Ухвала від 04.09.2025 по справі 755/16170/25

Справа №:755/16170/25

Провадження №: 1-кс/755/3252/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" вересня 2025 р.Слідча суддя Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Дніпровського районного суду м. Києва клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 112025100040000773 від 28 лютого 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 270 КК України,

У С Т А Н О В И Л А:

До слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 112025100040000773 від 28 лютого 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 270 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що у провадженні слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП України у місті Києві за процесуальним керівництвом Дніпровської окружної прокуратури м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040000773 від 28 лютого 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 270, ч.3 ст.358КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 27 лютого 2025 року невстановлена досудовим розслідуванням особа перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Павла Усенка, 7/9, у приміщенні фарбувальної камери станції технічного обслуговування автомобілів через недотримання вимог Правил пожежної безпеки в Україні, саме п. 2.1 Розділу IV, де зазначено: «...Несправні опалювальні пристрої не повинні допускатися до експлуатації», що в подальшому призвело до займання горючого матеріалу, з якого було виготовлено заповнення огороджувальних конструкцій (стіни) зазначеної камери внаслідок термічної дії продуктів горіння палива, що використовувалось у теплогенеруючій установці, встановленій у цій камері. Вихід зазначених продуктів горіння з топкової камери теплогенеруючої установки був можливим через її експлуатацію у несправному стані, що полягало у наявності тріщин вогневої камери цієї установки, оскільки зазначені розігріті продукти горіння виходили крізь наявні тріщини у корпусі вогневої камери під час генерації тепла, які явились джерелом запалення зазначеного горючого матеріалу, чим порушила встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки, що спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду майнову шкоду у великому розмірі, а саме призвело до знищення автомобілей, а саме: марки «Mercedes-Benz», моделі «ML 250» , д.н.з НОМЕР_1 , марки «Mitsubishi», моделі «І-б», марки «Opel», моделі «Astra- J», марки «Tesla» моделі «У» марки «Toyota», моделі «Сатгу», д.н.з. НОМЕР_2 , марки «Audi», моделі «А4», марки «Toyota», моделі «Rav-4», марки «Mazda» моделі «СX-5», марки «Tesla», моделі 3.

Вказані вище обставини підтверджуються висновком експерта пожежо- технічної експертизи від 18 червня 2025 року № CE-19-25/17709-ПТ.

Крім того, в ході здійснення досудового розслідування отримано інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку 8000000000:66:247:0062 відповідно до якої встановлено, що земельна ділянка на якій розміщено самовільно збудоване приміщення в якому сталася пожежа є самовільно зайнятою невстановленими досудовим розслідуванням особами, а її загальна площа складає 0,3466 га. та фактично належить територіальній громаді міста Києва.

Уздовж меж вказаної земельної ділянки на одній з яких розміщене приміщення в якому сталася пожежа перебувають в охоронних зонах об`єктів енергетичної системи, об`єктів зв`язку, об`єктів транспорту. В той час як сама земельна ділянка знаходиться в охоронній зоні навколо інженерних комунікацій.

3 метою встановлення обставин подій та їхнього взаємозв`язку з порушенням будівельних норм та норм протипожежної безпеки, що призвели до пожежі виникла необхідність в накладенні арешту на земельну ділянку 8000000000:66:247:0062 та на будівлі розміщенні на ній в тому числі так звані тимчасові споруди з метою подальшого призначення та проведення будівельно-технічної експертизи, земельно-технічної експертизи, збереження речових доказів та подальшого відшкодування шкоди потерпілим від вчиненого правопорушення громадянам України.

Так, 03 липня 2025 року земельну ділянку 8000000000:66:247:0062 та будівлі розміщенні на ній в тому числі тимчасові споруди слідчим Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві визнано речовим доказом.

Також, 14 липня 2025 року в ході огляду місця події підтверджено факт використання підробних реєстраційних документів так як відповідно до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 25 квітня 2008 року площа придбаного об?єкту становить 149,3 метрів квадратних. Водночас фактично виявлено споруду загальною площею понад 300 метрів квадратних.

Крім того, в ході огляду встановлено ряд не зареєстрованих споруд та малих архітектурних форм.

Вказані факти підтверджує й власник вказаної будівлі в ході допиту якого встановлено, що площа вказаної будівлі перевищує 300 метрів квадратних та розміщена на ділянці місцевості, що не перебуває в оренді, разом з так званим комплексом «допоміжних» споруд. Враховуючи те, що наразі призначено експертизу безпеки життєдіяльності проведення якої триває та існує нагальна необхідність у проведенні будівельно-технічної експертизи та земельно-технічної експертизи на думку сторони обвинувачення експлуатація вказаної земельної ділянки та будівель на ній розміщених може негативно вплинути на хід досудового розслідування.

Тільки запобігши реальній загрозі протиправного впливу (відчуження, знищення на вказане нерухоме майно шляхом накладення арешту можливо досягти мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, а також настанню будь-яких негативних наслідків.

Враховуючи, що вищевказане нерухоме майно, може бути відчужене на користь інших осіб, з урахуванням того, що у разі незастосування даного заходу забезпечення майно може бути втрачене, передане, відчужене, виникла необхідність в накладені арешту на майно.

Прокурор у судовому засіданні повністю підтримав клопотання з підстав викладених у клопотання та просив його задовольнити.

Заслухавши пояснення прокурора, вивчивши клопотання, долучені до нього документи, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідча суддя приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови і з наведенням мотивів такого рішення.

Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що на даний час у органу досудового розслідування є об`єктивна потреба встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 270 КК України, для чого необхідним є належне зберігання речових доказів з метою проведення необхідних слідчих дій, тому накладення арешту на вказане майно є необхідним для запобігання можливості їх подальшого приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати. Арешт майна є необхідним для забезпечення їх зберігання до вирішення питання про долю речових доказів у порядку ст. 100 КПК України з метою недопущення знищення, пошкодження, яке може перешкоджати всебічному, повному та об`єктивному дослідженню обставин кримінального провадження, а тому, з урахуванням наведених слідчою підстав, на зазначене майно може бути накладений арешт на підставі ст. 170 КПК України, так як існує сукупність розумних підозр вважати, що ця земельна ділянка має значення доказів вчинення кримінального правопорушення, а отже з метою збереження доказів від приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження існує потреба в його арешті.

Разом з тим, прокурором не доведено обґрунтування та не подано належних доказів необхідності накладення арешту на майно в частині заборони користування.

На підставі наведеного та, керуючись вимогами ст.ст.131, 167, 170-172, 369, 309 КПК України, слідча суддя,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 112025100040000773 від 28 лютого 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 270 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку 8000000000:66:247:0062 загальною площею 0,3466га та будівлі розміщенні на ній, в тому числі тимчасові споруди, які використовуються ТОВ «ТРІНІТІ» ЄДРПОУ 31287331, а фактично згідно інформації Департаменту земельних ресурсів КМДА належить територіальній громаді міста Києва, заборони відчуження, розпорядження та користування.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвалу про арешт майна через прокурора передати для негайного виконання уповноваженому на це органу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Дніпровську окружну прокуратуру міста Києва.

Копію ухвали надіслати прокурору, іншим заінтересованим особам.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя ОСОБА_1