Рішення від 18.09.2025 по справі 120/7138/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

18 вересня 2025 р. Справа № 120/7138/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крапівницької Н.Л.,

розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну

справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Олівія Вест"

до Головного управління ДПС у Вінницькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Олівія Вест» (далі-ТОВ «Олівія Вест», позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі- ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення Головного управління Державної податкової служби України у Вінницькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 03.04.2025 року №2727, відповідно до якого встановлено відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «Олівія Вест» п. 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Ухвалою від 28.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Також даною ухвалою встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив щодо задоволення позову. Зазначив, що оскільки внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення Товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останні не погоджується із доводами відповідача і просить задовольнити позов.

Ухвалою від 17.09.2025 в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до витягу з реєстру платників податку на додану вартість №1902294500014 від 21.10.2019 товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛІВІЯ ВЕСТ" є юридичною особою (код ЄДРПОУ 42768294) та платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 427682902297).

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІВІЯ ВЕСТ» є представником реального сектору економіки основний видом діяльності якого є КВЕД 10.41 виробництво олії та тваринних жирів, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № Б/Н від 06.11.2023 року.

13.03.2023 між ТОВ «ОЛІВІЯ ВЕСТ» (продавець) та SAS U.S.O.F. (покупець) було укладено контракт № 130323 від 13.03.2023 року (надалі контракт) відповідно до п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купує соняшникову олію, найменування, кількість, асортимент і ціни на яку зазначаються в комерційних рахунках (інвойсах), що є невід`ємною частиною даного контракту. 01.04.2025

В межах вищезазначеного контракту ТОВ «ОЛІВІЯ ВЕСТ» було складено проформу-рахунок (інвойс) № 1 від 01.04.2025 року, відповідно до якого, продавець зобов`язується поставити покупцеві товар соняшникову олію, марки «П», фасовану в ПЕТ-тару об`ємом 1 літр. Загальна кількість22 275 пляшок. Ціна за одиницю становить 1,166 євро, загальна вартість партії 25 972,65 євро. Отже, з вищезазначеного вбачається, що позивач взяв на себе зобов`язання поставити олію SAS U.S.O.F. на виконання контракту № 130323 від 13.03.2023.

У зв`язку з чим, 01.04.2025 року ТОВ «Олівія Вест» було складено податкову накладну № 1/7 від 01.04.2025 року на загальну суму 1 077 345,52 грн. щодо поставки соняшникової олії марки «П», фасованої в ПЕТ-тару об`ємом 1 літр.

Крім того, як слідує з матеріалів справи, 15.12.2023 року між ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» (постачальник) та ТОВ «ОЛІВІЯ ВЕСТ» (покупець) було укладено договір поставки № 15/12-23 від 15.12.2023 року (надалі договір № 15/12-23, копія додається) відповідно до п. 1.1 якого, постачальник зобов`язується передати товар у кількості та асортименті, визначених цим договором, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому, згідно з пунктом 1.2 вказаного договору, товаром, що підлягає поставці за цим договором, є зерно сільськогосподарської культури соняшник українського походження врожаю 2023 року.

В межах договору № 15/12-23 ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» було здійснено наступні поставки товару ТОВ «ОЛІВІЯ ВЕСТ»:

- 05.03.2024 року соняшник, у кількості 21,18 тон на загальну суму 292 284,17 грн, у тому числі ПДВ 35 894,55 грн., що підтверджується видатковою накладною № 104 від 05.03.2024 року та товарно-транспортною накладною № 56 від 05.03.2024 року.

- 06.03.2024 року соняшник, у кількості 47,62 тон, на загальну суму 657 156,37 грн., у тому числі ПДВ 80 703,41 грн., що підтверджується видатковою накладною №105 від 06.03.2024 року та товарно-транспортною накладною №57, №58 від 06.03.2024 року.

01.06.2023 року між ФОП ОСОБА_1 (постачальник) та ТОВ «ОЛІВІЯ ВЕСТ» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 01/06-23 від 01.06.2023 року, відповідно до п. 1.1 якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупця належний йому товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість.

При цьому, згідно з пунктом 1.2 вказаного договору, товаром, що підлягає поставці за цим договором, є насіння соняшника та макуха соняшникова. Кількість товару визначається відповідно до видаткових накладних.

В межах договору № 01/06-23 ФОП ОСОБА_1 здійснено наступні поставки товару ТОВ «ОЛІВІЯ ВЕСТ»:

- 13.06.2024 року соняшник, у кількості 10,25 тон, на загальну суму 153 750 грн., що підтверджується видатковою накладною № 22 від 13.06.2024 року та товарно-транспортними накладними № 1 і № 2 від 13.06.2024 року (копії додаються).

- 14.06.2024 року соняшник, у кількості 9,85 тон, на загальну суму 147 750 грн., що підтверджується видатковою накладною №23 від 14.06.2024 року та товарно-транспортними накладними № 4 і № 3 від 14.06.2024 року.

- 17.06.2024 року соняшник, у кількості 11 тон, на загальну суму 165000 грн., що підтверджується видатковою накладною №24 від 17.06.2024 року та товарно-транспортними накладними № 6 і № 5 від 17.06.2024 року.

- 18.06.2024 року соняшник, у кількості 9,10 тон, на загальну суму 136500 грн., що підтверджується видатковою накладною №25 від 18.06.2024 року та товарно-транспортними накладними № 7 і № 8 від 18.06.2024 року.

Крім того, 30.09.2020 року між ФОП ОСОБА_2 (продавець) та ТОВ «ОЛІВІЯ ВЕСТ» було укладено договір купівлі-продажу № Б/Н від 30.09.2020 року (копія додається) відповідно до п. 1.1 якого продавець передає у власність, а покупець купує та зобов`язується оплатити належне Продавцеві на праві власності наступне обладнання: засувка електрична ЗРЕ 250х250 0.18 кВт; конвеєр гвинтовий KS-200, 2м; К=конвеєр шнековий KS-200 в жолобі 2.2 кВт 56 об/хв. L=8.4M (по жол.); конвеєр шнековий KS-250 в жолобі 1,5 кВт 71 об/хв. L=5,2M (по жол.); конвеєр шнековий KS-250 в жолобі 1,5 кВт 90 об/хв. L=4,5M (по жол.); конвеєр шнековий KS-250 в жолобі 4 кВт 56 об/хв. L=8.4M (по жол.); котельна установка парова експериментальна Е-0, 15-0,5 ЦО; лотковий витратомір ЛОТ-100; норія ланцюгова НЦ-10, h=11.4M; норія ланцюгова НЦ-20, h=10.8M; норія Н-20, 1,5кВт, 56 об/хв. h=12.9M; теплообмінник 2-го контуру; норія Н-10, 1.5кВт, 90 об/хв. h=15.6M; верстат вальцьовий СВ-400/4; вібросито; ємкість первинної олії; жаровня Ж-2100/3; жаровня Ж-2100/4; конвеєр шнековий KS-200 в жолобі 2.2 кВт 56 об/хв. L=5,2M; конвеєр шнековий KS-250 в жолобі 1.5 кВт 71 об/хв. L=3.5M (по жел.); конвеєр шнековий KS-250 в жолобі 4 кВт 71 об/хв. L=9.0 м; конвеєр шнековий KS-315 в жолобі 5.5 кВт 71 об/хв. L=17,4 м (по жол.); маслопрес 2ПШ-25; маслопрес ПШ-70; машина насіннєвійна HBX; машина насіннєрушальна НРPX-4-01; насос; норія Н-10, 1.1 кВт, 71 об/хв. h=13.2M; норія Н-10, 1,5кВт, 90 об/хв. h=13.9M; сепаратор зерноочищувальний БСХ-100 без ПК; установка цикл батарейна ББЦП-550 з шлюз.затвор. ШЗХ-6 і приводом; шнек-дозатор KS-250 в жолобі 1.5 кВт 71 об/хв. L=4,4M (по жел.); розподілювач потоку БСХ-6.00.160; агрегат дизель-електричний 2E16 A92 №800263 ТУ-24-6-346-77 Рн-16.

Також, як слідує з матеріалів справи, 18.11.2024 року між ФОП ОСОБА_3 (постачальник) та ТОВ «ОЛІВІЯ ВЕСТ» (покупець) було укладено договір поставки № 181124 від 18.11.2024 року, відповідно до п. 1.1 якого, постачальник зобов`язується передати товар у кількості та асортименті, визначених цим договором, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з пунктом 1.2 договору, товаром, що підлягає поставці, є зерно сільськогосподарської культури соняшник (код УКТ ЗЕД 1206 00) українського походження врожаю 2024 року.

19.11.2024 року в межах вказаного договору № 181124 було здійснено поставку наступного товару соняшник, у кількості 100 тон, на загальну суму 2 600 000,28 грн., у тому числі ПДВ 319 298,28 грн, що підтверджується видатковою накладною №49 від 19.11.2024 року та товарно-транспортними накладними № 15 від 19.11.2024 року, № 17 від 19.11.2024 року, № 19 від 19.11.2024 року, № 20 від 19.11.2024 року, № 21 від 19.11.2024 року, № 23 від 19.11.2024 року.

23.09.2024 року між ФГ «ДОБРОБУТ НАСІННЯ» (постачальник) та ТОВ «ОЛІВІЯ ВЕСТ» (покупець) було укладено договір поставки № 1 від 23.09.2024 року відповідно до п. 1.1 якого, постачальник зобов`язується передати товар у кількості та асортименті, визначених цим договором, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з пунктом 1.2 вказаного договору, товаром, що підлягає поставці, є зерно сільськогосподарської культури соняшник (код УКТ ЗЕД 1206 00) українського походження врожаю 2024 року.

В межах Договору поставки № 1 від 23.09.2024 ФГ "ДОБРОБУТ НАСІННЯ" здійснило наступні поставки товару ТОВ "ОЛІВІЯ ВЕСТ":

- 23.09.2024 року соняшник українського походження, врожаю 2024 року, у кількості 14,76 тон, на загальну суму 309 959,96 грн, у тому числі ПДВ 38 065,26 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1 від 23.09.2024 року та товарно-транспортною накладною № 0001 від 23.09.2024 року.

- 10.10.2024 року соняшник українського походження, врожаю 2024 року, у кількості 14,00 тон, на загальну суму 335 999,97 грн, у тому числі ПДВ 41 263,15 грн, що підтверджується видатковою накладною № 2 від 10.10.2024 року та товарно- транспортною накладною № 0002 від 10.10.2024 року.

01.10.2024 року між ТОВ «МАГДІМАС» (постачальник) та ТОВ «ОЛІВІЯ ВЕСТ» (покупець) було укладено договір поставки № 01/10-2024 від 01.10.2024 року, відповідно до п. 1.1 якого, постачальник зобов`язується передати товар у кількості та асортименті, визначених цим договором, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з пунктом 1.2 договору, товаром є зерно сільськогосподарської культури - соняшник (код УКТ ЗЕД 1206 00) українського походження врожаю 2024 року.

В межах договору № 01/10-2024 ТОВ «МАГДІМАС» було здійснено наступні поставки товару ТОВ «ОЛІВІЯ ВЕСТ»:

- 10.10.2024 року соняшник, у кількості 28,26 тон, на загальну суму 706 500,18 грн, у тому числі ПДВ 86 763,18 грн, що підтверджується видатковою накладною № 3 від 10.10.2024 року та товарно-транспортними накладними № 15, № 16, № 17, № 18 від 10.10.2024 року.

- 18.10.2024 року соняшник, у кількості 30,40 тон, на загальну суму 760 000,19 грн, у тому числі ПДВ 93 333,36 грн, що підтверджується видатковою накладною № 3 від 18.10.2024 року та товарно-транспортними накладними № 20, № 21, № 22, № 23, № 24 від 18.10.2024 року.

Як було зазначено вище, 01.04.2025 року ТОВ «Олівія Вест» було складено податкову накладну № 1/7 від 01.04.2025 року на загальну суму 1 077 345,52 грн. щодо поставки соняшникової олії марки «П», фасованої в ПЕТ-тару об`ємом 1 літр.

Водночас, 03.04.2025 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування ЄРПН прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №2727 в зв`язку із відповідністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Олівія Вест» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Підставою для винесення даного рішення слугувало наступне:

-19 - подання платником податку для реєстрацiї податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрi податкових накладних iз метою вивезення за межi митної територiї України товару, до якого застосовується режим експортного забезпечення вiдповiдно до вимог статтi 19 прим. 2 Закону України вiд 16 квiтня 1991 року № 959-XII "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" (зi змiнами), походження якого не прослiдковується за ланцюгом придбання та платник податку не є виробником такого товару.

Інформація за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

-постачання 01.04.2025- 01.04.2025 код УКТЗЕД 1512199010, податковий номер платника податку задіяного в ризиковій операції 42768294, дата включення платника до переліку ризикових платників 03.04.2025 року.

Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 03.04.2025 року №2727, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З 1 лютого 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165). Цим Порядком визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Не перевіряється на відповідність показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, платник податку, який склав та/або подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, які складені за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів б і в підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу).

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

- виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

- відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність) встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється(п.7 Порядку №1165).

Судом встановлено, що контролюючим органом прийнято рішення про відповідність позивача пункту 8 критеріям ризиковості платника податку.

На момент прийняття спірних рішень, Критерії ризиковості платника податку визначені додатком 1 до Порядку №1165.

У додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8 "У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС".

Так, підставою для прийняття оскаржуваного рішення є те, що у контролюючого органу наявна інформація, що:

- подання платником податку для реєстрацiї податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрi податкових накладних iз метою вивезення за межi митної територiї України товару, до якого застосовується режим експортного забезпечення вiдповiдно до вимог статтi 19 прим. 2 Закону України вiд 16 квiтня 1991 року № 959-XII "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" (зi змiнами), походження якого не прослiдковується за ланцюгом придбання та платник податку не є виробником такого товару (код 19).

Також, в оскаржуваному рішенні вказано тип (придбання/постачання) та дату операцій, коди згідно УКТЗЕД операцій, визначених як ризикові, проведених позивачем.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Вирішуючи питання про правомірність рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яким вироблена позиція, за якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п.111 рішення від 31.07.2008 року у справі Дружстевні заложнапріа та інші проти Чеської Республіки(CASE OF DRUЋSTEVNН ZБLOЋNA PRIA AND OTHERS v. THE CZECH REPUBLIC); п.156-157, 159 рішення від 21.07.2011 року у справі Сігма радіо телевіжн лтд. Проти Кіпру (CASE OF SIGMA RADIO TELEVISION LTD. v. CYPRUS); п.44 рішення від 22.11.1995 року у справі Брайєн проти Об`єднаного Королівства (CASE OF BRYAN v. THE UNITED KINGDOM); п.4 рішення Європейської комісії з прав людини щодо прийнятності від 08.03.1994 року у справі ISKCON та 8 інших проти Об`єднаного Королівства (ISKCON and 8 Others against the United Kingdom); п.47-56 рішення від 02.12.2010 року у справі Путтер проти Болгарії (CASE OF PUTTER v. BULGARIA).

Ключовим питанням спору є існування тих фактів та обставин, які вказують на наявність у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

З`ясування таких фактів повинно здійснюватися на підставі наданих сторонами доказів.

Разом з тим, оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ «Олівія Вест», хоч і містить посилання на коди податкової інформації, яка є підставою для його прийняття, проте не містить чіткої причини їх прийняття та розшифровку, яка безпосередньо податкова інформація слугувала підставою для включення позивача до переліку ризикових платників податку; в рішенні не зазначені конкретні господарські операції, за результатом яких складено та направлено на реєстрацію відповідну податкову накладну, як позивачем в якості постачальника, так і його контрагентами як постачальниками товарів /послуг.

Більш того, як вбачається зі змісту рішення від 03.04.2025 №2727, в розділі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» вказано про постачання товару за кодом УКТ ЗЕД 1512199010 у період з 01.04.2025 по 01.04.2025 , податковий номер платника податку задіяного в ризиковій операції 42768294, який з 03.04.2025 відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, відповідно до офіційного сайту Міністерства цифрової трансформації України «Дія Бізнес» (https://business.diia.gov.ua/service/uktzed) код № 1512199010 згідно з УКТЗЕД класифікується як олія соняшникова, і як було зазначено судом вище, що ТОВ «Олівія Вест» є представником реального сектору економіки основний видом діяльності якого є КВЕД 10.41 виробництво олії та тваринних жирів, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № Б/Н від 06.11.2023 року.

Більше того, Головне управління ДПС вказало податковий номер самого ТОВ «Олівія Вест», а не податковий номер платників податків, взаємовідносини з якими стали підставою для прийняття відповідного рішення.

Отже, в оскаржуваному рішенні відповідач не зазначив суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення.

У свою чергу, згідно п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано ст.ст. 72, 73 ПК України.

Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Підпунктом 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, і необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Суд зазначає, що відповідачем жодного доказу, зокрема, але не тільки службових записок, належним чином оформлених даних у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, первинних документів, тощо, до суду не надано.

Також відповідачем не надано до суду податкову інформацію за результатами проведеного моніторингу, зі змісту якої вбачались би підстави віднесення позивача до переліку ризикових платників податків.

В оскаржуваному рішенні від 03.04.2025 №2727 не було зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не було зазначено, які саме документи та по яким господарським операціям слід надати, що дозволяло б позивачу надати достатню інформацію та копії документів для прийняття рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Суд зауважує, що у ході розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів, які б досліджувалися на засіданні комісії та які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень про включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема, доказів на підтвердження здійснення постачання товарів відмінних від придбаних та накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання тощо.

При цьому, в матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, та які складені у відповідності до вимог законодавства і є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань.

Зокрема, як слідує із матеріалів справи, для здійснення своєї господарської діяльності ТОВ «Олівія Вест» має у наявності належним чином облаштовані складські приміщення для зберігання сировини та готової продукції, відповідні виробничі потужності, необхідну кількість персоналу, а також укладені договори з постачальниками сировини, що в сукупності підтверджує реальний характер господарської діяльності товариства з виготовлення та продажу соняшникової олії, що в свою чергу, спростовує доводи контролюючого органу про відсутність прослідкованості походження товару.

Дані обставини підтверджуються тим перерахованими судом вище договорами поставки № 15/12-23 від 15.12.2023, договором купівлі-продажу № 01/06-23 від 01.06.2023 року, договором поставки № 181124 від 18.11.2024, договором поставки № 1 від 23.09.2024 року, договором поставки № 01/10-2024 від 01.10.2024 року, а також видатковими та товаро-транспортними накладними, що були перераховані судом вище.

Крім того, варто зазначити, що у ТОВ «Олівія Вест» наявні виробничі потужності, а також приміщення для виготовлення та зберігання продукції.

Так, 28.09.2020 року між ОСОБА_4 (продавець) та ТОВ «ОЛІВІЯ ВЕСТ» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №1143 від 28.09.2020 року.

Відповідно до п. 1.1 цього договору, продавець передав у власність, а покупець набув у власність нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: склад, зазначений на плані літ. А, площею 205,6 кв.м; будівля маслоекстракційного цеху літ. Б з котельнею літ. Б1, загальною площею 409,9 кв.м; адміністративна будівля зі складськими приміщеннями літ. В, площею 96,8 кв.м; будівля лабораторії літ. Г, ганок, площею 28,1 кв.м; навіс літ. Д; бункер для сировини № 1; бункери для відходів № 2 та № 3; резервуари готової продукції № 4 - № 16; погрузочна естакада з резервуарами № 17; погрузочна естакада з бункерами №18. Загальна площа всіх нежитлових будівель становить 740,4 кв.м.

