Рішення від 04.09.2025 по справі 640/12705/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 вересня 2025 року м. Рівне№640/12705/19Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В. за участю секретаря судового засідання Дацюк В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Горєлов Олексій Леонардович

відповідача: представник Франчук Ярослав Русланович

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус-Трейд" доЦентрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус-Трейд" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002374102 від 09.04.2019.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що вважає винесене податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, податкові накладні були направлені для реєстрації, з урахуванням вимог ст. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, тобто своєчасно.

Додатково зауважує, що частина накладних, зазначених в таблиці, не надавались отримувачу (покупцю), тому в розумінні ПК України, позивач звільняється від відповідальності за порушення граничного строку для їх реєстрації.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м.Києва від 08.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

30.08.2019 відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що за результатами перевірки встановлено несвоєчасну реєстрацію позивачем податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, що є підставою для застосування штрафу згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Щодо наявності підстав для звільнення від відповідальності, відповідач зауважує, що законодавець визначив два випадки, які звільняють платника податків від відповідальності за порушення граничного строку, передбаченого ст.201 ПК України, податкова накладна не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів /послуг для операцій: які звільнені від оподаткування; податкова накладна не надається отримувачу (покупцю) складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які оподатковуються за нульовою ставкою. При цьому для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох вказаних обов`язкових складових. Оскільки позивачем не доведено наявність 2 обставин, то відсутні підстави для незастосування штрафних санкцій.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.12.2019 зупинено провадження до встановлення правонаступника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 апеляційну скаргу на ухвалу від 16.12.2019 повернуто апелянту.

Законом України №2825-IX від 13.12.2022, що набрав чинності 15.12.2022, ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Згідно з розділом II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

На виконання вказаного положення Державна судова адміністрація України наказом №399 від 16.09.2024 затвердила Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва.

Відповідно до цього Порядку, 08.11.2024 здійснено пакетний автоматизований розподіл судових справ, за яким Рівненському окружному адміністративному суду, з урахуванням навантаження та за принципом випадковості, визначено до передачі 460 справ.

Наказом в.о.керівника апарату Київського окружного адміністративного суду №45-0д/ка від 31.12.2024, затверджено графік передачі справ, відповідно до якого справи передані Рівненському окружному адміністративному суду 14.02.2025.

На виконання рішення зборів суддів Рівненського окружного адміністративного суду (протокол №3 від 21.11.2024 та №4 від 13.12.2024), комісією прийнято справи, а Відділом документального забезпечення проведено їх реєстрацію та автоматизований розподіл.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2025 для розгляду справи №640/12705/19 визначено суддю В.В.Щербакова.

Ухвалою від 05.03.2025 справу прийнято до провадження судді Щербакова В.В.

Поновлено провадження у справі. Замінено відповідача Офіс великих платників податків Державної податкової служби на правонаступника - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Вирішено розгляд справи здійснювати: за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

09.04.2025 відповідачем подано додаткові письмові пояснення, в якому заперечено щодо задоволення позовних вимог з підстав аналогічних, викладеним у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою суду від 09.04.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

01.05.2025 позивачем подано додаткові письмові пояснення щодо релевантної практики в спірних правовідносинах.

Ухвалою суду від 21.05.2025, постановленою без виходу судді до нарадчої кімнати закінчено підготовче провадження у справі, справу призначено бо судового розгляду по суті.

20.08.2025 відповідачем подано додаткові письмові пояснення по суті позовних вимог.

27.08.2025 в судовому засіданні суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

В судовому засіданні 04.09.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Матеріалами справи встановлено, що Офісом великих платників податків ДФС проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації ТОВ «Статус-Трейд» в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, з датою виписки 30.11.2017 по 31.12.2018 та датою реєстрації з 01.12.2018 по 15.01.2019.

Результати перевірки оформлені актом №629/28-10-41-02/41115387 від 12.03.2019 року, згідно висновків якого, встановлено порушення п.201.10 статті 201 ПК України, а саме порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивачем були надіслані заперечення.

За результатами розгляду заперечень, акт перевірки було залишено без змін, а заперечення позивача - без задоволення.

На підставі висновків акту перевірки, та з урахуванням розгляду заперечень, відповідачем було винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002374102, яким до позивача за порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, на підставі ст. 120-1 Податкового Кодексу України застосовано штрафні санкції у загальному розмірі 2 282 580, 56 грн.

Незгода позивача із прийнятим рішенням зумовила його звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно із пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Положеннями підпункту 201.10 пункту 201 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

При цьому, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246).

