Рішення

від 21.12.2010 по справі 18/2369

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/2369

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

    РІШЕННЯ

     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 21 грудня 2010 року                                                            Справа №18/2369

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.,

секретар судового засідання –Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача – Романюк Р.Г. - представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом   товариства з обмеженою відповідальністю “Зерно - Трейд”, м. Київ

до                  товариства з обмеженою відповідальністю “Христинівка - Агро”,

                     м. Христинівка, Черкаської області

про                стягнення 1 452 332 грн. 03 коп., - 

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю “Зерно - Трейд” звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Христинівка - Агро” про стягнення заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 51-2010 від 21 червня 2010 року в розмірі 1 468 561 грн. 50 коп., в тому числі: 1 277 010 грн. 00 коп. основний борг та 191 551 грн. 50 коп. штраф.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В процесі розгляду справи, позивач зменшив свої позовні вимоги у зв'язку з частковим  погашенням відповідачем суми основного боргу в розмірі 16 229 грн. 47 коп. та з урахуванням заяви від 20 грудня 2010 року просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Христинівка - Агро” 1 260 780 грн. 53 коп. основного боргу та 191 551 грн. 50 коп. штрафу, всього 1 452 332 грн. 03 коп..

Таким чином, предметом розгляду даного спору є стягнення з відповідача

1 452 332 грн. 03 коп. боргу.  

Справа розглядається після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити з урахуванням зменшених позовних вимог.

Відповідач в судове засідання представника не направив, своїм правом на захист підприємство не скористалося, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 21 грудня 2010 року було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/2369.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 21 червня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Христинівка - Агро” (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Зерно - Трейд” (покупець) було укладено договір поставки за №51-2010.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору, постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію (далі –товар) в асортименті, за ціною, якістю та кількістю, що визначені даним договором і додатками до нього, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар.

21 червня 2010 року сторони уклали додаткову угоду №1 до договору поставки №51-2010, згідно умов якої відповідач зобов'язався до 15 липня 2010 року поставити та передати у власність позивача ячмінь 3 класу в кількості 1000 тонн, загальною вартістю 770 000 грн. 00 коп., а позивач –здійснити передплату товару в розмірі 100% на протязі трьох банківських днів після підписання договору та виставлення рахунку –фактури.

В період з 22 червня 2010 року по 24 червня 2010 року позивач здійснив попередню оплату товару в розмірі 770 000 грн. 00 коп., що становить 100% вартості товару та відповідає умовам додаткової угоди №1 та підтверджується копіями банківських виписок по рахунку №260037325 від 22 червня 2010 року, від 23 червня 2010 року та від 24 червня 2010 року.

Проте, у зазначений в додатковій угоді №1 строк відповідач поставку товару не здійснив.

В зв'язку з чим, за домовленістю сторін, 20 липня 2010 року були укладені зміни до додаткової угоди №1 до договору поставки №51-2010 від 21 червня 2010 року.

Відповідно до вищевказаних змін відповідач зобов'язався, на суму сплачену позивачем, відповідно до додаткової угоди №1 поставити та передати у власність останнього наступний товар:

-          до 25 серпня 2010 року ячмінь 3 класу в кількості 130 тонн за ціною 650 грн. 00 коп. за 1 тонну на загальну суму 84 500 грн. 00 коп. ( п. п. 1.1., 1.2. змін до додаткової угоди №1);

          -           до 10 жовтня 2010 року кукурудзу 3 класу на кормові потреби в кількості 489,65 тонн за ціною 1 400 грн. 00 коп. за 1 тонну на загальну суму 685 510 грн. 00 коп. (п. 2. змін до додаткової угоди №1).

05 серпня 2010 року відповідач здійснив поставку ячменю в кількості 130 тонн на загальну суму 84 500 грн. 00 коп., що підтверджується копією видаткової накладної №РН-0000150 від 05 серпня 2010 року (а.с. 23).

Обов'язку щодо поставки кукурудзи 3 класу на кормові потреби, в кількості 489, 65 тонн на загальну суму 685 510 грн. 00 коп. відповідач не виконав.

Таким чином у відповідача виник борг перед позивачем у формі  отриманої та не погашеної попередньої оплати товару, відповідно до п. 2 змін від 20 липня 2010 року до додаткової угоди №1 до договору поставки №51-2010 від 21 червня 2010 року в розмірі 685 510 грн. 00 коп.

Крім зазначеної вище додаткової угоди №1, 29 червня 2010 року сторонами було також укладено додаткову угоду №2 до договору поставки №51-2010 від 21 червня 2010 року, згідно умов якої відповідач зобов'язався до 01 серпня 2010 року поставити та передати у власність позивача пшеницю 6 класу в кількості 1 000 тонн за ціною 840 грн. 00 коп. за 1 тонну на загальну суму 840 000 грн. 00 коп., а позивач – здійснити попередню оплату в 100% розмірі після підписання та виставлення рахунку – фактури на протязі трьох банківських днів.

30 червня 2010 року позивач здійснив попередню оплату товару в розмірі 840 000 грн. 00 коп., що підтверджується копією банківської виписки від 30 червня 2010 року.

Однак, у встановлений в додатковій угоді №2 строк, відповідач поставку товару не здійснив.

В зв'язку з чим, за домовленістю сторін, були укладені зміни від 20 липня 2010 року до додаткової угоди №2 до договору поставки №51-2010 від 21 червня 2010 року

Відповідно до вищевказаних змін, відповідач зобов'язався на суму сплачену позивачем, згідно умов додаткової угоди №2, поставити та передати у власність позивача наступний товар:

-          до 25 серпня 2010 року пшеницю 3 класу в кількості 210 тонн за ціною 880 грн. 00 коп за 1 тонну на загальну суму 184 800 грн. 00 коп. (п. п. 1.1., 1.2. змін до додаткової угоди №2);

-           до 25 серпня 2010 року пшеницю 2 класу в кількості 65 тонн за ціною 980 грн. 00 коп. за 1 тонну на загальну суму 63 700 грн. 00 коп. ( п. 2.1. змін до додаткової угоди №2);

-           до 10 жовтня 2010 року кукурудзу 3 класу на кормові потреби в кількості 422,5 тонн за ціною 1 400 грн. 00 коп. за 1 тонну на загальну суму 591 500 грн. 00 коп. (п. 3.1. змін до додаткової угоди №2).

27 липня 2010 року та 30 липня 2010 року відповідач здійснив поставку пшениці 3 класу в кількості 210 тонн на суму 184 800 грн. 00 коп. та пшениці 2 класу в кількості 65 тонн на суму 63 700 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних №РН -0000146 від 27 липня 2010 року та № РН -0000148 від 30 липня 2010 року.

Обов'язку щодо поставки кукурудзи 3 класу на кормові потреби в кількості 422,5 тонни на суму 591 500 грн. 00 коп. відповідач не виконав.

Таким чином, у відповідача виник борг перед позивачем у формі отриманої та не погашеної попередньої оплати товару, відповідно до п. 3.1. змін до додаткової угоди №2 в розмірі 591 500 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що 09 грудня 2010 року та 13 грудня 2010 року відповідач сплатив позивачу 16 229 грн. 47 коп. боргу, що підтверджується  копіями банківських виписок від 09 грудня 2010 року та від 13 грудня 2010 року.

В зв'язку з чим, позивач просив суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 1 260 780 грн. 53 коп.

Частиною другою ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище, відповідач зобов'язався поставити позивачу  до 10 жовтня 2010 року кукурудзу 3 класу на кормові потреби в кількості 912,15 тонн за ціною 1 400 грн. 00 коп. за 1 тонну на загальну суму 1 277 010 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, поставки кукурудзи на загальну суму 1 277 010 грн. 00 коп.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Перевіривши суму основного боргу (попередньої оплати) судом встановлено наступне:

Згідно банківських виписок від 22 червня – 24 червня 2010 року та 30 червня 2010 року сума попередньої оплати товару складає 1 610 000 грн. 00 коп., вартість поставленого відповідачем товару становить 333 000 грн. 00 коп. та 16 229 грн. 47 коп. –розмір повернутої відповідачем суми попередньої оплати.

Таким чином сума попередньої оплати, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку становить 1 260 770 грн. 53 коп. (1 610 000 грн. 00 коп. - 333 000 грн. 00 коп. - 16 229 грн. 47 коп.), вимога позивача щодо стягнення з відповідача 10 грн. 00 коп. попередньої оплати не підлягає задоволенню.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що за прострочення поставки товару на строк до 5 календарних днів постачальник сплачує покупцеві штраф в розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого товару, а в разі прострочення поставки більш, ніж на 5 календарних днів –штраф в розмірі 15% від вартості несвоєчасно поставленого товару.

Оскільки відповідач свого обов'язку щодо поставки товару (кукурудзи 3 класу) не виконав та термін прострочення складає понад 5 календарних днів, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 15% від вартості несвоєчасно поставленого товару, що складає 191 551  грн. 50 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

За вимогами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються на їх власний розсуд.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.  

У Господарському кодексі України закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умову договору про штрафні санкції (з дотриманням правил ч.1 ст.231).

При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення штрафу узгоджується з умовами договору, а тому заявлена сума штрафу підлягає стягненню з відповідача.

При цьому судом враховано, що вартість несвоєчасно поставленого товару складала 1 277 010 грн. 00 коп.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Пунктом 4.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 04 березня 1998 року, № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”  встановлено, якщо позивач у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, державне мито у цій частині не повертається.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Христинівка - Агро” вул. 60 - ти річчя Жовтня, 16, м. Христинівка, Черкаської області, ідентифікаційний код 32923088 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Зерно - Трейд”, вул. Червоноармійська, 23 Б, м. Київ, ідентифікаційний код 32493237 –1 260 770 грн. 53 коп. –попередньої оплати, 191 551 грн. 50 коп. –штрафу, 14 522 грн. 61 коп. витрат на сплату державного мита та 233 грн. 38 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

3.          В решті вимог –в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя                                                                                         А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 23 грудня 2010 року.