Останні розташовані на земельній ділянці площею 0,5552 га з кадастровим номером 0510300000:00:005:0582.

Крім того, придбання ТОВ «Олівія Вест» зазначеного приміщення підтверджується інформаційною довідкою «Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта» №424250560 від 25.04.2025 року відповідно до якої позивач є власником нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: Вінницька область, місто Жмеринка, вулиця Одеська, будинок 136А.

При цьому, з метою виготовлення продукції (олії) позивачем було придбано необхідне для цього обладнання, про що також було зазначено судом вище.

Також у ТОВ «Олівія Вест» наявний штат працівників, необхідний для здійснення діяльності з виготовлення олії, що підтверджується наказом № 2 ш/тр від 30.09.2024 року та штатним розписом № Б/Н від 30.09.2024 року.

Враховуючи вищезазначене, у ТОВ «Олівія Вест» наявні відповідні виробничі потужності, належним чином облаштовані складські приміщення для зберігання сировини та готової продукції, наявна необхідна кількість персоналу, а також укладені договори з постачальниками соняшнику та соняшникової олії, що у свою чергу, свідчить про реальний характер господарської діяльності товариства та спростовує доводи контролюючого органу щодо відсутності простежуваності походження товару і що платник податку не є виробником такого товару.

Згідно витягу з протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.04.2025 №41-пр, слідує, що ТОВ «Олівія Вест» з 02.01.2024 по 08.03.2025 придбало соняшник за кодом УКТЗЕД 120600 в кількості 769,32 т. у ТОВ "Плюс Гурман", яке включено до Журналу ризикових платників податків 29.02.2024.

Водночас, суд вважає за необхідне вказати, що настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, а не віднесення контрагента позивача до ризикових.

Вказаний підхід застосовано Європейським судом з прав людини, зокрема, у справах "Булвес" АД проти Болгарії" (2009 рік, заява № 3991/03), "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії" (2010 рік, заява № 6689/03), "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (заява № 36985/97), "Полторацький проти України" від 29.04.2003 р. (заява № 38812/97), де суд дійшов висновку про правило "індивідуальної юридичної відповідальності", тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.

Отже, Європейський суд з прав людини однозначно вказав на правило індивідуальної відповідальності платника податків. Це означає, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Відтак, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські операції із платником податків, який віднесений до ризикових, суд оцінює критично.

Суд звертає увагу відповідача, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження провадження фінансово-господарської діяльності підприємства залежить від чіткого формулювання фіскальним органом підстав для прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, з посиланням на конкретні операції та/або податкові накладні, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, достатніх для прийняття рішення про невідповідністю платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Поряд із цим, суд зауважує, що при розгляді питання виключення платника податку з переліку платників на підставі поданої інформації та копій документів контролюючий орган не може здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

У даному випадку, оскаржувані рішення не містять встановлених обставин, які б свідчили про невиконання позивачем чи його контрагентами договірних зобов`язань за господарськими операціями або встановлення обставин, які б свідчили про неправдивість чи ризиковість господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Верховний Суд у складі Колегії суддів Касаційного Адміністративного Суду у постанові від 23 червня 2022 року у справі № 640/6130/20 прийшов до висновку, що аналіз приписів Порядку №1165 дає підстави вважати, що право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності певної податкової інформації вказаним Порядком не передбачено. Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою лише для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не питання щодо включення його до такого переліку.

Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20, від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20 зауважив, що хоча затверджена Порядком №1165 форма рішення і не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, вказана обставина не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав належних доказів в обґрунтування своєї позиції та у зв`язку з цим не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, а судом такі не встановлені.

Отже, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна певна податкова інформація, яка визначає ризиковість здійснення господарської операції, комісія повинна була обґрунтувати у рішенні, на підставі якої конкретної інформації вона дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Крім того, сам платник податку повинен бути обізнаний із податковою інформацією, яка стала підставою для віднесення його до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, оскільки це забезпечує його право подати на розгляд комісії документи, необхідні для розгляду питання про виключення платника з переліку таких, які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічних висновків дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові №240/15806/23 від 09 квітня 2024 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.04.2025 року №2727 про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Олівія Вест» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Визначаючись щодо вимоги про зобов`язання відповідача виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Олівія Вест» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Зазначений підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" суд визначив, що "... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Саме зобов`язання виключити його з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскаржуваних рішень, які були предметом судового контролю у межах цієї справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, з огляду на результат розгляду справи та з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 3028 грн. судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору.

Вирішуючи питання про відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 згаданої статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).

Частиною 5 та 6 статті 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як встановлено судом, на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу надано договір від 21.04.2025 б/н про надання правової допомоги, який укладено між Шевчуком А.А. (адвокат) та ТОВ «Олівія Вест» (клієнт).

Відповідно до п. 1.1 вищезазначеного договору Адвокат приймає на себе доручення від клієнта надавати останньому та в його інтересах оплатну правову допомогу, на умовах, визначених цим Договором, а саме: супровід питання щодо визнання протиправним, скасування рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 03.04.2025 №2727.

Розділом 2 договору від 21.04.2025 визначено порядок оплати та відшкодування фактичних видатків.

Пунктом 2.1.1 договору визначено вартість юридичного супроводу в сумі 30000 грн. без ПДВ за перший місяць роботи та 15000 грн. без ПДВ у наступні місяці.

Відповідно акту приймання-передачі наданих юридичних послуг відповідно договору про надання правової допомоги № б/н від 21.04.2025, складеного 23.05.2025, слідує, що адвокат надав, а клієнт прийняв наступні юридичні послуги із відповідними витратами часу: 1.1 Аналіз рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 03.04.2025 №2727 та інших документів, наданих ТОВ «Олівія Вест», аналіз законодавства та судової практики стосовно законності прийняття ГУ ДПС у Вінницькій області вказаного рішення, а також з`ясування можливості визнання його протиправним та виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, складання та подання до суду адміністративного позову 30 годин;

1.2 Надання консультації ТОВ «Олівія Вест» щодо наявності можливості визнання рішення від 03.04.2025 №2727 протиправним - 2 год.

1.3 Загальна кількість витраченого адвокатом часу становить 32 год., вартість 1 години наданих адвокатом юридичних послуг складає 1250 грн.;

2. Загальна вартість наданих юридичних послуг становить 40 000 грн. ;

Загальна вартість наданих юридичних послуг розраховувалась наступним чином: 1250,00 (грн.) х 32,00 (год.) = 40 000 грн.

Зазначене також підтверджується детальним описом наданих адвокатом послуг від 23.04.2025.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналогічні висновки викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, від 18.08.2022 у справі № 340/323/21, від 10.11.2022 у справі № 640/24023/21.

Відтак, дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.

Водночас відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд також звертає увагу на позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 01.02.2023 у справі №160/19098/21, згідно якої, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

З огляду на викладене, враховуючи обсяг позовної заяви, кількість доказів та фактичних даних, які підлягали дослідженню адвокатом, а також беручи до уваги, що дана категорія спорів набула масового характеру, що свідчить про те, що обсяг правової допомоги по цій справі є також типовим, суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн., що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.04.2025 року №2727 про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Олівія Вест» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Олівія Вест» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олівія Вест» судовий збір в розмірі 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олівія Вест» витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 10000 грн. (десять тисяч гривень ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Олівія Вест" (вул. Одеська, 157, м. Жмеринка, Вінницька область, код ЄДРПОУ 42768294)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150)

СуддяпідписКрапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом

Суддя:

Секретар: