Рішення від 19.09.2025 по справі 560/513/25

Справа № 560/513/25

РІШЕННЯ

іменем України

19 вересня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною, скасування постанови та зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову (наявну довідку ВЛК від 02 січня 2025 року) військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 02 січня 2025 року про визнання ОСОБА_1 солдата військової частини НОМЕР_2 придатним до військової служби;

- зобов`язати відповідача військово-лікарську комісію військової частини НОМЕР_1 здійснити повторний медичний огляд позивача ОСОБА_1 , з урахуванням відомостей викладених у направленні на проходження медичного огляду та висновків обов`язкової медичної експертизи (щодо функціонування лівої руки) відповідно до норм діючого законодавства України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що визнання позивача придатним до військової служби здійснено з порушенням процедури проведення медичного огляду та без урахування фактичних обставин.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що гарнізонною військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_1 повністю дотримано процедурний алгоритм дій при розгляді та прийнятті відповідного рішення, встановлений Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення №402).

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.01.2025 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно з направленням на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби № НОМЕР_3 , виданим Військовою частиною НОМЕР_2 (від 04.12.2024 №4623), позивача направлено на медичний огляд військово-лікарською комісією до Військової частини НОМЕР_1 з метою визначення ступеня придатності до військової служби. Зазначено попередній діагноз: посттравматична деформація середніх фаланг ІІІ та IV пальців лівої кисті, V пясткової кістки лівої кисті; порушення функції захвату та утримання лівої кисті; ушкодження сухожиль згиначів ІІІ, IV, V фаланг лівої кисті; вертеброгенна цервікобрахіалгія на тлі остеохондрозу хребта.

Відповідно до картки обстеження та медичного огляду позивач оглянутий лікарями: хірургом (12.12.2024); невропатологом (18.12.2024); офтальмологом (06.12.2024); оториноларингологом (ЛОР-лікарем) (06.12.2024); травматологом (25.12.2024). Виконано загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки.

Військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_1 02.01.2025 проведено медичний огляд позивача, за результатами якого складено довідку №48, в якій відображено діагноз та постанову ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва):

«Гіпертонічна хвороба І стадія. СН0. (І11.9). Ізольований остеохондроз міжхребцевих дисків шийного відділу хребта при незначному порушенні функції. (М42.9).

Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

Викривлення носової перетинки з порушенням носового дихання. (J34.8). Простий короткозорий астигматизм ступенем 2.0Д при гостроті зору 1.0 без корекції обох очей. (Н52.2).

Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби.».

Враховуючи наведене на підставі статей 39в, 64в графи ІІ Розкладу хвороб позивач визнаний придатним до військової служби.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Положення №402 визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.

Згідно з пунктом 6.8 Положення №402 огляд військовослужбовців обов`язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов`язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.

Як встановив суд, позивач оглянутий всіма зазначеними лікарями та йому проведено всі обов`язкові обстеження. Цим заперечуються доводи позивача про не проведення обстежень лікарями.

Позивач, обґрунтовуючи протиправність діяльності Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , вказує, що висновок є формальним, наданим без фактичного проведення медичного огляду.

Щодо цих доводів суд зазначає, що позивач оглянутий всіма зазначеними лікарями та йому проведено всі обов`язкові обстеження. Цим заперечуються доводи позивача як про не проведення медичного огляду (обстежень лікарями) взагалі, так і хірургом та терапевтом, зокрема.

Стосовно твердження позивача про не здійснення огляду та медичних досліджень пошкодження кисті лівої руки як підтвердження не проведення фактичного медичного огляду, то суд оцінює його критично з огляду на таке.

Позивач надав виписку з медичної картки стаціонарного хворого №676 (перебував на лікуванні у Хмельницькому обласному госпіталю ветеранів війни з 08.02.2019 по 22.02.2019). У виписці зазначено, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом «... порушенням функціональної мобільності правої кисті по типу синдрому «псевдоміопатії». При цьому, у цій же виписці ортопедом зазначено про пошкодження сухожилків згиначів ІІІ-V пальців зі значним порушенням функції лівої кисті. Разом з тим, наявність зазначеного захворювання у 2019 році не може свідчити про його присутність на момент медичного огляду гарнізонною військово-лікарською комісією у кінці 2024 року та на початку 2025 року. У ході проведення травматологом та невропатологом медичного обстеження позивача порушень функціональної мобільності лівої кисті не виявлено. Так, за результатами проведеної цифрової рентгенографії від 12.12.2024 лівої китиці встановлено, що вона без травматичних змін.

Крім того, за результатами медичного огляду попередній діагноз вертеброгенна цервікобрахіалгія на тлі остеохондрозу хребта не підтверджено. Цервікорахіалгія виникає внаслідок дегенеративно-дистрофічних змін міжхребцевих дисків нижньо-шийного відділу. Супроводжується паталогічними змінами м`язо-фіброзних тканин. Проте, за результатами проведеної цифрової рентгенографії від 12.12.2024 шийнового відділу хребта у позивача діагностовано остеохондроз на рівні С6-С7. Зазначеним заперечується твердження позивача про не проведення фактичного медичного огляду.

У контексті доводів позивача, що відповідач протиправно визнав наявні захворювання, травми та поранення такими, що не заважають проходженню військової служби, суд звертає увагу на постанову від 10.02.2022 у справі №160/7153/20 у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Разом з тим, у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 Верховний Суд зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, надавати оцінки діагнозу позивача, у тому числі періоду виникнення захворювань, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16, від 26.02.2025 у справі №240/13173/22.

Також Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 зазначив, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Разом з тим, суд зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Приписами підпункту 2.3.4 пункту 2.3 Положення №402 встановлено, що ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Доказів звернення позивача до ЦВЛК не надано.

При цьому позивачем не надані докази, що свідчили б про порушення процедури прийняття оскарженого рішення ВЛК, факту порушення відповідачем цієї процедури в межах цієї справи не встановлено.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач спростував, а позивач не підтвердив правомірність заявлених позовних вимог, а тому, в їх задоволенні слід відмовити.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутність підстав для задоволення позовних вимог, немає підстав для стягнення на користь позивача сплаченого ним судового збору.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною, скасування постанови та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 ) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк