Ухвала від 17.09.2025 по справі 917/777/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

17 вересня 2025 року м. Харків Справа № 917/777/20(752/10606/18)

Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Крестьянінова О.О.,

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (вх.№1973П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 31.03.2025 у справі №917/777/20(752/10606/18)

за позовною заявою Jan Impris, Konigstr. 11, 12105, Berlin, через представника ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», 36039, м. Полтава, вул. Чорновола, 22а, ідент. код 32017261

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

в межах справи про банкрутство №917/777/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергобуд Україна», вул. Данила Щербаківського, 58, м. Київ, ідент. код 34014304

до Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», вул. Чорновола, 22а, м. Полтава, 36039, ідент. код 32017261

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 31.03.2025 у справі №917/777/20(752/10606/18) (суддя Білоусов С.М.) позов задоволено, стягнуто з Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (36039, м. Полтава, вул. Чорновола, 22а, ідент. код 32017261) на користь ОСОБА_2 (громадянина Німеччини, ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , Berlin) 151915520,00 грн моральної шкоди та 432503,48 грн матеріальної шкоди.

Дочірнє підприємство «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції просить скасувати повністю рішення Господарського суду Полтавської області від 31.03.2025 у справі №917/777/20(752/10606/18) як таке, що ухвалене з істотними порушеннями норм матеріального та процесуального права; прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до Дочірього підприємства «Полтавський облавтодор» у повному обсязі; вирішити питання про розподіл судових витрат, поклавши їх на позивача як на сторону, чиї вимоги підлягають відхиленню.

Одночасно, заявник апеляційної скарги звертається до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Зазначає, що поважні, об`єктивні та незалежні від волі відповідача обставини, зробили неможливим своєчасне звернення до суду апеляційної інстанції; ухилення від строків не зумовлене зловживанням правом, а складається із низки форс-мажорних та критичних виробничо-організаційних причин. Також повідомляє суд, що клопотання із долученням документальних підтверджень зазначених обставин, буде долучене окремим документом.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку про залишення її без руху виходячи з такого.

1. Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

За приписами підпункту 6 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції Закону від 05.05.2018 N670-VIII) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції Закону від 07.05.2018 N670-VIII) ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру було встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018» (на момент подання позову) прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1762,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Даний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди було подано до суду 25.05.2018. Загальна сума позовних вимог складає 152348023,48 грн, при розрахунку 1,5% від ціни позову сума судового збору становить 2285220,35 грн, що перевищує 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, судовий збір розраховується наступним чином: (1762 х 350) х 150% х 0,8 =740040,00 грн.

Тобто, заявник при поданні цієї апеляційної скарги має сплатити судовий збір у розмірі 740040,00 грн.

Всупереч зазначеним вимогам до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

2. Також, відповідно до положень ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Розглянувши клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги, суд зазначає, що лише сам факт його подання не передбачає обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої причини такий строк було пропущено заявником, та чи підлягає він відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин справи оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Суд у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Відповідно до положень ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З матеріалів електронної справи вбачається, що оскаржуване рішення Дочірнє підприємство «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» отримало в електронний кабінет 31.03.2025 о 19:05 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення відповідачу копії рішення Господарського суду Полтавської області від 31.03.2025 є 01.04.2025. Отже, останній день на апеляційне оскарження сплив 21.04.2025 (з урахуванням того, що 20.04.2025 є вихідним днем).

Проте, апеляційна скарга на вказане судове рішення подана через підсистему електронний суд 12.09.2025, тобто з пропуском відповідного строку встановленого ст.256 ГПК України.

В апеляційній скарзі відповідач лише зазначає про те, що він пропустив строк на апеляційне оскарження з поважних причин, при цьому не вказує, які саме причини зумовили пропуск строку більше ніж на п`ять місяців.

З огляду на викладене, суд не може поновити відповідачу строк на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки ним не зазначено підстави такого пропуску.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» залишити без руху.

2. Встановити Дочірньому підприємству «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом надання йому можливості звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження та доказів сплати судового збору у сумі 740040,00 грн.

3. Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О.О. Крестьянінов