Постанова від 15.09.2025 по справі 285/2282/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/2282/25

провадження № 3-в/0285/46/25

15 вересня 2025 року м. Звягель

Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області СусловецьМ.Г., розглянувши подання Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області про вирішення питань, пов`язаних з виконанням постанови,

УСТАНОВИВ:

До суду надійшло подання Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області про вирішення питань, пов`язаних з виконанням постанови.

В обґрунтування подання зазначено, що згідно військово-облікових відомостей ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 призвано навійськову службупід часмобілізації через ІНФОРМАЦІЯ_2 18.02.2025до в/ч НОМЕР_1 . За приписами ст. 15 КУпАП до військовослужбовців не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт, а тому просить замінити адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Постановою Звягельськогоміськрайонного судуЖитомирської областівід 08 травня2025року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.173-2,ч.185 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком 15 діб.

Відповідно до ст. 304 КУпАП, питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

За приписами ст. 298 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, посадовими особами та громадянами.

Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення є завершальною стадією провадження у справах про адміністративні правопорушення, зміст якої полягає в практичній реалізації обмежень особистого, морального і матеріального характеру,передбачених призначеним правопорушнику стягненням.

За змістом ст. 327 КУпАП осіб, підданих адміністративному арешту, тримають під вартою в місцях, що їх визначають органи Національної поліції. Відбування адміністративного арешту провадиться за правилами, встановленими законами України.

Згідно з положеннями ст. 327-1 КУпАП, військовослужбовців, а також військовозобов`язаних чи резервістів під час проходження зборів, підданих арешту, утримують на гауптвахтах Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. У разі відсутності гауптвахти в органі управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, в зоні діяльності якого дислокується військова частина (установа), військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, піддані арешту на термін до трьох діб, в особливий період можуть за рішенням суду утримуватися в кімнатах тимчасово затриманих Військової служби правопорядку у Збройних Силах України з обов`язковим зазначенням про це у рішенні про застосування арешту з утриманням на гауптвахті. Під час виконання постанови про застосування арешту з утриманням на гауптвахті арештовані піддаються особистому огляду. Порядок та умови утримання військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, заарештованих в адміністративному порядку, визначаються Міністерством оборони України.

Як випливає із змісту ч. 1 ст. 15 КУпАП, до військовослужбовців не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт.

Відповідно до ст. 304 КУпАП, питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Проте перелік питань, пов`язаних із виконанням постанов, викладений в главі 25 КУпАП, зокрема відстрочка, припинення, давність виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, серед них питання щодо заміни адміністративного арешту іншим адміністративним стягненням, не передбачено.

За таких обставин, при розгляді даного подання, суддя вважає за необхідне застосувати аналогію права, а саме ст. 537 КПК України, оскільки КУпАП не врегульоване питання щодо заміни адміністративного арешту іншим.

Так, відповідно до п. п. 10, 14 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання:) про заміну покарання відповідно до частини п`ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті58, частини першої статті 62 КК України; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За приписами ст. 305 КУпАП, контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.

Однією із важливих складових принципу правової визначеності та основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов`язковість судового рішення (ст. 129 Конституції України).

У рішенні Конституційного Суду України від № 15-рп/2004 від 02.11.2004 зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 8Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті, перед усім, ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

За наведеного, суддя, з метою забезпечення виконання судового рішення, вважає за необхідне подання задовольнити, застосувати аналогію закону та замінити ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на більш м`яке у виді штрафу.

Керуючись ст. 304 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Подання Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, про вирішення питання виконання постанови від 08.05.2025 у справі № 285/2282/25 відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Замінити ОСОБА_1 невідбуте адміністративне стягнення, накладене постановою Звягельського міськрайонного суду від 08травня 2025року у виді 15 діб адміністративного арешту на штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.(отримувач коштів: р/р UA 478999980313050106000006795; код ЄДРПОУ 37976485; МФО 899998; код класифікації доходів бюджету 21081100; отримувач ГУК у Житомирській області/ ТГ м. Новоград-Волинська).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

На підставі ст. 307, ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 , штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органи ДВС стягнуть з правопорушника подвійний розмір штрафу, що становить 680 гривень.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя М.Г. Сусловець