Рішення

від 21.12.2010 по справі 15/1392

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/1392

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" грудня 2010 р.                                                     Справа № 15/1392

Господарський суд Житомирської області у складі:

Cудді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: Зборівський А.Є. - представник за довіреністю № 0771289

                        від 24.11.2010р.,

від відповідача: не з'явився,     

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Телевізійного заводу "Електрон" - дочірнього підприємства ВАТ "Концерн-Електрон" (м.Львів)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колегія" (м. Житомир)

про стягнення 79 999, 80 грн.

Телевізійний завод “Електрон” - дочірнє підприємство ВАТ ”Концерн-Електрон” звернулось з позовом до господарського суду про стягнення на свою користь з Товариства з обмеженою відповідальністю “Колегія” заборгованості в сумі 79999,80грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві. Просив стягнути з відповідача на користь позивача 79999,80грн., із яких 56657,90грн. основної заборгованості, 4733,98грн. - 3% річних та 18607,92грн. інфляційних.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав.

Копії ухвал господарського суду Житомирської області від 02.11.2010р. та від 25.11.2010р., які було направлено на зазначену позивачем у позовній заяві адресу: 10014, м.Житомир, вул. Перемоги, 1, повернулися до суду з відміткою відділення зв'язку "за зазначеною адресою адресат не знаходиться" (а.с. 34-36, 69-71, 80-82).

Також, до господарського суду повернулись копії ухвал господарського суду Житомирської області  від 02.11.2010р. та від 25.11.2010р., які було направлено на зазначену позивачем у позовній заяві адресу: 10014, м.Житомир, вул. Гагаріна, 47, з відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 72-74, 83-85 ).

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.75-76), наданого Державним реєстратором Виконавчого комітету Житомирської міської ради на запит господарського суду, станом на 03.12.2010р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Колегія" знаходиться за адресою: 10014, м.Житомир, вул. Перемоги, буд. 1.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для  повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги  те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2007р. між Телевізійним заводом “Електрон” - Дочірнім підприємством ВАТ”Концерн-Електрон” (позивач/постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Колегія” (відповідач/покупець) було укладено договір поставки № 77/2007 (а.с. 6).

Згідно з ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Згідно п. 1.1. договору № 77/2007, постачальник зобов'язується виготовити та забезпечити поставку телевізорів “Електрон” (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку, визначеному цим договором.

Номенклатура, ціна товару та його загальна кількість вказуються у видаткових накладних, які мають силу специфікації, додаються до даного договору і є його невід'ємною частиною (п.1.2 договору № 77/2007 від 20.11.2007р.).

На виконання умов договору поставки № 77/2007 від 20.11.2007р., по видатковим накладним:

№ Е-00002331 від 27.11.2007р. на суму 19659,00грн. (а.с. 7),

№ Е-00002332 від 27.11.2007р. на суму 9597,00грн. (а.с. 8),

№ Е-00002810 від 21.12.2007р. на суму 31524,00грн. (а.с. 9),

№ Е-00000219 від 30.01.2008р. на суму 35778,00грн. (а.с. 10),

№ 979 від 15.05.2008р. на суму 23226,00грн. (а.с. 11),

№ 1617 від 22.09.2008р. на суму 27063,00грн. (а.с. 12),

на підставі довіреностей: серія ЯОН № 020058 від 26.11.2007р. (а.с. 13), серія ЯОН № 020063 від 20.12.2007р. (а.с. 14), серія ЯОН № 020067 від 30.01.2008р. (а.с. 15),  серія ЯОН № 020074 від 14.05.2008р. (а.с. 16), серія ЯОН № 020082  від 17.09.2008р. (а.с. 17), відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 146847,00грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 3.5 договору № 77/2007 від 20.11.2007р., оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок постачальника.

Сторони погодили, що розрахунок за поставлений товар проводиться покупцем протягом 30-ти календарних днів з дати поставки товару на умовах відтермінування платежу (п. 3.6 договору № 77/2007 від 20.11.2007р.).

Таким чином, за отриманий товар  відповідач зобов'язаний був провести оплату:

по видатковій  накладній № Е-00002331 від 27.11.2007р. на суму 19659,00грн. в строк до 27.12.2007р.

по видатковій накладній № Е-00002332 від 27.11.2007р. на суму 9597,00грн. в строк до 27.12.2007р.

по видатковій накладній № Е-00002810 від 21.12.2007р. на суму 31524,00грн. в строк до 20.01.2008р.

по видатковій накладній № Е-00000219 від 30.01.2008р. на суму 35778,00грн. в строк до 29.02.2008р.

по видатковій накладній № 979 від 15.05.2008р. на суму 23226,00грн. в строк до 14.06.2008р.

по видатковій накладній № 1617 від 22.09.2008р. на суму 27063,00грн. в строк до 22.10.2008р.

Проте, відповідач зобов'язання щодо проведення розрахунків за отриманий товар у встановлені строки у повному обсязі не виконав. Зокрема, відповідач здійснив часткове погашення заборгованості за отриманий товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача на суму 57117,10грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

№ 1 від 08.01.2008р. на суму 10000,00грн. (а.с. 54),

№ 2 від 14.01.2008р. на суму 5000,00грн. (а.с. 55),

№ 17 від 31.01.2008р. на суму 2600,00грн. (а.с. 56),

№ 18 від  06.02.2008р. на суму 5000,00грн. (а.с. 58),

№ 32 від  22.02.2008р. на суму 5000,00грн. (а.с. 57),

№ 44 від 17.03.2008р. на суму 3000,00грн. (а.с. 59),

№ 48 від 09.04.2008р. на суму 7500,00грн. (а.с. 60),

№ 62 від  13.05.2008р. на суму 6000,00грн. (а.с. 61),

№ 114 від 02.09.2008р. на суму 5000,00грн. (а.с. 62),

№ 171 від 12.11.2008р. на суму 5000,00грн. (а.с. 53),

№ 22 від  25.03.2009р. на суму 567,10грн. (а.с. 51),

№ 35 від  22.06.2009р. на суму 500,00грн. (а.с. 52),

№ 36 від  17.09.2009р. на суму 250,00грн. (а.с. 63),

№ 37 від  28.10.2009р. на суму 200,00грн. (а.с. 64),

№ 1 від 17.02.2010р. на суму 500,00грн. (а.с. 50),

№ 2 від  30.04.2010р. на суму 500,00грн. (а.с. 49),

№ 3 від 26.05.2010р. на суму 500,00грн. (а.с. 48).

Крім того, відповідачем було повернуто позивачу частину товару на суму 33072,00грн., що підтверджується видатковою накладною (повернення) № ВП-0000001 від 08.02.2008р. на суму 3747,00грн.(а.с. 18) та видатковою (повернення) № ВП-0000002 від 17.09.2008р. на суму 29325,00грн. (а.с. 19).

В судовому засіданні представник позивача надав письмові пояснення №077/314 від 20.12.2010р., зокрема, щодо черговості зарахування коштів, які надійшли від відповідача (а.с. 86-87). Так, позивач вказує на те, що між сторонами не існувало інших правовідносин, окрім як по договору №77/2007 від 20.11.2007р., а тому всі оплати відповідача за поставлений йому товар в порядку черговості надходження зараховувались позивачем на погашення поточного боргу за відповідними накладними. Вказаний метод зарахування проплат був застосований при нарахуванні відповідачу 3% річних та інфляційних за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Таким чином, зважаючи на здійснені відповідачем проплати та проведені позивачем зарахування, на час звернення позивача з позовом до господарського суду, у Товариства з обмеженою відповідальністю “Колегія” залишилась непогашеною заборгованість по договору №77/2007 від 20.11.2007р. перед Телевізійним заводом "Електрон" - Дочірнього підприємства ВАТ "Концерн-Електрон" в сумі 56657,90грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення,  в  якому  одна  сторона  (боржник)  зобов'язана  вчинити  на  користь  другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

На час розгляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Колегія" не надало доказів погашення заборгованості перед позивачем за отриманий товар по договору № 77/2007 від 20.11.2007р. на суму  56657,90грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 56657,90грн. основної заборгованості є правомірними та підлягають задоволенню.

Крім стягнення суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 4733,98грн. - 3% річних та 18607,92грн. інфляційних.

Розглядаючи питання про обґрунтованість нарахування позивачем 3% річних та інфляційних, господарський суд враховує таке.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч.2 вказаної статті, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з позовної заяви, позивач  просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 4733,98грн. у відповідності до наданого  розрахунку (а.с.24).

