Рішення від 11.09.2025 по справі 638/15624/25

Справа № 638/15624/25

Провадження № 2/638/6708/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

11.09.2025 Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

головуючої судді Штих Т. В.,

за участю секретаря Ковальчук А. П.,

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Бережного Олега Леонідовича, до Ліквідаційної комісії ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ, про звільнення майна з під арешту, -

в с т а н о в и в :

Адвокат Бережний О.Л., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовною заявою до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Автономній Республіці Крим, в якій просить звільнити квартиру АДРЕСА_1 з-під арешту, та скасувати арешт майна ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений на підставі, далі мовою оригіналу: «постановления о наложении ареста на имущество старшего следователя СО Алуштинского ГО ГУМВД Украины в АР Крым» від 18.10.2012 року.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що квартира АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 28 жовтня 2010 року належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований у вказаній квартирі. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер у віці ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після смерті сина ІНФОРМАЦІЯ_5 його мати, позивач по справі ОСОБА_1 , звернулася до Другої Харківської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини спадкова справа 73679656.

Під час збору ОСОБА_1 документів для оформлення прийняття спадщини з`ясувалося, що на квартиру АДРЕСА_1 , 1/3 частина якої належала померлому ОСОБА_2 , та яка є об`єктом спадкування, ще 18 жовтня 2012 року постановою СВ Алуштинського МВ ГУМВС України в АР Крим накладено арешт.

Як зазначено у Довідці про наявність або відсутність інформації про зареєстровані права на об`єкт нерухомого майна від 14.04.2025р.: «До матеріалів інвентаризаційної справи, за вищевказаною адресою долучено постанову СВ Алуштинського МВ ГУМВС України в АР Крим про накладення арешту на майно від 18.10.2012, якою накладено арешт на майно ОСОБА_5 (мовою оригіналу), ІНФОРМАЦІЯ_1 ». З отриманою адвокатом, далі мовою оригіналу, постановления о наложении ареста на имущество от 18 октября 2012 года, слідує: «Наложить арест на имущество обвиняемого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 , где бы такое не находилось.» Вказана постанова була спрямована до «См БРТИ г. Харькова» для виконання.

Накладення арешту на нерухоме майно обмежує права позивача як майбутнього власника, щодо вільного володіння та розпорядження майном.

За інформацією, що надана адвокату Бережному О.Л. Голосіївським районним судом м. Києва, на який відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 05 липня 2022 р. № 36/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (суди Автономної Республіки Крим та м. Севастополя)» змінено територіальну підсудність кримінальних проваджень, а саме Алуштинського міського суду АР Крим на Голосіївський районний суд м. Києва, кримінальна справа стосовно ОСОБА_2 не передавалась до Голосіївського районного суду міста Києва на зберігання.

За інформацією, що надана адвокату Бережному О.Л. від Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на виконанні відділу перебувало лише одне виконавче провадження АСВП №44858899 з примусового виконання виконавчого листа виданого 24.09.2014 Дзержинським районним судом міста Харкова, яке на теперішній час завершено. Надати біль детальну відповідь на адвокатський запит відділ не має можливості.

Від Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Автономній Республіці Крим відповіді на адвокатський запитне надійшло.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 14.08.2025 провадження по справі відкрито в порядку спрощеного провадження.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце, день та час слухання справи був сповіщений належним чином, причини неявки суду не відомі, заява про розгляд справи у його відсутність до суду не надходила.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст. 282-284 ЦПК України.

Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників, розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності та, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до положеньст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно зіст. 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності дост. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановленихст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно дост. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.

Відповідач не надав суду заперечень на позов та будь-яких доказів на їх підтвердження.

Суд, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, які містяться в матеріалах справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що син позивачки ОСОБА_6 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . За життя була відкрита кримінальна справа № 12012023051263 відносно нього за ст. 185 ч. 2, ст. 15 ч. 2, ч. 3 ст. 185 КК України.

18.10.2012 року старший слідчий СВ Алуштинського МВ ГУМВД України в АР Крим Александровський В.Н. розглянувши матеріали кримінальної справи № 12012023051263 у відношенні ОСОБА_2 , виніс постанову про накладення арешту на все майно ОСОБА_2 .

Відповідно Довідки КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» ХМР про наявність або відсутність інформації про зареєстровані права на об`єкт нерухомого майна від 14.04.2025р.: «До матеріалів інвентаризаційної справи, за вищевказаною адресою долучено постанову СВ Алуштинського МВ ГУМВС України в АР Крим про накладення арешту на майно від 18.10.2012, якою накладено арешт на майно ОСОБА_5 (мовою оригіналу), ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер у віці ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02 вересня 2024 року.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Другої Харківської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини спадкова справа 73679656, однак, позивачці було відмовлено у зв`язку з наявністю обтяження, а саме вказаного арешту на зазначене нерухоме майно.

Статтею 41 Конституції Українипередбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Першого ПротоколуКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст. ст.316,317,319 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно дост. 126 КПК України 1960 року, чинного на час накладення слідчим арешту на майно позивача, зазначений захід міг тимчасово застосовуватися слідчим або судом на період досудового слідства та/або судового розгляду для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна. Як було визначено в цій же статті, накладений на майно арешт мав бути скасований органом досудового слідства, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Правова природа арешту майна не змінилась і з прийняттям чинногоКПК України, норми якого більш докладно регламентують мету, підстави й порядок застосування та скасування цього заходу забезпечення кримінального провадження. Зокрема, згідно зіст. 170 КПК Українизавданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально - правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

В даному випадку, позивач ОСОБА_1 не була учасником кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 , яка розглядалася у порядку, передбаченомуКПК України 1960 року, а тому, на вказані правовідносини розповсюджуються положення саме цивільно-процесуального законодавства України.

Суд також враховує, що арешт на вказане майно накладений посадовою особою слідчого органу внутрішніх справ, тому, на теперішній час, вказані функції є компетенцією Ліквідаційної комісії Головного управління міністерства Внутрішніх Справ України в АР КРИМ. Питання визначення відповідачів по справі є правом позивача. Крім того відповідачем не доведено, «поза розумним сумнівом», його неналежність у вказаній справі та необґрунтованість позову, зважаючи на значну тривалість порушення прав позивача та неможливість їх захисту або поновлення в інший законний спосіб.

Також суд зауважує, що на реєстрацію обтяження відносно зазначеного нерухомого майна до КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» ХМР звернувся саме СВ Алуштинського МВ ГУМВД України в АР Крим який станом на час розгляду справи перебуває у стані припинення.

Відповідно ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно дост. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ч. 321ЦК Україниправо власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним із способів захисту права власності є гарантованастаттею 391 цього Кодексуможливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Власник 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . Після його смерті позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину, яка складається 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 .

Згідно ч. 5ст. 1268 ЦК Українинезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Стаття 1220 ЦК Українивстановлює, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Виходячи з викладеного вище та того, що на час звернення з позовною заявою до суду за наявності арешту накладеного на нерухоме майно, вже протягом тривалого часу порушується право позивача ОСОБА_1 на отримання спадщини, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися спадковим майном, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача ОСОБА_1 підлягає судовому захисту у заявлений нею спосіб шляхом зняття арешту з зазначеного об`єкту нерухомого майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,200,259,263-265,352 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в АР Крим про скасування арешту майназадовольнити.

Звільнити об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_3 з-під арешту та скасувати арешт нерухомого майна, накладений на об`єкт обтяження, на підставі постанови від 18.10.2012 старшого слідчого СВ Алуштинського МВ ГУМВД України в АР Крим Александровського В.Н.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи - в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 11 вересня 2025 року.

Суддя: Т. В. ШТИХ