5/205
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2010 р. Справа № 5/205
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Блауграна", 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 74, кв. 19
про стягнення 31712,25 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники:
від позивача: Крейндель М.С.
від відповідача: не з'явився
Рішення оголошено в судовому засіданні 09.12.2010 року після виходу з нарадчої кімнати.
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 31712,25 грн. заборгованості за поставлену гранітну продукцію згідно видаткових накладних.
Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі, в обґрунтування позову вказує на те, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважного представника в судове засідання не направив, хоча був повідомлений належним чином про час та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 61).
У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання (згідно п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Блауграна" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лубенський комбінат будівельних матеріалів" (відповідач) в усній формі було вчинено правочин на поставку гранітної продукції на загальну суму 104712,25 грн.
Факт поставки позивачем вищевказаної продукції (щебеню фракції 5-20) підтверджується видатковими накладними № РН-00025 від 25.02.2008 року на суму 47448,54 грн. (а.с. 13) та № РН-00047 від 24.03.2008 року на суму 57263,71 грн. (а.с. 11).
За одержаний товар відповідач за період з березня 2008 року по серпень 2009 року сплатив позивачеві 73000,00 грн., що вбачається з банківських виписок (а.с. 15-28).
За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлену гранітну продукцію в сумі 31712,25 грн.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до на стання відповідних правових наслідків.
У відповідності до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно зі ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як зазначив представник позивача, письмовий договір між сторонами по справі не укладався, гранітна продукція поставлялась за усною домовленістю. Отже, у зобов'язанні строк виконання не встановлений, у зв'язку з чим позивачем 02.09.2010 року, що підтверджується печаткою та підписом відповідача про отримання, вручено відповідачу вимогу про сплату вартості поставленої продукції № 87 від 01.09.2010 року (а.с. 9), яка була залишена останнім без задоволення.
Слід також зазначити, що згідно підписаного сторонами акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2010 року по 31.08.2010 року (а.с. 10), відповідачем визнається наявність перед позивачем заборгованості в сумі 31712,25 грн.
За таких обставин вимоги про стягнення заборгованості за поставлену продукцію в сумі 31712,25 грн. є правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Клопотання про витребування додаткових доказів в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.
Сторони вільні у наданні господарського суду своїх доказів і доведенні їх переконливості.
У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лубенський комбінат будівельних матеріалів" (37552, Полтавська область, с. Засулля, вул. Комсомольська, 63, код ЄДРПОУ 05455053) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Блауграна" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 74, кв. 19, код ЄДРПОУ 33481843) - 31712,25 грн. боргу, 317,12 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Гетя Н.Г.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2010 |
Оприлюднено | 25.12.2010 |
Номер документу | 13015791 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Шевченко Світлана Луківна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні