Рішення від 18.09.2025 по справі 910/7532/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.09.2025Справа № 910/7532/25За позовом Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Приватного акціонерного товариства "Українська Міжбанківська Валютна Біржа"

про стягнення 1265233,55 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська Міжбанківська Валютна Біржа" про стягнення 1265233,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за охоронно-орендним Договором №134/96 від 23.04.1996.

Ухвалою суду від 23.06.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачам строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

28.07.2025 до суду надійшла заява про розгляд справи в порядку загального позовного провадження від імені відповідача, підписана заступником Голови правління Приватного акціонерного товариства "Українська Міжбанківська Валютна Біржа" Олегом Лисюком.

13.08.2025 від відповідача надійшли відзиви на позовну заяву, в яких зазначено, що оскільки, ухвала суду про відкриття провадження була отримана 28.07.2025, строк на подання відзиву не пропущено. У якості підписантів в тексті відзивів зазначено заступника Голови правління Приватного акціонерного товариства "Українська Міжбанківська Валютна Біржа" Олега Лисюка та адвоката Тараса Матківського. Наприкінці електронних документів, як підписанта за допомогою ЕЦП, зазначено адвоката Тараса Матківського.

Ухвалою суду від 19.08.2025 відзиви Приватного акціонерного товариства "Українська Міжбанківська Валютна Біржа" на позовну заяву у справі №910/7532/25 та заяву про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, - повернуто заявнику без розгляду.

21.08.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до Наказу Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.04.2019 №263 є балансоутримувачем будівлі за адресою м. Київ, вул. Межигірська, 1, власником якої є територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради.

23.04.1996 між Державним Історико-Архітектурним Заповідником "Стародавній Київ" (Департаментом культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що є правонаступником управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Українська Міжбанківська Валютна Біржа" (Орендар) укладено Охоронно-орендний Договір №134/96 відповідно до умов якого Орендодавець передає в оренду Орендареві будинок, що розташований у місті Києві, вул. Межигірська, 1, що є історичною та культурною пам`яткою (далі - Будинок-Пам`ятка), а Орендар приймає Будинок-Пам`ятку в оренду з метою завершення ремонтно-реставраційних робіт згідно затвердженого та погодженого між Сторонами проекту реставрації та пристосування Будинку-Пам`ятки під торгові, офісні та службові приміщення Орендаря та інші цілі зазначені у Статуті Орендаря, а також періодичного використання глядачевого залу для культурно-масових заходів. (п.1. Договору)

Згідно з п.2.2. Договору термін дії цього Договору становить 49 років, починаючи від 23.04.1996 та продовжуючись до 22.04.2045, крім випадку, коли Договір припинено або продовжено згідно із положеннями цього Договору.

Згідно п.3.1. Договору на період проведення реставраційних робіт згідно Проекту Пристосування, які мають бути завершенні у термін до 31.12.1997, Сторони погоджуються встановити орендну плату у розмірі 0 українських карбованців та не стягувати орендну плату за оренду Будинку-Пам`ятки. Завершення реставраційних робіт оформлюється актом, що підписують Сторони після виконання всіх робіт, передбачених Проектом Пристосування. На період після завершення реставраційних робіт Сторони погоджуються з тим, що Орендар щомісячно сплачує орендну плату, яка складає: сплату за ви користування приміщення, що становить 2365 доларів США. Орендна плата не враховує податок на додану вартість та земельний податок, які орендар відшкодовує орендодавцю додатково. Орендна плата сплачується в національній валюті України за курсом національного Банку України на підставі рахунку, що надає Орендодавець Орендарю у відповідності до чинного законодавства на момент здійснення такої сплати, шляхом грошового переказу на розрахунковий рахунок Орендодавця.

В підтвердження обставин надання послуг оренди, до матеріалів справи долучено акти виконаних робіт (наданих послуг): № 00000059 від 29.02.2024 на суму 54216,73 грн (орендна плата за лютий 2024 з ПДВ), № 00000032 від 13.02.2024 на суму 53744,06 грн (орендна плата за січень 2024), № 00000248 від 01.05.2024 на суму 56290,03 грн (орендна плата за квітень 2024), № 00000205 від 08.04.2024 на суму 55655,17 грн (орендна плата за березень 2024 з ПДВ), № 00000372 від 03.06.2024 на суму 57469,64 грн (орендна плата за травень 2024 з ПДВ), № 00000471 від 09.07.2024 на суму 57522,58 грн (орендна плата за червень 2024 з ПДВ), № 00000571 від 14.08.2024 на суму 58220,29 грн (орендна плата за липень 2024 з ПДВ), № 00000631 від 03.09.2024 на суму 58448,75 грн (орендна плата за серпень 2024 з ПДВ), № 00000740 від 14.10.2024 на суму 58415,12 грн (орендна плата за вересень 2024 з ПДВ), № 00000813 від 11.11.2024 на суму 58574,90 грн (орендна плата за жовтень 2024 з ПДВ), № 00000981 від 23.12.2024 на суму 59024,16 грн (орендна плата за листопад 2024 з ПДВ), № 00001026 від 31.12.2024 на суму 59653,34 грн (орендна плата за грудень 2024 з ПДВ), № 00000032 від 10.02.2025 на суму 89022,82 грн (орендна плата за січень 2025 з ПДВ), № 00000066 від 04.03.2025 на суму 88362,55 грн (орендна плата за лютий 2025 з ПДВ), № 00000175 від 09.04.2025 на суму 58858,13 грн (орендна плата за березень 2025 з ПДВ), № 00000251 від 02.05.2025 на суму 58980,31 грн (орендна плата за квітень 2025 з ПДВ), № 00000337 від 02.06.2025 на суму 58928,94 грн (орендна плата за травень 2025 з ПДВ). Загальна вартість оренди з урахуванням ПДВ згідно означених актів становить 1041387,52 грн. Акти підписані та скріплені печаткою позивача, з боку відповідача підпис відсутній. Проте, до матеріалів справи долучені докази направлення за адресою місцезнаходження відповідача всіх означених актів. Крім того, не підписання актів не спростовує обставин перебування об`єкта оренди в користуванні орендаря, як і не спростовує його обов`язок сплачувати орендну плату.

З розрахунку позивача вбачається, що відповідачем частково оплачено орендну плату у березні та липні 2024 року у сумі 107960,79 грн. Крім того, в розрахунку вказано про наявність переплати у розмірі 0,18 грн. А отже загалом за період з січня 2024 по травень 2025 відповідачем оплачено орендну плату у сумі 107960,97 грн.

Відповідач не надав суду доказів сплати орендної плати у більшому, ніж вказано позивачем розмірі, як і не надав доказів відсутності у нього заборгованості з орендних платежів за означений період.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно ч. 3 ст 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Умовами договору оренди сторони не визначили строк оплати орендної плати, як і не обумовили інших умов, ніж встановлені ч. 5 ст. 762 ЦК України про щомісячне внесення орендної плати.

З урахуванням приписів ч. 5 ст 762 ЦК України, ч. 3 ст 254 ЦК України, суд дійшов висновку, що орендна плата мала перераховуватись щомісячно до кінця поточного місяця. А отже прострочення орендаря з оплати орендної плати мало місце з першого числа місяця наступного за розрахунковим.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення правовідносин) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Отже, з загальної суми орендної плати за період з січня 2024 по травень 2025 у розмірі 1041387,52 грн відповідачем оплачено 107960,97 грн, а отже сума заборгованості з орендної плати становить 933426,55 грн.

В зв`язку з несплатою відповідачем орендної плати, позивач звертався до нього з претензією від 02.05.2025 № 060-2323 на суму 1293471,43 грн та листом від 05.05.2025 № 060-2349 з доданим до нього розрахунком штрафних санкцій. Докази направлення долучені до матеріалів справи.

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму заборгованості не сплатив.

Враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов`язання щодо сплати відповідних грошових сум, його дії відповідно до норм статті 610 ЦК України вказують на допущення ним порушень умов договору оренди в частині виконання грошових зобов`язань зі сплати орендної плати.

Перевіривши розрахунки, надані позивачем, суд вважає їх арифметично правильними, такими, що відповідають умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з січня 2024 по травень 2025 у розмірі 933426,55 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 331807,00 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

За приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.5 договору орендар зобов`язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату як це визначено у статті 3.1 цього договору. Несвоєчасна сплата орендарем орендної плати, що сталася за його вини, тягне за собою нарахування пені у розмірі 0,5 % несплаченої орендної плати на добу за кожний день прострочення.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторонами в договорі було обумовлено ставку пені у розмірі 0,5 % від суми заборгованості. Позивачем розраховано пеню саме за означеною ставкою. Проте, позивачем не враховано нормативне обмеження ставки пені за не виконання грошових зобов`язань.

Отже, пеня за прострочення відповідача має бути розраховано з огляду на нормативне обмеження за ставкою в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч. 6 ст 232 ГК України (чинного на момент існування правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивач нараховував пеню на заборгованість , що виникла у червні 2024 - квітні 2025 за загальний період з 08.08.2024 по 12.06.2025. При здійсненні нарахування пені позивач врахував шестимісячне обмеження на її нарахування, проте, невірно визначив дати виникнення прострочення з боку відповідача. Як уже було зазначено судом вище, відповідач зобов`язаний був сплачувати орендну плату до кінця місяця оренди, при цьому прострочення наставало з першого числа місяця наступного за місяцем за який здійснюється оплата.

Суд здійснив перерахунок пені в межах визначених позивачем періодів починаючи з першого числа місяця наступного за розрахунковим (з урахуванням приписів ч. 5 ст 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день) з урахуванням шестимісячного обмеження на нарахування пені та за ставкою у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (загальний період з 08.08.2024 по 12.06.2025). Згідно перерахунку суду з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 49299,39 грн.

Відповідач не надав суду доказів в спростування його обов`язку сплачувати орендну плату чи доказів її оплати у повному обсязі. Також не надав доказів того, що орендна плата розрахована позивачем в супереч умов укладеного сторонами договору чи норм чинного законодавства.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в частині, визначеній судом.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська Міжбанківська Валютна Біржа" (04070, м. Київ, вул. Межигірська, 1; ідентифікаційний код 22877057) на користь Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01004, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 3; ідентифікаційний код 02231933) суму основного боргу у розмірі 933426 (дев`ятсот тридцять три тисячі чотириста двадцять шість) грн 55 коп., пеню у розмірі 49299 (сорок дев`ять тисяч двісті дев`яносто дев`ять) грн 39 коп., судовий збір у розмірі 14740 (чотирнадцять тисяч сімсот сорок) грн 89 коп.

3. В частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 282507,61 грн - відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко