Рішення

від 21.12.2010 по справі 11/171-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/171-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

21 грудня 2010 р.                          Справа 11/171-10

за позовом    компанії «Пі Джі Трейд»дочірнього підприємства компанії «Палма груп

                      С.А.», м. Одеса        

до                   товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне діло», м. Вінниця    

про                 стягнення 1218364,61 грн.

                                                                                            Суддя      В. Матвійчик

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

      від позивача       -   не з'явився;

від відповідача  -    не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне діло»на користь  компанії «Пі Джі Трейд»дочірнього підприємства компанії «Палма груп  С.А.»суму боргу за поставлені товари в розмірі 1006991,85 грн., пеню в розмірі 120497,91 грн. та  15 % річних від простроченої суми в розмірі 90874, 85 грн..

Позов мотивовано тим, що згідно з укладеним 03.01.2008р. між сторонами договором купівлі-продажу № 1456/08 позивач взяв на себе зобов'язання продати та поставити відповідачеві  товари, а останній зобов'язався прийняти товари і оплатити їх вартість на протязі 14 банківських днів з моменти отримання.

За накладними позивачем передано, а відповідачем отримано товару на загальну суму 1144987,66 грн.. Проте,  відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, і на день звернення до суду з позовом за ним рахується заборгованість в розмірі 1006991,85 грн..

Відповідач своїм правом на захист не скористався, вимоги суду викладені в ухвалах  від 08.11.2010р., 25.11.2010р. та 09.12.2010р.  щодо надання  документів не виконав, явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив. Натомість, 21.12.2010р. його представник подав клопотання через канцелярію суду про відкладення розгляду справи на іншу дату  у зв'язку з його хворобою.

Розглянувши дане клопотання суд зважає на те, що питання відкладення розгляду справи регулюється ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Положеннями даної норми визначено перелік підстав відкладення розгляду справи. Обставина наведена у клопотанні представника відповідача не може слугувати підставою для відкладення розгляду справи, оскільки вона не підтверджена належними доказами, як того вимагає ст. ст. 33, 36  Господарського процесуального кодексу України. Поміж з тим, клопочучи про відкладення розгляду справи представник відповідач не клопоче про розгляд справи за межами строку встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. За таких обставин, клопотання представника відповідача не може бути задоволено судом.

Таким чином суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів. За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу за  наявними у ній документами відповідно до ст. 75 ГПК України.  

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повно і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,  судом встановлено наступне.

03 січня 2008 року між компанією «Пі Джі Трейд»дочірнього підприємства компанії «Палма груп С.А.»(позивач, за договором Продавець) та  товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне діло»(відповідач, за договором Покупець)    укладено договір купівлі-продажу  за № 1456/08.

За умовами даного договору позивач зобов‘язався продати та поставити власними силами відповідачеві товар в асортименті та кількості, визначеному в додатках, які є невід'ємною частиною даного договору, а відповідач зобов'язався прийняти вказаний товар, і оплатити його вартість.

На виконання умов договору позивач згідно видаткових накладних № №: 08/912006113-91 від 27.08.2008 р., № 08/912006113-92 від 27.08.2008 р., 08/914006911-91 від 27.08.2008 р., 08/912006127-91 від 29.08.2008 р., 08/914007003-91 від 12.09.2008 р., 08/912006223-91 від 12.09.2008 р., 08/912006251-91 від 18.09.2008 р., 08/501003224-91 від 25.09.2008 р., 08/914007069-91 від 25.09.2008 р., 08/912006364-91 від 07.10.2008 р., 08/912006364-92 від 07.10.2008 р., 08/914007125-91 від 07.10.2008 р., 08/501003277-91 від 07.10.2008 р., 6272-92 від 11.11.2008 р., 6342-91 від 11.11.2008 р., 6172-92 від 11.11.2008 р., 6411-91 від 11.11.2008 р., 6413-91 від 11.11.2008 р., 6171-92 від 11.11.2008 р., 7108-91 від 11.11.2008 р., 6960-91 від 11.11.2008 р., 7155-91 від 11.11.2008 р., 6192-91 від 11.11.2008 р., 6301-91 від 11.11.2008 р., 6250-91 від 11.11.2008 р., 7047-91 від 11.11.2008 р., 3021-91 від 11.11.2008 р. поставив відповідачу товар визначений договором на загальну суму 1 144 987,66 грн., яку останній отримав, що стверджується відмітками (підпис, відтиск печатки) на вказаних накладних.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що розрахунки з товар, поставлені за даним договором, здійснюються Покупцем наступним чином:

100% передоплата

Факт поставки

Відстрочка платежу на 14 банківських днів з моменту отримання товару.

Як свідчать матеріали справи, зокрема виписки банку надані представником позивача,  відповідачем частково виконані взяті на себе зобов'язань за договором в частині проведення розрахунків за товар та оплачено товар на суму 138 000 грн..

Таким чином, товар вартістю 1 006 987,66 грн. відповідачем не оплаченою.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу за товар поставлений  згідно договору купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 цього Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений  інший строк оплати товару.

Матеріали справи свідчать про те, що  позивачем виконувались свої зобов'язання по поставці товару  належним чином.

Однак, відповідач не виконав свого обов'язку щодо оплати поставленого товару  у встановлені договором строки.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення 1006991,85 грн. основного боргу підлягає частковому задоволенню в розмірі 1 006987,66 грн., а в позові в частині стягнення 4,19 грн. боргу слід відмовити, оскільки позивачем вказана сума заявлена безпідставно.

Акт взаємозвірки розрахунків від 13.09.2010р. наданий позивачем в підтвердження визнання  відповідачем суми боргу в розмірі 1 006 991,85 грн., судом не береться до уваги, оскільки останній є похідним документом. Тоді як первинні документи, надані позивачем, а саме: видаткові накладні та виписки банку свідчать про заборгованість в сумі  1 006987,66 грн..

Судом також розглянуто вимогу позивача  про стягнення пені в розмірі 120497,91 грн. та  15 % річних від простроченої суми в розмірі 90874, 85 грн..

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання .

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.1 договору сторони визначили, що у випадку порушення строку, вказаного в п. 5.1. даного договору, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки, а також несе відповідальність відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 15% річних.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк визначений у договорі,  він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок  пені та 15% річних втрат  за допомогою бази даних «Законодавство України», судом встановлено, що позивачем допущено помилку в бік завищення, оскільки  розмір пені та 15 % річних за визначених в розрахунку період складає відповідно 120 408,80 грн. та 90822,17 грн..

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи  викладене позов підлягає частковому задоволенню з розподілом  судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.  

При розгляді  справи судом з‘ясовано, що при зверенні до суду позивачем  платіжним дорученням № 180 від 23.06.2009р.  зайво сплачено 339 грн. 35 коп.  державного мита, а тому мито у вказаному розмірі підлягає поверненню відповідно до ст. 8 Декрету України «Про державне мито».    

Керуючись  ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:   

1.          Позов задовольнити  частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне діло» (21100, м. Вінниця, вул. Квятека, 1А, к. 111, код 23109633) на користь компанії «Пі Джі Трейд»дочірнього підприємства компанії «Палма груп С.А.»(65013, м. Одеса Миколаївська дорога, 189, код 25416730) 1 006987 (один мільйон шість тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 66  коп. –боргу; 120 408 (сто двадцять тисяч чотириста вісім) грн. 80 коп. –пені; 90822 (дев'яносто тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 17 коп. –15% річних; 12 182 9дванадцять тисяч сто вісімдесят дві) грн. 19 коп. -   витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять) грн.  97 коп. -  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    3.          В решті позову відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням  законної сили.   

5.          Повернути компанії «Пі Джі Трейд»дочірнього підприємства компанії «Палма  груп С.А.»(65013, м. Одеса Миколаївська дорога, 189, код 25416730)  з Державного бюджету України суму зайво державного мита в розмірі 339 (триста тридцять дев'ять)  грн.  35 коп.  (платіжне доручення № 180 від 23.06.2009р.  знаходиться в матеріалах справи № 11/171-10).

6.          Один примірник рішення направити позивачу, відповідачу направити копію рішення рекомендованим листом.

                                                                           Повне рішення складено 24.12.2010р.

Суддя                                                         В. Матвійчук

Дане рішення скріплена печаткою суду є підставою для повернення державного мита з бюджету.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу  (65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, 189)       

3 - відповідачу  (21100, м. Вінниця, вул. Квятека, 1А, к. 111)