Рішення

від 07.12.2010 по справі 10/70

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/70

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

07.12.2010                                                             Справа  № 10/70

За позовом Закарпатської  обласної спілки споживчих товариств,                         м. Ужгород

до відповідача  Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та  

газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ПАТ „Коопінвестбанк”, м. Ужгород

про стягнення суми 168045,45 грн., в т.ч. 89068,96 грн. боргу по орендній платі, 78976,49 грн. пені

Головуючий суддя  –І.В. Івашкович

представники:

від позивача  - Гудзан Є.А., головний юрисконсульт юридичного відділу, довіреність №03-06/31 від 20.09.10;Боринська О.М., довіреність №СП01-12/260 від 26.11.10

від відповідача –Коцур Т.Б.- начальник юридичного відділу, довіреність №07/60 від 14.01.10

від третьої особи –Деркач Ю.І., довіреність №36/10 від 20.08.10

     У судовому засіданні 22.11.10 за участю представників: від позивача -Гудзан Є.А., головний юрисконсульт юридичного відділу, довіреність №03-06/31 від 20.09.10; від відповідача - Коцур Т.Б., начальник юридичного відділу, довіреність №07/60 від 14.01.10; від третьої особи - Гуцол М.В., старший юрисконсульт, довіреність №2/2009 від 08.09.09, оголошувалась перерва до 26.11.10 10.30 год. У судовому засіданні 26.11.10 за участю представників: від позивача -Гудзан Є.А., головний юрисконсульт юридичного відділу, довіреність №03-06/31 від 20.09.10, Боринська О.М., довіреність №СП01-12/260 від 26.11.10; від відповідача - Коцур Т.Б.,начальника юридичного відділу, довіреність №07/60 від 14.01.10; від третьої особи - Гуцол М.В., старший юрисконсульт, довіреність №2/2009 від 08.09.09, оголошувалась перерва до 02.12.10 11.30 год. У судовому засіданні 02.12.10 за участю представників: від позивача -Гудзан Є.А., головний юрисконсульт юридичного відділу, довіреність №03-06/31 від 20.09.10, Боринська О.М., довіреність №СП01-12/260 від 26.11.10; від відповідача - Коцур Т.Б., начальника юридичного відділу, довіреність №07/60 від 14.01.10; від третьої особи - Гуцол М.В., старший юрисконсульт, довіреність №2/2009 від 08.09.09 оголошувалась перерва до  07.12.10 15.00 год.

  Суть спору: Закарпатська обласна спілка споживчих товариств, м.Ужгород у березні 2008р. звернулась з позовом до ВАТ по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз", м.Ужгород про стягнення суми 168 045,45 грн., в т.ч. 89 068,96 грн. основного боргу по орендній платі та 78 976,49 грн. пені.

   Позов мотивовано з посиланням на неналежне виконання відповідачем взятих на себе згідно з укладеним сторонами  договором оренди від 01.05.01 зобов"язань в частині повної та своєчасної оплати орендної плати за оренду частини нежитлового приміщення загальною площею 225 кв.м, вбудованого в приміщення адмінбудинку Закарпатської облспоживспілки в м.Ужгород, вул. Гойди,10. Стверджує, що відповідачем не сплачено орендні платежі за період травень-грудень 2007р., січень, лютий 2008р., внаслідок чого за ним утворився борг в розмірі 89068,96 грн. (згідно доданого розрахунку).

   Поданою в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України заявою №03-06/39 від 08.04.08 позивач навів додаткові підстави позовних вимог, а саме, посилання на укладений сторонами договір оренди від 03.07.06, копію якого до матеріалів справи додано відповідачем. При цьому позивач зазначив, що у позовній заяві наведено посилання на договір від 01.05.01 через  відсутність у нього примірника договору від 03.07.06, оскільки надісланий відповідачу для підписання відповідний екземпляр цього договору не було повернуто позивачу. Однак, враховуючи, що відповідачем долучено до матеріалів справи копію договору оренди від 03.07.06, який підписано обома сторонами, а отже є укладеним, то підставою позовних вимог слід вважати даний договір.

   Відповідач згідно з письмовим відзивом на позов (заява №07/921 від 27.03.08) проти позовних вимог заперечив, стверджуючи про недійсність договірних зобов"язань сторін, оскільки позивач через відсутність у нього права власності на ці приміщення не мав права надавати  їх в оренду.  При цьому відповідач посилався на адресовані йому листи  ТОВ КБ "Коопінвестбанк" із вимогою про звільнення займаних приміщень, мотивованою придбанням ТОВ КБ "Коопінвестбанк" у власність частини будівлі заг. площею 1104 кв.м в м.Ужгород, вул. Гойди, 10 за укладеним із Закарпатською обласною спілкою споживчих товариств договором купівлі-продажу  №1 від від 04.03.1996р.

     З огляду на мотиви доводів відповідача та третьої особи, які стверджували про те, що право власності на спірні по даній справі приміщення належить ТОВ КБ "Коопінвестбанк", ухвалою господарського суду від 22.04.08 провадження у даній справі було зупинено до закінчення вирішення пов"язаної з нею справи 4/333, предмет спору по якій стосувався визнання недійсним укладеного між Закарпатською обласною спілкою споживчих товариств та ТОВ КБ "Коопінвестбанк"  договору купівлі-продажу №1 від 04.03.1996р.

     Після поновлення провадження у даній справі згідно з ухвалою від 27.09.10 представниками позивача в процесі розгляду справи по суті позов підтримано в повному обсязі. Подано письмові заяви №СП01-12/249 від 19.11.10, №СП01-12/261 від 26.11.10 з викладеними додатковими обгрунтуваннями позовних вимог. Наголошено, зокрема, що між сторонами укладалися договори оренди від 01.05.01, а в послідуючому від 03.07.06, за умовами яких відповідач прийняв у тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 225 кв.м, вбудованого в приміщення адмінкорпусу в м.Ужгород. вул.Гойди,10. Оскільки предметом спору по даній справі є стягнення з відповідача суми несплаченої орендної плати та пені за період користування предметом оренди з травня 2007р. по лютий 2008р., то підставою позовних вимог є договір оренди від 03.07.06, про що було подано відповідне клопотання від 08.04.08 №03-06/39 про уточнення позовних вимог.  

  Позивач наголошує, що сторони, уклавши договір оренди від 03.07.06, досягли згоди з усіх істотних умов та прийняли на себе виконання передбачених договором зобов"язань. Згідно п.8.3. такий договір укладено із строком дії до 31.05.07, а на умовах п.8.2 вважається продовженим на наступні 11 місяців. Відповідачем жодної заяви про намір розірвати договір або змінити його умови не подавалося, договір недійсним судом не визнавався. Отже, прийняті сторонами за цим договором зобов"язання відповідно до ст.526 ЦК України повинні виконуватись належним чином.

  Позивач стверджує, що згідно з документами, що підтверджують його право власності на нежитлові приміщення в будівлі в м.Ужгород, вул.Гойди,10 (додано копію свідоцтва про право власності від 22.04.03, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №419409 від 22.04.03), йому належить на праві власності 3407,5 кв.м таких нежитлових приміщень. Вважає, що ПАТ "Коопінвестбанк" не був та не є власником спірних по даній справі приміщень, а тому відсутні підстави для визначення його процесуального статусу по даній справі як третьої особи.

    Відповідачем підтримано запереченя проти позову. Стверджується про недійсність в силу ст.215 ЦК України, ст.207 ГК України договірних зобов"язань сторін через відсутність у позивача права власності на спірні приміщення. Відповідач посилається при цьому на результами вирішення спору по справі 4/333 за позовом Закарпатської обласної спілки споживчих товариств до ТОВ КБ "Коопінвестбанк", за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача КП"Ужгородське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації", ТОВ"Латуж" про визнання права власності на адмінбудівлю по вул.Гойди,10 в м.Ужгород, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу приміщень. Наголошує на тому, що за змістом укладеного між Закарпатською обласною спілкою споживчих товариств та ТОВ КБ "Коопінвестбанк" договору купівлі-продажу №1 від 04.03.1996р. чітко визначено місце розташування переданих у власність банку приміщень, в т.ч. нежитлового приміщення площею 225 кв.м., що є спірним по даній справі.

    Відповідач звернувся до суду з клопотанням (заява №07/2681 від 07.12.10) про зупинення провадження у справі, мотивованим з посиланням на ті обставини, що ним подано до господарського суду Закарпатської області позовну заяву про визнання недійсним договору оренди від 03.07.06.

   Зазначене клопотання відповідача судом відхилено як безпідставне. Так, нормами  ч.1 ст.79 ГПК України передбачено, що  господарський   суд  зупиняє  провадження  у  справі  в  разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної  з  нею іншої  справи,  що  розглядається  іншим  судом.      Таким чином, сам факт реєстрації у господарському суді позовної заяви, без наявності порушеного за такою заявою провадження у справі, не створює правових наслідків у вигляді зупинення провадження у справі.

  Третьою особою ПАТ "Коопінвестбанк" згідно з наданими письмовими поясненнями (заява №01-16/юр-427 від 19.11.10) вказано на обставини існування між ТОВ КБ"Коопінвестбанк" та ВАТ "Закарпатгаз" судового спору по справі  №16/208 з приводу відсутності у останнього права користування   приміщеннями підвалу будівлі в м.Ужгород, вул.Гойди,10, які були власністю ТОВ КБ"Коопінвестбанк" та які  ВАТ "Закарпатгаз" займав, перебуваючи у відносинах оренди з  Закарпатською ОССТ. Зазначено, що судовий спір по справі 16/208 сторонами врегульовано добровільно та приміщення повернуто за актом повернення майна від 15.10.07.

  Заслухавши доводи та заперечення сторін, пояснення третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд констатує такі висновки.

 Спір між сторонами по даній справі виник з приводу невиконання відповідачем зобов"язань щодо своєчасної сплати орендних платежів за період з травня по грудень 2007р., січень, лютий 2008р., що виникли з підстав укладеного сторонами договору оренди приміщення від 03 липня 2006р.

   Предметом укладеного між Закарпатською обласною спілкою споживчих товариств, як Орендодавцем, та ВАТ по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз", як Орендарем, договору оренди приміщення від 03.07.06 (п.1.1) передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 225 кв.м, вбудованого в приміщення адмінкорпусу Орендодавця за адресою: м.Ужгород, вул.Гойди,10. Факт прийняття в оренду обумовленого договором від 03.07.06 приміщення підтверджується підписаним сторонами актом прийняття-передачі в оперативну оренду нежитлового приміщення від 03.07.06.

  Відповідно до взятих на себе згідно з договором зобов"язань Орендар (відповідач) мав своєчасно здійснювати орендні платежі, розмір яких складає 41,00 грн. за 1 кв.м на місяць (п.п.3.1, 5.1).

    Умовами про строк дії договору (п.п. 8.1,8.2) встановлено, що договір діє з моменту підписання двохстороннього акту приймання-передачі об"єкта оренди до 31 травня 2007р., а якщо жодна із сторін в 30-денний строк до закінчення строку договору не заявить про намір його розірвати, даний договір вважається продовженим на наступні 11 місяців.

  Із фактичних матеріалів і обставин справи слідує, що до укладення вищевказаного договору від 03.07.06 спірне приміщення перебувало в оренді відповідача на умовах укладеного сторонами договору оренди приміщення від 01.05.01.

     Судом встановлено, що упродовж всього періоду, починаючи з прийняття  спірного приміщення в оренду за договором від 01.05.01, відповідач здійснював із позивачем розрахунки по орендних платежах на визначених договором від 01.05.01, а в послідуючому - договором від 03.07.06 умовах. Оплату орендних платежів відповідачем припинено починаючи з травня 2007р.

    В ході судового розгляду встановлено, що за період з травня 2007р по 19 лютого 2008р. включно згідно з виставленими щомісячними рахунками (додано копії) відповідачу на підставі договору від 03.07.06  була нарахована плата за користування  приміщенням в сумі 89 068,96 грн.( із розрахунку 41.00 грн. за 1 кв.м за місяць). Відповідачем жодної проплати в погашення вказаних нарахувань не здійснено, внаслідок чого за ним утворився борг за договором оренди приміщення від 03.07.06  в розмірі 89 068,96 грн.

   Доводи відповідача щодо відсутності у нього обов"язку здійснювати орендні платежі в силу недійсності договірних зобов"язань за договором  оренди від 03.07.06 суд відхиляє як безпідставні з огляду на наступне.

   Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України  та ст. 174 Господарського України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).     

    Поняття зобов'язання та підстави його виникнення визначені статтею 509 Цивільного кодексу України . За приписами наведеної норми зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. З зазначеною нормою кореспондується і стаття 175 Господарського кодексу України, якою визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. За змістом норм ст. 193 Господарського кодексу України  та аналогічної до неї  ст. 526 Цивільного кодексу України врегульовано загальні умови виконання зобов"язань та встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України  договір є обов'язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

    Відповідно до регламентації норм Господарського кодексу України (п. 6 статті 283)  до відносин оренди застосовуються відповідні положення  Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Основні  положення, що регулюють правовідносини найму (оренди) встановлено гл. 58 Цивільного кодексу України . Зокрема,  відповідно до приписів ст. 759 Цивільного кодексу України  за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно зі ст.761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

  Пунктом 1 статті 762 Цивільного кодексу України  встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

   Виходячи із  регламентації вищенаведених правових норм, слід зазначити, що в даному випадку відповідач зобов"язаний був здійснювати орендні платежі відповідно до умов укладеного з позивачем договору оренди приміщення від 03.07.06, дію якого на час виникнення спірного боргового зобов"язання  в установленому законом порядку не припинено та який в установленому порядку не визнано недійсним (в т.ч. з підстав відсутності у орендодавця права власності на спірні приміщення).

   Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

  Суд констатує, що відповідачем в даному випадку не подано жодного належного доказу на підтвердження  його доводів про недійсність спірного договору. Натомість, до матеріалів справи не додано жодного належного доказу про те, що передані за договором оренди від 03.07.06 приміщення  позивачу на праві власності не належать.     

  Виходячи з вищевикладених мотивів, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 89068,96 грн., що виникла внаслідок несплати орендних платежів за період з травня по грудень 2007р.. січень, лютий 2008р., є документально доведеними та обгрунтованими відповідно до закону, а отже підлягають задоволенню.

   За порушення відповідачем взятого на себе згідно з договором зобов"язання щодо щомісячного внесення орендної плати в обумовленому розмірі, відповідачу на підставі п.7.3 договору нараховано пеню в розмірі 78 976,49 грн. із простроченого боргу за період прострочки з 16.06.07 по 19.02.08 (згідно доданого до позовної заяви розрахунку).

  Перевіривши правильність проведеного позивачем нарахування пені, суд констатує наступне.

  Оскільки договором від 03.07.06 не визначено конкретні строки сплати орендних платежів, правомірною є позиція позивача щодо застосування в даному випадку положень ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, відповідно до яких боржник повинен виконати обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги кредитора.

  Як слідує із матеріалів справи, відповідачу на оплату орендних платежів виставлялись щомісячні рахунки, днем виписки яких вказано останній календарний день відповідного місяця оренди. Отже, зазначені у  розрахунку позивача дані про терміни оплати до 15 числа наступного місяця слід визнати такими, що узгоджуються з вимогами закону.

 Разом з тим, проведеним судом перерахунком пені, з урахуванням встановленого відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України обмеженого строку нарахування пені, а  також обмеження відповідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розміру пені, який не має перевищувати подвійної облікової ставки НБУ (про такий розмір обумовлено також  і у договорі сторін, п.7.3), встановлено, що до стягнення підлягає пеня в розмірі 4817,13 грн.

   Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. Стягується сума                   93 886,09 грн., в т.ч. 89 068,96 грн. основного боргу по орендній платі та 4817,13 грн. пені.

   За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача відшкодування витрат по оплаті держмита в розмірі 938,86 грн. та  65,93 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг.

    Керуючись ст.ст. 33,43,49, 82,82-1,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                          ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ВАТ по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" (м.Ужгород, вул.Погорєлова,2, і.к. 05448610) на користь Закарпатської обласної спілки споживчих товариств (м.Ужгород,  вул.Гойди,10, і.к. 01750565) 93 886,09 грн.( в т.ч. 89 068,96 грн. основного боргу по орендній платі та 4817,13 грн. пені) та 938,86 грн. відшкодування витрат по оплаті держмита, 65,93 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.  

  Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                              І.В.Івашкович

Повний текст рішення виготовлено 14.12.10