Вирок від 15.09.2025 по справі 766/16667/24

Справа № 766/16667/24

н/п 1-кп/766/1340/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2025 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду в м. Херсоні в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia) кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.03.2023 року за № 42023230000000172 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ульяновка Білозерського району Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , документованого паспортом громадянина України НОМЕР_1 , виданого Білозерським РС УДМС України в Херсонській області 12.04.2013, який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не є депутатом будь-якого рівня, маючого спеціальне звання «майор внутрішньої служби», раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

В С Т А Н О В И В:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.

ОСОБА_3 , будучи обізнаним про введення воєнного стану в Україні, достеменно знаючи та розуміючи факт захоплення та подальшого незаконного утримання окупаційною адміністрацією рф та ЗС рф території м. Херсона та Херсонської області, з розташованими на ній державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та іншими об`єктами, усвідомлюючи проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади рф, з метою утворення, функціонування та утримання на усій території Херсонської області окупаційною адміністрацією рф системи органів державної влади рф, у тому числі правоохоронної, задля становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади, всупереч нормам чинного законодавства України та міжнародно-правових актів, у порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, переслідуючи прямий умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, будучи громадянином України, у період збройного конфлікту, перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, у липні 2022 року, більш точний час не встановлено, з ідеологічних та корисливих мотивів, погодився на пропозицію невстановлених осіб з числа представників окупаційної адміністрації рф та добровільно зайняв посаду у ВК «Дар`ївська виправна колонія (№ 10)», тобто посаду у незаконно створеному окупаційною владою на тимчасово окупованій території Херсонської області правоохоронному органі.

У подальшому ОСОБА_3 зайняв посаду так званого «чергового помічника начальника Слідчого ізолятора №1 Управління служби виконання покарань по Херсонській області» (мовою оригіналу - «дежурный помощник начальника Следственного изолятора №1 Управления службы исполнения наказаний по Херсонской области»), яку обіймав до дня завершення тимчасової окупації м. Херсона, а саме до 11.11.2022 року.

Так, ОСОБА_3 переслідуючи злочинні наміри та цілі, здійснював нагляд за утриманими особами, дотриманням розпорядку дня засудженими та забезпечував режим у незаконно створеному правоохоронному органі, контроль за здійсненням пропускного режиму, охорону та огляд адміністративної будівлі та прилеглої території незаконного правоохоронного органу, тобто своїми діями сприяв встановленню та функціонуванню системи виконання покарань держави-агресора на території Херсонської області.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 7 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.

II. Застосовані судом правові процедури. Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia).

З урахуванням того, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченого, дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, суд вважає за необхідне мотивувати окремо.

Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.

До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів.

При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним уст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.

Так, змістом абз. 1 ч. 3 ст.323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Згідно положень ч. 2 ст.297-1 КПК України вбачається, що серед переліку злочинів, щодо яких може здійснюватися спеціальне досудове розслідування, наявне посилання на ст.111-1, за яким висунуто обвинувачення ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1,2 ст.135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

У відповідності до положень ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області для розгляду по суті 02.10.2024 року.

Ухвалою суду від 04.10.2024 року було призначено підготовче судове засідання.

Судом від призначення обвинувального акту до підготовчого судового засідання та до ухвалення рішення про проведення спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченого, було проведено судові засідання: 28.11.2024 року, 29.01.2025 року, 11.02.2025 року та 24.02.2025 року.

22.01.2025 року в газеті «Урядовий кур`єр» № 17 (7942), яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик до суду ОСОБА_3 у підготовчі судові засідання. Повідомлення про виклик до суду ОСОБА_3 були розміщені на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області та сайті Офісу Генерального прокурора.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.02.2025 року задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 21.04.2025 року призначено судовий розгляд.

На виконання зазначених положень процесуального закону, повідомлення про виклик обвинуваченого ОСОБА_3 до призначених судових засідань були опубліковані та оприлюднені у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме: у газеті «Урядовий кур`єр та на сайті Офісу Генерального прокурора. Також, повідомлення про виклик до суду ОСОБА_3 були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області щодо всіх судових засідань, які призначались у кримінальному провадженні.

Водночас, незважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_3 протягом тривалого часу на території України, яка підконтрольна законної владі, у органу досудового слідства, прокурора та суду відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування останнього за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України.

З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченого, водночас є мотивовані підстави стверджувати, що обвинувачений був обізнаний щодо судового провадження ще на стадії проведення судом підготовчих дій.

Щодо забезпечення права обвинуваченого на захист, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Відповідно до ч.2 ст.47 КПК України захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.49 КПК України суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. У цьому провадженні участь захисника є обов`язковою з огляду на положення ч. 1 ст. 52 КПК України, оскільки висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів.

Разом з цим, стосовно ОСОБА_3 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженню є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно доручення Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 06.09.2024 року №002-140002418 захисником ОСОБА_3 було призначено адвоката ОСОБА_5 .

06.09.2024 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

06.09.2024 року у в газеті «Урядовий кур`єр» № 181 (7841), яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення про повідомлення про підозру ОСОБА_3 із повістками про виклик останнього до слідчого УСБУ в Херсонській області на 09.09.2024 року, 10.09.2024 року та 11.09.2024 року в період часу з 09:00 год. до 18:00 год., для допиту у процесуальному статусі підозрюваного та проведення процесуальних дій в рамках кримінального провадження № 42023230000000172 від 29.03.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Крім того, вказане повідомлення про підозру та повістки про виклик розміщені на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».

Постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Херсонській області від 12.09.2024 року ОСОБА_3 оголошено у розшук.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.09.2024 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) кримінального правопорушення за ч. 7 ст. 111-1 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42023230000000172 від 29.03.2023 року, стосовно підозрюваного ОСОБА_3 .

Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження даного кримінального провадження, судом у повному обсязі було забезпечено участь захисника в захисті інтересів обвинуваченого.

На виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України копії процесуальних документів направлялись захиснику, який крім того був обізнаний з матеріалами кримінального провадження. Будь-які клопотання від підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченого на стадії судового розгляду на адресу суду не надходили.

Враховуючи наведене та з урахуванням здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення було дотримано всіх можливих передбачених КПК заходів та способів повідомлення ОСОБА_3 , щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через призначеного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.

Суд констатує, що всі передбачені КПК України умови для проведення судового розгляду за спеціальною процедурою «in absentia виконані та дотримані у повному обсязі.

III. Позиція сторін та інших учасників судового провадження.

Прокурор в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та просив призначити відповідне покарання в межах санкцій вказаної статті у виді позбавлення волі на строк 15 років з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на строк 15 років та з конфіскацією всього належного йому майна, а також з позбавленням обвинуваченого спеціального звання, відповідно до положень ст. 54 КК України.

У судовому засіданні допит обвинуваченого ОСОБА_3 не здійснювався, через проведення судового розгляду в порядку спеціального судового провадження на підставі ч.3 ст. 323 КПК України (in absentia).

Захисник у своїй промові під час судових дебатів відзначила, про необхідність належного дослідження наданих до суду доказів та ухвалення законного і обґрунтованого рішення на їх основі.

IV. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч. 7 ст. 111-1 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:

- протоколом огляду від 01.06.2023 року з доданим DVD-R диском до нього, згідно з яким в ході огляду приміщення чергової частини адміністративної будівлі ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» за адресою: м. Херсон, вул. Дружби, 4, було виявлено та вилучено: «Рапорт Дежурного помощника начальника СИЗО майора в/н службы ОСОБА_6 », «Постановление об временной изоляции до 24 часов подследственного (осужденного) в отдельную камеру», «Рапорт Дежурного помощника начальника СИЗО майора в/н службы ОСОБА_6 » та «Акт 23.09.2022 г. Херсон», що підтверджує факт незаконної діяльності ОСОБА_3 на посаді так званого «чергового помічника начальника Слідчого ізолятора №1 Управління служби виконання покарань по Херсонській області», в період тимчасової окупації м. Херсон;

- протоколом огляду від 01.06.2023 року, згідно з яким об`єктом огляду є документи, вилучені 01.06.2023 року в ході огляду приміщення ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» за адресою: м. Херсон, вул. Дружби, 4, а саме:

- документ формату А4 «Рапорт Дежурного помощника начальника СИЗО майора в/н службы ОСОБА_6 », з підписом виконаним барвником чорного кольору від 31.08.2022;

- документ формату А4 «Постановление об временной изоляции до 24 часов подследственного (осужденного) в отдельную камеру» де серед інших містяться написи, виконані рукописним та машинописним способом із підписом «Дежурный помощник м-р в/с ОСОБА_6 »;

- документ формату А4 «Рапорт Дежурного помощника начальника СИЗО майора в/н службы ОСОБА_6 » виконаний барвником чорного кольору із підписом від 23.09.2022;

- документ формату А4 «Акт 23.09.2022 г. Херсон», виконаний барвником чорного кольору рукописним та машинописним способом із зазначенням працівників окупаційного органу, де серед інших зазначений «ДПНСИ м-р в/н. сл. ОСОБА_6 »;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 26.07.2024 року, наданого ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаїв від 15.07.2024 року, під час проведення якого було вилучено копії документів, які підтверджують факт створення окупаційною владою на тимчасово окупованій території Херсонської області правоохоронного органу - так званого «Управления службы исполнения наказаний по Херсонской области» та його функціонування, а також зайняття ОСОБА_3 посади у вказаному органі та його протиправну діяльність;

- протоколом огляду від 29.07.2024 року, згідно якого проведено огляд документів та предметів, які вилучено 26.07.2024 року в ході проведення тимчасового доступу до речей і документів, зокрема:

- копія документа, складеного російською мовою «Приказ военного коменданта Херсонской области №18 от 07.05.2022 «О создании управления и назначении начальника служби исполнения наказаний по Херсонской области» за підписом «военного коменданта Херсонской области» ОСОБА_7 , яким підтверджується факт створення Управління служби виконання покарань по Херсонській області, керівником якого призначено ОСОБА_8 , якому передано в оперативне управління усі кримінально виправні установи в регіоні;

- копія документа, складеного російською мовою на бланку так званого «Управлении служби сполнения наказаний по Херсонской области» - «Приказ №1 от 07.05.2022 «Об оперативном подчинении подведомственного учреждения» за підписом ОСОБА_8 , яким підтверджується прийняття в пряме оперативне управління підвідомчої установи (мовою оригіналу) «ИК «Северная исправительная колония (№90)»;

- копія документа, складеного російською мовою «Положение об Управлении служби сполнения наказаний по Херсонской области от 13.05.2022, утвержденное военным комендантом 17.05.2022 №50»;

- протокол обшуку від 24.11.2022 року, проведеного в адміністративній будівлі штабу ДУ «Північна виправна колонія (№ 90)» за адресою: м. Херсон, вул. Некрасова, 234, в результаті якого було виявлено та вилучено документи, які містять анкетні дані та підписи осіб-працівників установ виконання покарань, які працювали на окупаційну владу на території Херсонської області, та підтверджують факт проходження ними служби у незаконно створеному правоохоронному органі, створеному окупаційною владою - «Управлении службы исполнения наказаний по Херсонской области» та вилучених документів, які були надані на запит слідчого з ДУ «Херсонського слідчого ізолятора» від 11.12.2022 року, серед яких наявні документи, які містять прізвище та підпис ОСОБА_3 , а саме: постові відомості, накази про забезпечення охорони та нагляду за ув`язненими (засудженими) на добу, «Журнал № 3 регистрации приказов по личному составу», на обкладинку якого наклеєно папір із друкованим текстом «Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области», де наявні відомості про реєстрацію наказу про призначення № 48-лс від 21.07.2022 року у тексті якого серед іншого встановлено посадові оклади, у тому числі й ОСОБА_3 ;

