Постанова від 18.09.2025 по справі 916/4917/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/4917/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Шаповал А.В.

за участю представників сторін у справі:

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "СІОПЛАСТ" - адвокат Антонова Г.І.

Від Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - Параконний О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "СІОПЛАСТ"

- Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРАХІМ"

на рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2025, суддя суду першої інстанції Невінгловська Ю.М., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 19.05.2025

по справі №916/4917/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІОПЛАСТ"

до відповідача: Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про скасування рішення, -

та за позовом третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРАХІМ"

до відповідача: Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

06.11.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№5042/24) Товариства з обмеженою відповідальністю «СІОПЛАСТ» до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 65/66-р/к від 01.08.2024, про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції та накладання на нього штрафу.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СІОПЛАСТ» обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно та необґрунтовано дійшов висновку про наявність в його діях та ТОВ «ЕРАХІМ» фактів порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю: товар код СР 44810000-1 по ДК 021:2015 - Фарби (Лакофарбова продукція). (РПЗ 9.9), ідентифікатор закупівлі: (UA-2021-03-24-006951-а), проведених ВП «ЮУАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом». І, як наслідок, неправомірно вирішив притягнути позивача до відповідальності у вигляді штрафу.

02.12.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява третьої особи (вх.№5409/24), яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРАХІМ» до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, у якій заявник просить суд скасувати рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/66-р/к від 01.08.2024, про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції та накладання на нього штрафу.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРАХІМ» обґрунтовані тим, що викладені в рішенні Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/66-р/к від 01.08.2024 висновки не підтверджуються фактичним даними, викладеними у зібраних відповідачем матеріалах. Тобто, жодного факту, який би свідчив про наявність узгоджених дій або хоча б вірогідність таких, відповідачем не виявлено та не встановлено. Відтак, ТОВ «ЕРАХІМ» вважає, що рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 65/66-р/к від 01.08.2024 підлягає скасуванню.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.05.2025 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СІОПЛАСТ» до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України відмовлено в повному обсязі; у задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРАХІМ» до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України відмовлено в повному обсязі.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді даної справи ТОВ «СІОПЛАСТ» та ТОВ «ЕРАХІМ» не спростували висновків, зроблених Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України за №65/66-р/к від 01.08.2024, щодо узгодженості своїх дій під час підготовки документів та участі у тендерних процедурах закупівель у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, а також не довели наявність підстав для скасування рішення за №65/66-р/к від 01.08.2024, що унеможливлює задоволення позовних вимог ТОВ «СІОПЛАСТ» та позовних вимог третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ТОВ «ЕРАХІМ».

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «СІОПЛАСТ» на рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2025 по справі №916/4917/24.

Апелянт вказує, покладені в основу Рішення №65/66-р/к від 01.08.2024 Відповідача висновки мають переважно ймовірнісний характер, оскільки ґрунтуються на зроблених Відповідачем припущеннях, а не на беззаперечно встановлених фактах, що проігноровано судом першої інстанції, та взагалі порушує принцип доказування у господарському процесі.

Позивач вказує, що, Відповідачем не доведено наявності наміру у Позивача та ТОВ «ЕРАХІМ» саме погодити або скоординувати власну конкурентну поведінку, а також відсутні належні та допустимі докази обміну інформацією між учасниками під час саме підготовки та участі в торгах, що протирічить правовій природі порушень, викладених в спірному рішенні Відповідача.

Крім того, позивач зазначив, що про проведення тендеру місцевим судом не взято до уваги вагомі аргументи позову щодо фактичних обставин справи, а саме той факт, що оскільки предмет закупівлі є частиною періодичного обслуговування об`єктів атомної енергетики і, відповідно, постачання зазначеного товару є вимогою безпеки ядерного об`єкту, в листопаді 2020 року, замовник розпочав збір інформації та надіслав учасникам ринку попередні пропозиції про участь у 2021 році у торгах на закупівлю зазначеного товару. Крім того, про проведення тендеру було оголошено 04.01.2021 року, публікацію про це було здійснено в той же день о 15:33, а кінцевий строк подання пропозицій для учасників був призначений аж на 25.04.2021 року. Тобто інші конкуренти ринку лакофарбової продукції мали і можливість, і достатньо часу для підготовки і, більше того, запрошення, проте не скористались своїм правом на участь у Тендері. Отже, дії Позивача жодним чином не могли вплинути на порушення конкурентного середовища або спотворити результати Тендеру.

Позивач також зазначив, що в оскаржуваному Рішенні Відповідача та в доданих документах Відповідач не встановив і не навів фактів, які б свідчили про наявність наміру Позивача погодити власну поведінку з іншим учасником, та про спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).

Крім того, позивач вказав, що зовнішні ознаки в оформленні документів не можуть самі по собі свідчити про те, що між учасниками процедури відбувся обмін інформацією при підготовці конкурсної пропозиції.

