26/304-07-6583
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"24" жовтня 2007 р.Справа № 26/304-07-6583
За позовом : Малого підприємства „Мрія”
до відповідача : Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області
про стягнення 176 799,26
Суддя Никифорчук М.І.
за участю представників :
від позивача : Фірсов С.Г. за довіреністю;
від відповідача : Євсеєва О.О. за довіреністю;
Суть спору : Приватним підприємством „Мрія” заявлена вимога про стягнення з Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області суми основного боргу в розмірі 125026 грн.; втрат від інфляції сумі в 41758 грн. 68 коп.; 3% річних в сумі 10014 грн. 58 коп.; державного мита в сумі 1768 грн., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.
Представник позивача вимоги підтримує.
Представник відповідача вимоги фактично визнає.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -
у с т а н о в и в :
Приватним підприємством „Мрія” ( далі –позивач) заявлена вимога про стягнення з Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області ( далі –відповідач ) суми основного боргу в розмірі 125026 грн.; втрат від інфляції сумі в 41758 грн. 68 коп.; 3% річних в сумі 10014 грн. 58 коп.; державного мита в сумі 1768 грн., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. за таких підстав.
Позивач зареєстрований Великомихайлівською районною державною адміністрацією Одеської області 12 травня 2000 року за № 04056825Ю0010090 та є юридичною особою.
Згідно довідки Одеського обласного управління статистики, позивач займається господарською діяльністю, зокрема, по загальному будівництву будівель (нові роботи, роботи з заміни, реконструкції та відновлення).
Вказану будівельну діяльність з 14 травня 2003 року до 14 травня 2006 року позивач здійснював на підставі відповідної ліцензії на будівельну діяльність, виданої Одеською обласною державною адміністрацією 15 травня 2003 року серії АА за № 487592.
Між сторонами 2 лютого 2004 року був укладений контракт № 21 на капітальний ремонт і реконструкцію площі перед будівлею райдержадміністрації.
Відповідно до п.п. 1.1., 2.1., 4.1. укладеного контракту, позивач, як підрядник,
зобов'язався як підрядник виконати у період з лютого по жовтень 2004 року власними та залученими силами і коштами всі замовлені роботи загальною вартістю 315026 грн. та здати їх в експлуатацію відповідачу у встановлений строк.
Пунктом 3.1. контракту визначено, що договірна ціна є динамічною і може бути змінена сторонами у випадках, передбачених „Положенням про підрядні контракти в будівництві України" і ДБН 1 Y-16-98р. ч. 11.
Доданим до контракту локальним кошторисом 2-1-1 та договірною ціною на укладку плитки тротуарної типу „Клевер", загальна вартість робіт по контракту була визначена у розмірі 315026 грн.
Станом на 25 вересня 2004 року сторонами була узгоджена та підписана договірна ціна у розмірі 315026 грн. на будівельні роботи з укладки плитки тротуарної типу „Клевер".
Згідно п.п. 5.2., 5.4. контракту, відповідач, як замовник, зобов'язався проводити оплату фактично виконаних робіт щомісячно на підставі акта виконаних робіт підписаного сторонами станом на 1 число місяця, наступного за звітним. Підставою для затримки розрахунків є викладені у 15-денний строк претензії замовника по якості робіт.
Відповідно до акту № 21 від 30 вересня 2004 року приймання виконаних підрядних вересень 2004 року ф. № КБ-2в та довідки від 30 вересня 2004 року про вартість виконаних підрядник робіт за вересень 2004 року ф. № КБ-3, підписаних сторонами та скріпленими їх печатками, за вказаним контрактом було виконано позивачем і прийнято відповідачем будівельні роботи з укладання плитки тротуарної типа „клевер" загальною вартістю 315026 грн.
У процесі виконання будівельних робіт за контрактом, відповідачем були здійснені наступні авансові платежі на загальну суму 190000 грн., а саме : 25 лютого 2004 року - 10000 грн., 16 березня 2004 року - 50000 грн., 6 травня 2004 року - 50000 грн., 3 червня 2004 року - 10000 грн., 29 червня 2004 року - 50000 грн., 3 вересня 2004 року - 20000 грн..
Виходячи з часткової оплати виконаних за контрактом робіт, відповідач повинен був до 31 жовтня 2004 року сплатити позивачу залишок вартості виконаних, але не оплачених ним будівельних робіт у сумі 125026 грн. (315026 грн. - 190000 грн.), про що відповідачу був виданий також і відповідний рахунок № 39 від 4 жовтня 2004 року.
