Рішення від 09.09.2025 по справі 916/1364/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1364/25

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Чолак Ю.В.,

розглянувши справу № 916/1364/25

за позовом Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127; код ЄДРПОУ 00032112)

до відповідачів:

1) Приватного підприємства «ВАІР» (74800, Херсонська обл., м. Каховка, вул. Пушкіна, буд. 132, кв. 32; код ЄДРПОУ 36719794),

2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 875 000,00 грн;

представники сторін:

від позивача - Зелена Н. Ю. (в режимі відеоконференції),

від відповідача-1 - не з`явився,

від відповідача-2 - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - Позивач, Банк) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства «ВАІР» (далі - Відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач-2) про солідарне стягнення 875 000,00 грн.

В обґрунтування позову посилається на укладення з Відповідачем-1 кредитного договору № 21-1KV0187 від 14.06.2021, за яким у Відповідача-1 обліковується заборгованість на суму 875 000,00 грн, в рамках портфельної Гарантії згідно договору № 13010-05/263 від 31.12.2020, підписаного між Банком та Мінфіном. Зазначає, що Мінфін, як Гарант, виконав свої зобов`язання перед Банком та 10.05.2023 повернув суму сплати за Гарантією (ССГ) в розмірі 875 000,00 грн. При цьому покликається на визначення в п. 8.1.13. кредитного договору, що у разі настання гарантійного випадку та здійснення Гарантом виплати ССГ за проблемним кредитом, Банк відображає в обліку виникнення заборгованості позичальника перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати ССГ та застосовує інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Вказує, що на виконання умов договору від 31.12.2020 № 13010-05/263 та кредитного договору № 21-1KV0187 від 14.06.2021 Банк зобов`язаний проводити стягнення з відповідачів спірної заборгованості, яка в подальшому має бути направлена на погашення заборгованості перед бюджетом України. Також звертає увагу на укладення з Відповідачем-2 договору поруки № 21-1ZP0375 від 14.06.2021 на забезпечення виконання Відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором № 21-1KV0187 від 14.06.2021, у зв`язку з чим спірну заборгованість заявлено до стягнення в солідарному порядку з обох відповідачів.

Ухвалою від 09.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/1364/25, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.05.2025, запропоновано відповідачам у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзиви на позовну заяву.

Протокольною ухвалою від 02.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.06.2025.

З метою належного повідомлення відповідачів про розгляд даної справи, на стадії підготовчого провадження та судового розгляду по суті судове засідання неодноразово відкладалось.

У судовому засіданні, яке було призначено на 09.09.2025, представник Позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі правом на подання відзиву не скористались, явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили.

У зв`язку з тимчасовою окупацією території Каховської міської територіальної громади, відповідачі повідомлялися про розгляд даної справи в порядку ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" - шляхом розміщення оголошень (ухвал суду) на офіційному сайті Судової влади України.

За приписами ч. ч. 1, 4, 9 ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

З урахуванням вищевикладеного, суд виснував про можливість відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

09.09.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, суд встановив наступне.

14.06.2021 між Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та Приватним підприємством «ВАІР» як Позичальником було укладено Кредитний договір № 21-1KV0187 (далі - кредитний договір), згідно якого Відповідачу-1 надано кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії (п. 2.2.) із лімітом 2 000 000,00 грн (п. 2.3.1.) та кінцевим терміном погашення кредиту до 13.06.2023 (п. 2.4). У разі, якщо до закінчення строку дії договору - 23.06.2023, зобов`язання за цим договором не будуть виконані у повному обсязі, Договір залишається чинним до дати повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором згідно із п. 2.7.

Згідно із п. 2.5. кредитного договору кредит надавався Позичальнику для поповнення (фінансування) обігових коштів.

Пунктом 6.3 кредитного договору погашення кредиту протягом дії Договору здійснюється Позичальником згідно з Графіком зміни Ліміту заборгованості

Графік зміни ліміту заборгованості - розклад, що визначає послідовність збільшення та зменшення ліміту заборгованості за договором, який є невід`ємною частиною договору. Графік зміни ліміту заборгованості наведено у Додатку 1 до цього договору (ст. 1 кредитного договору). При цьому, Графік зміни ліміту заборгованості визначає щомісячну сплату платежів за кредитом.

Згідно із п. 5.2 кредитного договору кредит надається Позичальнику шляхом перерахування Банком суми кредиту на поточний рахунок Позичальника, відкритий у Банку.

На виконання умов Кредитного договору-2 АТ «Укрексімбанк» перерахувало на рахунок ПП «ВАІР» кошти відповідно до наступних меморіальних ордерів: № 454929 від 12.08.2021 на суму 64 000,00 грн - надання кредитних коштів … згідно з клопотанням від 12.08.2021 № 57; № 503089 від 14.07.2021 на суму 405 997,81 грн - надання кредитних коштів … для оплати добрива та фунгіциди згідно з клопотанням від 14.07.2021 № 52; № 250623 від 07.07.2021 на суму 30 250,00 грн - надання кредитних коштів … для оплати послуги по збиранню врожаю, згідно з клопотанням від 07.07.2027 № 45; № 144530 від 05.07.2021 на суму 254 400,19 грн - надання кредитних коштів … для оплати добрива згідно з клопотанням від 05.07.2021 № 42; № 1002412 від 30.06.2021 на суму 712 855,80 грн - надання кредитних коштів … оплата за насіння та мінеральні добрива згідно з клопотанням від 30.06.2021 № 38; № 775367 від 23.06.2021 на суму 130 020,00 грн - надання кредитних коштів … оплата за сільськогосподарські послуги згідно з клопотанням від 23.06.2021 № 35; № 578794 від 16.06.2021 на суму 400 700,00 грн - надання кредитних коштів … для оплати за виконані роботи згідно клопотання від 16.06.2021 № 34.

На забезпечення вимог позивача, викладених у кредитному договорі, між Відповідачем-1 та Банком було укладено договір застави № 21-1ZZ0163 від 14.06.2021, за яким Боржник передав у заставу дизельну насосну станцію сільськогосподарського призначення СНВ (д) 200-60 (п. 1.2.). Вказаний предмет застави належить ПП «ВАІР» на праві власності за переліком документів, вказаним у п. 1.2 цього договору. Також, на забезпечення вимог позивача, викладених у кредитному договорі, між Відповідачем-1 та Банком було укладено Договір застави № 21-1ZZ0162 від 14.06.2021, за яким Боржник передав у заставу легковий автомобіль Toyota Camry НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 від 21.04.2021. Вказаний предмет застави належить ПП «ВАІР» на праві власності за переліком документів, вказаним у п. 1.2 цього договору.

Крім того, на забезпечення виконання Відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором, між Банком, Відповідачем-1 (Позичальник) та Відповідачем-2 (Поручитель) 14.06.2021 було укладено Договір поруки № 21-1ZP0375 (далі - договір поруки), відповідно до умов якого Поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед Кредитором за своєчасне виконання Позичальником основного зобов`язання в повному обсязі (п. 2.1.).

На підставі договору поруки Поручитель поручається перед Кредитором за виконання основного зобов`язання Позичальника (п. 1.1.1., 1.1.2.) у повному обсязі як солідарний із Позичальником боржник (п. 2.1.).

Згідно із п. 1.1., 2.2. договору поруки розмір зобов`язань за цим договором визначається відповідно до кредитного договору.

Відповідно до п. 3.1.1. договору поруки у випадках невиконання або неналежного виконання Позичальником за кредитним договором або правонаступником Позичальника основного зобов`язання або його частини, Кредитор має право вимагати виконання зобов`язання або його частини у Поручителя як у солідарного боржника.

Пунктом 6.1.6. договору поруки визначено, що Поручитель надає згоду на забезпечення порукою, наданою цим Договором, виконання всіх зобов`язань Позичальника та його правонаступників за кредитним договором, у тому числі з урахуванням всіх змін і доповнень до кредитного договору, що будуть внесені Кредитором та Позичальником (його правонаступниками) до кредитного договору у майбутньому, у тому числі (але не виключно) змін та доповнень щодо реструктуризації та рефінансування заборгованості за кредитним договором, продовження та скорочення строку кредитування за кредитним договором, збільшення та зменшення розміру процентної ставки за кредитним договором, збільшення та зменшення розмірів комісійної винагороди за кредитним договором, встановлення нових та припинення діючих зобов`язань Позичальника за кредитним договором а також інших змін і доповнень щодо змісту основного зобов`язання.

Згідно з п. 6.1.7. договору поруки Поручитель підтверджує, що порука залишатиметься чинною після внесення будь яких змін до кредитного договору, у тому числі збільшення обсягу основного зобов`язання, збільшення розміру процентної ставки, тощо.

Матеріали справи свідчать, що з моменту видачі кредиту за кредитним договором до липня 2022 року Відповідач-1 виконував умови кредитного договору, сплачував платежі, передбачені умовами угоди (тіло кредиту, проценти та комісії), дана обставина підтверджується розрахунками заборгованості та виписками руху коштів по рахунках. Однак, починаючи з 01.07.2022 року, Відповідач-1 припинив виконувати умови кредитного договору (сплачувати заборгованість), внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість за кредитом.

13.10.2023 через систему дистанційного обслуговування клієнтів Банку (згідно з п. 14.4.1 Кредитного договору-2) та додатково на відому електронну адресу ПП «ВАІР» (ІНФОРМАЦІЯ_2) була направлена вимога вих. № 0000608/32454-23 від 12.10.2023 щодо дострокового повного погашення заборгованості за Кредитним договором № 21-1KV0187 від 14.06.2021 у загальному розмірі 1 792 934,02 грн, з яких:

- 875 000,00 грн - заборгованість за кредитом;

- 875 000,00 грн - заборгованість перед бюджетом;

- 39 600,74 грн - проценти за користування кредитом;

- 3 333,28 грн - комісія за управління кредитом.

Також, 30.04.2024 повідомлення про невиконання Позичальником основного зобов`язання від 06.11.2023 № 0000608/35033-23 було направлено Поручителю по кредиту - ОСОБА_1 на вказану у Анкеті електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1

Зазначені вимоги, як зазначив Позивач, залишились без задоволення, у зв`язку з чим у червні 2024 року Банк звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості, зокрема за Кредитним договором № 21-1KV0187 від 14.06.2021 у загальному розмірі 917 934,02 грн, в тому числі:

- 875 000,00 грн - заборгованість за кредитом;

- 39 600,74 грн - проценти за користування кредитом;

- 3 333,28 грн - комісія за управління кредитом.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.11.2024 у справі № 916/2893/24 позов Банку задоволено, стягнуто солідарно з Приватного підприємства «ВАІР» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за кредитними договорами № 20-20KN0005 від 16.09.2020, № 21-1KV0187 від 14.06.2021, № 21-20KN0002 від 09.11.2021 у загальному розмірі 6 655 156,70 грн.

Так, вказаним рішенням у справі № 916/2893/24 з відповідачів було стягнуто на користь Банку заборгованість за Кредитним договором № 21-1KV0187 від 14.06.2021 у загальному розмірі 917 934,02 грн, з яких:

875 000,00 грн - заборгованість за кредитом;

- 39 600,74 грн - проценти за користування кредитом;

- 3 333,28 грн - комісія за управління кредитом.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Господарського Одеської області від 13.11.2024 у справі № 916/2893/24 скасовано частково, викладено резолютивну частину рішення в редакції, згідно якої стягнуто солідарно з Приватного підприємства "ВАІР" та ОСОБА_1 6 600 991,08 грн заборгованості за кредитними договорами.

Згідно вказаної постанови колегія суддів апеляційного господарського суду визнала безпідставним нарахування Позивачем процентів за користування кредитом за Кредитним договором № 20-20KN0005 від 16.09.2020 у сумі 26 602,24 грн та за Кредитним договором № 21-20KN0002 від 09.11.2021 у сумі 27 563,38 грн, адже вони були нараховані поза межами встановленого умовами кредитних договорів строку кредитування.

При цьому, рішення від 13.11.2024 у справі № 916/2893/24 в частині стягнення заборгованості за Кредитним договором № 21-1KV0187 від 14.06.2021 у загальному розмірі 917 934,02 грн судом апеляційної інстанції не змінено та не скасовано.

Як зазначає Позивач у справі № 916/1364/25, що розглядається, при зверненні Банку з позовом про стягнення боргу за Кредитним договором № 21-1KV0187 від 14.06.2021 (у справі № 916/2893/24), сума заборгованості була заявлена до стягнення не в повному обсязі, оскільки Банк не заявив до стягнення 875 000,00 грн заборгованості, яка виникла згідно Договору про надання державної Гарантії на портфельній основі від 31.12.2020 № 13010-05/263.

Суд встановив, що в день підписання кредитного договору, тобто 14.06.2021, між Банком та Відповідачем-1 було укладено Додаткову угоду № 21-1KV0187-0001, в якій йдеться про те, що відповідно до п. 8.1.13. кредитного договору у разі настання Гарантійного випадку та здійснення Гарантом виплати ССГ за проблемним кредитом Банк відображає в обліку виникнення заборгованості позичальника перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати ССГ та застосовує інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом.

Згідно до п. 8.1.14 з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) Гаранта до позичальника, Банк на виконання вимог чинного законодавства України, вимог передбачених Договором про надання державної гарантії та підпунктів 8.1.13 та 8.1.15 цих договорів, має право:

- п. 8.1.14.1. застосовувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені нарахованої на суму простроченої заборгованості перед бюджетом за таким проблемним кредитом;

- п. 8.1.14.2. здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої Гарантом (Міністерство фінансів України), з використанням усіх процесуальних прав, що надаються позивачу в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.

Пунктом 8.1.15. кредитного договору в редакції додаткової угоди встановлено, що кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом, перераховуються Банком на рахунок Гаранта в сумі, пропорційній Ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом (але не більше загальної суми всіх ССГ, яка була сплачена за таким проблемним кредитом, та пені нарахованої у відповідності до пункту 10.13 цього договору), та зараховуються Гарантом насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом.

Згідно з п. 8.1.16 кредитного договору в редакції додаткової угоди, в разі настання випадків, передбачених Порядком та Договором про надання державної гарантії, виключати цей Договір з реєстру (переліку) кредитних договорів, які частково забезпечені Гарантією. Сторони погодилися, що з дати направлення повідомлення, грошові зобов`язання Позичальника перед Банком за цим договором зі сплати Основного боргу, які частково були забезпечені Гарантією вважаються такими, що не забезпечені гарантією, позичальник зобов`язаний здійснити дії, передбачені умовами цього Договору щодо дотримання розміру коефіцієнта покриття Кредиту забезпеченням.

Відповідно до п. 11.2.24 кредитного договору в редакції додаткової угоди, позичальник визнає та погоджується, що грошові кошти, отримані в результаті звернення стягнення на предмети забезпечення виконання зобов`язань позичальника за цим договором або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених Гарантом ССГ (у співвідношенні, визначеному у підпунктах 8.1.14, 8.1.15 цих договорів) та нарахованої пені на суму простроченої заборгованості перед бюджетом, до моменту повного повернення (відшкодування) Гаранту сплачених ССГ та нарахованої пені на суму простроченої заборгованості перед бюджетом.

Згідно з п. 11.2.19 кредитного договору в редакції додаткової угоди позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед банком зі сплати основного боргу частково забезпечені гарантією. При цьому позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.

Також, 14.06.2021 між Банком, Відповідачем-1 та Відповідачем-2 було укладено Додаткову угоду № 21-1ZР0375-0001 до Договору поруки № 21-1ZP0375 від 14.06.2021, згідно якої Поручитель (Відповідач-2) обізнаний про те, що грошові зобов`язання Позичальника перед Кредитором зі сплати основного боргу за кредитним договором частково забезпечені Гарантом (Кабінет Міністрів України) на умовах Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого Постановою КМУ від 25.11.2020 № 1151 зі змінами та доповненнями, та Договору про надання державної гарантії. При цьому Поручителю відомі, повністю зрозумілі, умови надання Гарантії та умови кредитного договору, з якими він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього. Крім того, Поручитель визнає та підтверджує, що Кредитор має всі повноваження стягувати прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості за кредитним договором (п.п. 6.1.9. та 6.1.12. договору поруки в редакції додаткової угоди № 21-1ZР0375-0001 від 14.06.2021).

Для забезпечення співпраці з Банками, пов`язаної з наданням державної підтримки суб`єктам мікропідприємництва, малого та середнього підприємництва у вигляді державних гарантій на портфельній основі на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», на виконання Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2020 року № 1151 Кабінетом Міністрів України затверджено Типову форму договору про надання державної гарантії на портфельній основі.

31.12.2020 між АТ «Укрексімбанк» та Міністерством фінансів України укладено Договір № 13010-05/263 згідно з умовами якого Міністерство Фінансів України надає на користь Банку Гарантію з метою гарантування виконання суб`єктами господарювання частини своїх грошових зобов`язань перед Банком за кредитними договорами.

Відповідно до Р. ІІ договору від 31.12.2020 р. № 13010-05/263 Гарант (Міністерство фінансів України) на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь Бенефіціара (АТ «Укрексімбанк») безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання Принципалами (суб`єкт господарювання, якому надано кредит, включений до Портфеля) частини своїх грошових зобов`язань перед Бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до Портфеля.

У разі настання Гарантійного випадку (несплата Позичальником кредитної заборгованості) Гарант зобов`язаний сплатити на користь Бенефіціара ССГ (сума сплати за Гарантією) згідно з вимогами розділу V цього договору.

Міністерство Фінансів України як Гарант виконало свої зобов`язання перед Банком та 10.05.2023 повернуло ССГ в розмірі 875 000, 00 грн, що підтверджується довідкою по рахунку № 20631298001186 з 14.06.2021 по 06.12.2023 (т. 1, а.с. 61, 63).

При цьому, відповідно до Р. VI договору від 31.12.2020 р. № 13010-05/263 у разі здійснення Гарантом виплат ССГ за будь - яким проблемним кредитом Бенефіціар зобов`язується відобразити в обліку виникнення заборгованості Принципала перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом ССГ та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмету забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено Бенефіціаром у найкоротші строки.

З метою реалізації зворотної вимоги (регресу) Гаранта до Принципала та на виконання статті 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та вимог, передбачених пунктами 6.1 та 6.3 цього договору, Бенефіціар, виступаючи на підставі порядку та цього договору, зобов`язується:

- застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до п. 6.8 цього договору за таким проблемним кредитом;

- здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої Гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу.

Кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок Гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом (але не більше загальної суми всіх ССГ, яка була сплачена за таким проблемним кредитом, та пені, нарахованої відповідно до п. 6.8 цього договору), та зараховується Гарантом насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв`язку з чим Бенефіціар робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість принципала перед державним бюджетом.

Так згідно розрахунку заборгованості по договору про надання державної гарантії на портфельній основі від 31.12.2020 № 13010-005/263 за кредитним договором № 21-1KV0187 від 14.06.2021 станом на 06.03.2025 (т. 1, а.с. 106) обліковується заборгованість у розмірі 875 000,00 грн, яка утворилася станом на 10.05.2023 року.

Вказані обставини підтверджуються також довідкою по рахунку Позичальника № 98193010000017 з 14.06.2021 по 06.12.2023 (т. 1, а.с. 62).

Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому, за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

В ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, якою визначені загальні умови забезпечення виконання зобов`язання, передбачено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Так, в силу приписів ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З аналізу вимог частини першої статті 554 Цивільного кодексу України у поєднанні з вимогами, передбаченими частиною першою статті 542 та статтею 543 цього Кодексу, слідує, що між боржником та поручителем існує солідарний обов`язок, установлений законом, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до ч. 9 ст. 17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб`єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб`єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою.

Отже, AT "Укрексімбанк", як банк-кредитор, уповноважений Міністерством Фінансів України стягувати прострочену заборгованість перед Державою у визначеному розмірі - 875 000,00 грн з Позичальника та Поручителів, яка була оплачена Міністерством Фінансів України па підставі Гарантії за Кредитним договором.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідним, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 18.01.2021 у справі №915/646/18.

Як свідчать матеріали справи, за Відповідачем-1 обліковується заборгованість у розмірі 875 000,00 грн, яка утворилася станом на 10.05.2023 у зв`язку з виконанням Гарантом - Міністерством фінансів України своїх зобов`язань зі сплати суми за гарантією перед Банком за Договором про надання державної Гарантії на портфельній основі від 31.12.2020 № 13010-05/263, у зв`язку з порушенням Відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором № 21-1KV0187 від 14.06.2021. Наявність вказаної заборгованості Відповідач-1, як позичальник за кредитним договором, та Відповідач-2, як поручитель згідно договору поруки, не спростували, доказів її сплати на користь Банку до матеріалів справи не надали, у зв`язку з чим суд вважає позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів спірної заборгованості обґрунтованими, підтвердженими належними, допустимими та вірогідними доказами, а отже такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів - по 5 250,00 грн на кожного.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства «ВАІР» (74800, Херсонська обл., м. Каховка, вул. Пушкіна, буд. 132, кв. 32; код ЄДРПОУ 36719794) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127; код ЄДРПОУ 00032112) 875 000,00 грн заборгованості.

3. Стягнути з Приватного підприємства «ВАІР» (74800, Херсонська обл., м. Каховка, вул. Пушкіна, буд. 132, кв. 32; код ЄДРПОУ 36719794) на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127; код ЄДРПОУ 00032112) 5 250,00 грн витрат зі сплати судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127; код ЄДРПОУ 00032112) 5 250,00 грн витрат зі сплати судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 09 вересня 2025 р. Повне рішення складено та підписано 19 вересня 2025 р.

Суддя Р.В. Волков