Постанова

від 16.12.2010 по справі 15/119/10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/119/10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"16" грудня 2010 р. Справа № 15/119/10

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,          

суддів: Бєляновського В. В., Шевченко В. В.,

при секретарі  судового засідання –Підгурському Д.Л..,

за участю представників:

ВАТ «Аерок Обухів»–Лата Н.Ф. ( за дорученням),

ВАТ «Миколаївський домобудівний комбінат»  –не з'явився,

ПП «Респект»–не з'явився,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Аерок Обухів”  

на рішення господарського суду Миколаївської області від 26.10.2010 р.

у справі №15/119/10

за позовом  Відкритого акціонерного товариства „Аерок Обухів”  

до Відкритого акціонерного товариства „Миколаївський домобудівний комбінат”

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного підприємства „Респект”

про стягнення 1 615 393,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

     19.07.2010 р. ВАТ «Аерок Обухів»(далі - Позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до ВАТ „Миколаївський домобудівний комбінат” (далі –Відповідач) про стягнення  1 580 596, 05 грн. основного боргу та 34 797,23 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

ВАТ „Аерок Обухів”, ВАТ „Миколаївський домобудівний комбінат” та ПП „Респект” уклали договір про переведення боргу №108П-02/25 від 15.12.2009 р (далі –Договір-1) та договір про заміну сторони у зобов'язанні №107П-02/25 від 16.12.2009р. (далі –Договір-2).

    Згідно умов Договору-1 обов'язком нового виконавця ВАТ „Миколаївський домобудівний комбінат” є поставка решіток у кількості 116 штук в строк до 31.05.2010 р., а обов'язком кредитора ВАТ «Аерок Обухів”  часткова оплата вартості вказаного товару з урахуванням передоплати 1488090,02 грн. Відповідач, ВАТ „Миколаївський домобудівний комбінат”, свої зобов'язання повністю не виконав і його заборгованість перед позивачем становить 1488 090, 02 грн.

Згідно Договору-2 (договору №107П-02/25  про заміну сторони у зобов'язанні  від 16.12.2009 р.) обов'язком ВАТ „Миколаївський домобудівний комбінат” є поставка вагонеток у кількості 11 штук в строк до 01.03.2010р., заборгованість останнього за цим договором складає 92506,03 грн.

Загальна сума заборгованості становить 1580596,05 грн., на зазначену суму позивачем нарахована пеня у розмірі 34797,23 грн.

Одночасно позивачем у позові заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать ВАТ „Миколаївський домобудівний комбінат”.

Ухвалою судді господарського суду Миколаївської області Ржепецького В. О. від 22.07.2010 р. зазначену позовну заяву прийнято до провадження.

30.08.2010 р. позивачем до суду надано додаткові пояснення, в яких збільшено суму пені до 89 638,74 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.10.2010р. (підписаним суддею Ржепецьким В. О. 29.10.2010р.) позов задоволено частково, стягнуто з ВАТ „Миколаївський домобудівний комбінат” на користь ВАТ „Аерок Обухів” 34797,23 грн. пені та судові витрати, в решті позову відмовлено.

Рішення суду вмотивоване тим, що у разі порушення боржником зобов'язання з поставки товару, кредитор відповідно до ст. 612 ЦК України набуває право вимагати, зокрема, сплати неустойки та збитків, але не може вимагати від боржника сплати вартості непоставленого товару.

Частково не погоджуючись з вищевказаним судовим рішення  ВАТ „Аерок Обухів” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це рішення  в частині відмови в стягненні 1 580 596, 05 грн.  і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 1 580 596, 05 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що при прийняті оскаржуваного рішення судом порушено норми процесуального права, а саме вимоги ст. 69 ГПК України щодо строку розгляду позовної заяви та ст. 87 ГПК України щодо строку надсилання копії рішення сторонам.

Також скаржник вважає, що суд припустився порушення норм матеріального права, оскільки не з'ясував всі обставини справи і не застосував норму, яка підлягає застосуванню –ст. 693 ЦК України, якою передбачено право вимагати передачі оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Крім того, суд не надав оцінки претензії позивача, якою він надав ВАТ „Миколаївський домобудівний комбінат” строк до 25.06.2010р.  для поставки товару.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.11.2010 р. скаргу прийнято до провадження та призначено її до розгляду  на 16.12.2010 р. о 16:30, про що всі учасники процесу згідно ст.98 ГПК України  були повідомлені належним чином.

Фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою технічних засобів.

Представники ВАТ «Миколаївський домобудівний комбінат»та ПП «Респект»в судове засідання не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення їм поштового відправлення,  клопотань про відкладення розгляду справи не заявили, про причини свого нез'явлення суд не повідомили і колегія суддів, враховуючи вищевказані обставини, прийняла рішення про розгляд справи за їх  відсутністю.

Представник скаржника (позивача) в усних поясненнях наданих суду просив задовольнити скаргу на викладених у ній підставах, скасувати рішення місцевого суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення заборгованості  і ухвалити нове,  яким задовольнити позов в повному обсягу.  

Згідно ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась вступна та резолютивна частина судової постанови.

Заслухавши усні пояснення представника скаржника (позивача), ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази,  відповідність викладених у рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

В обґрунтування своєї позиції, щодо незаконності судового рішення та необхідності  скасування його в частині відмови в стягненні сплачених за товар грошових коштів скаржник зазначив  такі доводи .

По-перше, місцевим судом порушено норми процесуального права щодо строку розгляду позовної заяви, а саме ст. 69 ГПК України.

По-друге, суд порушив строки передбачені ст. 87 ГПК України щодо надсилання копії судового рішення сторонам.

По-третє, суд не застосував при ухваленні рішення норму, яка підлягає застосуванню, а саме ст.693 ЦК України, а  також не врахував і не дав оцінки претензії позивача, з якої вбачається, що він надавав відповідачу строк для поставки товару і у разі невиконання просив повернути отримані грошові кошти.

Оцінюючи вказані доводи судова колегія встановила наступне.

По доводу щодо порушення  судом  строків передбачених ст.69  ГПК України.

Дійсно, при розгляді справи в суді першої інстанції було порушено строки передбачені ст.69 ГПК України.

Проте, згідно ст.104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

На думку судової колегії порушення місцевим судом строків розгляду справи не призвело до прийняття неправильного рішення, а тому цей довід скаржника  не може прийматись до уваги та бути підставою для його скасування.

По доводу щодо порушення  судом  приписів ст.87  ГПК України.

Направлення  судових рішень сторонам здійснюється після розгляду справи по суті та ухвалення по ній рішення, а відтак, несвоєчасне направлення судового рішення взагалі не може вплинути на результати розгляду справи і такі порушення не можуть бути підставою для його скасування. Крім того, згідно нової редакції ст.87 ГПУ України, яка вже діяла на момент ухвалення місцевим судом рішення по цій справі, повне рішення направляється сторонам, прокурору та третім особам, які були учасниками процесу, але не були присутні в судовому засіданні. З матеріалів справи вбачається, що представник  позивача був присутній в судовому засіданні,  в якому приймалось (оголошувалось) судове рішення, а тому суд не зобов'язаний був направляти йому рішення, а він (скаржник) мав можливість отримати його безпосередньо в суді.  

З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку, що зазначені скаржником процесуальні порушення не є в розумінні ст.104 ГПК України підставою для скасування  рішення місцевого суду.

 По доводу щодо незастосування судом при ухваленні рішення норми, яка підлягає застосуванню, а саме ст. 693 ЦК України, а  також  ненадання оцінки претензії позивача.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач в обґрунтування своїх вимог про стягнення 1 580 596, 05 грн.  послався на ч.3 ст.612 ЦК України,  в якій, дійсно, як правильно зазначив місцевий суд, визначено, що „якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків”.

Матеріали справи свідчать, що вказана позивачем у позові грошова сума (1580596,05 грн.)  за своєю правовою природою є попередньою оплатою за товар, тобто не є збитками, у розумінні ст.224 ГК України та ст.22 ЦК України, відшкодування яких   передбачено ч.3 ст.612 ЦК України.

Проте, як вбачається зі змісту позовної заяви та додаткового обґрунтування до неї позивач заявляючи вимогу про стягнення вказаної грошової суми не визначає її як збитки, а визначає  її як борг.

           У претензії (а.с.22) направленій позивачем на адресу відповідача, якій місцевий суд, дійсно, не дав належної оцінки, позивач також зазначає, що вказана грошова сума є попередньою оплатою за товар і просить відповідача у разі непоставки в строк до 25.06.2010р. товару повернути сплачені грошові кошти за товар.

Частина 3 ст.612 ЦК України встановлює права кредитора ( особи яка сплатила за товар, покупця / замовника) у разі невиконання боржником (поставником / продавцем / виробником товару) умов договору щодо поставки товару,  відмовитись від прийняття  від боржника виконання  і вимагати відшкодування збитків.

Із змісту та суті вказаної статті  вбачається,  що кредитор також має право здійснити  лише відмову від отримання товару  і не  вимагати відшкодування збитків.

З огляду на викладене  посилання позивача на зазначену статтю слід розуміти як обґрунтування його відмови від прийняття виконання.

З  правового аналізу матеріалів  справи вбачається, що позивач, відмовившись відповідно до наданого йому ч.3 ст.612 ЦК України  права від отримання, також просив стягнути з відповідача не збитки, а сплачені за товар грошові кошті (попередню оплату) не зазначивши при цьому норму  права яка б обґрунтовувала його право на таке стягнення.

Місцевий суд не звернув уваги на зазначені обставини, тобто на те, що позивач просив стягнути заборгованість ( попередню оплату ) та дійшов помилкового висновку, що він просить стягнути  збитки.

 Водночас, як вбачається з рішення місцевого суду ним було встановлено та визнано, що відповідач не виконав умови договорів, тобто суд визнав доведеним факт   неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань і судова колегія погоджується з цим висновком.

Стаття 653 ЦК України, яка регулює питання попередньої оплати, а саме стягнення попередньої оплати як встановлено вище є предметом цього спору, встановлює, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, що позивач і здійснив пред'явивши спочатку претензію, а потім цей позов.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що вимоги позивача про стягнення (повернення) з відповідача попередньої оплати за товар в сумі 1580596,05 грн., враховуючі, що відповідач не поставив товар на вказану суму і позивач у зв'язку з невиконанням умов договорів по поставці товарів відмовився від його отримання, обґрунтовані і безпідставно залишені місцевим судом без задоволення.  

 З огляду на вкладне,  та враховуючи приписи ст.103 та 104 ГПК України рішення місцевого суду підлягає зміні шляхом задоволення позову в частині стягнення 1580596,05грн.  і, відповідно, судових витрат  в повному обсягу.

В частині стягнення пені рішення місцевого суду залишається без змін, оскільки місцевий суд дійшов обґрунтованого, такого що відповідає фактичним обставинам, висновку підставності цієї вимоги та правильного розрахунку позивачем розміру пені в позові.

Судова колегія також погоджується з висновком місцевого суду щодо неврахування розрахунку пені,  який міститься в додаткових поясненнях позивача від 30.08.210р., оскільки це стягнення  (розрахунок) необґрунтоване.

З урахуванням зміни рішення в частині розміру грошових сум, які підлягають стягненню підлягають зміні і розмір судових витрат понесених позивачем при поданні позову які необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

Приймаючи до уваги, що апеляційна скарга позивача задовольняється в повному обсягу з відповідача на його користь підлягають стягненню понесені витрати по сплаті державного мита при поданні скарги.

На підставі викладеного та керуючись  ст.ст.99,

101-105ГПК України, колегія суддів  -

ПОСТАНОВИЛА:

1) Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Аерок Обухів” - задовольнити.  

2) Рішення господарського суду Миколаївської області від 26.10.2010 р. у справі №15/119/10  змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

„Позов Відкритого акціонерного товариства „Аерок Обухів” задовольнити повністю.  

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Миколаївський домобудівний завод” (54028, М. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1, р/р 26000640827922 Одеський обласний філіал АКБ "Укрсоцбанк", МФО 328016, код ЄДРПОУ 01273160 ) на користь Відкритого акціонерного товариства „Аерок Обухів” (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, 6, р/р  26007015954001 в філії КБ "Надра" Київське регіональне управління м. Київ, МФО 320564, код ЄДРПОУ 20576280) :

- 1 580 596 (один мільйон п'ятсот вісімдесят тисяч п'ятсот дев'яносто шість) грн. 05 коп. - боргу (попередня оплата за товар);

-  34 797 (тридцять чотири тисячі сімсот дев'яносто сім ) грн.23 коп. –пені;

- 16153  ( шістнадцять тисяч сто п'ятдесят три ) грн. 93 коп. -  витрати по сплаті державного мита  при поданні позову;

- 236 (двісті тридцять шість) грн.00 коп. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”   

3) Стягнути з  Відкритого акціонерного товариства „Миколаївський домобудівний завод” (54028, М. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1, р/р 26000640827922 Одеський обласний філіал АКБ "Укрсоцбанк", МФО 328016, код ЄДРПОУ 01273160) на користь Відкритого акціонерного товариства „Аерок Обухів” (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, 6, р/р  26007015954001 в філії КБ "Надра" Київське регіональне управління м. Київ, МФО 320564, код ЄДРПОУ 20576280) 7 902 (сім тисяч дев'ятсот дві ) грн. 98 коп. - витрати по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги.

4) Доручити господарському суду Миколаївської області видати накази відповідно до резолютивної частини цієї постанови.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України,  набуває законної сили з дня її прийняття і може бути   оскаржена  у касаційному порядку до Вищого господарського суду України

Головуючий:                                                                         Мирошниченко М. А.

Судді:                                                                                        Бєляновський В. В.

                                                                                                      Шевченко В. В.

Повний текст постанови підписано  17.12.2010р.