Перевіривши правильність проведених позивачем нарахувань 3% річних, з урахуванням встановлених договором строків оплати та фактично проведених відповідачем проплат, господарський суд встановив, що правомірним є нарахування 3% в сумі 4737,91грн., зокрема:

по видатковим накладним   № Е-00002331 та № Е-00002332 від 27.11.2007р.:

- розмір 3% річних нарахованих  за період з 28.12.2007р. по 07.01.2008р. на суму заборгованості 29256,00грн., становить 26,40грн.,

- розмір 3% річних нарахованих  за період з 08.01.2008р. по 13.01.2008р. на суму заборгованості 19256,00грн., становить 9,47грн.,

 - розмір 3% річних нарахованих  за період з 14.01.2008р. по 30.01.2008р. на суму заборгованості 14256,00грн., становить 19,86грн.,

- розмір 3% річних нарахованих  за період з 31.01.2008р. по 05.02.2008р. на суму заборгованості 11656,00грн., становить 5,73грн.,

- розмір 3% річних нарахованих  за період з 06.02.2008р. по 07.02.2008р. на суму заборгованості 6656,00грн., становить 1,09грн.,

- розмір 3% річних нарахованих  за період з 08.02.2008р. по 21.02.2008р. на суму заборгованості 2909,00грн., становить 3,34грн.,

по видатковій накладній №Е-00002810 від 21.12.07р.:

- розмір 3% річних нарахованих  за період з 21.01.2008р. по 21.02.2008р. на суму заборгованості 31524,00грн., становить 82,69грн.,

- розмір 3% річних нарахованих  за період з 22.02.2008р. по 16.03.2008р. на суму заборгованості 29433,00грн., становить 57,90грн.,

- розмір 3% річних нарахованих  за період з 17.03.2008р. по 08.04.2008р. на суму заборгованості 26433,00грн., становить 49,83грн.,

- розмір 3% річних нарахованих  за період з 09.04.2008р. по 12.05.2008р. на суму заборгованості 18933,00грн., становить 52,76грн.,

- розмір 3% річних нарахованих  за період з 13.05.2008р. по 01.09.2008р. на суму заборгованості 12933,00грн., становить 118,73грн.,

- розмір 3% річних нарахованих  за період з 02.09.2008р. по 16.09.2008р. на суму заборгованості 7933,00грн., становить 9,75грн.,

по видатковій накладній №Е-00000219 від 30.01.2008р.:

- розмір 3% річних нарахованих  за період з 01.03.2008р. по 16.09.2008р. на суму заборгованості 35778,00грн., становить 586,52грн.,

- розмір 3% річних нарахованих  за період з 17.09.2008р. по 11.11.2008р. на суму заборгованості 14386,00грн., становить 66,03грн.,

- розмір 3% річних нарахованих  за період з 12.11.2008р. по 24.03.2009р. на суму заборгованості 9386,00грн., становить 102,50грн.,

- розмір 3% річних нарахованих  за період з 25.03.2009р. по 21.06.2009р. на суму заборгованості 8818,90грн., становить 64,51грн.,

- розмір 3% річних нарахованих  за період з 22.06.2009р. по 16.09.2009р. на суму заборгованості 8318,90грн., становить 59,49грн.,

- розмір 3% річних нарахованих  за період з 17.09.2009р. по 27.10.2009р. на суму заборгованості 8068,90грн., становить 27,19грн.,

- розмір 3% річних нарахованих  за період з 28.10.2009р. по 16.02.2010р. на суму заборгованості 7868,90грн., становить 72,44грн.,

 - розмір 3% річних нарахованих  за період з 17.02.2010р. по 29.04.2010р. на суму заборгованості 7368,90грн., становить 43,61грн.,

- розмір 3% річних нарахованих  за період з 30.04.2010р. по 25.05.2010р. на суму заборгованості 6868,90грн., становить 14,68грн.,

- розмір 3% річних нарахованих  за період з 26.05.2010р. по 05.10.2010р. на суму заборгованості 6368,90грн., становить 69,62грн.,

по видатковій накладній № 979 від 15.05.2008р.:

- розмір 3% річних нарахованих  за період з 15.06.2008р. по 05.10.2010р. на суму заборгованості 23226,00грн., становить 1608,23грн.,

по видатковій накладній № 1617 від 22.09.2008р.:

- розмір 3% річних нарахованих  за період з 23.10.2008р. по 05.10.2010р. на суму заборгованості 27063,00грн., становить 1585,54грн.

За таких обставин, позовні вимоги  в частині стягнення з відповідача 3% річних  підлягають задоволенню в сумі 4733,98грн., яку позивач просить стягнути у позовній заяві, оскільки зазначена сума є меншою ніж обґрунтовано нарахована.

Щодо  вимог позивача про стягнення на свою користь з відповідача інфляційних в сумі 18607,92грн., господарський суд враховує наступне.

Перевіривши проведені позивачем нарахування інфляційних зазначені у розрахунку (а.с. 25), з урахуванням встановлених судом обставин по справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань, підлягають задоволенню в розмірі 18607,92грн., визначеному позивачем у позовній заяві, оскільки зазначена сума є меншою ніж обґрунтовано нарахована. Відповідно до проведеного судом розрахунку, розмір інфляційних нарахувань  становить 19767,53грн., зокрема:

по видатковим накладним № Е-00002331  та № Е-00002332 від 27.11.2007р.:

- сума інфляційних, нарахованих за січень 2008 року на суму заборгованості 14256,00грн., становить 413,42грн.,

- сума інфляційних, нарахованих за лютий 2008 року на суму заборгованості 2909,00грн., становить 78,54грн.,

по видатковій накладній № Е-00002810 від 21.12.2007р.

- сума інфляційних, нарахованих за лютий 2008 року на суму заборгованості 31524,00грн., становить 851,15грн.,

- сума інфляційних, нарахованих за березень 2008 року на суму заборгованості 29433,00грн., становить 1118,45грн.,

- сума інфляційних, нарахованих за квітень 2008 року на суму заборгованості 18933,00грн., становить 586,92грн.,

- сума інфляційних, нарахованих за період з травня 2008 року по серпень 2008 року на суму заборгованості 12933,00грн., становить 193,77грн.,

по видатковій накладній Е-00000219 від 30.01.2008р.:

- сума інфляційних, нарахованих за період з березня 2008 року по серпень 2008 року на суму заборгованості 35778,00грн., становить 3084,49грн.,

- сума інфляційних, нарахованих за жовтень 2008 року  на суму заборгованості 14386,00грн., становить 244,56грн.,

- сума інфляційних, нарахованих за період з листопада 2008 року по березень 2009 року на суму заборгованості 9386,00грн., становить 915,29грн.,

- сума інфляційних, нарахованих за період з квітня 2009 року по червень 2009 року на суму заборгованості 8818,90грн., становить 222,23грн.,

- сума інфляційних, нарахованих за період з липня 2009 року по вересень 2009 року на суму заборгованості 8318,90грн., становить 41,41грн.,

- сума інфляційних, нарахованих за  жовтень 2009 року на суму заборгованості 8068,90грн., становить 72,62грн.,

- сума інфляційних, нарахованих за період з листопада 2009 року по лютий 2010 року на суму заборгованості 7868,90грн., становить 457,90грн.,

- сума інфляційних, нарахованих за період з березня 2010 року по квітень 2010 року на суму заборгованості 7368,90грн., становить 44,01грн.,

- сума інфляційних, нарахованих за період з червня 2010 року по серпень 2010 року на суму заборгованості 6368,90грн., становить 37,81грн.,

по видатковій накладній № 979 від 15.05.2008р.

- сума інфляційних, нарахованих за період з липня 2008 року по серпень 2010 року на суму заборгованості 23226,00грн., становить 5601,68грн.,

по видатковій накладній № 1617 від 22.09.2008р.

- сума інфляційних, нарахованих за період з листопада 2008 року по серпень 2010 року на суму заборгованості 27063,00грн., становить 5803,28грн.

Стаття 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів погашення заборгованості суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає  задоволенню.

З Товариства з обмеженою відповідальністю "Колегія" підлягає стягненню на користь Телевізійного заводу "Електрон" - дочірнього підприємства ВАТ "Концерн-Електрон" 56657,90грн. основної заборгованості, 4733,98грн. - 3% річних та 18607,92грн. інфляційних.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 625, ч. 1 ст. 530,  ч. 1 ст. 692, ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 33, 49, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колегія" (10014, м.Житомир, вул. Перемоги, буд. 1, ідентифікаційний код 30198801)

на користь Телевізійного заводу "Електрон" - Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства "Концерн-Електрон" ( 79000, м.Львів, вул. Стороженка, буд. 32, ідентифікаційний код 32969709)

- 56657,90грн. основної заборгованості,

- 4733,98грн. - 3% річних,

- 18607,92грн. інфляційних,

- 800,00грн. витрат по сплаті державного мита,

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                     Кравець С.Г.  

                                 Повний текст рішення підписано: "24" грудня 2010 року.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу (рек. з пов.)