Рішення від 28.08.2025 по справі 908/1493/25

номер провадження справи 4/71/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2025 Справа № 908/1493/25

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)

до відповідача Приватного підприємства «Компанія «НАДЕЖДА», (39400, Полтавська область, Машівський район, смт. Машівка, вул. Незалежності, буд. 130)

про стягнення 784 424,87 грн.

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Батрак М.В.

За участю представників сторін:

від позивача Мироненко Н.О., на підстави Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, посвідчення № 1962 від 21.07.2025;

від відповідача Назаревич І.Р., на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серія ВІ № 1307106 від 05.06.2025, (в режимі відеоконференції);

20.05.2025 до Господарського суду Запорізької області через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшла позовна заява вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 20.05.2025, (вх. № 1628/08-08/25 від 21.05.2025) Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Приватного підприємства «Компанія «НАДЕЖДА», смт. Машівка Машівського району Полтавської області про стягнення 784 424,87 грн. заборгованості за договором оренди землі від 23.03.2010, зареєстрованим в ЗРФ ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсах» 14.04.2010 за № 041026101170, за період з 01.01.2018 по 28.02.2022 і за період з 01.01.2023 по 31.12.2024.

Звернення з даною позовною заявою саме до Господарського суду Запорізької області позивач обґрунтовує приписами ч. 5 ст. 29 та ч. 3 ст. 30 ГПК України, згідно змісту яких спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав і обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Враховуючи, що предметом спору у справі № 908/1493/25 є вимоги про стягнення заборгованості за договором оренди землі за земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Задніпровська (в районі залізничного переїзду), кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:06:014:0084, даний спір підсудний саме Господарському суду Запорізької області.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2025 справу № 908/1493/25 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1493/25 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, присвоєний номер провадження справи 4/71/25, підготовче засідання призначено на 30.06.2025.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.06.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/1493/25 до 25.08.2025, підготовче засідання відкладено на 06.08.2025.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.08.2025 закрито підготовче провадження у справі № 908/1493/25, справу призначено до розгляду по суті та призначено судове засідання на 25.08.2025.

В судовому засіданні 25.08.2025 оголошувалася перерва до 28.08.2025, про що зазначено в протоколі судового засідання від 25.08.2025

В судове засідання 28.08.2025 з`явилися представники позивача і відповідача, судове засідання проводилося в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

До системи відеоконференцзв`язку 28.08.2025 приєднався представник відповідача, представник позивача приймав участь в судовому засіданні 28.08.2025 в залі господарського суду Запорізької області.

В судовому засіданні 28.08.2025 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом прийнято вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.

Заявлені прокурором позовні вимоги викладені позовній заяві і обґрунтовані посиланням на приписи ст., ст. 3, 509, 626-629, 632, 638, 648, 651, 652, 762 ЦК України, ст., ст. 3, 83, 93, 124, 206 Земельного кодексу України, ст., ст. 1, 13, 15, 21, 22, 24 Закону України «Про оренду землі», ст., ст. 5, 13, 15, 18, 23 Закону України «Про оцінку земель», пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14, п. 2 ч. 1 ст. 270, ст. 271, пп. 287.1 ст. 287, п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України. Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 23.03.2010 між Запорізькою міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством «Компанія «НАДЕЖДА» (орендар) укладено договір оренди землі (зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 14.04.2010 за № 041026101170) щодо земельної ділянки площею 0,2956 га, кадастровий номер 2310100000:06:014:0084 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Задніпровська (в районі залізничного переїзду). Відповідно до п. 8 договір укладено строком на 49 років. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.11.2013 по справі № 908/2989/13, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2014, внесено зміни до пункту 9 договору та встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі: 142 483 грн. 44 коп., що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року. Власником земельної ділянки площею 0,2956 га, кадастровий номер 2310100000:06:014:0084 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Задніпровська (в районі залізничного переїзду) є територіальна громада міста Запоріжжя, що підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В п. 30 договору оренди землі зазначено, що орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату. Позивач вважає, що у орендаря за результатом підписання договору оренди землі виник обов`язок щомісячно, рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету сплачувати орендну плату у передбаченому розмірі. 30.06.2015 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», яким вирішено впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016. Рішення за № 7 оприлюднене 14.07.2015 в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року. 28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» (повний текст рішення знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайту Запорізької міської ради в мережі Інтернет, яким встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Відповідно до додатку до вказаного рішення річний розмір орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:06:014:0084, наданої для розташування автозаправної станції, становить 6 відсотків від їх нормативної грошової оцінки. Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 та від 28.11.2018 № 26 не змінювались, не скасовувались і є чинними. В даному випадку має місце зміна нормативної грошової оцінки землі, що призвело до зміни розміру орендної плати за договором. Проте, відповідач не сплачував орендну плату за договором оренди землі у відповідності до нової НГО з 2016 року. Як зазначає позивач, орендар за період з 01.01.218 по 28.02.2022 та за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 не виконав в повному обсязі свої зобов`язання за договором оренди землі та лише частково здійснив оплату орендної плати за земельну ділянку. Наявність заборгованості з орендної плати, а саме факт часткової оплати за вищевказаний період, підтверджена Департаментом фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради та ГУ ДПС у Запорізькій області. Виходячи із змісту норм чинного земельного права на відповідача покладено обов`язок щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів за користування земельної ділянкою за договором. Відповідно до розрахунку позивача за період з 01.01.2018 по 28.02.2018 та за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за договором оренди землі № 041026101170 від 14.04.2010 в розмірі 784 424,87 грн. з урахуванням здійсненних відповідачем за цей період оплат. На підставі зазначеного, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити повністю, а також покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, наведених у Відзиві на позовну заяву (вх. № 11622/08-08/25 від 09.06.2025). Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач зазначає, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7. Зокрема, у позовній заяві позивач зазначив, що рішення № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель у м. Запоріжжя» від 30.06.2015 оприлюднено 14.07.2015 в газеті «Запорізька Січ». Проте відповідач стверджує, що жодних доказів на підтвердження цієї обставини позивачем не надано. Водночас, позовні вимоги обґрунтовані тим, що з прийняттям даного рішення відбулась зміна нормативної грошової оцінки землі, що призвело до зміни (збільшення) розміру орендної плати за договором оренди землі. Разом із тим, відповідач не знав і не міг знати про зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Таким чином, позивачем не доведено, що відповідач знав про зміну нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, однак не сплачував орендної плати у збільшеному розмірі, чим порушував умови договору, тому позовні вимоги позивача в є необґрунтованими. Мотивуючи свої заперечення на позов відповідач також зазначив, що відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Положеннями п. 289.1 ст. 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Як вказано у ст. 23 Закону України «Про оцінку земель», витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Постановою Кабінету Міністрів України № 7 від 03.11.2021 затверджено Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок. На час прийняття рішення № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель у м. Запоріжжя» від 30.06.2015 та розробки технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя ДП «Український державний науково дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М.Білоконя діяла Методика нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджена постановою КМУ від 23.03.1995 № 213, до якої з 2015 року й до втрати чинності у 2021 році неодноразово вносилися зміни. Таким чином, вказана позивачем у розрахунках та підтверджена письмовим доказом (витяг № НВ-2300044042024 від 25.03.2024) нормативна грошова оцінка земельної ділянки у розмірі 8 561 758 грн. 40 коп. може використовуватись виключно для розрахунку орендної плати за 2024 рік за договором оренди землі від 23.03.2010 року. Так як саме методика (і власне формула) розрахунку нормативної грошової оцінки землі неодноразово змінювалась з 01.01.2016 безвідносно до зміни коефіцієнтів індексації. Позивачем не доведено належними доказами розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:014:0084 у 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роках, факту, що відповідач знав або міг знати цей розмір та відповідно міг розрахувати належну суму орендної плати, однак всупереч договору та закону цього не зробив. З урахуванням наведеного відповідач просить суд в задоволені позову відмовити. Також у відзиві на позовну заяву відповідачем відповідно до приписів ст. 90 ГПК України наведено перелік питань до позивача.

Позивач на підставі ст. 166 ГПК України надав Відповідь на відзив (вх. № 12187/08-08/25 від 16.06.2025), в якій підтримав заявлені позовні вимоги з раніше наведених у позові фактичні обставини справи та нормативних посилань. Позивач вважає безпідставним і необґрунтованим твердження відповідача про те, що Запорізькою міською радою не доведено, що ПП «Компанія «НАДЕЖДА» знало про зміну нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, однак не сплачувало орендної плати у збільшеному розмірі. Так, відповідно до ч. 2 ст. 28 Статуту територіальної громади м. Запоріжжя оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування відбувається шляхом їх опублікування в газеті міської ради «Запорозька Січ» та інших місцевих засобах масової інформації не пізніше 25 діб з часу їх прийняття. Також офіційним опублікуванням рішень Запорізької міської ради є розміщення їх на сайті, який є у вільному доступі. 30.06.2015 Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» (повний текст рішення знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайту Запорізької міської ради за посиланням: https://zp.gov.ua/documents/105468-pro-zatverdzennianormativnoyi-grosovoyi-ocinki-zemel-mista-zaporizzia). Рішення за № 7 оприлюднене 14.07.2015 в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року. Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 не змінювалось та не скасовувалось і є чинним. З урахуванням наведеного, твердження відповідача про те, що він не знав про зміну нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки є безпідставним і необґрунтованим. Також безпідставними позивач вважає доводи відповідача стосовно того, що Запорізькою міською радою не доведено належними доказами розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:014:0084 у 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роках. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 затверджена «Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок», яка встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок та застосовується у випадках, визначених Законом України «Про оцінку земель». Об`єктом нормативної грошової оцінки є земельні ділянки усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини) (згідно п. 1 Методики). Відповідно до п. 20 Методики дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17. Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру. Відповідно до витягу № НВ-2300044042024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.03.2024 НГО спірної земельної ділянки становить 8 561 758,40 грн. у цінах 2024 року. Вказаний витяг отриманий позивачем в електронному вигляді від Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та відповідає додатку 17 Методики. На підставі цього Витягу позивачем зроблено розрахунок заборгованості відповідача за користування спірною земельною ділянкою. Крім того, відповідно до ст., ст. 13, 15, 18, 20, 23 Закону України «Про оцінку земель», ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати за землю використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Нормативна грошова оцінка проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Рішенням № 7 затверджена нормативна грошова оцінка, яка діє на сьогоднішній день і використовується органами Держгеокадастру для видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку. Тобто, технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя не затверджується щорічно. Щорічно можна отримати витяг з урахуванням коефіцієнту індексації НГО. При цьому, у постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 804/937/16 викладено правовий висновок, виходячи з якого коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки завжди застосовується ретроспективно. Такий підхід дозволяє актуалізувати величину бази оподаткування земельним податком (орендної плати) шляхом врахування інфляційних коефіцієнтів. Тобто, сенс кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації саме у тому й полягає, щоб, застосовуючи їх за минулі роки, починаючи з дати проведення грошової оцінки, щорічно актуалізувати базу оподаткування земельним податком (орендної плати). Згідно з висновками, наведеними у постановах Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 804/937/16, від 23.06.2022 у справі № 160/8668/19, нормами ПК України (п. 289.2 ст. 289) прямо передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Тобто, з 2016 року по теперішній час нормативна грошова оцінка земель міста була сталою та змінювалась лише на щорічні коефіцієнти індексації. Саме тому для отримання нормативної грошової оцінки за попередні роки позивач ділив нормативну грошову оцінку 2024 року на коефіцієнти індексації за попередні роки. Позивач використовував витяг про НГО 2024 року та зменшував розмір НГО на відповідні щорічні коефіцієнти індексації, що є правильним і правомірним. З урахуванням наведених доводів позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідачем на підстав ст. 167 ГПК України надані Заперечення на відповідь на відзив (вх. № 12551/08-08/25 від 19.06.2025), в яких додатково в обґрунтування своїх заперечень на позов відповідач просить суд врахувати, що позивач просить стягнути суму начебто заборгованості з орендної плати за 2018 2024 роки. При цьому, відповідач наголошує, що у період 2018, 2019, 2020 та до 10.11.2021 діяла Методика нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджена постановою КМУ від 23.03.1995 року № 213, до якої з 2015 року й до втрати чинності у 2021 році неодноразово були внесені зміни. Отже, у період з 2018 року до 10.11.2021 нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначалась відповідно до п. 21 розділу ІІІ Методики 1995 року. Таким чином, є безспірно доведеним факт розрахунку органами Держгеокадастру нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки за один період стягнення: 2018, 2019, 2020, частково 2021 рік та за інший період стягнення: 2022, 2023, 2024 роки за різними формулами в залежності від діючої Методики на дату формування витягу з НГО. Тому твердження позивача, що розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки з 2024 року й до 2018 року включно дорівнює 8 561 758,40 грн. за вирахуванням щорічних коефіцієнтів індексації є хибним. Вказане свідчить про безпідставність наданих Запорізькою міською радою розрахунків заборгованості з орендної плати з 2018 року виходячи з розміру нормативної грошової оцінки, що може бути застосована виключно на дату формування Витягу з НГО 2024 року. Стосовно посилання позивача на судову практику, про яку зазначено у відповіді на відзив на позовну заяву, то відповідач вважає таку практику не релевантною до спірних правовідносин. На підставі зазначеного, відповідач просить суд в задоволені позву відмовити повністю.

