Постанова від 11.09.2025 по справі 911/2117/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2025 р. Справа№ 911/2117/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Коробенка Г.П.

Хрипуна О.О.

за участю секретаря судового засідання: Антонюк А.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 11.09.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України

на рішенняГосподарського суду Київської області від 08.08.2024 (повний текст складено і підписано 18.03.2025)

у справі№ 911/2117/23 (суддя Смірнов О.Г.)

за позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України

до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1. Національної академії аграрних наук України,

2. Головного управління Держгеокадастру у Київській області,

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «ОАЗИС-ДМ»

4. ОСОБА_1

про визнання права постійного користування земельною ділянкою, скасування рішення державного реєстратора, витребування у постійне користування земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, в якій просить суд:

- скасувати рішення державного реєстратора Гаращенка В.В. від 08.12.2020 за індексним номером 55570437 про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 за Дмитрівською сільською радою Бучанського району Київської області з одночасним припиненням речових прав комунальної форми власності Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області на земельну ділянку площею 30 га з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848;

- визнати за Державним підприємством «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України право постійного користування земельною ділянкою площею 30 га з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, сільськогосподарського призначення, державної форми власності на території Дмитрівської сільської ради Бучанського (колишнього Києво-Святошинського) району Київської області на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії КВ від 17.02.95, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 4;

- витребувати з незаконного володіння Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області на користь Державного підприємства «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України у постійне користування земельну ділянку площею 30 га з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, сільськогосподарського призначення, державної форми власності, з одночасним припиненням речових прав комунальної форми власності Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області на земельну ділянку.

Правові позиції учасників судового процесу щодо спору детально будуть викладені нижче.

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.08.2024 у справі № 911/2117/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у позивача права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 про визнання якого заявлено позовну вимогу не доводить наявність передумов для звернення до суду з віндикаційним позовом.

При розгляд спору сторін по суті судом першої інстанції було встановлено наступні обставини:

- в вданому випадку, з урахуванням приписів ст. 387 ЦК України, саме власник держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, може просити про захист свого права шляхом витребування спірної земельної ділянки з володіння кінцевого набувача. Статус володільця у держави буде відновлений у разі задоволення вимог у частині витребування саме на її користь спірної земельної ділянки та внесення до відповідного державного реєстру запису про право власності держави на цю ділянку;

- при цьому, після того власник може ставити питання про захист прав від порушень, які не пов`язані із позбавленням його володіння спірною земельною ділянкою, тоді як ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України в даних правовідносинах є землекортсувачем, що в т.ч. встановлено рішенням суду у справі № 911/1161/22 та підтверджується наданим доказами по справі № 911/2117/23;

- пред`явлення вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення права;

- спір у даній справі спрямований на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства.

- в силу статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, проте позивач до таких органів державної влади не належить, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що саме позивачу в межах наявного юридичного конфлікту слід звертатися з віндикаційним позовом;

- питання права користування Державного підприємства «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України спірною земельною ділянкою досліджувалося під час розгляду справи № 911/1161/22, що вбачається з мотивувальної частини вказаного рішення, тому відсутні підстави приймати рішення суду з цього приводу із відображенням такого рішення у резолютивній його частині.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне підприємство «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 08.08.2024 у справі № 911/2117/23 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом першої інстанції не з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права, що призвело до невідповідності висновків, викладених у оскаржуваному рішенні, обставинам справи.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що

- право постійного користування позивача на спірну земельну ділянку не припинялось з підстав передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним, що і зумовило звернення позивача до суду з цим позовом, як землекористувача, якого незаконного позбавили права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, площею 30 га без наявності для цього законних правових підстав, з втручанням у право позивача на мирне володіння та користування майном (земельною ділянкою);

- позивач звертався до суду, зокрема з вимогою витребувати належне йому право постійного користування на спірну земельну ділянку, а не витребування права власності на спірну земельну ділянку;

- зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що єдиною підставою для відмови у задоволенні позову стало те, що позивач не є належним суб`єктом права, який наділений достатнім колом прав та обов`язків для захисту інтересів держави, проте судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, зокрема було неправильно визначено, що є предметом спору, оскільки позивач звернувся до суду від власного імені за захистом саме свого права постійного користування на виділену йому у постійне користування та володіння земельну ділянку 3222484400:09:004:5848, а не за захистом прав та інтересів держави, що виключає представницькі відносини позивача інтересів держави у даному спорі, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до витягу протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 справу № 911/2117/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Мальченко А.О., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2025 Державному підприємству «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 08.08.2024 у справі, № 911/2117/23, зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 08.08.2024 у справі № 911/2117/23 до закінчення апеляційного розгляду, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Київської області від 08.08.2024 у справі № 911/2117/23, постановлено розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, справу № 911/2117/23 призначено до розгляду на 14.05.2025 о 12:00 год., витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/2117/23.

