового розгляду справи позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог з проханням стягнути з відповідача основного боргу на суму 5619953,28грн., інфляційних збитків на суму 1140228,21грн., 3% річних на суму 247999,63грн., пені на суму 1289937,77грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.08.2009р. у справі №37/62-42/343 (суддя Паламар П.І.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція "Лінія захисту" задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція "Лінія захисту" 200298,63грн. боргу, 40592,12грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 4033,41 грн. три проценти річних з простроченої суми, 36547,65 грн. пені, 1148,63грн. витрат по оплаті державного мита, 5,31 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У позові в іншій частині відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2010р. у справі №37/62-42/343 (колегія суддів у складі головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Михальської Ю.Б., Тищенко А.І.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція "Лінія захисту" залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 11.08.2009р. у справі №37/62-42/343 змінено, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: "В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.10.2010р. у справі №37/62-42/343 замінено позивача (стягувача) Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція "Лінія захисту" його правонаступником Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція "ЛЗ".

Не погодившись з прийнятими у справі рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та доповненням до неї, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2010р. та рішення господарського суду міста Києва від 11.08.2009р. у справі №37/62-42/343 і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Подана відповідачем заява про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю прибути представника відповідача Логвиненка К.О. в судове засідання, судом касаційної інстанції відхиляється як безпідставне, оскільки в судовому засіданні 15.12.2010р. присутній представник  відповідача Логвиненка К.О.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу з доповненням до неї, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як з’ясовано місцевим господарським судом, між сторонами у даній справі були укладені договори №А-0605-03 на надання послуг з обслуговування боргових зобов’язань від 06.05.2003р., №А-1908-03 від 23.12.2003р. та №12/3-07 про надання юридичних послуг від 15.06.2007р., за умовами розділів 1-2 яких позивач зобов’язався вчинити від імені та за рахунок відповідача юридичні дії, спрямовані на повернення заборгованості від боржників відповідача. Для виконання доручення за цими договорами відповідач зобов’язався видати позивачу або працівникам останнього довіреності на представництво в судах, господарських судах, органах державної влади та управління.

Місцевим та апеляційним господарськими судами з’ясовано, що за виконання доручення позивачу встановлена плата, розмір якої погоджений сторонами розд. 4 договору №А-0605-03 від 06.05.2003р., розд. 3 договору №А-1908-03 від 23.12.2003р. та розд. 2 договору №12/3-07 від 15.06.2007р.

Місцевий господарський суд зазначив, що виконання позивачем доручення за договорами №№ А-0605-03 від 06.05.2003р., №А-1908-03 від 23.12.2003р. щодо повернення від боржників на користь відповідача 1535208,82грн. боргу підтверджується наявними у справі актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №28 від 30.07.2006р., №29 від 11.09.2006р., №31 від 19.10.2006р., №32 від 18.11.2006р., №33 від 11.12.2006р., дійшов висновку, що розмір належної на користь позивача плати становить 270298,63грн.

При цьому, пославшись на приписи ст.1006 ЦК України, зазначив про ненадання позивачем належних доказів виконання обов’язків та документальних доказів, підтверджуючих виконання доручення у обсязі заявленому в актах №30 від 19.09.2006р., №34 від 23.01.2007р., №№35-38 від 10.05.2007р., №39 від 11.12.2007р., №1 від 03.08.2007р., №3 від 05.12.2007р., місцевий господарський суд зазначив, що надходження на рахунок відповідача грошових коштів від боржників, вказаних у спірних договорах, не свідчить, що це стало наслідком виконання доручення позивачем та виникнення в нього права на оплату в більшому обсязі.

Врахував вищевикладене, вказав про сплату відповідачем на користь позивача 70000 грн., та ненадання останнім доказів належної оплати за договором, прострочення відповідачем виконання зобов’язання по оплаті за договорами, суд першої інстанції, керуючись приписами ст.ст. 622, 624, 625 ЦК України дійшов висновку про стягнення з відповідача 200298,63 грн. боргу, 40592,12грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 4033,41грн. 3% річних з простроченої суми, 36547,65грн. передбаченої договорами пені.

Натомість суд апеляційної інстанції не погодився з висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог, послався на висновок судово-економічної експертизи від 07.07.2010р. №1296/4858/10-19 про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем за надані за період з 11.06.2006р. по 01.11.2007р. послуги за вказаними договорами, керуючись приписами ст.ст.525, 526, 530, 610, 611, 625, 629 ЦК України, ст.193 ГК України, вказав про ненадання позивачем доказів, підтверджуючих заявлені позовні вимоги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, внаслідок чого змінив рішення суду першої інстанції з викладенням його резолютивної частини в іншій редакції.