20.08.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до господарського суду Запорізької області від Приватного підприємства «Компанія «НАДЕЖДА» надійшло Клопотання про приєднання доказів (вх. № 16768/08-08/25 від 20.08.2025), яким відповідач просить суд долучити до матеріалів справи № 908/1493/25 копію адвокатського запиту від 05.08.2025 за № 97 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру; копію адвокатського запиту від 05.08.2025 за № 98 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області; копію відповіді Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 08.08.2025 № 22-28-0.221-7351/2-25; копію відповіді Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2025 № 29-8-0.37.1-319/225. Подане клопотання відповідачем обґрунтоване тим, що після ознайомлення з відповідями позивач на питання в порядку ст. 90 ГПК України з метою остаточного з`ясування обставин щодо наявності витягів та можливості розрахунку НГО виключно через ділення на коефіцієнти індексації за попередні роки, представником відповідача подані адвокатські запити до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) щодо можливості достовірного розрахунку НГО земельної ділянки з к.н. 2310100000:06:014:0084 у 2023, 2022, 2021, 2020, 2019, 2018 роках шляхом виключно ділення на відповідні коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель застосовані у вказаних роках; до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо наявності витягів (розрахунку) нормативної грошової оцінки земельної ділянки з к.н. 2310100000:06:014:0084 у 2023, 2022, 2021, 2020, 2019, 2018 роках незалежно від їх форми та замовника. Як вказано у відповіді Держгеокадастру України від 08.08.2025 № 22-28-0.221-7351/2-25 відомості про нормативну грошову оцінку земельних ділянок міста Запоріжжя до Державного земельного кадастру не внесено. Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру інформацію щодо коду виду цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:014:0084 внесено до відомостей Державного земельного кадастру 21.12.2023 року за заявою № ЗВ-9203131462023. З огляду на зазначене, здійснити розрахунок значень нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки у період з 2018 року по 21.12.2023 року неможливо у зв`язку з відсутністю на цю дату кодів видів цільового призначення земельних ділянок, в тому числі шляхом ділення значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки на коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Як вказано у відповіді ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2025 № 29-8-0.37.1-319/225 дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки. За наявною в Головному управлінні інформацією у 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роках витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:014:0084 не формувались. Надати відповідні копії витягів з технічної документації про НГО земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:06:014:0084 неможливо. Таким чином, відповідач вважає, що вказані у наведених документах дані неспростовно доводять відсутність факту будь-яких порушень відповідача зі сплати орендної плати у зв`язку із недоведеністю вказаного позивачем розміру НГО орендованої земельної ділянки за роки стягнення, а отже й неправомірності усіх розрахунків начебто заборгованості.

Розглянувши подане ПП «Компанія «НАДЕЖДА» клопотання про приєднання доказів, дослідивши матеріали справи № 908/1493/25, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами ст. 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач разом із відзивом на позовну заяву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок розгляду справи по суті регламентовано главою 6 ГПК України, частиною першою ст. 207 якої передбачено, що головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

При цьому частина друга зазначеної статті передбачає, що заяви і клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, суд залишає без розгляду.

Приймаючи до уваги, що докази, про які йдеться у клопотанні про приєднання доказів, отримані відповідачем після ознайомлення з відповідями Запорізької міської ради на письмові питання в порядку ст. 90 ГПК України та не могли бути подані ним у встановлений законом строк з об`єктивних причин, суд задовольняє клопотання ПП «Компанія «НАДЕЖДА» про приєднання доказів та залучає до матеріалів справи № 908/1493/25 відповідні адвокатські запити, копію відповіді Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 08.08.2025 № 22-28-0.221-7351/2-25 та копію відповіді Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2025 № 29-8-0.37.1-319/225.

27.08.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до господарського суду Запорізької області від Приватного підприємства «Компанія «НАДЕЖДА» надійшла Заява про застосування позовної давності (вх. № 17282/08-08/25 від 27.08.2025), якою відповідач просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності до вимог Запорізької міської ради про стягнення заборгованості з орендної плати за спірну земельну ділянку за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 у зв`язку із чим відмовити в позові в цій частині вимог.

Розглянувши зібрані у справі письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ

Статтею 75 ГПК України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Господарським судом Запорізької області розглянуто справу № 908/2989/13 за позовом в.о. прокурора Хортицького району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Запорізької міської ради до Приватного підприємства «Компанія «НАДЕЖДА» про внесення змін до договору оренди землі від 23.03.2010, зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 14.04.2010 за № 041026101170.

Як встановлено рішенням господарського суду у вказаній справі, 23.03.2010 Запорізькою міською радою (Орендодавець) та Виробничим підприємством «Надежда» (Орендар) на підставі ст. 134 Земельного кодексу України, протоколу земельного аукціону з продажу права оренди земельної ділянки лота № 8 № О-2 109/09 від 10.12.2009 та рішення тридцять четвертої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради № 60 від 30.09.2009 укладений Договір оренди землі (далі за текстом Договір).

Згідно п. 1.2.1 Статуту Приватного підприємства «Компанія «Надежда» Приватне підприємство «Компанія «НАДЕЖДА» (ідентифікаційний код юридичної особи 22519085) є правонаступником всіх прав та обов`язків Виробничого підприємства «Надежда» (код ЄДРПОУ 22519085).

За умовами п., п 1, 2, 14 Договору Орендодавець (позивач у даній справі) надав, а Орендар (відповідач у даній справі) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,2956 га для розташування автозаправної станції, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Задніпровська (в районі залізничного переїзду).

Пунктом 8 Договору встановлено, що він укладений на строк сорок дев`ять років.

Згідно з п, п. 3, 4 Договору земельна ділянка, що передається в оренду, вільна від забудови, інші об`єкти інфраструктури наявні.

Відповідно до п. 19 Договору передача земельної ділянки Орендарю здійснюється Орендодавцем на умовах, що визначені у Договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід`ємним додатком до Договору. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п`ятиденний термін після державної реєстрації Договору за актом її приймання-передачі.

14.04.2010 Договір оренди землі зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 041026101170.

Факт передачі позивачем в оренду відповідачу земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:06:014:0084 загальною площею 0,2956 га для розташування автозаправної станції, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Задніпровська (в районі залізничного переїзду), підтверджується Актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписано і скріплено печатками позивача і відповідача.

Як зазначено в п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2242421 грн. 60 коп. в цінах 2009 року.

Згідно з п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі та в розмірі: 94 988 грн. 96 коп., що складає 4 % від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2010 року.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.11.2013 по справі № 908/2989/13, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2014, внесено зміни до пункту 9 договору та встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі: 142 483 грн. 44 коп., що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року.

Згідно кадастрового плану земельної ділянки, який є невід`ємним додатком до Договору оренди, кадастровий номер земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Задніпровська (в районі залізничного переїзду) 2310100000:06:014:0084.

Власником земельної ділянки загальною площею 0,2956 га, кадастровий номер 2310100000:06:014:0084 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Задніпровська (в районі залізничного переїзду) є територіальна громада міста Запоріжжя.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації. (п. 10 Договору оренди)

Відповідно до п. 11 Договору оренди орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно пункту 12 Договору розмір орендної плати переглядається зокрема у разі: зміни розмірів земельного податку; підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; прийняття Орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати у відповідності до чинного законодавства; затвердження нової нормативної грошової оцінки землі; в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 27 Договору оренди встановлено право Орендодавця вимагати від Орендаря своєчасного та повного внесення орендної плати; здійснювати контроль за виконання умов Договору з боку Орендаря, в тому числі за правильністю індексування та повнотою перерахування орендної плати.

В свою чергу, п. 30 Договору оренди закріплено обов`язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

За таких умов, у Орендаря за наслідками підписання Договору оренди виник обов`язок щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на розрахунковий рахунок місцевого бюджету сплачувати орендну плату.

Згідно ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до п. 30 Договору оренди Орендар зобов`язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

За даними з офіційного сайту Державної податкової служби України (https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/print-553960.html) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22 повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2021 роки.

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2024 № 6-28-0.222-323/2-23 на виконання статті 289 Податкового кодексу України Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2023 роки. Так, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2017 рік складав 1,0, за 2018 рік - 1,0, за 2019 рік - 1,0, за 2020 рік - 1,0, за 2021 рік - 1.1, за 2022 рік - 1.15 та за 2023 рік 1,051.

Рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя та з 01.01.2016 введено в дію нову нормативну грошову оцінку земель міста Запоріжжя.

Згідно з п. 8 рішення № 7 від 30.06.2015 нормативна грошова оцінка земель м. Запоріжжя підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства.

Пунктом 11 вказаного рішення відповідному управлінню Запорізької міської ради доручено здійснити з 01.01.2016 нарахування земельного податку і орендної плати за землю на підставі відповідних витягів з нормативної грошової оцінки земель.

Як вбачається з умов Договору оренди землі № 041026101170 від 14.04.2010 (в редакції рішення господарського суду Запорізької області від 04.11.2013 по справі № 908/2989/13) розмір річної орендної плати за земельну ділянку загальною площею 0,2956 га за адресою: м. Запоріжжя, вул. Задніпровська (в районі залізничного переїзду), кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:06:014:0084 становить 142 483 грн. 44 коп., що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року.

Нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки в цінах 2024 року склала 8 561 758,40 грн., про що свідчить наданий позивачем до матеріалів справи Витяг № НВ-2300044042024 від 25.03.2024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Відповідно до повідомлення Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради від 06.03.2025 за № 06.1-14/532 за наявними даними інформаційно-аналітичної системи управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів «LOGIKA», через яку у відповідності до норм Постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 627 здійснюється інформаційна взаємодія між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету та органами місцевого самоврядування, Приватним підприємством «Компанія «НАДЕЖДА» сплачено в цілому до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб»: за 2024 рік 357 941,77 грн.; у січні 2025 року сплачено 29 949,59 грн..

Згідно повідомлення ГУ ДПС у Запорізькій області № 11832/5/08-01-04-07 від 18.10.2024 щодо нарахованої та сплаченої суми орендної плати з юридичних осіб за період з 01.01.2018 по 16.10.2024 Приватним підприємством «Компанія «НАДЕЖДА» (код ЄДРПОУ 22519085) нараховано та сплачено всього орендної плати за земельну ділянку загальною площею 0,2956 га за адресою: м. Запоріжжя, вул. Задніпровська (в районі залізничного переїзду), кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:06:014:0084:

- за 2018 рік: нараховано 270 319,58 грн., сплачено 270 319,58 грн.;

- за 2019 рік: нараховано 270 319,58 грн., сплачено 270 319,58 грн.;

- за 2020 рік: нараховано (з урахуванням пільги за березень 2020 року) 225 267,04 грн., сплачено 247 793,65 грн.;

- за 2021 рік: нараховано 270 320,44 грн., сплачено 270 320,44 грн.;

- за 2022 рік: нараховано 297 352,48 грн., сплачено 72 085,48 грн.;

- за 2023 рік: нараховано 341 955,36 грн., сплачено 313 459,08 грн.;

- за 2024 рік: нараховано 359 395,08 грн., сплачено 268 093,00 грн. (за період з 01.01.2024 по 16.10.2024).

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок розміру орендної плати не сплаченої Орендарем Приватним підприємством «Компанія «НАДЕЖДА» за Договором оренди землі від 14.04.2010 за № 041026101170 за період з 01.01.2018 по 28.02.2022 та за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 у зв`язку із зміною розміру НГО, який розраховано наступним чином:

1) Сума орендної плати з 01.01.2024 по 31.12.2024 дорівнює: 8 561 758,40 грн. (НГО в цінах 2024 року) * 6 % = 513 705,50 грн.;

513 705,50 грн. - 357 941,77 грн. (сплачена орендна плата у 2024 році) = 155 763,73 грн.;

Сума заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 складає 155 763,73 грн.

2) Сума орендної плати з 01.01.2023 по 31.12.2023 дорівнює: 8 561 758,40 грн. (НГО в цінах 2024 року) / 1,051 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок у 2023 році) = 8 146 297,24 грн. (НГО в цінах 2023 року) * 6 % = 488 777,83 грн.;

488 777,83 грн. - 313 459,08 грн. (сплачена орендна плата у 2023 році) = 175 318,75 грн.;

Сума заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 складає 175 318,75 грн.

3) Сума орендної плати з 01.01.2022 по 28.02.2022 дорівнює: 8 146 297,24 грн. (НГО в цінах 2023 року) / 1,15 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок у 2022 році) = 7 083 736,73 грн. (НГО в цінах 2022 року)* 6 % = 425 024,20 грн.;

425 024,20 грн. / 12 міс. = 35 418,68 грн. в місяць в 2022 році;

35 418,68 грн. в міс. * 2 міс. = 70 837,36 грн.;

72 085,48 грн. (сплачена орендна плата у 2022 році) - 70 837,36 грн. = 1 248,12 грн.;

Сума переплати з орендної плати за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 складає 1 248,12 грн.

4) Сума орендної плати з 01.01.2021 по 31.12.2021 дорівнює: 7 083 736,73 грн. (НГО в цінах 2022 року) / 1,1 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок у 2021 році) = 6 439 760,66 грн. (НГО в цінах 2021 року) * 6 % = 386 385,64 грн.;

386 385,64 грн. - 270 320,44 грн. (сплачена орендна плата у 2021 році) = 116 065,20 грн.;

Сума заборгованості з орендної плати за період 01.01.2021 по 31.12.2021 складає 116 065,20 грн.

5) Сума орендної плати з 01.01.2020 по 31.12.2020 дорівнює: 6 439 760,66 грн. (НГО в цінах 2021 року) / 1,0 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок у 2020 році) = 6 439 760,66 грн. (НГО в цінах 2020 року) * 6 % = 386 385,64 грн.;

386 385,64 грн. / 12 міс. = 32 198,80 грн. в місяць за 2020 рік;

32 198,80 грн. в міс. * 11 міс. = 354 186,84 грн.;

354 186,84 грн. 247 793,65 грн. (сплачена орендна плата у 2020 році) = 106 393,19 грн.;

Сума заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 складає 106 393,19 грн.

6) Сума орендної плати з 01.01.2019 по 31.12.2019 дорівнює: 6 439 760,66 грн. (НГО в цінах 2020 року) / 1,0 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок у 2019 році) = 6 439 760,66 грн. (НГО в цінах 2019) * 6 % = 386 385,64 грн.;

386 385,64 грн. - 270 319,58 грн. (сплачена орендна плата у 2019 році) = 116 066,06 грн.;

Сума заборгованості з орендної плати за період 01.01.2019 по 31.12.2019 складає 116 066,06 грн.

7) Сума орендної плати з 01.01.2018 по 31.12.2018 дорівнює: 6 439 760,66 грн. (НГО в цінах 2019 року) / 1,0 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок у 2018р.) = 6 439 760,66 грн. (НГО в цінах 2018 року) * 6 % = 386 385,64 грн.;

386 385,64 грн. 270 319,58 грн. (сплачена орендна плата у 2018 році) = 116 066,06 грн.;

Сума заборгованості з орендної плати за період 01.01.2018 по 31.12.2018 складає 116 066,06 грн.

Всього, заборгованість відповідача з орендної плати за період з 01.01.2018 по 28.02.2022 та за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 становить: 784 424,87 грн. (155 763,73 грн. + 175 318,75 грн. + 116 ,65,20 грн. + 106 393,19 грн. +116066,06 грн. + 116 066,06 грн. 1 248,13 грн. (переплата), яка заявлена позивачем до стягнення в межах даної справи.

Розглянувши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши представлені сторонами письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані Договором оренди землі від 23.03.2010, зареєстрованим в ЗРФ ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсах» 14.04.2010 за № 041026101170.

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та загальними нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.

Статтями 206 Земельного кодексу України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України (розділ «Податок на майно») об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 Земельного кодексу України, пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь міської територіальної громади, на підставі договору оренди земельної ділянки.

Передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди. (стаття 124 Земельного кодексу України)

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Тож, згідно положень ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Цивільні зобов`язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, яка кореспондується з приписами ст. 759 ЦК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч., ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до приписів ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи із змісту вищенаведених норм права, на відповідача покладено обов`язок щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою за договором, а саме: обов`язок щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на розрахунковий рахунок місцевого бюджету сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 30 Договору оренди Орендар зобов`язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель, згідно з чинним законодавством.

30.06.2015 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», яким вирішено впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає, що з прийняттям даного рішення міської ради відбулась зміна нормативної грошової оцінки землі, що призвело до зміни (збільшення) розміру орендної плати за Договором оренди спірної земельної ділянки. Проте, позивачем не доведений належними доказами факт того, що відповідач знав про зміну нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, але не сплачував орендної плати у збільшеному розмірі, чим порушував умови Договору.

Суд такі доводи відповідача вважає такими, що спростовуються фактичними обставинами справи, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Статуту територіальної громади м. Запоріжжя оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування відбувається шляхом їх опублікування в газеті міської ради «Запорозька Січ» та інших місцевих засобах масової інформації не пізніше 25 діб з часу їх прийняття.

Також офіційним опублікуванням рішень Запорізької міської ради є розміщення їх на сайті, який є у вільному доступі.

Рішення Запорізької міської ради «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» за № 7 оприлюднене 14.07.2015 в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року.

Також повний текст вказаного рішення міської ради знаходиться у відкритому доступі в мережі Інтернет на офіційному сайті Запорізької міської ради за посиланням: https://zp.gov.ua/documents/105468-pro-zatverdzennianormativnoyi-grosovoyi-ocinki-zemel-mista-zaporizzia).

Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 не змінювалось та не скасовувалось і є чинним.

28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» (повний текст рішення знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайту Запорізької міської ради за посиланням: https://zp.gov.ua/uk/documents/item/33564). Зазначеним рішення Запорізькою міською радою було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 0,2956 га, кадастровий номер 2310100000:06:014:0084 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Задніпровська (в районі залізничного переїзду) в цінах 2009 року склала 2 242 421,60 грн.; розмір річної орендної плати у 2010 році 94 988,96 грн. (2 242 421,60 * 4 % (від нормативної грошової оцінки землі за 2009 рік). (згідно умов п., п. 5, 9 Договору оренди в первісній редакції)

Згідно рішення господарського суду Запорізької області від 04.11.2013 у справі № 908/2989/13, яке набрало законної сили у встановленому поряду, розмір річної орендної плати становить 142 483,44 грн., що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року.

Нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки в цінах 2024 року склала 8 561 758,40 грн., про що свідчить наданий позивачем до матеріалів справи Витяг № НВ-2300044042024 від 25.03.2024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України «Про оцінку земель».

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» встановлено випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За змістом статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 затверджена «Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок», яка встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок та застосовується у випадках, визначених Законом України «Про оцінку земель».

Об`єктом нормативної грошової оцінки є земельні ділянки усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини) (згідно п. 1 Методики).

Відповідно до п. 20 Методики дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17. Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру на момент створення такого витягу.

Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України «Про оцінку земель». Частинами першою, третьою та четвертою цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Отже, відповідно до ст., ст. 13, 15, 18, 20, 23 Закону України «Про оцінку земель», ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати за землю використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Нормативна грошова оцінка проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

У спірних правовідносинах рішенням Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015 затверджена нормативна грошова оцінка, яка діє на сьогоднішній день і використовується органами Держгеокадастру для видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку.

Тобто, технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя не затверджується щорічно. Щорічно можна отримати витяг з урахуванням коефіцієнту індексації НГО.

Наведеним спростовуються твердження відповідача, що Запорізькою міською радою не доведено належними доказами розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:014:0084 у 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роках.

Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель»). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

З наведеного слідує висновок, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.

Аналогічний правовий висновок викладений в п. 103 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22.

За таких обставин, судом з`ясовано, що у спірних правовідносинах має місце зміна нормативної грошової оцінки землі, що призвело до зміни розміру орендної плати за Договором оренди.

Як встановлено судом, відповідно до Витягу № НВ-2300044042024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 25.03.2024 НГО спірної земельної ділянки становить 8 561 758,40 грн. у цінах 2024 року.

Вказаний витяг отриманий позивачем в електронному вигляді від Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та відповідає додатку 17 Методики. На підставі цього Витягу позивачем зроблено розрахунок заборгованості відповідача за користування спірною земельною ділянкою.

Матеріалами справи доведено та відповідачем не спростовано належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, що Приватне підприємство «Компанія «НАДЕЖДА» не сплачувало орендну плату за Договором оренди землі у відповідності до нової НГО з 2018 року.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов`язання на наступний рік.

Згідно приписів п. 289.2 ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року.

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2024 № 6-28-0.222-323/2-23 на виконання статті 289 Податкового кодексу України Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2023 роки. Так, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2017 рік складав 1,0, за 2018 рік - 1,0, за 2019 рік - 1,0, за 2020 рік - 1,0, за 2021 рік - 1.1, за 2022 рік - 1.15 та за 2023 рік 1,051.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно абзацу 3 пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України встановлено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Поряд з цим, можливість кумулятивного (тобто накопичувального) застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель пов`язано із датою проведення нормативної грошової оцінки земель, а отже, стосується вже проведеної нормативної грошової оцінки земель, для обрахунку конкретного розміру земельного податку чи орендної плати з метою врахування показників інфляції, які мали місце після проведення нормативної грошової оцінки земель.

Такий порядок індексації нормативно-грошової оцінки земельної ділянки відповідає вимогам законодавства, оскільки пункт 289.2 статті 289 ПК України прямо передбачає, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, а не від дати її затвердження. Податковий кодекс України є єдиним нормативно-правовим актом, який встановлює порядок накопичувального застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з висновками, наведеними у постановах Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 804/937/16 та від 23.06.2022 у справі № 160/8668/19, нормами ПК України (п. 289.2 ст. 289) прямо передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти розраховує Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин і їх чинність не залежить від того, чи іншого рішення ради. На відповідні коефіцієнти індексується нормативна грошова оцінка, яка є чинною у відповідний період.

При цьому, у постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 804/937/16 викладено правовий висновок, виходячи з якого коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки завжди застосовується ретроспективно. Тобто, кожного року, після 01 січня, для розрахунку бази оподаткування земельним податком (орендної плати) враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначається щорічно). Такий підхід дозволяє актуалізувати величину бази оподаткування земельним податком (орендної плати) шляхом врахування інфляційних коефіцієнтів. Тобто, сенс кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації саме у тому й полягає, щоб, застосовуючи їх за минулі роки, починаючи з дати проведення грошової оцінки, щорічно актуалізувати базу оподаткування земельним податком (орендної плати).

З матеріалів справи судом встановлений факт нездійснення відповідачем в повному обсязі прийнятих на себе відповідно до Договору оренди обов`язків щодо своєчасного та повного внесення орендної плати за період з 01.01.2018 по 28.02.2022 і за період з 01.01.2023 по 31.12.2024.

За розрахунком позивача за період з 01.01.2018 по 28.02.2022 і за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 у відповідача виникла заборгованість за Договором оренди землі 14.04.2010 за № 041026101170 в сумі 784 424,87 грн., в тому числі 116 066,06 грн. за 2018 рік, 116 066,06 грн. за 2019 рік, 106 393,19 грн. за 2020 рік, 116 065,20 грн. за 2021 рік, 175 318,75 грн. за 2023 рік і 155 763,73 грн. заборгованості за 2024 рік, з урахуванням здійснених відповідачем оплат орендної плати за спірний період та наявної переплати за 2022 рік в розмірі 1 248,12 грн.

При цьому, суд констатує, що оскільки з 2016 року по теперішній час нормативна грошова оцінка земель міста Запоріжжя була сталою та змінювалась лише на щорічні коефіцієнти індексації, позивач цілком правомірно і правильно для отримання нормативної грошової оцінки за попередні роки використовував витяг про НГО за 2024 рік та зменшував розмір НГО на відповідні щорічні коефіцієнти індексації.

Доводи відповідача стосовно того, що наведений позивачем розрахунок заборгованості з орендної плати за спірну земельну ділянку є безпідставним, оскільки за період з 2018, 2019, 2020 та до 10.11.2021 діяла Методика нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджена постановою КМУ від 23.03.1995 року № 213 і нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначалась відповідно до п. 21 розділу ІІІ цієї Методики, а за період 2022, 2023, 2024 роки має застосовуватися інша формулами діючої Методики (2021 року), суд вважає недоведеними, оскільки відповідачем не надано суду обґрунтованого розрахунку нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у зв`язку із зміною Методики.

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 22-28-0.221-7351/2-25 від 0.08.2025, який наданий до матеріалів справи відповідачем, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області надає адміністративні послуги, які відносяться до сфери Держгеокадастру, у Запорізькій області.

Відповідно до витягу № НВ-2300044042024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.03.2024 НГО спірної земельної ділянки становить 8 561 758,40 грн. у цінах 2024 року.

Вказаний витяг отриманий позивачем в електронному вигляді від Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та відповідає додатку 17 Методики.

Запорізькою міською радою не отримувались витяги з нормативної грошової оцінки щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:014:0084 за період з 01.01.2016 по 01.01.2024.

Саме на підставі витягу № НВ-2300044042024 позивачем зроблено розрахунок заборгованості відповідача за користування спірною земельною ділянкою.

Оренда плата є одним із основних джерел наповнення міського бюджету, а отже існуюча заборгованість відповідача з орендної плати за землю порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та недоотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, які можуть бути використані для задоволення її нагальних потреб.

В пунктах 82, 83, 84 постанови Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 910/14176/20 зазначено, що виходячи із системного аналізу норм земельного та податкового законодавства України, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України «Про оренду землі», п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України), з другого боку, є однією з форм плати за землю як обов`язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за землю є саме договір оренди земельної ділянки (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України). За змістом ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» Податковим кодексом України регулюються виключно строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, тоді як всі інші питання, зокрема, розмір, умови нарахування та внесення орендної плати за землю, порядок та підстави зміни такого розміру, встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, про що також зазначено в п. 288.4 ст. 288 цього Кодексу (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 925/258/17).

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платник орендної плати - орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України).

Згідно ч. 5 ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Крім того, за змістом ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Закону України «Про оцінку земель» та Закону України «Про оренду землі» дає підстави для висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Подібний правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16, від 07.10.2019 у справі № 922/3321/18, від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19.

З моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами та у подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 р. у справі № 1917/1188/2012 (№ 826/1291/17) (провадження № 11-1317апп18)).

За таких обставин, пріоритетність застосування судом норм податкового законодавства у порівнянні з положеннями земельного законодавства та Закону України «Про оренду землі», якими регулюються спірні орендні правовідносини між сторонами у даній справі, є безпідставними, що відповідає правовій позиції Верховного Суду у постановах від 09.06.2020 у справі № 911/2685/18, від 13.10.2021 у справі № 910/14176/20.

Адже справи у спорах, що виникають із земельних відносин, про невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договорами оренди землі, в тому числі ті, де предметом дослідження є наявність заборгованості з орендної плати або предметом є стягнення заборгованості з орендної плати, розглядаються саме господарськими судами в рамках договірних відносин, а не адміністративними судами в рамках контролюючих відносин, з урахуванням положень земельного законодавства, Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України.

Суд вправі самостійно, за наданими сторонами доказами, досліджуючи умови договору оренди землі у сукупності з наданими доказами, встановлювати наявність або відсутність заборгованості з орендної плати за договором оренди землі та розмір такої заборгованості. Це жодним чином не є підміною функцій органу доходів і зборів, адже предметом розгляду у даній справі є стягнення заборгованості саме з орендної плати за договором оренди землі, тобто у зв`язку з неналежним виконанням договірних зобов`язань Орендарем земельної ділянки перед Орендодавцем.

Висновки щодо належного суб`єкта отримання плати за землю у вигляді орендної плати за земельні ділянки комунальної форми власності, яким виступає міська рада, за позовами про її стягнення з орендаря, були неодноразово підтверджені Верховним Судом у постановах від 13.10.2021 у справі № 910/14176/20, від 04.05.2023 у справі № 910/15023/21.

Крім того, Верховний Суд в ухвалі від 18.03.2021 у справі № 904/5955/19, закриваючи касаційне провадження вказав, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 27.11.2018у справі № 912/1385/17, до правовідносин, які склалися саме між Орендодавцем та Орендарем у межах виконання договору оренди земельної ділянки, підлягають застосуванню норми ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відповідно до ч. 1 якої відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, відсутність порушень умов Договору від 14.04.2010 за № 041026101170 та чинного законодавства не доведено, доказів сплати орендної плати у встановленому розмірі суду не надано, контррозрахунку суми заборгованості, заявленої до стягнення, суду також не надано.

Стосовно заяви відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду з позовними вимогами у даній справі та не зазначення обставин і не надання доказів, які б доводили, що запровадження карантинних заходів не дозволило позивачу скористатися судовим захистом шляхом подання відповідного позову, суд зазначає наступне.

Згідно з положенням статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частинами 3 та 4 статті 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Пунктом 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначено, що під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Необхідно зазначити, що карантин КМУ установив на підставі постанови № 211 від 11.03.2020 з 12.03.2020, а постановою № 651 від 27.06.2023 КМУ відмінив карантин з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.

Пунктом 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України зазначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Отже, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Законом України № 4434-IX від 14.05.2025 пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключений. З набранням чинності цим Законом України № 4434-IX від 14.05.2025 (з 04.09.2025) відновлено обчислення строків позовної давності.

Таким чином, відповідачем не враховано, що строк позовної давності, визначений ст. 257 ЦК України, в силу приписів п. 12 Прикінцевих положень ЦК України продовжено на строк дії карантину (з 12.03.2020 по 01.07.2023), а в силу приписів п. 19 Прикінцевих положень ЦК України перебіг позовної давності зупинявся на строк дії воєнного стану (з 24.02.2022 по 04.09.2025).

Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду 12.06.2024 у справі № 906/871/21 (пункт 81), від 28.03.2024 у справі 903/877/20 (903/932/23) (пункт 94).

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувсь до господарського суду із позовом у цій справі 20.05.2025, а, отже, строки, визначені статтею 257 ЦК України, не закінчились, тож підстави для застосування спливу строку позовної давності та відмови в задоволенні позову відсутні.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 86 ГПК України)

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. (ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України)

Названий принцип полягає в тому, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, законними та такими, що підлягають задоволенню судом повністю.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Приватного підприємства «Компанія «НАДЕЖДА», смт. Машівка Машівського району Полтавської області про стягнення 784 424,87 грн. заборгованості за договором оренди землі від 23.03.2010, зареєстрованим в ЗРФ ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсах» 14.04.2010 за № 041026101170, за період з 01.01.2018 по 28.02.2022 і за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Компанія «НАДЕЖДА», (39400, Полтавська область, Машівський район, смт. Машівка, вул. Незалежності, буд. 130, ідентифікаційний код юридичної особи 22519085) на користь Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) заборгованість з орендної плати за договором оренди землі за період з 01.01.2018 по 28.02.2022 і за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 в розмірі 784 424 (сімсот вісімдесят чотири тисячі чотириста двадцять чотири) грн. 87 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Компанія «НАДЕЖДА», (39400, Полтавська область, Машівський район, смт. Машівка, вул. Незалежності, буд. 130, ідентифікаційний код юридичної особи 22519085) на користь Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) судові витрати на сплату судового збору в розмірі 9 413 (дев`ять тисяч чотириста тринадцять) грн. 10 коп. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 17» вересня 2025 р.

Суддя Н.Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.