На переконання Позивача, судом першої інстанції при розгляді справи не дотримано вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності, безпосередності дослідження наявних у справі доказів.

Керуючись викладеним вище, позивач просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2025 року у справі №916/4917/23 і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Позивача задовольнити в повному обсязі.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРАХІМ» на рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2025 по справі №916/4917/24.

Третя особа вказує, покладені в основу Рішення №65/66-р/к від 01.08.2024 Відповідача висновки мають переважно ймовірнісний характер, оскільки ґрунтуються на зроблених Відповідачем припущеннях, а не на беззаперечно встановлених фактах, що проігноровано судом першої інстанції, та взагалі порушує принцип доказування у господарському процесі.

Третя особа зазначає, що, Відповідачем не доведено наявності наміру у Третьої особи та ТОВ «СІОПЛАСТ» саме погодити або скоординувати власну конкурентну поведінку, а також відсутні належні та допустимі докази обміну інформацією між учасниками під час саме підготовки та участі в торгах, що протирічить правовій природі порушень, викладених в спірному рішенні Відповідача.

Крім того, третя особа вказала, що в оскаржуваному Рішенні Відповідача та в доданих документах Відповідач не встановив і не навів фактів, які б свідчили про наявність наміру Позивача погодити власну поведінку з іншим учасником та про спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).

Третя особа також зазначила, що співпадіння в оформленні та зовнішньому вигляді пропозицій торгів в конкретному випадку також не може свідчити про наявність антиконкурентних узгоджених дій, що призвели до спотворення результатів торгів, оскільки при проведенні торгів єдиним критерієм, який висувається до документації учасників, є її відповідність вимогам замовника, визначеним чинним законодавством України.

Керуючись викладеним вище, третя особа просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2025 року у справі №916/4917/23 і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Позивача задовольнити в повному обсязі.

Короткий зміст відзивів на апеляційні скарги.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІОПЛАСТ» на рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2025 по справі №916/4917/24.

Відповідач вказує, що апелянтом не надано до суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження доводів, викладених у апеляційній скарзі, які б давали правові підстави для скасування рішення суду, а лише зазначено суб`єктивне тлумачення норм законодавства України.

Відповідач зазначив, що компетенція органів Антимонопольного комітету України закріплена законодавством про захист економічної конкуренції, що підтверджує наявність у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення. Відділенням ретельно досліджувались обставини справи № 67-02/2023 та факти, на які посилався Позивач, ще на етапі прийняття рішення про відкриття справи, всім доказам та обставинам справи надана обґрунтована та належна оцінка.

Відповідач послався на те, що узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а отже спотворює результат, тобто об`єктивно кращу пропозицію, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв`язку з наявністю лише справжньої конкуренції, про що зазначено в рішенні адміністративної колегії.

Відповідач зазначив, що у даному випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів через узгодження поведінки конкурсантами, а докази такого спотворення Відповідачем викладено у спірному рішенні адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.08.2024 № 65/66-р/к, і саме вони підлягали дослідженню та оцінці, а при їх підтвердженні вони є достатніми для висновків Відділення, викладених у вказаному Рішенні, що підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 916/499/18.

Відповідач також вказав, що під час розгляду справи Відділенням у Рішенні № 65/66-р/к встановлено обставини вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕРАХІМ» та ТОВ «СІОПЛАСТ» антиконкурентних узгоджених дій, що підтверджується сукупністю доказів, на яких ґрунтується Рішення № 65/66-р/к, жоден з яких не спростовано Позивачем.

На думку відповідача, апелянтом не було надано доказів наявності підстав для скасування Рішення №65/66-р/к, а наведені у апеляційній скарзі пояснення, аргументи та міркування не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, та не спростовують доводів і доказів, на яких ґрунтується Рішення № 65/66-р/к.

Керуючись викладеним вище, відповідач просить залишити апеляційну скаргу ТОВ «СІОПЛАСТ» без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 08.05.2025 у справі № 916/4917/24 - без змін.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРАХІМ» на рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2025 по справі №916/4917/24.

Відповідач вказує, що апелянтом не надано до суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження доводів, викладених у апеляційній скарзі, які б давали правові підстави для скасування рішення суду, а лише зазначено суб`єктивне тлумачення норм законодавства України.

Відповідач зазначив, що компетенція органів Антимонопольного комітету України закріплена законодавством про захист економічної конкуренції, що підтверджує наявність у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення. Відділенням ретельно досліджувались обставини справи № 67-02/2023 та факти, на які посилався Позивач, ще на етапі прийняття рішення про відкриття справи, всім доказам та обставинам справи надана обґрунтована та належна оцінка.

Відповідач послався на те, що узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а отже спотворює результат, тобто об`єктивно кращу пропозицію, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв`язку з наявністю лише справжньої конкуренції, про що зазначено в рішенні адміністративної колегії.