Пунктом 1 Порядку №1246 визначено, що цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Відповідно до пункту 3 Порядку №1246 операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно пунктів 12-14 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", «;Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Отже, законодавством чітко визначено порядок оформлення, подачі, прийняття та реєстрації податкових накладних.

При цьому, ведення Єдиного реєстру податкових накладних здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а саме ДФС України, на яку покладено обов`язок прийняття, реєстрації та обробки податкових накладних, поданих в електронному вигляді платником податків. Підставою для відмови у прийнятті податкових накладних в електронному вигляді може бути лише порушення їх формування у відповідності до податкового законодавства України.

Як зазначено в акті перевірки, позивач порушив терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно наведеному в акті перевірки переліку.

Відповідно до абзаців першого-шостого пункту 120.1.1 пункту статті 120.1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 15.01.2019 року о 16:41 ТОВ "Статус-Трейд" відправило для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 31.12.2018, №2 від 20.12.2018 та №3 від 20.12.2018 з використанням електронної пошти, що підтверджено відповідними квитанціями протоколами обміну з системи.

Отже, податкові накладні були подані позивачем в електронній формі ДФС 15.01.2019 протягом операційного дня.

При цьому, відповідно до висновків контролюючого органу реєстрація вказаних податкових накладних відбулась лише 21.01.2019 року.

Суд зазначає, що доказів та обґрунтування причин, з яких реєстрація вказаних податкових накладних відбулась через 5 днів після їх направлення до Єдиного реєстру податкових накладних, відповідачем суду не надано.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1246 квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Відповідно до абзацу десятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22 листопада 2018 року в справі № 813/815/18, від 23 січня 2018 року в справі № 806/832/17 та від 10 червня 2019 року в справі № 802/1825/16-а.

Відтак, суд вважає, що позивачем вчасно, у строк, встановлений законом, були здійснені всі необхідні дії щодо складання та відправлення для реєстрації податкових накладних за №№1-3, однак за незалежних від позивача причин, подані для реєстрації податкові накладні не були зареєстровані вчасно.

Встановивши, що позивач виконав свій обов`язок щодо своєчасного направлення 15.01.2019 податкових накладних для реєстрації в електронній системі документообігу, суд доходить висновку про те, що він не може нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних з незалежних від нього обставин.

Така категорія спорів була предметом неодноразового розгляду Верховним Судом. Зокрема, у постанові від 12.07.2019р. у справі № 0940/1600/18 Верховний Суд, за результатами системного аналізу норм матеріального права, дійшов висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Операційний день, згідно з положеннями пункту 3 Порядку № 1246 триває в робочі дні з 8 до 20-ї години. Така тривалість операційного дня застосовується в цілях статті 201 ПК України як встановлена спеціальною нормою, що регулює порядок направлення електронного документа - податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до ДПС для реєстрації в ЄРПН.

Таким чином, притягнення платника податків до відповідальності, встановленої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, з урахуванням меж відповідальності платника податку на додану вартість в механізмі реєстрації податкової накладної в ЄРПН, не відповідає правильному застосуванню норм пункту 201.10 статті 201 ПК та Порядку № 1246.

З огляду встановлені обставини та з врахуванням правових наслідків, передбачених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкові накладні №1 від 31.12.2018, №2 від 20.12.2018 та №3 від 20.12.2018 вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних в день їх подання, а саме 15.01.2019.

Будь-яких доказів для спростування викладеного висновку, у тому числі і щодо несправності засобів телекомунікаційного зв`язку платника податків, контролюючим органом при розгляді справи до суду надано не було.

В зв`язку із чим, у відповідача були відсутні правові підстави для винесення податкового повідомлення-рішення в частині податкових накладних за №№1-3 (№п/п в розрахунку штрафних санкцій 12-14).

Що стосується решти податкових накладних, суд вважає доводи позивача про незастосування до такої накладної штрафних санкцій необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120 Податкового Кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 Податкового Кодексу України, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідному розмірі.

Таким чином, законодавець визначив два випадки, які звільняють платника податків від відповідальності за порушення граничного строку, передбаченого ст. 201 Податкового Кодексу України, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- податкова накладна не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів /послуг для операцій: які звільнені від оподаткування;

- податкова накладна не надається отримувачу (покупцю) складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які оподатковуються за нульовою ставкою.

При цьому для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох вказаних обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувач (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів /послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного суду по справах № 520/8489/19, №816/1488/17, №807/68/18, № 808/3250/17.

Як зазначав позивач решта податкових накладних, не підлягали наданню отримувачу (покупцю).

Водночас, при складанні таких накладних не підтверджено наявність всіх складових для звільнення платника податку від відповідальності за порушення граничного строку для реєстрації податкової накладної, а тому в силу положень ст. 120-1.1 ст. 120 Податкового Кодексу України позивач не може бути звільнений від відповідальності в частині несвоєчасної реєстрації решти податкових накладних, що обумовлює законність спірного податкового повідомлення-рішення в частині, відмінній від вище оціненої судом.

Позивач, в якості доказів по справі посилається на відповідну практику Верховного Суду, висловлену, зокрема у постановах від 10.12.2019 року у справі № 540/830/19 та від 11.02.2020 року у справі №520/8489/19.

Суд звертає увагу, що по даним справам, спірні правовідносини врегульовані з урахуванням конкретних обставин справи, які не є ідентичними до обставин, що є предметом розгляду у вказаній справі.

Судом також не приймаються до уваги посилання позивача на те, що 23 травня 2020 року набули чинності положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року №466-IX (надалі Закон № 466-ІХ), з огляду на наступне.

Законом № 466-ІХ доповнено підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пунктом 73, за змістом якого штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Абзац третій цього пункту визначає, що контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Суд визнає, що такий підхід законодавця загалом відповідає принципу «доброго врядування» і «належної адміністрації» в світлі практики ЄСПЛ.

За змістом наведеної норми законодавцем, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається покупцю товарів, Законом № 466-ІХ чітко закріплено, що пункт 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України підлягає застосуванню до штрафів нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року за наведених у цій же нормі умов.

Отже, наведеними приписами закону платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України умов.

Тобто, станом на час розгляду справи чинною і такою, що підлягає до застосування, є редакція пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, якою впроваджено ретроактивну (ретроспективну, тобто таку, яка передбачає, що дата вступу в силу та дата набрання чинності акта збігаються, однак він змінює на майбутнє правові наслідки діянь та подій, які мали місце до набрання ним чинності) дію закону у відповідних правовідносинах. А саме - щодо штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року за наведених у цій же нормі умов.

Аналогічні правові висновки щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах сформовані у постановах Верховного Суду по справах №816/1488/17, № 807/68/18 та № 808/3250/17.

Разом з тим, наявність податкового повідомлення - рішення, яке перебувало у процесі оскарження станом на 23 травня 2020 року, не впливає на правомірність такого податкового повідомлення - рішення по суті виявлених контролюючим органом порушень вимог Податкового кодексу України, допущених платником податків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі №340/1857/19.

Суд наголошує, що необхідною умовою для звільнення платника податків від відповідальності встановленої п.120-1.1 ст.120-1 ПК України є не лише ненадання відповідних податкових накладних покупцеві, а й звільнення операцій від оподаткування або їх оподаткування за нульовою ставкою.

Однак, підстави для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише відсутні тоді, коли спірні операції звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.

Враховуючи вищевикладене, податкове повідомлення-рішення №0002374102 від 09.04.2019, за виключенням штрафних санкцій на суму 333771,20 грн., є таким, що прийняте в межах повноважень, у визначений законодавством спосіб та з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття вказаного рішення.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному процесі, не надав суду жодних доказів на підтвердження правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, зазначених в акті перевірки, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів щодо спростування висновків акту перевірки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач своєчасно зареєстрував податкові накладні за №1-3 а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій згідно з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Натомість обґрунтованість позовних вимог відносно решти податкових накладних позивачем не доведено.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В контексті зазначеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем у цій справі сплачено судовий збір в загальній сумі 19210,00 грн. згідно платіжної інструкції №52124 від 52124 року.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати по сплаті судового збору у загальній сумі 2305,20 грн (19210 грн х 12%) пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 333771,20 грн. ( з розрахунку 333 771,2 / 2822518,56 * 100%)

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.04.2019 року №0002374102 в частині застосування штрафних санкцій на суму 333 771,20 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус-Трейд" за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судовий збір у розмірі 2305,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 11 вересня 2025 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус-Трейд" (вул. Мечнікова, 2 а,м. Київ,01601, код ЄДРПОУ 41115387)

Відповідач: Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Кошиця Олександра, 3,м. Київ,02068, код ЄДРПОУ 44082145)

Суддя В.В. Щербаков