Проте, ні у встановлений контрактом строк до 31 жовтня 2004 року, ні до цього часу відповідач не погасив заборгованість за виконані позивачем та прийняті ним без претензій до їх якості роботи за контрактом.
Відповідачу 22 листопада 2005 року направлявся для підписання акт звірки взаємних розрахунків про наявність за ним заборгованості за вказаним контрактом станом на 3 січня 2005 року, який був залишений ним без відповіді та оплати заборгованості.
Оскільки сторони є учасниками відносин у сфері господарювання стосовно положень ст. 2 ГК України, то відповідач, згідно приписів ч. 1 ст. 193 ГК України, повинен виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться стаття 526 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 229 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин грошового зобов'язання він не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку індексу інфляції з листопада 2004 року по червень 2007 року, та 3% річних, який суд приймає до уваги та вважає правильним, індексу інфляції за вказаний період складає 41758 грн. 68 коп., а 3% річних за той же період складають 10014 грн. 58 коп.
Заперечуючи проти позову представник відповідача надав відзив у якому зазначає, що розрахунок по вказаному договору передбачався з місцевого бюджету у зв'язку з тим, що розпорядником коштів місцевого бюджету була Великомихайлівська райдержадміністрація. Згідно рішення Великомихайлівської районної ради Одеської області від 1 січня 2007 року № 19-V „Про виконання Великомихайлівською районною державною адміністрацією делегованих їй районною радою повноважень згідно рішення Великомихайлівської районної ради Одеської області № 19-ХХІV від 24 травня 2002 року „Про делегування районній державній адміністрації окремих повноважень районної ради” витребування коштів з Великомихайлівської державної адміністрації неможливо. З цих підстав просив залучити до участі у справі у якості іншого відповідача Великомихайлівську районну раду Одеської області. Але на час судового розгляду від цього клопотання відмовився.
Аналізуючи викладене у сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до укладеного вищевказаного контракту договору між сторонами виникли правовідносини підряду на капітальний ремонт і реконструкцію площі перед будівлею райдержадміністрації.
Вказаними вище актами приймання виконаних підрядних робіт за вересень, які підписані сторонами та скріпленими їх печатками, за вказаним контрактом позивачем було виконано і прийнято відповідачем роботи з укладання плитки тротуарної типа „клевер" загальною вартістю 315026 грн.
З урахуванням сплачених відповідачем авансових платежів в сумі 190 000 грн., відповідач повинен був до 31 жовтня 2004 року сплатити позивачу залишок вартості виконаних, але не оплачених ним будівельних робіт у сумі 125026 грн. про що відповідачу був виданий також і відповідний рахунок № 39 від 4 жовтня 2004 року, але ні у встановлений контрактом строк до 31 жовтня 2004 року, ні дотеперішнього часу не погасив заборгованість за виконані позивачем та прийняті ним без претензій їх якості роботи за контрактом.
На направлений відповідачу акт звірки взаємних розрахунків залишений ним без відповіді та оплати заборгованості.
Викладені позивачем обставини на думку суду підтверджуються наявними у справі доказами та фактично не оспорюють ся відповідачем.
Згідно відзиву відповідача та пояснень його представника у судовому засіданні, відповідачем не оспорюється наявність боргу у вказаному розмірі. Але сплата його неможлива у зв'язку з тим, що розпорядником кошів є Великомихайлівська районна рада.
Вказане, на думку суду, свідчить про ухилення відповідача від виконання зобов'язань по вказаному контракту.
Відповідно до вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналізуючи вищевикладене, та враховуючи приписи ст. 33 ГПК України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та тому підлягаючими задоволенню.
Враховуючи викладене і, керуючись статями 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
в и р і ш и в :
Позов –задовольнити.
Стягнути з Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області (67100, Одеська область, смт. Велика Михайлівка, вул. Леніна, 123. ідентифікаційний номер 04056825) на користь малого підприємства „Мрія" ( 67100, Одеська область, смт. Велика Михайлівка, вул. Механізаторів 16, ідентифікаційний код 30945838) основного боргу в розмірі 125026 грн.; втрат від інфляції сумі в 41758 грн. 68 коп.; 3% річних в сумі 10014 грн. 58 коп.; державного мита в сумі 1768 грн., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Никифорчук М.І.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2007 |
Оприлюднено | 30.01.2008 |
Номер документу | 1301967 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Никифорчук М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні