Ухвала від 18.09.2025 по справі 916/3485/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3485/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Чорноморської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрації морського порту Чорноморськ)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ КРЕНТОН УКРАЇНА

про стягнення 388019,82грн

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява Державного підприємства Адміністрація морських портів України до Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ КРЕНТОН Україна про стягнення 388019,82грн заборгованості за договорами № 50-Пп-ЧФ-22 від 31.08.2022, № 55-Пп-ЧФ-24 від 01.05.2024 та № 104-Пп-ЧФ-21 від 01.07.2021.

Ухвалою від 01.09.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідань.

Відповідач отримав ухвалу в електронному кабінеті 01.09.2025 після 17 години, що підтверджується довідкою.

16.09.2025 у встановлений строк відповідач подав відзив, яким заперечує проти позову.

Крім того, відповідач просить призначити засідання у справі.

Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач подав заперечення щодо розгляду справи в засіданні.

Відповідно до ч. 6 ст. 252 ГПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною 7 ст. 12 ГПК України встановлено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

В данному випадку, предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (302800грн), оскільки станом на 1 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028грн.

З огляду на викладене, за клопотанням відповідача суд призначає розгляд справи в засіданні.

Також відповідач просить передати справу за підсудністю до Господарського суду міста Києва, посилаючись на те, що в договорах не зазначено місце їх виконання, а відповідно до ст. 532 ЦК України місцем виконання договору за грошовим зобов`язанням є місце проживання кредитора, тобто м. Київ.

Позивач подав заперечення щодо передачі справи за підсудністю.

Суд відхиляє клопотання про передачу справи за підсудністю, враховуючи наступне.

Позивач подав позовну заяву, обгрунтувавши підсудність справи тим, що позов подається ним за місцем виконання договорів.

Згідно з ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Відповідно до ст. 532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться:

1) за зобов`язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна;

2) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові;

3) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання;

4) за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання;

5) за іншим зобов`язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.

2. Зобов`язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Пункт 2.2 Договору № 50-Пп-ЧФ-22 передбачає, що доставка електричної енергії забезпечується відповідно до Однолінійної схеми, яка є Додатком №1 до цього договору, із зазначенням місця, в якому відбувається зміна власника електричної енергії.

В Однолінійній схемі, яка є Додатком №1, вказано ЧФ ДП «АМПУ» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) як місце виконання Однолінійної схеми. В Додатку №2 до цього Договору вказано: «межа балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності Сторін встановлюється на: болтових з`єднаннях наконечників гнучкого кабелю ПКП №157, №158 у комірках 10 кВ в ПК-1 та ПК-2 в напрямку ТП 5325 ДП МТП «Чорноморськ».

З урахуванням наведених умов договору № 50-Пп-ЧФ-22, вбачається, що місцем виконання, а саме місцем доставки електричної енергії, є саме м. Чорноморськ, Одеської області.

Враховуючи те, що в договорі вказано місце його виконання, до позову, що подається, застосовується ч. 5 ст. 29 ГПК України, і у Позивача існувало право (в силу дії ч. 1 ст. 29 ГПК України) вибору, до якого суду він міг подати позовну заяву: за місцезнаходженням відповідача чи за місцем виконання договору, відповідно подання позову до Господарського суду Одеської області за місцем виконання договорів узгоджується з ч. 5 ст. 29 ГПК України.

Пункт 1.2 Договору про надання послуг з укриття в захисних спорудах цивільного захисту № 104-Пп-ЧФ-21 від 01.07.2021 також встановлює місце його «розташування захисної споруди: територія 1-го терміналу порту, сховище №57603, інв. №3033», що вказує на конкретний об`єкт на території Морського порту Чорноморськ (Одеська обл., м.Чорноморськ), де надаються послуги з укриття в захисних спорудах, розташованих на території порту.

Крім того, відповідно до пункту 4.1.6 Договору виконання всіх прав та обов`язків за цим договором виконує Чорноморська філія ДП «АМПУ», що також свідчить про те, що надання послуг відбувається в межах конкретного укриття на території морського порту Чорноморськ.

У відзиві на позовну заяву Відповідач вказує, що: «Відповідач є стивідором (портовим оператором) та здійснює свою діяльність на причалах № 3 і № 4 Чорноморської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України», з чого вбачається, що Відповідач здійснює діяльність саме в морському порту Чорноморськ, і як зазначалось у позовній заяві, всі супутні послуги Відповідачу надаються саме в морському порту Чорноморськ.

Додаткового слід наголосити, що Велика Палата Верховного Суду, досліджуючи питання територіальної підсудності за ч. 3 ст. 30 ГПК України (спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини), у Постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 дійшла висновку, що за правилами чинного виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Тобто, правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

З урахуванням наведеного та враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, слід зазначити, що в даному випадку предметом спору є невиконання зобов`язань за договором, що безпосередньо стосується забезпечення укриття робочої зміни в конкретній захисній споруді (бомбосховищі), яка розташована на території Морського порту Чорноморськ, що свідчить про те, що пов`язаний із конкретним об`єктом нерухомого майна, і тому, відповідно до правової позиції Великої Палати, такий спір відноситься до виключної територіальної підсудності за місцезнаходженням цього майна в Одеської області.

Договір про фінансування комплексу заходів для запобігання аварій (катастроф) їх локалізації, ліквідації та мінімізації їх наслідків (або загрози їх виникнення) № 55-ПпЧФ-24 від 01.05.2024 також містить визначене місце його виконання, зокрема в пункті 1.1 Договору, який визначає, що предметом Договору є взаємовідносини сторін щодо фінансування суб`єктом господарювання видатків Адміністрації на здійснення комплексу заходів для запобігання аварій (катастроф), їх локалізації, ліквідації та мінімізації їх наслідків (або загрози їх виникнення), у тому числі на придбання та утримання обладнання, пристроїв та механізмів для зберігання пожежної та технологічної безпеки тощо в межах території акваторії морського порту Чорноморськ.»

Отже, наведені умови договорів визначають конкретне місце їх виконання морський порт Чорноморськ, який знаходиться в Одеській області, відповідно територіальна підсудність спорів, які виникають із зазначених договорів, відноситься до Господарського суду Одеської області.

Відповідачем також невірно трактовано положення ст. 532 ЦК України, якою встановлено, що місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Згідно п. 4 ст. 532 ЦК України якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання грошового зобов`язання провадиться (якщо кредитором є юридична особа), за його місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Таким чином, положення ст. 532 ЦК України визначать, що місцем виконання грошового зобов`язання є місцезнаходження кредитора.

Відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Враховуючи те, що відповідно до умов договорів виконання всіх прав та обов`язків виконує Чорноморська філія ДП «АМПУ» (в т. ч. рахунки виставляються філією, кошти сплачуються на рахунок філії), тобто місцезнаходженням кредитора (позивача в даній справі) є Одеська обл., м.Чорноморськ, вул. Праці 6 (апарат управління знаходиться в м. Одеса, вул.Ланжеронівська, 1.

Пункт 4 частини першої статті 532 Цивільного кодексу України визначає місце виконання грошового зобов`язання у разі, якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, тоді як у даному випадку сторонами договорів місце його виконання узгоджено.

В свою чергу, Відповідач некоректно тлумачить положення частини четвертої статті 532 Цивільного кодексу України, оскільки зміст цієї норми не передбачає жодних винятків чи застережень щодо її застосування залежно від форми здійснення платежів.

Пункт 4 статті 532 ЦК України закріплює загальне правило, за яким у разі, якщо місце виконання грошового зобов`язання не визначене у договорі, воно визначається за місцезнаходженням кредитора, і ця норма застосовується як при готівкових, так і при безготівкових розрахунках. Факт перерахування коштів шляхом банківського переказу не змінює правової природи зобов`язання та не впливає на визначення місця його виконання, оскільки визначальним є саме місцезнаходження кредитора, на користь якого здійснюється платіж.

Таким чином, клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю не підлягає задоволенню, оскільки позовна заява була прийнята судом до розгляду з дотриманням правил підсудності.

Керуючись ст. 29, 234, 235, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Призначити судове засідання на "22" жовтня 2025 р. о 11:00

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі судових засідань №11 (5 поверх), тел. 0(482)307-967.

2. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю.

Ухвала набрала законної сили з дня її підписання 18.09.2025 і не підлягає оскарженню.

Суддя В.В. Литвинова