- протоколом огляду від 29.07.2024 року, проведеного за участі спеціаліста з додатком - DVD+R диском з відеофіксацією, якими оглянуто загальнодоступний Інтернет-ресурс за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 ,де виявленодокументальний файл,складений російськоюмовою:«выписка изЕдиного государственногореестра юридическихлиц от№ЮЭ9965-24-97593460»,який міститьвідомості щодоюридичної особи, так зване «Федеральное казенное учреждение «Исправительная колония № 2 Управления службы исполнения наказаний по Херсонской области» за адресою: м. Херсон, вул. Некрасова, буд. 234, який збережено, роздруковано і є додатком до вказаного протоколу від 29.07.2024 року;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.04.2024 року за участі свідка ОСОБА_9 , під час якого свідок за сукупністю ознак зовнішності: статури, загальних рис обличчя, впізнав під фотозображенням № 2 ОСОБА_3 , який проходив службу в Дар`ївській виправній колонії, а також службу на боці рф, на посадах чергового та оперуповноваженого в 90 установі і СІЗО, має спеціальне звання майор;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.04.2023 року за участі свідка ОСОБА_10 , під час якого свідок за сукупністю ознак зовнішності: статури, загальних рис обличчя, впізнав під фотозображенням № 2 ОСОБА_3 , який разом зі свідком проходив службу в ДУ «Дар`ївська ВК (№90), та після вторгнення рф пішов на співпрацю з окупаційною владою;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.06.2023 року за участі свідка ОСОБА_11 , під час якого свідок за сукупністю ознак зовнішності: загальних рис обличчя, впізнав під фотозображенням № 2 ОСОБА_3 , який працював на окупаційну владу, був наглядачем у СІЗО та виправній колонії № 90, приймав участь у тортурах та знущався з в`язнів;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.06.2023 року за участі свідка ОСОБА_12 , під час якого свідок за сукупністю ознак зовнішності: загальних рис обличчя та кольору волосся, впізнала під фотозображенням № 2 ОСОБА_3 «Степанович», який працював у черговим у слідчому ізоляторі, бив людей;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.06.2023 року за участі свідка ОСОБА_13 , під час якого свідок за сукупністю ознак зовнішності, впізнав під фотозображенням № 2 ОСОБА_3 , який працював при окупаційній владі в Дар`ївській ВК (№90), Північній ВК (№ 90) та Херсонському СІЗО .

Також вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджуюся показами свідків, допитаних в ході судового засідання.

Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що з ОСОБА_3 знайомий протягом тривалого часу, разом проходили службу. Останній працював у ДУ «Білозерська виправна колонія № 105», потім перейшов працювати до ДУ «Дар`ївська виправна колонія № 10», де працював на посаді чергового помічника начальника установи. Після повномасштабного вторгнення з боку рф, 11.05.2022 року до установи ДУ «Дар`ївська виправна колонія № 10» прибув ОСОБА_8 , на той час начальник ДУ «Північна виправна колонія №90», та повідомив, що з 01.06.2022 установа починає працювати за новим - російським законодавством. 13.05.2022 року свідок звільнився, проте йому відомо що ОСОБА_3 пішов на співпрацю і влаштовувався працювати в установу ВК №10, а потім у Херсонське СІЗО. Свідок особисто бачив ОСОБА_3 неподалік від ДУ «Дар`ївська виправна колонія № 10» у форменому одязі - зелений формений одяг, з шевронами на яких з однієї сторони був зображений прапор рф, а з іншої літера «Z». Примусу до ОСОБА_3 до зайняття посади та співпраці з окупаційною владою не було, останній працевлаштувався добровільно, оскільки має жагу до влади та грошей.

Свідок ОСОБА_11 допитаний у судовому засіданні показав, що під час окупації м. Херсона військовими рф він перебував у дільниці СІЗО на території ДУ «Північна виправна колонія №90». Вперше побачив ОСОБА_3 , коли той працював наглядачем у «Північній виправній колонії №90», останній був вдягнений у російську форму з розпізнавальними знаками російської федерації - на шевронах був зображений російський прапор рф і орел. ОСОБА_3 мав при собі кийок, кайданки, а також газовий балончик, приймав особисту участь у обшуках камер та катуванні ув`язнених, особисто катував свідка.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що працював з обвинуваченим ОСОБА_3 у одній установі - ДУ «Дар`ївська виправна колонія № 10» до початку війни. Після захоплення російськими військами м. Херсона та Херсонської області ОСОБА_3 працевлаштувався в установу виконання покарань, створену окупаційною владою. Спочатку працював у «Північна виправна колонія №90», а потім перевівся у Херсонське СІЗО.

Свідок ОСОБА_14 , допитаний у судовому засіданні показав, що знайомий з обвинуваченим ОСОБА_3 протягом тривалого часу, раніше вони разом працювали у ДУ «Білозерська виправна колонія № 105». Після повномасштабного вторгнення рф ОСОБА_3 , після захоплення російськими військами м. Херсона та Херсонської області, відразу перейшов на сторону окупаційних військ. Декілька разів свідок особисто зустрічав ОСОБА_3 та під час розмови з останнім, той вихвалявся, що працює черговим помічником начальника установи №90 при окупаційній владі, що у нього добра заробітна плата та відмінні умови роботи.

Свідок ОСОБА_13 , допитаний у судовому засіданні показав, що на початку повномасштабного вторгнення він перебував у ДУ «Дар`ївська виправна колонія № 10». В подальшому, разом з іншими засудженими, був перевезений до ДУ «Північна виправна колонія №90», а потім до Херсонського слідчого ізолятора. Свідок бачив ОСОБА_3 коли той приходив, як оперативний працівник, до Херсонського СІЗО та пропонував співпрацю з окупаційними військами. ОСОБА_3 був у форменому одязі, не українського зразку, з офіцерськими погонами, шеврони були з російським прапором та гербом рф. Вказані події відбувалися під час тимчасової окупації м. Херсона.

V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 року) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), n. 161, заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

У судовому засіданні були досліджені документи, які сталі підставою для реєстрації кримінального провадження.

Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними процесуальними особами, а також характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Допитані у судовому засіданні свідки надавали свої показання добровільно, без будь-якого стороннього примусу, будучи приведені судом до присяги та попереджені про можливі негативні наслідки в разі надання неправдивих показань.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що неприязних відносин, між свідками сторони обвинувачення та обвинуваченим ОСОБА_3 не було, що свідчить про відсутність у свідків будь-яких підстав для спотворення вказаних ними подій, шляхом надання неправдивих показань.

За викладених підстав суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 , у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України в об`ємі пред`явленого обвинувачення, надані докази суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України, будь-яких порушень вимог діючого законодавства під час руху кримінального провадження не встановлено.

Під час судового слідства не встановлено обставин, на підтвердження того, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вчинено під фізичним чи психологічним примусом.

Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченого ОСОБА_3 ознака добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №638/5446/22, провадження №51-4092км23, відповідно до якої зазначено, що в кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.

Зміст досліджених судом доказів, а також показів свідків, допитах в судовому засіданні, дає підстави стверджувати, що обвинувачений ОСОБА_3 будучи громадянином України, з власної ініціативи, перебуваючи на тимчасового окупованій території України за місцем свого проживання у м. Херсоні зайняв посаду у незаконно створеному правоохоронному органі окупаційної влади російської федерації - добровільно, що обумовлено його позитивним ставленням до окупаційної влади, при цьому ОСОБА_3 мав вибір та можливість відмовитись від дій, які є кримінально-караними.

За викладених обставин, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, суд, оцінивши сукупність зібраних доказів, які є належними та допустимими, узгоджуються між собою, ставити їх під сумнів підстав немає та доводять факт вчинення обвинуваченим протиправних дій, а також за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікація її дій за ч. 7 ст. 111-1 КК України, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і доведена поза розумним сумнівом у повному обсязі.

VІ. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставини, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання, судом не встановлені.

Обставинами, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання, суд враховує вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

VІІ. Мотиви призначення покарання

Згідно зі ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації.

Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він є громадянином України, має зареєстроване місце проживання, раніше не судимий та вперше притягається до кримінальної відповідальності, має спеціальне звання «майор внутрішньої служби», не є депутатом будь-якого рівня, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

При обранні виду та розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, сукупність усіх характеризуючих обвинуваченого даних, характер, ступінь його суспільної небезпеки.

Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим злочину в тому числі проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, яка посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави та дані про особу винного, відсутність обставин, що пом`якшують та наявність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства.

Конкретні обставини кримінального провадження та наведені дані про особу обвинуваченого, дають підстави для призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком у межах санкції встановленої ч. 7 ст. 111-1 КК України, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, а також органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг та з конфіскацією всього належного йому майна, й водночас указує на неможливість досягнення мети покарання шляхом застосування більш м`якого, оскільки є винятково високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину й особи винного.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

Згідно приписів ст. 54 КК України, суд вважає за необхідне позбавити обвинуваченого ОСОБА_3 спеціального звання «майор внутрішньої служби».

ІХ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.09.2024 року відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконання суд вважає за доцільне залишити без змін.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.06.2024 року накладено арешт на вилучене майно під час проведення огляду 01.06.2023 року приміщення чергової частини адміністративної будівлі ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» за адресою: м. Херсон, вул. Дружби, 4, а саме: документ формату А4 «Рапорт Дежурного помощника начальника СИЗО майора в/н службы ОСОБА_6 »; документ формату А4 «Постановление об временной изоляции до 24 часов подследственного (осужденного) в отдельную камеру»; документ формату А4 «Рапорт Дежурного помощника начальника СИЗО майора в/н службы ОСОБА_6 »; документ формату А4 «Акт 23.09.2022 г. Херсон».

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

За відсутності заборон визначених зазначеною нормою, з огляду на те, що арешт майна, вилученого під час проведення огляду 01.06.2023 року, було застосовано лише з метою збереження речових доказів, суд вважає за можливе скасувати раніше обрані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаного майна.

Кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду не завдано, цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати на залучення експертів під час досудового розслідування відсутні.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 124, 369-371, 373-374, 381-382 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, а також органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг на строк 15 (п`ятнадцять) років та з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_3 , спеціального звання «майор внутрішньої служби».

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.09.2024 року - залишити без змін, до затримання ОСОБА_3 та приведення вироку до виконання.

Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня його фактичного затримання.

Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах, а також органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг, рахувати з моменту відбуття ОСОБА_3 основного покарання.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.06.2024 року (провадження 1-кс/490/4980/2023 справа № 766/5036/23) на вилучене майно - скасувати.

Речові докази:

- «Рапорт Дежурного помощника начальника СИЗО майора в/н службы ОСОБА_6 », «Постановление об временной изоляции до 24 часов подследственного (осужденного) в отдельную камеру», «Рапорт Дежурного помощника начальника СИЗО майора в/н службы ОСОБА_6 », «Акт 23.09.2022 г. Херсон» - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- копії документів, визначені постановою про визнання речовими доказами від 29.07.2024 року, вилучених 26.07.2024 року в ході проведення тимчасового доступу до речей і документів - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику обвинуваченого, якому вручались всі процесуальні рішення у цьому провадженні на підставі ч. 2 ст. 297-5 КПК України, та з урахуванням положень ч. 4 ст. 46 КПК України про те, що захисник користується процесуальними правами обвинуваченого, захист якого він здійснює.

Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Суддя ОСОБА_1