Проте колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з наступних підстав.

При прийнятті оскаржуваних судових актів суди попередніх інстанцій всупереч приписів ст.11112 ГПК України не виконали вказівок Вищого господарського суду України у постанові від 12.02.2009р. у даній справі та не з'ясували всупереч ст.43 ГПК України виконання сторонами умов договору №А-0605/03 від 06.05.2003р., а саме: чи був письмово повідомлений відповідачем позивач про розмір "задоволених вимог" (у розумінні п.1.3 цього договору), дату, підстави, на яких відбулось задоволення вимог з направленням копії належним чином завірених підтверджуючих документів про таке задоволення протягом 3 днів з дня кожного конкретного випадку (повного або часткового) задоволення вимог відповідача (п.2.1.4 цього договору); чи звітував перед відповідачем позивач про виконані ним дії не рідше одного разу на місяць (п.2.2.2 даного договору); чи забезпечив позивач відповідача копіями документів, що супроводжували процес виконання даного договору та є в розпорядженні позивача (п.2.2.3 цього договору); чи надавався позивачем відповідачу рахунок для самостійного здійснення останнім обов'язкових платежів, необхідних для організації та забезпечення стягнення заборгованостей, як-то держмито, оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, тощо - в строк не більше 5 днів з дня надходження таких рахунків (п.3.3 даного договору); чи укладалися відповідачем з боржником мирова угода або угоди про розстрочення, відстрочення, прощення, списання, реструктуризації, тощо) заборгованостей, що є предметом обслуговування, для визначення суми винагороди позивача за цим договором (п.4.2 цього договору).

В порушення вимог ст.11112 ГПК України суди попередніх інстанцій не перевірили всупереч ст.43 ГПК України виконання сторонами умов п.5.1 даного договору, зокрема не з’ясували: чи були задоволенні повністю або частково кредиторські вимоги, послуги по задоволенню яких надає позивач шляхом витребування заборгованості від боржників відповідача, що є предметом цього договору, чи був наданий позивачем відповідачу рахунок з зазначеним у ньому у відповідності до п.4.1 цього договору розміром винагороди позивача.

Разом з цим, суди попередніх інстанцій всупереч ст.11112 ГПК України не виконали обов’язкових вказівок Вищого господарського суду України, та не з’ясували всупереч ст.43 ГПК України виконання сторонами умов договору №А-1908/03 від 23.12.2003р., а саме: чи були направлені відповідачем позивачу протягом 10 днів з моменту підписання цього договору належним чином завірені копії: договору з боржником –КП УЖГ Святошинського району м.Києва, актів звірок розрахунків за договором, витягів з особового рахунку боржника, платіжних документів, що надсилались боржнику через установи банку, довідок банківської установи про направлення боржнику платіжного документу на оплату послуг, документів про проведення часткової оплати послуг, в т.ч. шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, документів, що підтверджують надання пільг та субсидій споживачам боржника; свідоцтва про державну реєстрацію та довідки про включення боржника до ЄДРПОУ; статуту боржника; листування між боржником та відповідачем щодо оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення, погашення заборгованості; чи була оформлена Розрахунковим департаментом ВАТ "АК "Київводоканал" передача зазначених документів за актом прийому-передачі (п.2.1.1 цього договору); чи надавалося позивачем відповідачу повідомлення для самостійного здійснення останнім обов'язкових платежів, необхідних для організації та забезпечення стягнення заборгованостей, як-то держмито, оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, тощо - в строк не більше 5 днів з дня надходження таких повідомлень (п.2.1.4 даного договору); чи був письмово повідомлений відповідачем позивач про розмір задоволених вимог, дату, підстави, на яких відбулось задоволення вимог з направленням копії належним чином завірених підтверджуючих документів про таке задоволення протягом 3 днів з дня кожного конкретного випадку (повного або часткового) задоволення вимог відповідача (п.2.1.5 цього договору); чи направляв позивач відповідачу письмовий запит з вимогою своєчасного надання відповідачем усіх документів, необхідних для надання позивачем послуг за цим договором (п.2.4 даного договору); чи звітував позивач перед відповідачем на його вимогу про виконання обслуговування за цим договором та чи надавав позивач відповідачу копії документів, що супроводжували процес виконання договору та є в розпорядженні виконавця (п.2.5.2 та п.2.5.3 цього договору), а також чи надав позивач своєчасно відповідачу повідомлення про необхідність здійснення обов’язкових платежів для організації забезпечення стягнення заборгованостей, як-то держмито, оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу тощо.

Крім того, суди попередніх інстанцій всупереч ст.11112 ГПК України не виконали обов’язкових вказівок Вищого господарського суду України щодо з'ясування наявності рішень (постанов) суду (господарського суду), набравших чинності, про задоволення позову відповідача до боржника - КП УЖГ Святошинського району м. Києва, а також щодо з'ясування розміру задоволених позовних вимог про стягнення з останнього заборгованості, та щодо встановлення наявності прийнятих остаточних рішень (постанов), обумовлених п.п.3.1.2 та п.п.3.1.3 цього договору, наявності задоволених вимог відповідача шляхом перерахування коштів боржником або третьою особою на погашення заборгованості зі здійсненням аналізу надходжень коштів на рахунок відповідача, а також наявності задоволених вимог відповідача шляхом отримання інших активів або товарів на погашення заборгованості, обумовлених п.3.5 даного договору.

Поряд з цим суди попередніх інстанцій всупереч ст.11112 ГПК України не виконали вказівки суду касаційної інстанції про з'ясування питання щодо надання позивачем за умовами п.3.6 договору за результатами проведеного обслуговування відповідачу рахунку на оплату послуг, з зазначенням обсягу та вартості послуг, наданих останньому.

Разом з тим, суди всупереч ст.11112 ГПК України не з'ясували виконання сторонами умов, визначених договором №12/3-07 від 15.06.2007р., з урахуванням укладених до нього додаткових угод від 15.06.2007р. №№6-11, зокрема: чи надав позивач передбачені цими додатковими угодами юридичні послуги з захисту інтересів відповідача (представництво) в судах першої, апеляційної, касаційної інстанції та Верховному суді України за позовом відповідача до боржників, зазначених в цих додаткових угодах про стягнення з них заборгованості, чи надав відповідач на вимогу позивача для виконання цих додаткових угод усю інформацію, матеріали справ та документи, що можуть бути використані як докази по справах, чи були вони у випадку їх надання відповідачем позивачу в-подальшому повернуті відповідачу позивачем після виконання цих додаткових угод, чи виконанні фактично позивачем ці договірні умови, визначені додатковими угодами.

Водночас поза увагою судів попередніх інстанцій всупереч ст.11112 ГПК України залишена невиконаною обов’язкова вказівка Вищого господарського суду України щодо з'ясування, чи сплачено позивачу за надання ним послуг 2,5% від ціни позову протягом 10 банківських днів з дня підписання додаткових угод, чи отримав відповідач на свій розрахунковий рахунок від боржника чи третіх осіб (включаючи проведення розрахунків на виконання рішень державних органів) коштів, чи був залік зустрічних вимог з боржниками відповідача, чи отримав відповідач інше майно та /або активи або товари, матеріальні та нематеріальні права, чи був списаний або прощений борг боржників відповідача, а також чи вчинені будь-які інші дії, в результаті яких відбулось зменшення заборгованості щодо якої надаються послуги позивачем.

При цьому, суди попередніх інстанцій всупереч ст.11112 ГПК України не з'ясували суми погашеної заборгованості боржниками відповідачу за додатковими угодами до договору №12/3-07 від 15.06.2007р., з посиланням на належним чином засвідчені копії платіжних документів в підтвердження погашення боргу перед відповідачем.

Водночас при прийнятті оскарженої постанови суд апеляційної інстанції обмежився посиланням на висновок судово-економічної експертизи, який згідно ч.5 ст.42 ГПК України оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст.43 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, межі перегляду справи у касаційній інстанції, визначені ст.ст.1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, прийняті у справі постанова та рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до місцевого господарського суду в іншому складі суду, у зв’язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, витребувати та залучити до матеріалів справи усі документи, які стосуються предмету даного спору, дати їм належну правову оцінку, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення з дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до ст.11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція "ЛЗ" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2010р. та рішення господарського суду міста Києва від 11.08.2009р. у справі №37/62-42/343 скасувати, справу №37/62-42/343 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий суддя:

Н.Дунаєвська

Судді:

Н.Мележик

С.Владимиренко