16.04.2025 матеріали цієї справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

21.04.2025 до суду від третьої особи 4 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник проти задоволення апеляційної скарги заперечив, пославшись на те, що:

- суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач, як особа, якій спірні земельні ділянки були виділені на праві постійного користування, не є належним суб`єктом права, який наділений достатнім колом прав та обов`язків для захисту інтересів держави як власника спірних земельних ділянок шляхом пред`явлення віндикаційного позову;

- скасування рішення державного реєстратора не є ефективним та необхідним способом захисту у даному випадку, а єдиним ефективним речовим способом захисту у даному випадку є віндикація земельної ділянки, позаяк спірна земельна ділянка зареєстрована за відповідачем, а отже до відповідача перейшли усі правомочності власника земельної ділянки та фактичне володіння нею, доки презумпцію правомірності набуття відповідачем такої ділянки не буде спростовано, але позивач, не має права на звернення до суду з віндикаційним позовом;

- територіальна громада набула права комунальної власності на спірну земельну ділянку в силу закону, позаяк на час віднесення земельної ділянки до території с. Дмитрівка, остання не належала до земель, право власності на які не переходить, і, як наслідок, державна реєстрація спірної земельної ділянки в подальшому була здійснена відповідно до закону. Відтак, з огляду на зазначене, Дмитрівська сільська рада Бучанського району Київської області мала всі повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, зокрема на її продаж відповідачеві, що й було здійснено.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 № 09.1-08/1180/25 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/2117/23 у зв`язку з перебуванням судді Мальченко А.О., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці з 05.05.2025 по 18.05.2025 включно.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 справа № 911/2117/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Київської області від 08.08.2024 у справі № 911/2117/23 прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів (головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Тищенко О.В.), учасників справи повідомлено, що розгляд апеляційної скарги відбудеться у раніше визначені дату та час, а саме 14.05.2025 о 12:00 год.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 розгляд апеляційної скарги відкладено на 24.06.2025 об 11:20 год.

23.06.2025 до суду від третьої особи 2 надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи, в якій заявник просить слухати вказану справу без участі представника Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області у зв`язку з участю в іншій справі, прийняти рішення на розсуд суду, про результати прийнятого рішення поінформувати третю особу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 розгляд апеляційної скарги відкладено на 15.07.2025 о 12:00 год.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 розгляд апеляційної скарги відкладено на 31.07.2025 о 12:30 год.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 № 09.1-08/1761/25, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці у період з 28.07.2025 по 01.08.2025 включно, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/2117/23.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 справа № 911/2117/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Кравчук Г.А., Хрипун О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2025 справу № 911/2117/23 прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів (головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Кравчук Г.А., Хрипун О.О.), учасників справи повідомлено, що розгляд апеляційної скарги відбудеться у раніше визначені дату та час, а саме 31.07.2025 о 12:30 год.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2025 № 09.1-08/1761/25 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/2117/23 у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному з 31.07.2025.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2025 справа № 911/2117/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2025 справу № 911/2117/23 прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів (головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Коробенко Г.П., Хрипун О.О.), апеляційну скаргу призначено до розгляду на 11.09.2025 об 11:20 год.

Станом на 11.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідач, треті особа 1, 2 та 3 представників в судове засідання не направили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача та третіх осіб 1, 2 3, за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представники учасників судового процесу надали пояснення по суті спору, в яких власні правові позиції підтримали.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву інших письмових пояснень, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, з наступних підстав.

Звертаючись до суду з цим позовом позивач зазначає про таке.

Відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії КВ, виданого на підставі рішення Дмитрівської сільської ради від 28.12.94, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 17.02.95 за № 4, Дослідному господарству «Дмитрівка» (перейменовано на Державне підприємство «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України») надано у постійне користування земельну ділянку загальною площею 763,3 га на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області для сільськогосподарського виробництва.

Постановою Президії Української академії аграрних наук від 26.08.2004, оформленою протоколом № 12, погоджено, як виняток, пропозицію Інституту садівництва УААН щодо продажу основних засобів, які знаходяться на балансі дослідного господарства «Дмитрівка» Інституту садівництва УААН, насаджені та побудовані за рахунок власних надходжень, одержаних від господарської діяльності, і розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Дмитрівка. Пунктом 2 вказаної постанови Президією Української академії аграрних наук погоджено з пропозицією дирекції Інституту садівництва УААН та враховуючи згоду землекористувача щодо вилучення з землекористування дослідного господарства «Дмитрівка» Інституту садівництва УААН, зокрема, земельної ділянки площею 400,1 га, на якій розміщені об`єкти інженерного забезпечення (гідроспоруди, зрошувальна система тощо) та передачу права користування цією землею ТЕК «Акорд».

Пунктом 3 вказаної постанови Президією Української академії аграрних наук доручено директору Інституту садівництва УААН Кондратенку П.В. та директору дослідного господарства «Дмитрівка» цього інституту Саченку А.І. здійснити продаж зазначених основних засобів, вилучення земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти відчуження, та використання коштів від їх реалізації відповідно до чинного законодавства.

На підставі біржового контракту Київської агропромислової біржі № 824 від 29.09.2004 та акта прийому-передачі гідроспоруд від 12.10.2004 ТЕК «Акорд» набула права власності на гідроспоруди, розташовані в тому числі і на спірній земельній ділянці.

Рішенням Районної ради Києво-Святошинського району від 12.05.2016р. № 117-08-VII спірна земельна ділянка віднесена до меж с. Дмитрівка.

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.05.2017 № 35463715 за ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» на підставі державного акта на право постійного користування землею серії КВ від 17.02.95 зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222484400:09:004:5613 площею 48,0896 га, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Листом від 05.12.2018 № 20584/0-11733/0/17-18 Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області надано згоду ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5613. В результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5613 утворено дві земельні ділянки, у тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 площею 30 га.

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.03.2019 № 46190342 зареєстровано право державної власності за державою, в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області з правокористувачем: ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 площею 30 га. На вищевказаній земельній ділянці розміщено об`єкт нерухомого майна насосна станція площею 60,3 кв. м.

02.12.2020 між ТЕК «Акорд» (продавець) та ТОВ «Оазис-ДМ» (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець передає належну йому на праві власності зрошувальну систему з санітарно-технічним будинком, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Дмитрівка, вулиця Молодіжна, будинок 1 у власність покупця, а покупець приймає вказану зрошувальну систему і сплачує за неї обговорену грошову суму. Зрошувальна система розташована на земельній ділянці, площею 30,0000 га, кадастровий номер 3222484400:09:004:5848. Опис об`єкта: насосна станція (водокачка) позначена на плані літерою «А» загальною площею 60,3 кв. м, свердловина (І), трубопровід (II), дорога (III). Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. та зареєстрований в реєстрі за № 28287.

Рішенням державного реєстратора Гаращенка В.В. від 08.12.2020 № 55570437 внесено виправлення до розділу про право власності, а саме: видалено власника земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 та додано нового власника Дмитрівську сільську раду Бучанського району Київської області, змінено форму власності з державної на комунальну.

06.09.2022 між ТОВ «Оазис-ДМ» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити вартість зрошувальної системи з санітарно-технічним будинком, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Зрошувальна система розташована на земельній ділянці площею 30 га кадастровий номер 3222484400:09:004:5848.

Згідно з даними з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.09.2022 індексний номер 309117423 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на зрошувальну систему з санітарно-технічним будинком, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 площею 30 га, на підставі договору купівлі-продажу від 06.09.2022, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.І.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.07.2022 № 304260089 вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора та внесення виправлень до розділу про право власності щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 були:

- постанова Української академії аграрних наук від 26.08.2004 протокол №12 щодо надання згоди на вилучення з користування Дослідного господарства «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» земельних ділянок загальною площею 470 га;

- технічний паспорт виданий 30.05.2019 видавник - ТОВ ФБК «РА ГРУП» на об`єкт нерухомого майна - насосну станцію площею 60,3 кв.м;

- лист ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» від 11.04.2019 № 43 щодо надання згоди на вилучення з користування підприємства земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848;

- договір купівлі-продажу від 02.12.2020 № 28287;

- ст. 377 Цивільного кодексу України;

- п. «е» ст. 141 Земельного кодексу України;

- відомості з Державного земельного кадастру № 31328181.

Позивач зазначає, що в результаті зазначених дій державного реєстратора, фактично, з державної власності Головного управління Держгеокадастру у Київській області та з постійного користування позивача вибула земельна ділянка з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 площею 30 га, а вказане рішення про проведення реєстраційної дії було прийнято державним реєстратором на підставі недійсних документів, оскільки рішення щодо передачі земельної ділянки з державної власності в комунальну власність на користь Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області не приймалось, позивач не звертався із заявою (листом) про припинення права постійного користування земельною ділянкою до власника - Головного управління Держгеокадастру у Київській області, а тому відповідне рішення про припинення права постійного користування власником земельної ділянки не приймалось, згоди на вилучення земельної ділянки з постійного користування позивача Президія Національної академії наук України не надавала. При цьому позивач зазначає, що рішення про скасування акта на право постійного користування землею серії КВ від 17.02.1995 за № 4 не приймалось.

З огляду на вказані обставини позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить:

- скасувати рішення державного реєстратора Гаращенка В.В. від 08.12.2020 за індексним номером 55570437 про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 за Дмитрівською сільською радою Бучанського району Київської області з одночасним припиненням речових прав комунальної форми власності Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області на земельну ділянку площею 30 га з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848;

- визнати за Державним підприємством «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України право постійного користування земельною ділянкою площею 30 га з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, сільськогосподарського призначення, державної форми власності на території Дмитрівської сільської ради Бучанського (колишнього Києво-Святошинського) району Київської області на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії КВ від 17.02.95, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 4;

- витребувати з незаконного володіння Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області на користь Державного підприємства «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України у постійне користування земельну ділянку площею 30 га з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, сільськогосподарського призначення, державної форми власності, з одночасним припиненням речових прав комунальної форми власності Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області на земельну ділянку.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, зазначивши про таке.

Рішенням районної ради Києво-Святошинського району від 12.05.2016р. №117-08-VII спірна земельна ділянка віднесена до меж с. Дмитрівка Києво-Святошинського району Київської області, а тому з дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчий актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» з 01 січня 2013 року, всі землі у межах населених пунктів, що не зазначені у підпунктах «а» і «б» пункту 4 Розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» є землями відповідних територіальних громад, тобто належать до комунальної форми власності.

Право комунальної власності було оформлене лише 08.12.2020, що втім не впливає на момент виникнення такого права та що підтверджується витягом з ДРРП щодо спірної земельної ділянки, що доданий до позовної заяви.

З переліку документів на підставі яких було здійснено реєстрацію права комунальної власності за відповідачем вбачається, що реєстрація була проведена на підставі всіх необхідних, визначених п. 5 Розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», документів.