Відповідач зазначив, що у даному випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів через узгодження поведінки конкурсантами, а докази такого спотворення Відповідачем викладено у спірному рішенні адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.08.2024 № 65/66-р/к, і саме вони підлягали дослідженню та оцінці, а при їх підтвердженні вони є достатніми для висновків Відділення, викладених у вказаному Рішенні, що підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 916/499/18.

Відповідач також вказав, що під час розгляду справи Відділенням у Рішенні № 65/66-р/к встановлено обставини вчинення ТОВ «ЕРАХІМ» та ТОВ «СІОПЛАСТ» антиконкурентних узгоджених дій, що підтверджується сукупністю доказів, на яких ґрунтується Рішення № 65/66-р/к, жоден з яких не спростовано Позивачем.

На думку відповідача, апелянтом не було надано доказів наявності підстав для скасування Рішення №65/66-р/к, а наведені у апеляційній скарзі пояснення, аргументи та міркування не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, та не спростовують доводів і доказів, на яких ґрунтується Рішення № 65/66-р/к.

Керуючись викладеним вище, відповідач просить залишити апеляційну скаргу ТОВ «ЕРАХІМ» без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 08.05.2025 у справі № 916/4917/24 - без змін.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «СІОПЛАСТ» надійшла відповідь на відзиви Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «СІОПЛАСТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРАХІМ» на рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2025 по справі №916/4917/24.

Позивач вказав, що докази, надані відповідачем, не є належними та допустимими у значній частині, оскільки:

- не містять достовірного технічного підтвердження синхронного входу з однієї ІР- адреси в розрізі конкретних подій (відсутні належні та допустимі докази обміну інформацією між учасниками під час саме підготовки та участі в торгах, що протирічить правовій природі порушень, викладених в спірному рішенні Відповідача). Використання одного провайдера, технічного обладнання, загальнодоступного програмного забезпечення чи навіть спільних бізнес-зв`язків не є безумовною ознакою антиконкурентних дій, як це випливає з практики Верховного Суду;

- не доведено наявності наміру у Позивача та ТОВ «ЕРАХІМ» саме погодити або скоординувати власну конкурентну поведінку;

- проігноровано факт щодо обізнаності про проведення тендеру іншими можливими учасниками (і листування - пропозиції з боку замовника, і оголошення на сайті про проведення тендеру), тобто дії Позивача жодним чином не могли вплинути на порушення конкурентного середовища або спотворити результати Тендеру.

Апелянт вказав, що всі ключові підстави для оскарження рішення суду першої інстанції чітко викладені в апеляційній скарзі. Твердження Відповідача про відсутність розуміння чи обґрунтування є маніпулятивними та спрямованими на формальне нівелювання апеляційної аргументації.

Крім того, позивач зазначив, що доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, не спростовують вимог та аргументів, наведених як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/4917/24 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Богатиря К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2025.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/4917/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СІОПЛАСТ» на рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2025 по справі №916/4917/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/4917/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРАХІМ» на рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2025 по справі №916/4917/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/4917/24.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СІОПЛАСТ» на рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2025 по справі №916/4917/24; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 10.07.2025; призначено справу №916/4917/24 до розгляду на 14.08.2025 о 10:30.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРАХІМ" на рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2025 по справі №916/4917/24; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 10.07.2025; об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «СІОПЛАСТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРАХІМ" в одне провадження для сумісного розгляду у судовому засіданні 14.08.2025 о 10:30.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2025 вирішено розглянути справу №916/4917/24 у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; повідомлено учасників справи про оголошену перерву у судовому засіданні по справі №916/4917/24 до 28.08.2025 о 14:00 год.

Розпорядженням керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду № 275 від 27.08.2025, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді зі складу колегії суддів Поліщук Л.В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/4917/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2025 справу №916/4917/24 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів: Таран С.В., Принцевська Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2025 прийнято справу №916/4917/24 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «СІОПЛАСТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРАХІМ" на рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2025 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Богатир К.В., судді: Таран С.В., Принцевська Н.М.

Судове засідання призначене на 28.08.2025 не відбулося у зв`язку з оголошенням на території Одеської області повітряної тривоги.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.08.2025 призначено справу №916/4917/24 до розгляду на 03.09.2025 о 12:30; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

Судове засідання призначене на 03.09.2025 не відбулося у зв`язку з надходженням повідомлення про мінування будівлі суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 призначено справу №916/4917/24 до розгляду на 18.09.2025 о 14:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

Розпорядженням керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду № 368 від 16.09.2025, у зв`язку з перебуванням судді зі складу колегії суддів Принцевської Н.М. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/4917/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2025 справу №916/4917/24 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів: Таран С.В., Поліщук Л.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 прийнято справу №916/4917/24 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "СІОПЛАСТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРАХІМ" на рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2025 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Богатир К.В., судді: Таран С.В., Поліщук Л.В.

