Рішення від 19.09.2025 по справі 922/831/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

---

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/831/23 (922/2439/25)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи

в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149, код ЄДРПОУ 00131954) до Комунального підприємства "Житлокомсервіс" (61052, м. Харків, вул. Конторська, буд. 35, код ЄДРПОУ 34467793) про стягнення коштів в межах справи про банкрутство Комунального підприємства "Житлокомсервіс"

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Харківобленерго" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Житлокомсервіс" (відповідач), в якій просило суд: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; стягнути з Комунального підприємства Житлокомсервіс (61052, м. Харків, вул. Конторська, буд. 35, код ЄДРПОУ 34467793) на користь АТ «Харківобленерго» (61037, м.Харків, вул. Георгія Тарасенка, 149, код ЄДРПОУ 00131954) заборгованість в сумі 16 753,65 грн., з яких: 3% річних у розмірі 2 881,10 грн. (04-11/2024), інфляційні збитки у розмірі 13 872,55 грн. (04-07/2024, 09-12/2024); стягнути з Комунального підприємства Житлокомсервіс (61052, м. Харків, вул. Конторська, буд. 35, код ЄДРПОУ 34467793) на користь АТ «Харківобленерго» (вул. Георгія Тарасенка, 149, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 00131954) судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

У провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа про банкрутство Комунального підприємства "Житлокомсервіс", яка розглядається суддею Усатим В.О.

Частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вхідний номер 2439/25 від 16.07.2025) передана на розгляд судді Усатому В.О.

Ухвалою суду від 21.07.2025, крім іншого, прийнято позовну заяву № 922/2439/25 Акціонерного товариства "Харківобленерго" до Комунального підприємства "Житлокомсервіс" до розгляду в межах справи №922/831/23 про банкрутство Комунального підприємства "Житлокомсервіс". Відкрито провадження у справі №922/831/23 (922/2439/25). Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання до судузаяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження разом із доказами надіслання (надання) їх позивачу згідно зі ст. 250 ГПК України. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву разом із доказами надіслання (надання) їх позивачу згідно зі ст. 251 ГПК України. Встановлено позивачу строк 5 днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив разом із доказами надсилання (надання) її відповідачу згідно зі ст. 251 ГПК України. Встановлено відповідачу строк 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень на цю відповідь разом із доказами надсилання (надання) їх позивачу згідно зі ст. 251 ГПК України. Роз`яснено учасникам справи, що у випадку неподання відповідачем відзиву та/або заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також у разі неподання позивачем відповіді на відзив, а відповідачем - заперечень на відповідь на відзив протягом строків, встановлених цією ухвалою, розгляд справи буде відбуватися за наявними у ній матеріалами після спливу зазначених строків, але в межах строків, встановлених ст. 248 ГПК України.

Згідно з даними КП "Діловодство спеціалізованого суду" вищевказану ухвалу суду направлено та доставлено до Електронного кабінету Комунального підприємства "Житлокомсервіс" 21.07.2025 о 18:30.

Частиною шостою статті 242 ГПК України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, ухвала суду від 21.07.2025 року, отримана відповідачем 22.07.2025 року з огляду на що строк на подання відзиву на позовну заяву до 06.08.2025 року включно.

Суд звертає увагу на те, що відповідач відзив на позовну заяву Акціонерного товариства "Харківобленерго" не надав, жодних заперечень щодо позовних вимог у даній справі не висловив, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

19.09.2025 до суду від позивача надійшла заява(вх.№21635) з додатком, яка долучена судом до матеріалів справи.

Статтею 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом надано можливість учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано під час розгляду справи обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

За висновками суду в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до статті 80 ГПК України, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та заперечень про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно із ч. 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як зазначено позивачем у позовній заяві 11.06.2017 набрав чинності Закон України «Про ринок електричної енергії» (надалі - Закон про ринок), який розмежовує діяльність суб`єкта господарювання з постачання та діяльність з розподілу електричної енергії. У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» діяльність у сфері електроенергетики є ліцензованою та ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом про ринок. Органом ліцензування діяльності у сфері електроенергетики є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП, Регулятор). Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) №1446 Акціонерне товариство «Харківобленерго» (далі Позивач, АТ «Харківобленерго») є оператором системи розподілу (надалі - ОСР) та здійснює діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території м. Харкова та Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, та не є постачальником електричної енергії. Основними нормативно-правовими документами, які встановлюють вимоги та регулюють взаємовідносини між ОСР, електропостачальниками та споживачами (разом Учасники роздрібного ринку), є зокрема, Закон, Кодекс систем розподілу (далі КСР), затверджений Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, та Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі Постанова № 312), в яких визначені права, обов`язки та відповідальність сторін. Доступ до системи розподілу та послуги з розподілу електричної енергії надаються ОСР з 01.01.2019 усім споживачам, електроустановки яких приєднані до мереж ОСР на території його діяльності на підставі публічного договору приєднання - Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії , який укладається між Товариством та споживачем, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, за типовою формою договору, що є додатком № 3 до ПРРЕЕ та розміщений на офіційному сайті АТ Харківобленерго: http://www.oblenergo.kharkov.ua. Договір споживача з розподілу вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання та/або сплати за рахунком, який надсилається одночасно з Договором споживача про розподіл та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії (п. 4 Постанови 312, п.п. 1.2.15, п.п. 2.1.6 ПРРЕЕ). Відповідно до абз. 3, п. 5 Постанови №312, з дати набрання чинності договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії ОСР надає послуги комерційного обліку споживачам.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, між АТ Харківобленерго (далі Товариство) та КП Жилкомсервіс (далі Споживач) укладено Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі Договір) за особовим рахунком №1670,01 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом шляхом підписання заяви-приєнання.

Умовами Договору погоджено, крім іншого, наступне:

- оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року N 309, та Кодексу систем розподілу затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року N 310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є Додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи ( п.2.1.);

- облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи розподілу та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року N 311 (далі - Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього Договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт·год) (п.3.1.);

- ціною цього Договору є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт (об`єкти) Споживача зазначені в Паспорті точки (точок) розподілу за об`єктом споживача. Оплата послуг з розподілу електричної енергії за цим Договором здійснюється на поточний рахунок оператора. Тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків". Споживач оплачує послугу з розподілу Оператору системи якщо згідно з умовами договору про постачання Споживач забезпечує оплату послуги з розподілу , або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу Оператору системи якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуги з розподілу забезпечує постачальник. Оператор системи в особовому рахунку Споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих Споживачу послуг з розподілу електричної енергії ( п. 5.1.-п.5.5.);

- споживач зобов`язується: 1) виконувати умови цього Договору; 2) забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів; 3) невідкладно повідомляти Оператора системи про недоліки в роботі вузла вимірювання; 4) узгоджувати з Оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; 5) забезпечувати доступ представникам Оператора системи, які пред`явили свої службові посвідчення, до свого об`єкта для обстеження вузла вимірювання, електроустановок та електропроводки; 6) не перешкоджати обрізанню гілок дерев, які ростуть на території, що належить Споживачу, для забезпечення відстані від проводів повітряної лінії електромережі Оператора системи. Обрізання гілок дерев, які ростуть на території Споживача, для забезпечення відстані від проводів повітряної лінії електромережі Споживача, здійснює Споживач відповідно до пункту 5 Правил охорони електричних мереж, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року N 209; 7) у разі зміни власника об`єкта (звільнення Споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення) не пізніше ніж за 20 робочих днів до припинення користування електричною енергією на об`єкті письмово повідомити Оператора системи про розірвання цього договору та не пізніше дня звільнення об`єкту здійснити всі оплати передбачені умовами цього Договору; 8) у разі здійснення оплати за послугу з розподілу безпосередньо Оператору системи здійснювати таку оплату у терміни передбачені Додатком до цього Договору; 9) у разі, якщо споживач є власником засобу вимірювання, виконувати обґрунтовані вимоги Оператора системи щодо приведення засобу вимірювання в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів; 10) у разі використання установки зберігання енергії (далі - УЗЕ) на об`єкті споживача, у будь-який період часу не здійснювати у визначених законодавством випадках відпуск раніше збереженої в установці зберігання енергії в ОЕС України або в мережі інших суб`єктів господарювання, для чого споживач зобов`язаний у визначених законодавством випадках забезпечити улаштування технічних засобів для недопущення видачі в електричну мережу оператора системи або мережі інших суб`єктів господарювання попередньо збереженої електричної енергії в УЗЕ та забезпечити комерційний облік відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку (п.6.2.);

