Пустомитівський районний суд львівської області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяСправа № 450/3983/21 Провадження № 2-др/450/22/24
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" грудня 2024 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Мельничук І. І.
при секретарі Дикій О. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шнир Олега Богдановича про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 450/3983/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
в с т а н о в и в :
в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в представник позивача звернувся до суду з позовом в якому просить суд з Моторного (транспортного) страхового бюро України в користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування (регламентної виплати) в розмірі 50 000 гривень та суму пені в розмірі 2 284,93 гривень; стягнути з Кредитної спілки «КРЕДО» в користь ОСОБА_1 суму заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 109 016,28 гривень та суму шкоди за втрату товарного вигляду автомобілем в розмірі, встановленому судовою експертизою, а також стягнути з відповідачів в користь позивача судові витрати, із врахуванням збільшення позовних вимог просить суд стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України в користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування (регламентної виплати) в розмірі 50 000 гривень та суму пені в розмірі 42 856,16 гривень; стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 суму заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 109 016,28 гривень та суму шкоди за втрату товарного вигляду автомобілем в розмірі 18 589,33 грн., а також стягнути з відповідачів в користь позивача судові витрати.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 12.11.2024 року вирішено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задоволити; стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування (регламентної виплати) в розмірі 50000 гривень 00 копійок та суму пені в розмірі 42856 гривень 16 копійок.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 109016 гривень 28 копійок та суму шкоди за втрату товарного вигляду автомобілем в розмірі 18589 гривень 33 копійки.; стягнути Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 930 гривень; стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 1276 гривень.
18.11.2024 року на адресу суду представником позивача ОСОБА_1 адвоката Шнир Олега Богдановича скеровано заяву про винесення додаткового рішення, в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення суду, яким стягнути з відповідачів, на користь позивача судові витрати за надання правничої допомоги у справі № 450/3983/21у розмірі 64000 грн.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, однак у поданій заяві просив таку розглядати таке без їх участі.
Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, будучи належним чином повідомлені про дату час та місце судового засідання. Клопотань чи заперечень на адресу суду не надсилали.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до таких висновків.
Судом встановлено, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 12.11.2024 року вирішено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задоволити; стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування (регламентної виплати) в розмірі 50000 гривень 00 копійок та суму пені в розмірі 42856 гривень 16 копійок.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 109016 гривень 28 копійок та суму шкоди за втрату товарного вигляду автомобілем в розмірі 18589 гривень 33 копійки.; стягнути Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 930 гривень; стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 1276 гривень.
При ухваленні рішення, судом не вирішувалось питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені позивачем за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, тому 18.07.2024 року представником позивача через Електронний суд подано заяву про стягнення витрат за правничу допомогу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частина 10 статті 141 ЦПК України стосується розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову.Якщо суд покладає судові витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог, він може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму витрат, сплатити різницю іншій стороні.
Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі N 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: "На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат".
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.2 ст.141 ЦПК України. Разом із тим, у частині 3 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.2 ст.141 ЦПК України, визначені також положеннями частин 4, 5, 9 ст.141 ЦПК України.
При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі N362/3912/18 (провадження N61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі N201/14495/16-ц (провадження N61-22962св19).
В обґрунтування розміру понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 64000,00 грн. до матеріалів справи надано копії наступних документів: ордера про надання правничої (правової) допомоги № 1079976; свідоцтва про заняття адвокатської діяльністю № 1301 від 20.02.2008 року; Договору надання правової допомоги № 1308/20 від 03.08.2020 року; рахунку № 1211/24 від 12.11.2024 року; деталізації рахунку № 1211/24 від 12.11.2024 року; акта виконаних робіт від 12.11.2024 року до рахунку № 1211/24 від 12.11.2024 року згідно Договору надання правової допомоги № 0308/20 від 03.08.2020 року.
Судом встановлено,із змістуДоговору наданняправової допомоги№0308/20від 03.08.2020року,сторони погодили,зокрема вказанув п.5.1.погодинну оплатув розмірі2000грн.за юридичнугодину та1000грн.за технічнугодину (traveltime).При цьомув п.1.1.та п.1.2.вказаного договору зазначено, що юридична година це повна або неповна година безпосереднього надання правової допомоги в робочий час виконавця відповідно до цього договору, зокрема послуг, передбачених в п.2.2. цього Договору. Технічна година (travel time) це повна або неповна година часу проїзду (проходу) до місця надання правової допомоги, час очікування замовника чи його контрагентів, час доставки документів, інший час, в який безпосередньо не надається послуга, але який необхідно витратити виконавцю (його працівникам, партнерам, членам чи субвиконавцям) для надання послуги замовнику.
У копії деталізації рахунку №1211/24 від 12.11.2024р., відображено детальний опис наданих послуг та об`єми їх надання із зазначенням виду робіт, дати і часу надання правничої допомоги, що підтверджує факт виконання правничої допомоги для позивача в об`ємі 44 год., де 20 юридичних годин та 24 технічних годин, що в загальному становить 44 год.
Відповідно до рахунку № 1211/24 від 12.11.2024 року, виданої платнику ОСОБА_1 вбачається, що правова (правнича) допомога в суді першої інстанції в справі № 450/3983/21 за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, кількістю 44 год. склала 64000,00 грн.
Однак, надання доказів про факт та розмір витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
У постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 61 постанови).
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Суд враховує критерії, які застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Велика Палата Верховного Суду від 07 липня 2021 року в справі №910/12876/19.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 року № 640/8316/20, від 21.10.2021 року у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.
Враховуючи особливості предмета спору, який стосується відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволення судом позовних вимог позивача в повному обсязі, складність справи, кількість досліджених доказів, тривалість розгляду, характер правових послуг, найменування робіт, зазначених в деталізації рахунку №1211/24 від 12.11.2024 року, а також оцінюючи заявлену суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 64000,00 грн. через призму її виправданості, обґрунтованості та відповідності засадам справедливості, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення відповідної заяви.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає обґрунтованим і справедливим визначити розмір витрат на правничу допомогу в сумі 64000,00 грн, як таку, що відповідає критеріям розумності, виправданості та співмірності зі складністю справи та обсягом наданих послуг.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133-141, 259, 268, 270 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шнир Олега Богдановича про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 450/3983/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задоволити.
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ - 21647131, місцезнаходження 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд.8) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), понесені витрати за надання правничої допомоги в розмірі 32 000 (тридцять дві тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), понесені витрати за надання правничої допомоги в розмірі 32 000 (тридцять дві тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 12.12.2024 року.
СуддяІ. І. Мельничук
| Суд | Пустомитівський районний суд Львівської області |
| Дата ухвалення рішення | 03.12.2024 |
| Оприлюднено | 16.09.2025 |
| Номер документу | 130181166 |
| Судочинство | Цивільне |
| Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Пустомитівський районний суд Львівської області
Мельничук І. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні