Рішення від 16.09.2025 по справі 240/24978/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/24978/24

категорія 108120000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Ліцея №5 міста Житомира до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про визнання протиправним та скасування висновку,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Ліцей №5 міста Житомира із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2024-10-16-014869-а від 04.12.2024 року Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області у процедурі закупівлі за предметом "Реконструкція спортивного майданчика на території Ліцею №5 міста Житомира за адресою: м. Житомир, вул. Олександра Клосовського, 16" (коригування) II Черга (ДК 021:2015:45454000-4 "Реконструкція").

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що встановлені порушення не існують та є надуманими контролюючим органом, оскаржуваний висновок є необґрунтованим, протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства і не спрямований на досягнення легітимної мети діяльності органу державного фінансового контролю, а отже підлягає скасуванню.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області надіслало відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що за результатами проведеного моніторингу встановлено, що тендерна пропозиція переможця процедури закупівлі не відповідала умовам тендерної документації замовника, а тому замовник мав відмінити торги.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці в періоди з 01.01.2025 по 03.01.2025 та з 09.01.2025 по 10.01.2025, з 03.02.2025 по 07.02.2025, з 20.03.2025 по 21.03.2025, з 02.06.2025 по 18.06.2025, з 15.08.2025 по 05.09.2025 включно та на навчанні в період з 10.02.2025 по 14.02.2025 включно.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.

Відповідно до наказу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 25.11.2024 № 82-з, відповідно до частини другої статті 8 Закону України Про публічні закупівлі, зважаючи на пункт 23 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, підпункту 2 пункту 5 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20 жовтня 2016 року № 18, вирішено розпочати моніторинг процедур закупівель відповідно до переліку процедур для здійснення моніторингу процедури закупівлі, в тому числі закупівлі за предметом "Реконструкція спортивного майданчика на території Ліцею №5 міста Житомира за адресою: м. Житомир, вул. Олександра Клосовського, 16" (коригування) II Черга (ДК 021:2015:45454000-4 "Реконструкція").

04.12.2024 року за результатами проведеного моніторингу Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області складено висновок про результати моніторингу закупівлі № UА-2024-10-16-014869-а, де зазначено, що за результатами моніторингу повноти відображення Замовником інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів з особливостями відповідно до вимог Закону та вимог Особливостей встановлено порушення вимог пункту 9 частини 2 статті 21 Закону та пункту 26 Особливостей. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо відповідності тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель, установлено, що тендерна документація не відповідає нормам абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону та абзацу 1 пункту 28 Особливостей та пункту 5 Постанови № 668.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, статтею 8 Закону України Про публічні закупівлі, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов`язує здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому, зокрема, шляхом притягнення до дисциплінарної або матеріальної відповідальності осіб, якими допущені порушення вимог пункту 9 частини 2 статті 21, абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону, абзацу 1 пункту 28 Особливостей та пункту 5 Постанови № 668, а також протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись із вказаним висновком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2939-XII), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Водночас, пунктом 7 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

За змістом статті 5 Закону №2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII), пунктом 14 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Приписами частини шостої статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У частині десятій статті 8 Закону № 922-VIII закріплено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону № 922-VIII оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Частиною другою цієї статті встановлено, що оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);

3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг;

4) очікувана вартість предмета закупівлі;

5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

7) умови оплати;

8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції;

9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону;

11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях;

12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).

Відповідно до ст.22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Частина 2 встановлює, які відомості зазначаються у тендерній документації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Особливості).

Відповідно до п.26 Особливостей оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію, визначену частиною другою статті 21 Закону з урахуванням цих особливостей.

Згідно із п.28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Надаючи оцінку висновкам органу державного фінансового контролю щодо встановлених порушень, суд зазначає наступне.

У висновку вказано, що за результатами моніторингу повноти відображення Замовником інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів з особливостями відповідно до вимог Закону та вимог Особливостей встановлено, що замовником в порушення вимог пункту 9 частини 2 статті 21 Закону та пункту 26 Особливостей в оголошенні про проведення відкритих торгів не зазначено інформацію про умови надання забезпечення тендерних пропозицій, надання якого у складі тендерних пропозицій передбачено умовами пункту 2 розділу ІІІ тендерної документації.

Суд враховує, що пунктом 9 частини 2 статті 21 Закону № 922-VIII встановлено імперативну умову, що оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію, зокрема, про умови надання забезпечення тендерних пропозицій.

Як зазначає позивач, відповідно до п.2 "Забезпечення тендерної пропозиції" Розділу ІІІ Інструкція з підготовки тендерної пропозиції Тендерної документації за предметом закупівлі "Реконструкція спортивного майданчика на території Ліцею №5 міста Житомира за адресою: м. Житомир, вул.Олександра Клосовського, 16" (коригування) П Черга (ДК 021:2015: 45454000-4 "Реконструкція"), учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції (гарантія виконання своїх зобов`язань у зв`язку з поданням тендерної пропозиції) - пропозиція обов`язково супроводжується документом, що підтверджує надання забезпечення тендерної пропозиції.

Вказує, що при оголошенні відкритих торгів ним внесено в електронну систему закупівель інформацію, зокрема і про умови надання забезпечення тендерних пропозицій. Дана інформація відображена на третій сторінці оголошення проведення відкритих торгів UA-2024-10-16- 014869-а - Вид та умови надання забезпечення пропозицій учасників.

Судом досліджено сторінку сайту "Прозорро" щодо проведення відкритих торгів UA-2024- 10-16-014869-а та встановлено, що оголошення, яке розміщено на сайті та оголошення, яке долучене позивачем до позову відрізняються, в тому числі й тим, що у оголошенні із сайту дійсно відсутні умови надання забезпечення тендерних пропозицій.

За таких обставин, суд погоджується із висновком відповідача щодо порушення позивачем вимог пункту 9 частини 2 статті 21 Закону №922-VIII та пункту 26 Особливостей щодо незазначення в оголошенні про проведення відкритих торгів інформації про умови надання забезпечення тендерних пропозицій.

За результатами проведеного моніторингу відповідності вимог тендерної документації замовника вимогам законодавства у сфері закупівель встановлено, що замовником в Додатку 2 до тендерної документації встановлено умову, що "Переможець протягом п`яти календарних днів з дати визначення його переможцем надає Замовнику на перевірку інформаційну модель договірної ціни (IMD) в програмному комплексі АВК-5, складену згідно обґрунтованих розрахунків Учасника з урахуванням КНУ (кошторисних норм України) "Настанова визначення вартості будівництва", затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021р. № 281 (зі змінами), з урахуванням усереднених цін на будівельні матеріали, вироби та конструкції в Житомирській області, розміру кошторисної заробітної плати, що відповідає середньому розряду складності робіт у будівництві 3,8 при виконанні робіт в звичайних умовах не може перевищувати 13707,89 гривень, а середньомісячна тривалість робочого часу приймається на рівні 170,25 люд.год.", що суперечить вимогам пункту 5 Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20.10.2016 року № 281 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2016 року за № 1469/29599 (далі - Порядок №281).

Позивач вказує, що при розробленні технічного завдання до предмету закупівлі (Додатку 2 до тендерної документації) та визначення вимог до формування договірної ціни учасниками закупівлі повністю дотримано умови кошторисної документації яка відповідно до інформації зазначеній в Експертному звіті № 253/КД/2024 від 01 травня 2024 року - враховує обсяги робіт, передбачені Робочим проектом, є складеною згідно з наказом Мінрегіону від 25.06.2021 №162 "Деякі питання ціноутворення у будівництві", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.2021 за №1225/36847, та є складеною згідно з Кошторисними нормами України Настанова з визначення вартості будівництва, затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 №281. Наголошує, що проект пройшов експертизу в травні 2024 року, а відкриті торги з особливостями оголошені замовником в жовтні 2024 року. Проектно-кошторисна документація, яка пройшла експертизу не могла втратити свою відповідність вказаним Кошторисним нормам за цей період, адже з травня по жовтень 2024 року законодавцем не було внесено змін до Настанови в частині визначення середньомісячної тривалості робочого часу.

Суд враховує, що згідно із п.1.2 Кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва", затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 №281 (далі Настанова) інвесторська кошторисна документація сукупність кошторисів, кошторисних розрахунків, відомостей кошторисної вартості пускових комплексів, зведених кошторисних розрахунків вартості об`єкта будівництва або його черг, зведень витрат, пояснювальних записок та відомостей ресурсів, складених на стадії розроблення проектної документації.

Кошторисна вартість об`єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації, використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі (п.3.1 Настанови).

Розрахунок заробітної плати провадиться на підставі нормативнорозрахункових трудовитрат і вартості людино-години відповідного середнього нормативного розряду робіт, які виконуються ланкою робітників-будівельників, монтажників, та середнього нормативного розряду ланки робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин та механізмів. Вартість людино-години робітників по об`єктах будівництва, що споруджуються за рахунок державних коштів, обчислюється з урахуванням положень, викладених у "Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується під час визначення вартості будівництва", затвердженому наказом Мінрегіону від 20 жовтня 2016 року № 281 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2016 року за № 1469/29599 (в редакції наказу Мінрегіону від 27 липня 2018 року № 196, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 року за № 931/32383) (п.4.3 Настанови).

Відповідно до п.4. Порядку №281 розмір кошторисної заробітної плати, який враховується при складанні інвесторської кошторисної документації (на стадії розроблення проектної документації), визначається замовником (інвестором) у складі вихідних даних на проектування для звичайних умов будівництва за розрядом складності робіт 3,8, але не нижче ніж середньомісячна заробітна плата у будівництві (у розрахунку на одного штатного працівника) за попередній звітний рік, що оприлюднюється центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, збільшена на прогнозний індекс споживчих цін на поточний рік (у середньому до попереднього року), який є складовою основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України, що схвалюються Кабінетом Міністрів України.

У разі необхідності виконання будівельних робіт в умовах, відмінних від звичайних умов здійснення будівництва (надурочний час, святкові та вихідні дні, вечірній та нічний час тощо), додатково враховуються доплати та надбавки, встановлені законодавством.

Натомість п.5 Порядку №281 передбачає, що визначення розміру кошторисної заробітної плати при складанні ціни пропозиції учасника (підрядника) конкурсних торгів (договірної ціни) здійснюється учасником виходячи із середньомісячної заробітної плати одного працівника в режимі повної зайнятості, яку учасник планує отримувати на об`єкті будівництва.

Отже, порядок визначення розміру кошторисної заробітної плати в інвесторській документації (п.4) та тендерній документації (п.5) є різними, а тому суд вважає, що в даному випадку при складанні тендерної документації мав бути дотриманий пункт 5 Порядку №281.

При цьому, згідно з пунктом 5.3 розділу V Настанови вартість людино-години, яка відповідає середньому нормативному розрядові робіт або за видами робіт, або по об`єкту будівництва в цілому, визначається виходячи з середньомісячної заробітної плати на одного працівника в режимі повної зайнятості, яку учасник процедури закупівлі (підрядник) планує отримувати на об`єкті замовлення, з урахуванням показника середньомісячної норми тривалості робочого часу, встановленого центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального діалогу.

З урахуванням положень Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2136-IX та Указу Президента України від 23 липня.2024 року № 468/2024, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23 липня 2024 року № 3891-IX, яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, показник середньомісячної норми тривалості робочого часу на 2024 рік складає 173,83 люд. год. Однак, позивачем в Додатку № 2 до тендерної документації передбачено, що середньомісячна тривалість робочого часу приймається на рівні 172,33 люд.год", що суперечить вимогам пункту 5.3 розділу V Настанови.

Щодо посилання позивача на те, що зазначені ним умови в тендерній документації узгоджуються із ч.3 ст. 22 Закону №922-VIII слід зазначити, що відповідно до вказаної норми тендерна документація може містити іншу інформацію вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Тобто, наявність вказаної інформації, яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації, має вимагатись законодавством.

Водночас, відображення у тендерній документації вказаної вище умови безпосередньо суперечить вимогам пункту 5 Порядку №281, пункту 5.3 Настанови, а як наслідок не відповідає абз.1 ч. 3 ст. 22 Закону №922-VIII та абз.1 п. 28 Особливостей в частині включення до тендерної документації інформації не у відповідності до законодавства (зокрема, Порядку № 281 та Настанови).

Також у висновку вказано, що за результатами моніторингу відповідності вимог тендерної документації замовника вимогам законодавства у сфері закупівель установлено, що відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 розділу VI тендерної документації Замовником встановлено умову, що істотними умовами договору про закупівлю є лише предмет договору (найменування, номенклатура, асортимент), обсяг робіт та вимоги щодо їх якості, порядок здійснення оплати, сума, визначена у договорі, термін та місце виконання робіт, строк дії договору, зазначення умови щодо можливості зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків, що не відповідає вимогам пункту 5 Постанови №668, а відтак не відповідає вимогам абзацу 1 пункту 28 Особливостей, абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону №922-VIII , в частині включення до тендерної документації інформації не у відповідності до законодавства.

Позивач вказує, що норми Особливостей не містять обов`язкового переліку істотних умов договору про закупівлю та обов`язку зазначати в тендерній документації / проєкті договору про закупівлю перелік істотних умов договору.

Суд враховує, згідно із частиною 1 статті 41 Закону №922-VIII та пункту 17 Особливостей зазначається, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону та цих Особливостей.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу визначено, що договір є укладеним якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Також, відповідно до частини 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно зі статтею 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об`єкта будівництва, а також укладення та виконання договорів підряду на роботи з реставрації та капітального ремонту будівель і споруд визначають Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 (далі - Постанова №668).

Суд враховує, що відповідно до пунктів 1 та 2 Постанови № 668 ці загальні умови є обов`язковими для врахування під час укладення та виконання договорів на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об`єкта будівництва (далі - договір підряду) незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).

Пунктом 5 Постанови № 668 визначено, що істотними умовами договору підряду є: найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об`єкта); права та обов`язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов`язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об`єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об`єкта); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (об`єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об`єкта будівництва), порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання.

Враховуючи, що умови Постанови № 668 є обов`язковими для врахування, в тому числі, під час укладення та виконання договорів на проведення робіт з реконструкції об`єкта будівництва, позивач мав їх врахувати та вказати у тендерній документації, зокрема щодо зазначення істотних вимог із дотриманням п.5 цієї Постанови.

Отже, суд погоджується із висновком контролюючого органу щодо невідповідності тендерної документації вимогам абзацу 1 пункту 28 Особливостей, абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону №922-VIII та пункту 5 Постанови № 668.

Позивач у позові вказує, що відповідно до наказу від 25.11.2024. № 82-з "Про початок моніторингу процедур закупівель/закупівель" проводився моніторинг етапів закупівельного процесу: укладання та виконання договору про закупівлю (прийняття рішення про відміну торгів), тому незрозуміло з якою метою відповідачем, всупереч наказу №82-з, проводився аналіз тендерної документації та оголошення про проведення відкритих торгів UA-2024-10-16-014869-a та надано запит замовнику на пояснення від 27.11.2024 з питань надання інформації та відповідних документів.

Суд критично оцінює дане твердження, оскільки наказ містить узагальнююче поняття процедура закупівлі, а не вказує на конкретні етапи закупівельного процесу.

Як зазначалось, пунктом 14 частини першої статті 1 Закону №922-VIII визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. Тобто предметом такого аналізу є не лише укладання та виконання договору про закупівлю, а й дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, в тому числі щодо розміщення оголошення та складення тендерної документації.

При цьому відповідно до ч.5 ст.8 Закону №922-VIII протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Отже, суд не вбачає в діях відповідача порушення процедури проведення моніторингу.

Щодо зобов`язання усунути порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а саме шляхом притягнення до дисциплінарної або матеріальної відповідальності осіб, якими допущені порушення, суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У Рішенні від 25.01.2012 № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.

Так, критерій "пропорційності" передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.

Вирішуючи даний спір, суд також виходить з принципу пропорційності, як одного з елементів верховенства права, та враховує співмірність між виявленими порушеннями та засобами їх усунення, визначеними відповідачем.

Відповідно до п.5 ч.7 ст.8 у висновку обов`язково зазначаються зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Пунктом 15 статті 10 Закону №2939-ХІІ передбачено право контролюючого органу порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Отже, встановивши наявність порушень під час проведення спірної закупівлі, відповідач правомірно та обґрунтовано застосував до замовника захід, визначений пунктом 15 статті 10 Закону №2939-ХІІ, який матиме наслідок для позивача у подальшому дотримуватись вказаних правових норм під час проведення закупівель, що відповідає принципу пропорційності та враховує співмірність виявлених порушень і наслідків, встановлених оскаржуваним висновком.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, наведеній у постановах від 16.08.2023 у справі №640/26943/20, від 30.03.2023 у справі №420/11945/21.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний висновок відповідача, як акт індивідуальної дії, відповідає критеріям, що передбачені частиною 2 статті 2 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням наведеного суд вважає, що надав відповідь на кожний вагомий аргумент сторін.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність свого рішення, а тому позовні не підлягають задоволенню.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст складено: 16 вересня 2025 р.

16.09.25