- оператор системи має право на: 1) на отримання від Споживача своєчасної оплати за надання послуги з розподілу електричної енергії у разі, якщо умовами глави 5 цього Договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу Споживач здійснює безпосередньо Оператору системи та на отримання своєчасної оплати за надання послуги з розподілу електричної енергії від Постачальника у разі, якщо умовами глави 5 цього Договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу Оператору системи здійснює Постачальник; 2) на безперешкодний доступ (за пред`явленням службового посвідчення) до електричних установок Споживача для проведення технічної перевірки та контрольного огляду вузла вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого ПРРЕЕ порядку та умов договору; 3) встановлювати технічні засоби, які обмежують постачання електричної енергії Споживачу у межах, передбачених договором; 4) обмежувати або припиняти розподіл електричної енергії Споживачу у випадках та в порядку, передбачених ПРРЕЕ; 5) вимагати від Споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними Споживачем під час користування електричною енергією; 6) контролювати додержання Споживачем вимог ПРРЕЕ; 7) складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) Споживача умовам договору про розподіл електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці; 8) надавати споживачу, який є власником засобу вимірювання, обґрунтовані вимоги щодо приведення розрахункового обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів ( п.7.1.);

- у разі виявлення однією із Сторін порушень умов Договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох Сторін у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу Сторону про необхідність складення акта. Сторона, яка здійснила таке порушення, не може без поважних причин відмовитись від складення та підписання відповідного акту (п.8.9.);

- невід`ємною частиною Договору є додатки: 1) № 1 Заява-приєднання; 2) № 2 Паспорт точки розподілу електричної енергії 3) № 3 " Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії на дату укладання Додатку до Договору»; 4) № 4 "Порядок розрахунків"; 5) № 5 "Порядок участі споживача в графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень"; 6) № 6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; 7) № 7 "Однолінійна схема (схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання)"; 8) № 8 "Порядок розрахунку втрат електроенергії в мережах споживача"; 9) № 9 "Акти екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача"; 10) № 10 "Порядок (алгоритм) розрахунку та складення балансу електричної енергії в електричних мережах споживача (технологічних електричних мережах основного споживача); 11) № 11 Договірні величини електроспоживання на

---

рік (договірні величини споживання електричної енергії та граничні величини споживання електричної потужності); 12) № 12 Перелік територіально відокремлених об`єктів Споживача; 13) № 13 Режими електроспоживання; 14) № 14 Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії та Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії. Додатки №№ 3, 5, 8, 9 та 10 можуть не укладатися за згодою сторін (за відсутності необхідності, зокрема у разі застосування простих схем комерційного обліку) (п. 12.8).

Додатком №4 до Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі Договір) за особовим рахунком №1670,01 від 01.01.2019 Акціонерне товариство "Харківобленерго" та Комунальне підприємство "Житлокомсервіс" погодили Порядок розрахунків №6 від 26.05.2020.

Відповідно до п. 5 Додатку №4 до Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі Договір) за особовим рахунком №1670,01 від 01.01.2019, а саме Порядку розрахунку №6 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин ) рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та за перетікання реактивної електричної енергії надаються Споживачу Оператором системи протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду у відповідних структурних підрозділах Оператора системи. В разі неотримання Споживачем рахунків Оператор системи направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому разу рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.

Відповідно до п. 6 Додатку №4 до Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі Договір) за особовим рахунком №1670,01 від 01.01.2019, а саме Порядку розрахунку №6 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин ) у разі порушення Споживачем строків оплати перетікання реактивної електричної енергії, Оператор системи проводить нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування та 3% річних, від суми боргу, за кожен день прострочення, у тому числі за день оплати.

Відповідно до Додаткової угоди від 01.05.2024 до Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі Договір) за особовим рахунком №1670,01 від 01.01.2019 Акціонерне товариство "Харківобленерго" та Комунальне підприємство "Житлокомсервіс для впорядкування документації дійшли згоди про зміну найменування споживача Комунальне підприємство Жилкомсервіс на нове найменування споживача Комунальне підприємство Житлокомсервіс.

З додатку до Заяви-приєднання до Договору слідує, що об`єктом споживання є, крім іншого, житловий будинок за адресою: м. Харків, пр. Індустріальний, б.43, EIC код точки комерційного обліку за об`єктом споживання :№62Z9857070609707.

Так, у межах наявних правовідносин з розподілу електричної енергії працівниками позивача у результаті технічної перевірки вузла обліку електричної енергії КП "Житлокомсервіс" за адресою: м. Харків, пр. Індустріальний,43, у присутності особи, яка допустила працівників АТ «Харківобленерго» до вузла обліку електричної енергії було виявлене самовільне підключення електроустановки (струмоприймачів або електропроводки) до електричної мережі, що не є власністю ОСР, з порушенням схеми обліку.

Самовільне підключення виконано відкрито до приладу обліку №014896, EIC код точки комерційного обліку за об`єктом споживання :№62Z9857070609707.

На підставі виявленого порушення уповноваженими представниками позивача складено Акт про порушення від 09.10.2023 №122244 за фактом порушення п.п.7 п.8.4.2 ПРРЕЕ, а саме, самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.

Судом встановлено, що в Акті про порушення №122244 від 09.10.2023 зафіксовано відмову особи, що допустила працівників АТ «Харківобленерго» на об`єкт (територію) КП "Житлокомсервіс" для проведення перевірки від надання документу, що посвідчує її особу. Факт відмови особи зафіксовано відеозйомкою, про що зазначено в акті про порушення №122244 від 09.10.2023.

В Акті про порушення №122244 від 09.10.2023 зазначений зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти ПРРЕЕ та вхідні дані, необхідні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення.

В добровільному порядку КП "Житлокомсервіс" не оплатив вартість необлікованої електричної енергії в сумі 149 167,46 грн, що стало підставою для звернення АТ «Харківобленерго» до суду із позовом у справі №922/831/23 (922/1554/24) про стягнення з КП "Житлокомсервіс" заборгованості в сумі 150 693, 84 грн., з яких: 149 167,46 грн. донарахування по Акту порушень за необліковану електричну енергію; 1 078,88 грн. 3 % річних за період з січня по березень 2024 року; 447,50 грн. - індекс інфляції за березень 2024 рік.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.07.2024 позовні вимоги Акціонерного товариства "Харківобленерго" задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства "Житлокомсервіс" на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" заборгованість в сумі 150 693, 84 грн., з яких: 149 167,46 грн. донарахування по Акту порушень за необліковану електричну енергію, 1 078,88 грн. 3 % річних, 447,50 грн. - індекс інфляції .

Рішення Господарського суду Харківської області від 19.07.2024 у справі №922/831/23 (922/1554/24) набрало законної сили 09 серпня 2024 р.

Судом встановлено, що на підставі платіжної інструкції №2437 від 21.11.2024 КП "Житлокомсервіс" проведено оплату донарахувань за актом про порушення ПРРЕЕ від 09.10.2023 №122244 у розмірі 149 167,46 грн.

У зв`язку з тим, що рішенням Господарського суду Харківської області від 19.07.2024 у справі №922/831/23 (922/1554/24), крім іншого, стягнуто з КП "Житлокомсервіс" 149 167,46 грн. донарахування по Акту порушень за необліковану електричну енергію; 1 078,88 грн. 3 % річних за період з січня по березень 2024 року та 447,50 грн. - індекс інфляції за березень 2024 рік, а КП Житлокомсервіс здійснило оплату заборгованості у розмірі 149 167,46 грн. за актом про порушення ПРРЕЕ від 09.10.2023 №122244 тільки 21.11.2024, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 881,10 грн. за період квітень 2024 по листопад 2024 та інфляційні збитки у розмірі 13 872,55 грн. за період квітень 2024 - липень 2024, вересень 2024 - грудень 2024, нарахованих позивачем відповідно до п.6 Додатку №4 до Договору та положень ст.625 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання. При цьому, чинне законодавство не пов`язує припинення грошового зобов`язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 15 серпня 2019 року в справі № 910/8625/18.

Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, кредитор вправі вимагати стягнення з боржника в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 1 жовтня 2019 року в справі № 910/12604/18.

Оскільки невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 8 листопада 2019 року № 127/15672/16-ц, Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду: від 10 квітня 2018 року № 910/16945/14, від 27 квітня 2018 року № 908/1394/17, від 16 листопада 2018 року № 918/117/18, від 30 січня 2019 року № 905/2324/17, від 13 лютого 2019 року № 924/312/18.

14 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №924/532/19 досліджував питання щодо особливостей нарахування інфляційних втрат і 3% річних, де визначив, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми 3% річних, інфляційних та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 27.05.2019 по справі №910/20107/17, від 21.05.2019 по справі №916/2889/13, від 16.04.2019 по справам №922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 по справі №910/1389/18, від 14.02.2019 по справі №922/1019/18, від 22.01.2019 по справі №905/305/18, від 21.05.2018 по справі №904/10198/15, від 02.03.2018 по справі №927/467/17.

За частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 8.2.7 ПРРЕЕ, споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку не отримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

Згідно до п. 5 Додатку №4 до Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі Договір) за особовим рахунком №1670,01 від 01.01.2019, а саме Порядку розрахунку №6 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин ) рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та за перетікання реактивної електричної енергії надаються Споживачу Оператором системи протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду у відповідних структурних підрозділах Оператора системи. В разі неотримання Споживачем рахунків Оператор системи направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому разу рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.

Відповідно до п. 6 Додатку №4 до Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі Договір) за особовим рахунком №1670,01 від 01.01.2019, а саме Порядку розрахунку (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин ) у разі порушення Споживачем строків оплати перетікання реактивної електричної енергії, Оператор системи проводить нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування та 3% річних, від суми боргу, за кожен день прострочення, у тому числі за день оплати.

Як встановлено в рішенні Господарського суду Харківської області від 19.07.2024 у справі №922/831/23 (922/1554/24), оскільки виставлений позивачем рахунок на оплату нарахувань за необліковану електроенергію в сумі 149 167,46 грн не сплачено відповідачем, останній є таким, що прострочив виконання існуючого зобов`язання починаючи з 04.01.2024 з огляду на сплив 30-денного строку на оплату з моменту отримання рахунку.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Харківської області від 19.07.2024 у справі №922/831/23 (922/1554/24), крім іншого, стягнуто з КП "Житлокомсервіс" 149 167,46 грн. донарахування по Акту порушень за необліковану електричну енергію; 1 078,88 грн. 3 % річних за період з січня 2024 по березень 2024 року та 447,50 грн. - індекс інфляції за березень 2024 рік.

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій бере участь особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Позивачем заявлено у даній справі до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 881,10 грн. за період квітень 2024 по листопад 2024 та інфляційні збитки у розмірі 13 872,55 грн. за період квітень 2024 - липень 2024, вересень 2024 - грудень 2024.

Судом встановлено, що на підставі платіжної інструкції №2437 від 21.11.2024 КП "Житлокомсервіс" проведено оплату донарахувань за актом про порушення ПРРЕЕ від 09.10.2023 №122244 у розмірі 149 167,46 грн 21.11.2024.

Суд за результатами перевірки проведеного позивачем розрахунку даної частини позовних вимог, встановив, що наведені нарахування здійснено арифметично не вірно.

Судом здійснено власний розрахунок та встановлено, що до стягнення підлягає 3 % річних у розмірі 2 873,31 грн. за період з квітня 2024 по 21.11.2024 та інфляційні збитки у розмірі 13 603,41 грн. за період квітень 2024 - липень 2024, вересень 2024 - листопад 2024.

В решті нарахування 3 % у розмірі 07,79 грн. та інфляційних збитків у розмірі 269,14 грн слід відмовити як безпідставно нарахованої.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Згідно з вимогами частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи часткове доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не спростування та не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача у даній справі та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 16476,72 грн, з яких 3 % річних у розмірі 2 873,31 грн. за період з квітня 2024 по 21.11.2024 та інфляційні збитки у розмірі 13 603,41 грн. за період квітень 2024 - липень 2024, вересень 2024 - листопад 2024. В решті нарахування 3 % у розмірі 07,79 грн. та інфляційних збитків у розмірі 269,14 грн слід відмовити як безпідставно нарахованої.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає доцільним стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2324,05 грн., в іншій частині залишає за позивачем.

Керуючись статтями 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Харківобленерго" задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Житлокомсервіс (61052, м. Харків, вул. Конторська, буд. 35, код ЄДРПОУ 34467793) на користь АТ «Харківобленерго» (61037, м.Харків, вул. Георгія Тарасенка, 149, код ЄДРПОУ 00131954) заборгованість в сумі 16476,72 грн, з яких 3 % річних у розмірі 2 873,31 грн. за період з квітня 2024 по 21.11.2024 та інфляційні збитки у розмірі 13 603,41 грн. за період квітень 2024 - липень 2024, вересень 2024 - листопад 2024.

Стягнути з Комунального підприємства Житлокомсервіс (61052, м. Харків, вул. Конторська, буд. 35, код ЄДРПОУ 34467793) на користь АТ «Харківобленерго» (вул. Георгія Тарасенка, 149, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 00131954) судовий збір у розмірі 2324,05 грн.

В решті вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149, код ЄДРПОУ 00131954).

Відповідач: Комунальне підприємство "Житлокомсервіс" (61052, м. Харків, вул. Конторська, буд. 35, код ЄДРПОУ 34467793) .

Рішення складено та підписано 19.09.2025.

СуддяВ.О. Усатий