Отже, законним користувачем спірної земельної ділянки на час здійснення державної реєстрації права комунальної власності було ТОВ «ОАЗИС-ДМ», а спірна земельна ділянка не належала до земель державної власності, що не переходять у комунальну.

Також відповідач посилається на ті обставини, що як свідчать постанова Президії Української академії аграрних наук та протокол № 12 від 26.08.2004, дирекція Інституту садівництва УААН звернулася до Президії УААН листом від 20.08.2004 № 495-а з клопотанням про продаж зрошувальної системи, яка знаходяться на нинішній спірній земельній ділянці та перебувала на балансі Дослідного господарства «Дмитрівка» Інституту садівництва УААН, а також про вилучення із користування Дослідного господарства «Дмитрівка» Інституту садівництва УААН земельної ділянки на якій ця зрошувальна система розташована із передачею земельної ділянки у користування покупцеві зрошувальної системи ТЕК «АКОРД», на що Президією УААН була надана повна та недвозначна згода. З техніко-економічного обґрунтування продажу основних засобів №274 від 06.08.2004 року вбачається, що основні засоби позивача були в критичному стані (багаторічні насадження значно зріджені, велика кількість загинула, в зв`язку з чим підлягали списанню, дренажні системи зруйновані та не підлягали використанню без капітального ремонту, автодороги потребували перекриття) та їх відновлення вимагало надвеликих інвестиційних коштів. Позивач в листі №85 від 20.08.2004 року, адресованому Українській академії аграрних наук, у зв`язку з відсутністю коштів, просив надати дозвіл на продаж таких основних засобів.

Відповідно до листа Інституту садівництва УААН до УААН від 20.08.04 року № 495-а, Інститут садівництва УААН дозволено продаж основних засобів позивача та вилучення земельних ділянок. В подальшому ТЕК «АКОРД» набула права власності на зрошувальну систему, розташовану на спірній земельній ділянці на підставі Біржового контракту Київської агропромислової біржі №824 від 29.09.2004. Листом №312/1 від 12.10.2004 Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва УААН повідомило Голову Києво-Святошинської РДА, яка на час направлення листа була розпорядником земель державної власності, про те, що не заперечує проти вилучення земельної ділянки площею 400,1 га на підставі постанови Президії Української академії аграрних наук та протоколу № 12 від 26 серпня 2004 року.

Як зазначає відповідач, позивач в зв`язку з відмовою від користування частиною земель на підставі постанови Президії Української академії аграрних наук та протоколу № 12 від 26.08.2004 не здійснив оформлення нового або ж переоформлення існуючого Акта на праве постійного користування з урахуванням нового складу земель, що залишились у постійному користуванні. При цьому відповідач посилається на ст. 1 Закону України «Про меліорацію земель» та ч. 1 ст. 188 ЦК України, і зазначає, що гідроспоруда разом з іншими допоміжними будівлями та системою зрошувальних каналів, що пролягають по всій території земельної ділянки, фактично є єдиним цілим у зв`язку з чим земельна ділянка підлягала передачі у тому розмірі у якому вона була передана.

Також відповідач зазначає, що відповідно до правових висновків Верховного Суду щодо застосування ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України у тій же редакції, яка була чинною під час відчуження нерухомого майна, що розташоване на спірній земельній ділянці на користь ТЕК «АКОРД», земельна ділянка, розташована під придбаним нерухомим майном у розмірі необхідному для його обслуговування, переходить на тому самому правовому титулі, що мав попередній власник нерухомого майна, до нового власника такого нерухомого майна автоматично у силу закону та виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та майна, розташованого на ній. При цьому такий перехід, як випливає з правових висновків Верховного Суду, не може залежати від дій колишнього користувача щодо відмови від права користування, а тому добровільна відмова останнього від такого права не потрібна.

Відповідач підсумовує, що:

-ЗК України у редакції, чинній на момент прийняття зазначеної постанови, не передбачав можливості набуття права постійного користування земельною ділянкою у зв`язку зі скасуванням рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою, як не передбачав і можливості поновити припинене право шляхом скасування добровільної відмови від права постійного користування земельною ділянкою. Відтак УААН та дослідним господарством «Дмитрівка» Інституту садівництва УААН не було дотримано процедури набуття права постійного користування земельною ділянкою, встановленої законом;

- враховуючи, що до покупця зрошувальної системи, що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, перейшло право власності на зазначене нерухоме майно, до нього також перейшло право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848;

- на момент проведення державної реєстрації спірної земельної ділянки за відповідачем, земельна ділянка не перебувала у постійному користуванні національної галузевої академії наук, а отже позивачем зроблено неправильний висновок, що процес переходу земельної ділянки із державної у комунальну власність регулюється ст. 117 ЗК України, адже земельна ділянка перейшла у комунальну власність в силу положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», яким визначено інший порядок.

В подальшому, позивач на підставі Наказу НААН України №45 від 01.02.2018 «Про проведення робіт з інвентаризації нерухомого майна та земельних ділянок, оформлення права власності на об`єкти нерухомості та права користування земельними ділянками» з 2018 року розпочав процес впорядкування земельних ділянок, які перебували в його постійному користуванні на підставі Акта постійного користування (за виключенням земельних ділянок відправо користування якими було припинене в 2004 році), в результаті чого сформувалися земельні ділянки, на яких розташоване лише нерухоме майно ТЕК «АКОРД».

Також позивач на підставі Наказу НААН України №45 від 01.02.2018 «Про проведення робіт з інвентаризації нерухомого майна та земельних ділянок, оформлення права власності на об`єкти нерухомості та права користування земельними ділянками» з 2018 року розпочав процес впорядкування земельних ділянок, які перебували в його постійному користуванні на підставі Акта постійного користування (за виключенням земельних ділянок від користування якими він відмовилося в 2004 році), в результаті чого сформувалися земельні ділянки, на яких розташоване лише нерухоме майно ТЕК «АКОРД».

Так, для прикладу Листом №42 від 11.04.2019 позивач повідомив про відмову від права користування однією з земельних ділянок в зв`язку з продажем об`єкта нерухомого майна.

Окрім того, позивач листом №43 від 11.04.2019 повідомив про відмову від користування та відсутність власного майна на спірній земельній ділянці (копія листа додається).

З метою впорядкування земельних ділянок позивач звертався до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з клопотанням про поділ земельних ділянок, на що отримав згоду, що може бути підтверджено Листом №20584/0-11733/0/17-18 від 05.12.2018.

В результаті поділу була сформована в т.ч. земельна ділянка 3222484400:09:004:58-8 Вказане може бути підтверджено зокрема, заявою позивача на ім`я державного кадастрового реєстратора б/н від 18.11.2019 року.

Після цього, позивач звертався до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з листом №22 від 28.01.2021 з проханням про надання інформації про земельні ділянки, які перебувають в користуванні позивача.

У відповідь на даний лист Головне управління Держгеокадастру у Київській області листом№19-10-0.221-1487/2-21 від 10.02.2021 повідомило перелік таких земельних ділянок, серед яких немає земельної ділянки 3222484400:09:004:5848.

Таким чином, хронологія подій щодо порядку користування земельною ділянкою 3222484400:09:004:5848 відома як позивачу так і Головному управлінню Держгеокадастру у Київській області, що підтверджується наведеним вище та описаними вище листами.

Про вказані обставини свідчить в тому числі й лист-відповідь Головного управління Держгеокадастру у Київській області №4/0-3/0/17-22 від 27.01.2022 на звернення ТОВ «ОАЗИС-ДМ» щодо оформлення права користування земельними ділянками, яким Головне управління Держгеокадастру у Київській області повідомило, що спірні земельні ділянки перебувають в комунальній власності.

Отже, територіальна громада набула права комунальної власності на спірну земельну ділянку в силу закону у 2016 році, позаяк на час віднесення земельної ділянки до території с. Дмитрівка, остання не перебувала у постійному користуванні державного підприємства, і, як наслідок, державна реєстрація спірної земельної ділянки в подальшому була здійснена відповідно до закону.

Разом з тим, відповідач вважає, що скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права комунальної власності на спірну земельну ділянку як і визнання права постійного користування спірною земельною ділянкою є неналежними способами захисту з огляду на практику КГС ВС у справі № 906/283/20, ВП ВС у справі № 359/3373/16-ц, КЦС ВС у справі № 688/4167/16-ц; зазначає, що скасування рішення державного реєстратора не є ефективним та необхідним способом захисту у даному випадку; вважає, що єдиним ефективним речовим способом захисту у даному випадку є віндикація земельної ділянки.

При цьому відповідач також посилається на ті обставини що у позові позивач стверджує про порушення свого права постійного користування спірною земельною ділянкою внаслідок «незаконної» реєстрації за Відповідачем права комунальної власності на неї.

Як зазначає відповідач, зазначеною реєстрацією було посвідчено перехід земельної ділянки з державної у комунальну форму власності. Тобто мала місце зміна форми власності земельної ділянки. Зазначена зміна форми власності прав позивача не порушує, оскільки останній власником земельної ділянки не був, а у постійному користуванні можуть перебувати як землі державної так і комунальної власності. Позивач не є ані власником спірної земельної ділянки ані уповноваженим державою органом на розпорядження землями державної форми власності. З огляду на зазначене позивач не має права на звернення до суду за захистом права власності на землі державної форми власності.

Томі відповідач робить висновок, що позивач немає права на звернення до суду з віндикаційним позовом про витребування земельної ділянки на користь держави і зауважує, що володільцем земельної ділянки є саме ОСОБА_1 , а не відповідач, а відтак позов пред`явлений не до тієї особи.

При цьому посилається на висновки КГС ВС, зроблені у постанові від 24.05.2023 у справі № 916/875/20, висновки у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц та зазначає, що позивач немає права на звернення до суду з віндикаційним позовом про витребування земельної ділянки на користь держави.

При цьому, зазначає, що витребування спірної земельної ділянки у відповідача у постійне користування, не призведе до фактичного відновлення прав позивача, а лише призведе до виникнення ситуації, у якій дві особи мають однакові взаємовиключні права на спірну земельну ділянку - право оренди та право постійного користування, а тому позивачем заявлені неефективні та неналежні способи захисту, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції, ухвалою Господарського суду Київської області від 16.08.2022 відкрито провадження у справі 911/1161/22, відповідно до якої зазначено, що: «21.07.2022 р. до господарського суду Київської області надійшла позовна заява заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, в якій він (з урахуванням пояснень, які надійшли до суду на усунення недоліків позовної заяви) просить усунути перешкоди у здійсненні Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області права користування та розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, шляхом скасування рішення державного реєстратора від 08.12.2020 р. з індексним номером 55570437 про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:090:004:5848 за Дмитрівською сільською радою Бучанського району Київської області з одночасним припиненням речових прав Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:090:004:5848 та усунути перешкоди у здійсненні Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області права користування та розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, шляхом її повернення на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:090:004:5848.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при прийнятті рішення № 55570437 щодо державної реєстрації комунальної форми власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 за Дмитрівською сільською радою Бучанського району Київської області державним реєстратором Гаращенком В.В. в порушення вимог ст.ст. 78, 116 Земельного кодексу України та його Перехідних положень, ст.ст. 10, 23, 24, 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, п.п. 40, 81-2 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127, за відсутності згоди Президії Національної академії аграрних наук України не встановлено невідповідності заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, невідповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному земельному кадастрі, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах, внаслідок чого державу в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області позбавлено права (власності) розпорядження, а ДП Дослідне господарство Дмитрівка Інституту садівництва НААН України права користування земельною ділянкою площею 30 га з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, з огляду на що, за твердженням прокурора, інтереси держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області підлягають захисту відповідно до ст.ст. 21, 152 Земельного кодексу України та ст.ст. 16, 391 Цивільного кодексу України.».

Рішенням суду по справі 911/1161/22 від 06.04.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 та постановою Верховного Суду від 06.08.2024, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Так, під час розгляду справи № 911/1161/22 Господарським судом Київської області було встановлено наступне:

«Відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії КВ, виданого на підставі рішення Дмитрівської сільської ради від 28.12.1994, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 17.02.1995 за № 4, Дослідному господарству «Дмитрівка» (перейменовано на Державне підприємство «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України») надано у постійне користування земельну ділянку загальною площею 763,3 га на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області для сільськогосподарського виробництва.

Постановою Президії Української академії аграрних наук від 26.08.2004, оформленою протоколом № 12, погоджено, як виняток, з пропозицією Інституту садівництва УААН щодо продажу основних засобів, які знаходяться на балансі дослідного господарства «Дмитрівка» Інституту садівництва УААН, насаджені та побудовані за рахунок власних надходжень, одержаних від господарської діяльності, і розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Дмитрівка.

Пунктом 2 вказаної постанови Президією Української академії аграрних наук погоджено з пропозицією дирекції Інституту садівництва УААН та враховуючи згоду землекористувача щодо вилучення з землекористування дослідного господарства «Дмитрівка» Інституту садівництва УААН, зокрема, земельної ділянки площею 400,1 га, на якій розміщені об`єкти інженерного забезпечення (гідроспоруди, зрошувальна система тощо) та передачу права користування цією землею ТЕК «Акорд».

Пунктом 3 вказаної постанови Президією Української академії аграрних наук доручено директору Інституту садівництва УААН Кондратенку П.В. та директору дослідного господарства «Дмитрівка» цього інституту Саченку А.І. здійснити продаж зазначених основних засобів, вилучення земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти відчуження, та використання коштів від їх реалізації відповідно до чинного законодавства. На підставі біржового контракту Київської агропромислової біржі № 824 від 29.09.2004 та акта прийому-передачі гідроспоруд від 12.10.2004 ТЕК «Акорд» набула права власності на гідроспоруди, розташовані в тому числі і на спірній земельній ділянці.

Постановою Президії Української академії аграрних наук від 22.06.2007, оформленою протоколом № 11, скасовано пункт 2 постанови Президії Української академії аграрних наук від 26.08.2004. Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.05.2017 № 35463715 за ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» на підставі державного акта на право постійного користування землею серії КВ від 17.02.1995 зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222484400:09:004:5613 площею 48,0896 га, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Листом від 05.12.2018 № 20584/0-11733/0/17-18 Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області надано згоду ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5613. В результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5613 утворено дві земельні ділянки, у тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 площею 30 га. На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.03.2019 № 46190342 за ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» зареєстровано право державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848.

На вищевказаній земельній ділянці розміщено об`єкт нерухомого майна насосна станція площею 60,3 кв.м. 02.12.2020 між ТЕК «Акорд» (продавець) та ТОВ «Оазис-ДМ» (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець передає належну йому на праві власності зрошувальну систему з санітарно-технічним будинком, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Дмитрівка, вулиця Молодіжна, будинок 1 у власність покупця, а покупець приймає вказану зрошувальну систему і сплачує за неї обговорену грошову суму. Зрошувальна система розташована на земельній ділянці, площею 30,0000 га, кадастровий номер 3222484400:09:004:5848. Опис об`єкта: насосна станція (водокачка) позначена на плані літерою «А» загальною площею 60,3 кв.м, свердловина (І), трубопровід (ІІ), дорога (ІІІ). Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. та зареєстрований в реєстрі за № 28287. Рішенням державного реєстратора Гаращенка В.В. від 08.12.2020 № 55570437 внесено виправлення до розділу про право власності, а саме: видалено власника земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 - ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» та додано нового власника Дмитрівську сільську раду Бучанського району Київської області та змінено форму власності з державної на комунальну. 06.09.2022 між ТОВ «Оазис-ДМ» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити вартість зрошувальної системи з санітарно-технічним будинком, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Зрошувальна система розташована на земельній ділянці площею 30 га кадастровий номер 3222484400:09:004:5848. Згідно даних з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.09.2022 індексний номер 309117423 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на зрошувальну систему з санітарно-технічним будинком, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 площею 30 га, на підставі договору купівлі-продажу від 06.09.2022, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.І.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.07.2022 № 304260089 вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора та внесення виправлень до розділу про право власності щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 були: постанова Української академії аграрних наук від 26.08.2004 протокол № 12 щодо надання згоди на вилучення з користування ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України земельних ділянок загальною площею 470 га;

технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна насосну станцію площею 60,3 кв.м, виданий ТОВ ФБК «РА-ГРУП» 30.05.2019;

лист ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» № 43 щодо надання згоди на вилучення з користування підприємства земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848;

договір купівлі-продажу від 02.12.2020 № 28287;

стаття 377 Цивільного кодексу України;

пункт «е» статті 141 Земельного кодексу України;

відомості з Державного земельного кадастру № 31328181.».

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, підставами поданого позову у даній справі є ті самі факти і обставини, що і у справі № 911/1161/22, а обґрунтовується позов у справі № 911/2117/23 тими самими доказами, що і в справі № 911/1161/22, яким під час розгляду вказаної справи судом вже було надано оцінку.

Разом з тим, під час розгляду справи № 911/1161/22 також встановлено, що рішенням державного реєстратора Гаращенко В.В. від 08.12.2020 № 55570437 внесено виправлення до розділу про право власності, а саме: видалено власника земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 - ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» та додано нового власника Дмитрівську сільську раду Бучанського району Київської області та змінено форму власності з державної на комунальну, а земельна ділянка з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 фактично перебуває у володінні Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, що виключає задоволення у спірних правовідносинах негаторного позову.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Серед способів захисту майнових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння у порядку статей 387, 388 ЦК України (віндикаційний позов).

Відповідно до приписів ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Позовом про витребування майна, зокрема віндикаційним позовом, є вимога власника, який не є володільцем належного йому на праві власності (на правах володіння, користування та розпорядження) індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа останнім, про витребування (повернення) цього майна з чужого незаконного володіння.

Витребування спірної земельної ділянки з володіння треба розглядати як віндикаційний позов, заявлений на підставі статей 387-388 ЦК України власником з метою введення його у володіння цією ділянкою, тобто з метою внесення запису (відомостей) про державну реєстрацію за власником права власності на відповідну ділянку («книжкове володіння»).

Факт володіння нерухомим майном за загальним правилом можна підтвердити, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (пункт 90)). Цей фактичний стан володіння слід відрізняти від права володіння, яке належить власникові (частина 1 статті 317 ЦК України) незалежно від того, є він фактичним володільцем майна, чи ні. Тому власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв`язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності. Натомість ця особа внаслідок реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає фактичним володільцем останнього, але не набуває право володіння, допоки право власності зберігається за попереднім володільцем. Отже, володіння нерухомим майном, яке посвідчує державна реєстрація права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Тоді як право володіння, якщо воно існує, неправомірним (незаконним) бути не може.

Заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, оскільки воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 64)).

Метою позову про витребування майна (незалежно від того, на підставі приписів яких статей ЦК України цю вимогу заявив позивач) є забезпечення введення власника-позивача у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Так, у випадку нерухомого майна означене введення полягає у внесенні запису (відомостей) про державну реєстрацію за позивачем права власності на відповідне майно (див. близькі за змістом висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (пункт 89), від 07.11.2018 у справах № 488/5027/14-ц (пункт 95) і № 488/6211/14-ц (пункт 84), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 114, 142), від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (пункт 67), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 100), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 14.12.2021 у справі № 344/16879/15-ц, від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 37)).

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є, зокрема, судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п. 9 ч. 1 ст. 27Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням.

Вказана позиція викладена Великою палатою Верховного суду у постанові від 18.01.2023 по справі № 488/2807/17.

Як встановлено вище, у справі № 911/1161/22 заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області звернувся до суду з позовом до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, в якому він просив:

- усунути перешкоди у здійсненні Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області права користування та розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, шляхом скасування рішення державного реєстратора від 08.12.2020 з індексним номером 55570437 про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:090:004:5848 за Дмитрівською сільською радою Бучанського району Київської області з одночасним припиненням речових прав Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:090:004:5848;

- усунути перешкоди у здійсненні Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області права користування та розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, шляхом її повернення на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:090:004:5848.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірним рішенням державного реєстратора було позбавлено державу в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області позбавлено права (власності) розпорядження, а ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України права користування земельною ділянкою площею 30 га з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848.

У рішенні Господарського суду Київської області у справі № 911/1161/22 зроблено висновок, що на момент внесення державним реєстратором виправлень до розділу про право власності щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 постійним користувачем спірної земельної ділянки державної власності було ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України», а власником і розпорядником, в силу положень ЗК України Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

Колегія суддів вважає вірним наступні висновки суду першої інстанції:

- у даному випадку, з урахуванням приписів ст. 387 ЦК України, саме власник держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, може просити про захист свого права шляхом витребування спірної земельної ділянки з володіння кінцевого набувача, а статус володільця у держави буде відновлений у разі задоволення вимог у частині витребування саме на її користь спірної земельної ділянки та внесення до відповідного державного реєстру запису про право власності держави на цю ділянку;

- після того власник може ставити питання про захист прав від порушень, які не пов`язані із позбавленням його володіння спірною земельною ділянкою, тоді як ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України в даних правовідносинах є землекористувачем, що в т.ч. встановлено рішенням суду у справі № 911/1161/22 та підтверджується наданим доказами по справі № 911/2117/23;

- при цьому спір у даній справі спрямований на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі N 359/3373/16-ц, Верховний суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (провадження № 12-161гс18, пункти 6.21, 6.22), від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18 (провадження № 12-245гс18, пункти 4.19, 4.20), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 26), від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21, пункт 8.5) та інші).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що і в судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 (провадження № 14-36цс19, пункт 35), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс 19, пункт 27)). Тому, зокрема, наявність чи відсутність у органу, через який діє держава, статусу юридичної особи, значення не має (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21, пункти 8.10, 8.12).

При цьому міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи відповідно до ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» наділені повноваженням звернення до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень (пункт 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 (провадження № 12-11гс21)). Отже, незалежно від того, хто саме звернувся до суду - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор, у судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб`єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор.

Відповідно до ст. 170 ЦК України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.

Також у вказаній постанові (п. 153) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 100), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29)). У зв`язку з цим Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку у своїй постанові від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158 гс18, пункт 5.17), де зазначалося про можливість скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності як належного способу захисту права або інтересу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19 (провадження № 14-212цс21) звертала увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі прав у частині належності права власності на спірне майно.

Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову, про що також вказано у пункті 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц.

Тобто, які вірно вказано судом першої інстанції, пред`явлення вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення права.

Під час розгляду даної справи встановлено та не заперечується учасниками справи, що на спірну земельну ділянку зареєстровано право комунальної власності за територіальною громадою в особі селищної ради, проте позивач прагне зареєструвати право постійного користування земельною ділянкою державної власності, що вочевидь суперечитиме вже зареєстрованому праву територіальної громади.

Схожа правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду Верховного суду у справі № 916/875/20 від 24.05.2023, де касаційний суд встановив, що:

- суд апеляційної інстанції залишив поза увагою суть юридичного конфлікту, який полягає у порушенні права державної власності на спірну земельну ділянку через заволодіння нею територіальною громадою, що підтверджується здійсненням реєстрації права комунальної власності;

- в силу статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, натомість позивач до таких органів державної влади не належить, у зв`язку з чим висновок суду про те, що саме позивачу в межах наявного юридичного конфлікту слід звертатися з віндикаційним позовом, не ґрунтується на приписах чинного законодавства, а також на доказах, що свідчили б про набуття позивачем права на земельну ділянку в порядку ст..125 ЗК України (як у попередній, так і у чинній редакції).

Колегія суддів зазначає про те, що і у цій справі № 911/2117/23 позивач не належить до органів через які держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки, а відтак суд першої інстанції цілком вірно виснував, що відсутні підстави вважати, що саме позивачу в межах наявного юридичного конфлікту слід звертатися з віндикаційним позовом.

Разом з тим, питання права користування Державного підприємства «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України спірною земельною ділянкою досліджувалося під час розгляду справи № 911/1161/22, що вбачається з мотивувальної частини вказаного рішення, а відтак суд першої інстанції вірно встановив, що відсутні підстави приймати рішення суду з цього приводу із відображенням такого рішення у резолютивній його частині.

Під час розгляду справи Дмітривська сільська рада посилалась на те, що відповідно до витягу з ДРРП про реєстрацію іншого речового права, спірна земельна ділянка перебуває на праві оренди у ОСОБА_1 та він є володільцем земельної ділянки, а відтак позов пред`явлений не до тієї особи, проте суд першої інстанції цілком вірно з такими висновками не погодився, зазначивши, що за ОСОБА_1 зареєстровано лише право оренди, тоді як право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за територіальною громадою в особі селищної ради, тобто відповідача.

З огляду на вказане, суд першої інстанції, встановивши, що наявність у позивача права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 про визнання якого заявлено позовну вимогу не доводить наявність передумов для звернення до суду з віндикаційним позовом, правомірно відмовив у задоволення позовних вимог про:

- скасування рішення державного реєстратора Гаращенка В.В. від 08.12.2020 за індексним номером 55570437 про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 за Дмитрівською сільською радою Бучанського району Київської області з одночасним припиненням речових прав комунальної форми власності Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області на земельну ділянку площею 30 га з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848;

- визнання за Державним підприємством «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України право постійного користування земельною ділянкою площею 30 га з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, сільськогосподарського призначення, державної форми власності на території Дмитрівської сільської ради Бучанського (колишнього Києво-Святошинського) району Київської області на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії КВ від 17.02.95, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 4;

- витребування з незаконного володіння Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області на користь Державного підприємства «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України у постійне користування земельну ділянку площею 30 га з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, сільськогосподарського призначення, державної форми власності, з одночасним припиненням речових прав комунальної форми власності Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області на земельну ділянку.

Рішення суду першої інстанції залишається без змін.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду Київської області від 08.08.2024 у справі № 911/2117/23, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга Державного підприємства «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України на рішення Господарського суду Київської області від 08.08.2024 у справі № 911/2117/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 08.08.2024 у справі № 911/2117/23 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 08.08.2024 у справі № 911/2117/23.

4. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено 11.09.2025.

Головуючий суддяО.В. Яценко

СуддіГ.П. Коробенко

О.О. Хрипун