18.09.2025 у судовому засіданні прийняли участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю "СІОПЛАСТ" - адвокат Антонова Г.І. та представник Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - Параконний О.О.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025, якою призначено справу №916/4917/24 до розгляду на 18.09.2025 о 14:00, отримана третьої особою у системі електронний суд 03.09.2025.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 18.09.2025, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «СІОПЛАСТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРАХІМ» на рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2025 по справі №916/4917/24, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «СІОПЛАСТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРАХІМ» на рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2025 по справі №916/4917/24 по суті, не дивлячись на відсутність представника третьої особи, повідомленого про судове засідання належним чином. Відсутність зазначеного представника у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІОПЛАСТ» (код ЄДРПОУ 35848260) є суб`єктом господарювання, основним видом діяльності якого є виробництво фарб, лаків i подібної продукції, друкарської фарби та мастик (код КВЕД 20.30).

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРАХІМ» (код ЄДРПОУ 41988470) також є суб`єктом господарювання, основним видом діяльності якого є виробництво фарб, лаків i подібної продукції, друкарської фарби та мастик (код КВЕД 20.30).

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІОПЛАСТ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРАХІМ» брало участь у відкритих торгах «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» (далі - ВП «ЮУАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом») на закупівлю товару, а саме код CPV 44810000-1 по ДК 021:2015 -Фарби (Лакофарбова продукція). (РПЗ 9.9), опублікованого на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівлі https://prozorro.gov.ua/, ідентифікатор закупівлі UA-2021-03-24-006951-a, з розміром бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі: 742 440, 83 грн з ПДВ.

Протоколом № 81 розгляду тендерних пропозицій по процедурі відкритих торгів на закупівлю - код CPV 44810000-1 по ДК 021:2015 - (Лакофарбова продукція) ВП «ЮУАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» визнано торги такими, що відбулися, визначено переможцем торгів ТОВ «СІОПЛАСТ» та укладено з ним договір від 07.06.2021 № 53-123-01-21-06954 на постачання товару на суму 890 148,60 грн (з ПДВ).

Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до ТОВ «СІОПЛАСТ» із вимогою про надання інформації за №65-02/51 від 18.01.2023, в якій вимагало протягом 7 днів з дня отримання вимоги надати інформацію та копії документів щодо розміру доходу (виручки) ТОВ «СІОПЛАСТ» за 9 місяців 2022 року (форму №2 «Звіт про фінансові результати» за кодом рядка 2000 частини І Фінансові результати або податкову декларацію платника єдиного податку юридичної особи з відміткою органу податкової служби України про одержання). Також Південне міжобласне територіальне відділення АМКУ зазначало про можливість надання додаткових відомостей, які сприятимуть всебічному та об`єктивному встановленню обставин предмету вимоги.

Вимога Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за №65-02/50 від 18.01.2023 аналогічного змісту була направлена на адресу ТОВ «ЕРАХІМ».

У відповідь на вказану вимогу ТОВ «ЕРАХІМ» листом за №1002 від 10.02.2023 повідомило Південне міжобласне територіальне відділення АМКУ, що на дату отримання вимоги ТОВ «ЕРАХІМ» ще не подавало Декларацію з податку на прибуток за 2022 рік та що воно позбавлене можливості надати звітні документи за цей період.

Розпорядженням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.11.2023 за №65/71-рп/к розпочато розгляд справи № 67-02/2023 відносно ТОВ «ЕРАХІМ» та ТОВ «СІОПЛАСТ» за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), проведених на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Prozorro», відповідно до ідентифікатора закупівель UA 2021-03-24-006951-a.

Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до ТОВ «СІОПЛАСТ» із вимогою про надання інформації за №65-02/2564 від 21.11.2023, в якій у 20-ти денний строк, вимагало надати інформацію, зокрема щодо посадових осіб ТОВ «СІОПЛАСТ», щодо процедури підготовки до участі в тендерній закупівлі UA 2021-03-24-006951-a, щодо осіб, які мали доступ та користувалися електронною поштовою скринькою, щодо місцезнаходження електронного пристрою, з якого здійснювалося завантаження документів для участі в торгах, тощо, а також вимагало надати копії документів, що стосуються працевлаштування посадових осіб ТОВ «СІОПЛАСТ», копії документів, на підставі яких здійснювалося отримання послуг з доступу до мережі інтернет, копії документів, на підставі яких здійснювалося використання конкретної ІР-адреси, копії документів, на підставі яких здійснювалося користування приміщеннями, і таке інше.

Крім того, у зазначеній вимозі Південне міжобласне територіальне відділення АМКУ запитувало відомості та копії документів щодо господарських відносин (купівля продаж товарів, надання послуг, орендні відносини, поворотна фінансова допомога тощо) між ТОВ «СІОПЛАСТ» та ТОВ «ЕРАХІМ» за період 2021 року.

19.12.2023 до ТОВ «СІОПЛАСТ» надійшла зазначена вимога Південного міжобласного територіального відділення АМКУ за №65-02/2564 від 21.11.2023, та у відповідь на яку ТОВ «СІОПЛАСТ» листом за №02 від 08.01.2024 повідомило запитувану інформацію та надало копії відповідних документів (т.1 а.с.92 - т.5 а.с.150).

Також Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до ТОВ «ЕРАХІМ» із вимогою про надання інформації за №65-02/2563 від 21.11.2023, в якій у 20-ти денний строк вимагало надати інформацію, зокрема щодо посадових осіб ТОВ «ЕРАХІМ», щодо процедури підготовки до участі в тендерній закупівлі UA 2021-03-24-006951-a, щодо осіб, які мали доступ та користувалися електронною поштовою скринькою, щодо місцезнаходження електронного пристрою, з якого здійснювалося завантаження документів для участі в торгах, тощо, а також вимагало надати копії документів, що стосуються працевлаштування посадових осіб ТОВ «ЕРАХІМ», копії документів, на підставі яких здійснювалося отримання послуг з доступу до мережі інтернет, копії документів, на підставі яких здійснювалося використання конкретної ІР-адреси, копії документів на підставі яких здійснювалося користування приміщеннями, і запитувало відомості та копії документів щодо господарських відносин (купівля продаж товарів, надання послуг, орендні відносини, поворотна фінансова допомога тощо) між ТОВ «СІОПЛАСТ» та ТОВ «ЕРАХІМ» за період 2021 року.

У відповідь на дану вимогу ТОВ «ЕРАХІМ» листом за №108 від 26.12.2023 повідомило Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету запитувану інформацію, та надало копії відповідних документів (т.6 а.с.104-122, т.6 а.с.144 - т.8 а.с.214).

17.04.2024 Південним Міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було складено Подання за №65-03/63п з попередніми висновками у справі №67-02/2023 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ «ЕРАХІМ» та ТОВ «СІОПЛАСТ», за результатами збирання та аналізу доказів у якій, другим відділом досліджень і розслідувань Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України запропоновано таке:

- визнати, що ТОВ «СІОПЛАСТ» та ТОВ «ЕРАХІМ» вчинили правопорушення, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю товару: товар код СР 44810000-1 по ДК 021:2015 -Фарби (Лакофарбова продукція). (РПЗ 9.9)( ідентифікатор закупівлі UA-2021-03-24-006951-а) проведених ВП «ЮУАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом»;

- за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього подання, накласти на ТОВ «СІОПЛАСТ» штраф відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»;

- за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього подання, накласти на ТОВ «ЕРАХІМ» штраф відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

01.08.2024 Адміністративною колегією Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було винесено рішення за №65/66-р/к при -розгляді справи №67-02/2023 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу, яким постановлено:

1) визнати ТОВ «СІОПЛАСТ» та ТОВ «ЕРАХІМ», що вчинили правопорушення, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю товару: товар код СР 44810000-1 по ДК 021:2015 -Фарби (Лакофарбова продукція). (РПЗ 9.9)( ідентифікатор закупівлі UA-2021-03-24-006951-а) проведених ВП «ЮУАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом»;

2) за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього подання, накласти на ТОВ «ЕРАХІМ» штраф відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»;

3) за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього подання, накласти на ТОВ «СІОПЛАСТ» штраф відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Як вбачається з копії рішення за №65/66-р/к від 01.08.2024, при постановленні зазначеного рішення Адміністративна колегія Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України виходила з наступного:

«Згідно з листа ГУ ДПС в Київській області від 22.07.2021 за №8105/5/10-36-24-01 та листа ГУ ДПС в м. Києві від 07.06.2021 за №19877/5/26-15-12-07-09, ТОВ «СІОПЛАСТ» та ТОВ «ЕРАХІМ» у період з січня 2020 року по травень 2021 року, зокрема під час участі у Торгах, подавали електронну звітність до органів ДПС з однієї ІР-адреси: НОМЕР_1 .

Також, згідно листа ГУ ДПС в Київській області від 22.07.2021 за №8105/5/10-36-24-01 та листа ГУ ДПС в м.Києві від 07.06.2021 за №19877/5/26-15-12-07-09, ТОВ «СІОПЛАСТ» та ТОВ «ЕРАХІМ» подавали податкову звітність з наступних електронних поштових скриньок: ТОВ «СІОПЛАСТ» - soiplast35848260@ukr.net, а ТОВ «ЕРАХІМ» - 4198847@ukr.net, водночас вхід до вказаних електронних поштових скриньок був здійснений з однієї ІР-адреси, а саме НОМЕР_1 .

Відповідно до інформації з ресурсу www.2ір.ua послуга з доступу до мережі Інтернет за IP-адресою НОМЕР_1 надається ТОВ «Новий Телеком». Листом від 04.10.2023 № 1/10 ТОВ «Новий Телеком» повідомило, що IP-адреса НОМЕР_1 використовувалась ОСОБА_1 , за адресою підключення: АДРЕСА_1 , а також, що ТОВ «СІОПЛАСТ» та ТОВ «ЕРАХІМ» не є абонентами послуг з доступу до мережі Інтернет, що надаються ТОВ «Новий Телеком».

Відповідно до витягу з ЄДР від 26.10.2023 № 261525709242, станом на 24.03.2021, а саме під час участі у Торгах, засновником ТОВ «СІОПЛАСТ» є ОСОБА_1 .

Станом на момент проведення Торгів, ТОВ «ЕРАХІМ», як і ТОВ «СІОПЛАСТ» перебували у господарських відносинах з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ЛАН-КОР», а саме між ними існували правовідносини суборенди. Також, засновником ТОВ «СІОПЛАСТ, як і засновником ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ЛАН-КОР», на момент проведення торгів була одна особа - ОСОБА_1 .

Між ТОВ «СІОПЛАСТ» та ТОВ «ЕРАХІМ» встановлено наявність безпосередніх господарських відносин на підставі укладених договорів, за якими ТОВ «СІОПЛАСТ» виготовляло та поставляло лакофарбову продукцію та інші суміжні товари ТОВ «ЕРАХІМ».

Так, згідно листів ГУ ДПС в Київській області від 22.07.2021 за №8105/5/10-36-24-01 та листа ГУ ДПС в м.Києві від 07.06.2021 за №19877/5/26-15-12-07-09, було встановлено, що за період з 01.12.2020 по 31.05.2021 під час здійснення господарських операцій ТОВ «СІОПЛАСТ», який виступає постачальником, були виписані покупцю ТОВ «ЕРАХІМ» податкові накладні на загальну суму 1 039 711,77 грн. Також, згідно зазначених листів, за період з 01.12.2020 по 31.05.2021 під час здійснення господарських операцій ТОВ «ЕРАХІМ», який виступає постачальником, були виписані покупцю ТОВ «СІОПЛАСТ» податкові накладні на загальну суму 2 166 451,91 грн.

Крім того, наявність господарських відносин між сторонами підтверджується проведенням взаємних розрахунків, що підтверджується листом AT КБ «ПРИВАТБАНК» від 06.11.2023 №20.1.0.0.0/7-231102/9073 щодо відомостей про рух коштів по банківськими рахункам товариств НОМЕР_2 (ТОВ «ЕРАХІМ») та № НОМЕР_3 (ТОВ «СІОПЛАСТ»), листом AT «УКРСИМБАНК» від 27.12.2023 за №29-4-01/07/2832-БТ щодо відомостей про рух коштів по банківськими рахункам товариств НОМЕР_4 (ТОВ «ЕРАХІМ») та UA1230052800000260024550l8302 (ТОВ «СІОПЛАСТ»).

Також, відповідно до листа ТОВ «Смарттендер» за №556 від 02.07.2021, під час участі у торгах ТОВ «СІОПЛАСТ» та ТОВ «ЕРАХІМ» здійснили завантаження тендерних пропозицій на майданчик в один день - 23.04.2021.

Відповідно до листів ПpAT «ВФ Україна» від 24.11.2023 № 08/Кі-Б/305, від 26.12.2023 №02/Кі-Б/329, від 29.01.2024 №02/Кі-Б/30, листів ПpAT «Київстар» від 06.12.2023 №34609/01 та від 05.02.2024 №4474/01, від 08.01.2024 № 488/01, листів ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ» від 05.02.2024 №578д, ТОВ «СІОПЛАСТ» та ТОВ «ЕРАХІМ» здійснено 6 з`єднань тривалістю 151 секунд за допомогою телекомунікаційних з`єднань, використовуючи телефонні номери, які містилися в документах, направлених учасниками торгів до тендерних пропозицій.

Крім того, Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України встановлено, що ціни, які були запропоновані ТОВ «СІОПЛАСТ» та ТОВ «ЕРАХІМ» під час участі в торгах, не змінювалися та становили - ТОВ «СІОПЛАСТ»: первинна пропозиція - 741 790,50 грн. (разом з ПДВ), остаточна пропозиція - 741 790,50 грн. (разом з ПДВ); ТОВ «ЕРАХІМ»: первинна пропозиція - 742 440,83 грн. (разом з ПДВ), остаточна пропозиція - 742 440,83 грн. (разом з ПДВ).

Так різниця у цінах первинних пропозицій, поданих ТОВ «Сіопласт» та ТОВ «Ерахім» для участі у торгах є незначною - 650,33 грн. Водночас, враховуючи те, що ТОВ «СІОПЛАСТ» та ТОВ «ЕРАХІМ» виступали прямими конкурентами під час участі у торгах, вони не могли знати про розмір первинних пропозиції одне одного, інакше це могло 6 призвести до переваги одного учасника перед іншим на початку кожного з проведених аукціонів (за умови наявності між ними економічного суперництва, а не можливого погодження та спільності дій під час торгів).»

Викладені вище обставини були встановлені Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, при розгляді справи № 67-02/2023.

Також із рішення за №65/66-р/к від 01.08.2024 вбачається, що ТОВ «СІОПЛАСТ» та ТОВ «ЕРАХІМ» належним чином було направлено копії Подання з попередніми висновками, та які були ними отримані, водночас жодних зауважень та заперечень до таких пояснень ТОВ «СІОПЛАСТ» та ТОВ «ЕРАХІМ» надано не було.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.

Предметом спору в даній справі є непогодження позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «СІОПЛАСТ», з прийнятим 01.08.2024 Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України рішенням за №65/66-р/к, про порушення ТОВ «СІОПЛАСТ» та ТОВ «ЕРАХІМ», законодавства про захист економічної конкуренції та накладенням на них штрафу.

Також предметом розгляду в даній справі є позовні вимоги третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРАХІМ», яка також не погоджується із зазначеним рішенням відповідача.

Згідно ст. 49 ГПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Як вбачається з матеріалів справи, дії ТОВ «СІОПЛАСТ» та ТОВ «ЕРАХІМ», було кваліфіковано відповідачем за ознаками пункту 1 статті 50 та пункту 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Так, відповідно до приписів Закону України «Про захист економічної конкуренції»:

- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (абзац другий статті 1);

- узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання; особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій (абзац перший частини першої і частина друга статті 5);

- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина перша статті 6);

- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини другої статті 6);

- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 статті 50);

- порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51);

- за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому частиною другою статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно частини 1 та 2 статті 12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема: розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проведення розслідування за цими заявами і справами; прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами, перевірка та перегляд рішення у справах, надання висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції (пункти 1 та 2 частини першої).

Здійснення іншими органами державної влади повноважень Антимонопольного комітету України, передбачених пунктами 1-4 і 11 частини першої, пунктами 1, 2 і 4 частини другої, пунктами 11-13, 15 і 16 частини третьої цієї статті, не допускається.

За змістом статті 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції», при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Комітету збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень.

Отже, питання щодо збору, оцінки та аналізу доказів у справі є в силу Закону України «Про захист економічної конкуренції» виключною компетенцією Комітету. Такий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 зі справи № 910/14949/18.

У вирішенні відповідних спорів суди не повинні перебирати на себе непритаманні судам функції органів Антимонопольного комітету України, зокрема, самостійно доводити замість відповідного органу певні обставини. Саме на орган Антимонопольного комітету України покладено обов`язок навести відповідні докази у своєму рішенні на підставі яких орган дійшов висновку про обставини справи, а суд покликаний дослідити та оцінити наведені органом докази, і, в разі їх підтвердження, вони можуть бути достатніми для висновків органу, викладених у рішенні Антимонопольного комітету України. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17, на яку також посилається скаржник.

Частиною першою статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема, є:

- неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

В свою чергу, для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

Недосягнення суб`єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

У розгляді справ про оскарження рішень АМК щодо визнання дій суб`єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов`язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб`єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Отже, для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.

Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами). Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу.

Близька за змістом правова позиція висловлена у низці постанов Верховного Суду, в тому числі в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 зі справи №924/381/17, від 12.06.2018 зі справи №922/5616/15, від 18.10.2018 зі справи № 916/3214/17, від 18.12.2018 зі справи №922/5617/15, від 05.03.2020 зі справи №924/552/19, від 11.06.2020 зі справи №910/10212/19, від 22.10.2019 зі справи № 910/2988/18, від 05.08.2018 зі справи №922/2513/18, від 07.11.2019 зі справи №914/1696/18, від 02.07.2020 зі справи №927/741/19.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові 16.01.2025 по справі №924/492/24 зауважив, що змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації, а змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи статей 1, 5, 6 Закону передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов`язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією. У цьому випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).

Рішенням Адміністративної колегії Південного Міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за №65/66-р/к від 01.08.2024, окрім іншого, було встановлено, що на всіх стадіях підготовки тендерних пропозицій для участі в тopгax ВП «ЮУАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» на закупівлю товару, а саме код CPV 44810000-1 по ДК 021:2015 -Фарби (Лакофарбова продукція). (РПЗ 9.9), ідентифікатор закупівлі UA-2021-03-24-006951-a, ТОВ «СІОПЛАСТ» та ТОВ «ЕРАХІМ» були обізнані щодо участі кожного з них у зазначених торгах, що підтверджується, зокрема:

- використанням однієї IP-адреси при звітуванні органам ДПС України;

- використанням однієї ІР-адреси під час входу до електронних побутових скриньок;

- завантаженням тендерних пропозицій в електронну систему закупівель в один день;

- наявністю господарських відносин між відповідачами;

- взаємозв`язком учасників через третіх осіб;

- наявністю телекомунікаційних з`єднань;

- спільними особливостями електронних файлів;

- узгодженням цінових пропозицій та умов участі в торгах.

У своєму рішенні відповідач дійшов відповідних висновків на підставі наступних доказів:

- копії листа ГУ ДПС в Київській області від 22.07.2021 за №8105/5/10-36-24-01 та копія листа ГУ ДПС в м. Києві від 07.06.2021 за №19877/5/26-15-12-07-09, з яких було встановлено використання ТОВ «СІОПЛАСТ» та ТОВ «ЕРАХІМ» однієї ІР-адреси ( НОМЕР_1 ) при поданні електронної звітності до органів ДПС України у період з січня 2020 року по травень 2021 року, наявність у період з 01.12.2020 по 31.05.2021 безпосередніх господарських відносин між ТОВ «СІОПЛАСТ» та ТОВ «ЕРАХІМ» (що також було встановлено судом із наданих позивачем та третьою особою копій договорів);

- копії листа ТОВ «Новий Телеком» від 04.10.2023 №1/10, щодо використання IP-адреси НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який станом на 24.03.2021, а саме під час участі у торгах, був засновником ТОВ «СІОПЛАСТ» (також судом при розгляді справи було встановлено, що ОСОБА_1 також був засновником ТОВ «НВК «Лан-Кор», з яким як і у ТОВ «СІОПЛАСТ» так і у ТОВ «ЕРАХІМ» були наявні господарські відносини, пов`язані з користуванням нерухомим майном);

- копії листа AT КБ «ПРИВАТБАНК» від 06.11.2023 №20.1.0.0.0/7-231102/9073 щодо відомостей про рух коштів по банківським рахункам товариств НОМЕР_2 (ТОВ «ЕРАХІМ») та НОМЕР_3 (ТОВ «СІОПЛАСТ»);

- копії листа AT «УКРСИМБАНК» від 27.12.2023 за №29-4-01/07/2832-БТ щодо відомостей про рух коштів по банківським рахункам товариств НОМЕР_4 (ТОВ «ЕРАХІМ») та UA1230052800000260024550l8302 (ТОВ «СІОПЛАСТ»);

- копії листа ТОВ «Смарттендер» за №556 від 02.07.2021, з якої вбачається, що ТОВ «СІОПЛАСТ» та ТОВ «ЕРАХІМ» здійснили завантаження тендерних пропозицій на майданчик в один день - 23.04.2021;

- копії листів ПpAT «ВФ Україна» від 24.11.2023 №08/Кі-Б/305, від 26.12.2023 №02/Кі-Б/329, від 29.01.2024 №02/Кі-Б/30, листів ПpAT «Київстар» від 06.12.2023 №34609/01 та від 05.02.2024 №4474/01, від 08.01.2024 № 488/01, листів ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ» від 05.02.2024 №578д, з яких вбачається, що ТОВ «СІОПЛАСТ» та ТОВ «ЕРАХІМ» у період проведення торгів (з 26.03.2021 по 07.05.2021) було здійснено 6 з`єднань тривалістю 151 секунд з допомогою телекомунікаційних з`єднань, використовуючи телефонні номери, які містилися в документах, направлених учасниками торгів до тендерних пропозицій.

На підтвердження своїх доводів позивачем було подано до суду документи, які були надані у відповідь на вимогу Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за №65-02/2564 від 21.11.2023 ТОВ «СІОПЛАСТ» разом з відповіддю на дану вимогу за №02 від 08.01.2024 (т.1 а.с.92 - т.5 а.с.150).

Крім того, в якості доказів підтвердження своїх доводів третьою особою, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору було подано до суду документи, які були надані у відповідь на вимогу Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за №65-02/2563 від 21.11.2023 ТОВ «ЕРАХІМ» разом з відповіддю на дану вимогу за №108 від 26.12.2023 (т.6 а.с.104-122, т.6 а.с.144 - т.8 а.с.214).

Колегією суддів враховується висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28.01.2020 зі справи № 910/6507/19, згідно з яким кожна зі справ за участю органів Антимонопольного комітету України є індивідуальною, з притаманною лише даній справі специфікою та особливостями. Доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, які зазначені в мотивувальній частині рішення, а не на окремому поодинокому факті або обставині.

Різність фактично - доказової бази у кожній із зазначених справ не має правового значення у контексті необхідності дослідження обставин справи, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, в їх взаємозв`язку.

Верховний Суд неодноразова звертав увагу на те, що правова позиція стосовно оцінки доказів в справах про визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгодженні дії, які стосуються спотворення результатів торгів (пункт 4 частини другої статті 6 Закону № 2210) та накладення штрафу, є загальною (універсальною) для такої категорії спорів, сталою та послідовною.

Обов`язком суду при розгляді справи є саме дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності, безпосередності дослідження наявних у справі доказів. Тобто, з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих і наявних у справі доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Саме чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

З урахуванням сталої позиції Верховного Суду щодо оцінки доказів у порядку частини другої статті 86 ГПК України у судовому рішенні згідно із частиною четвертою статті 238 ГПК України має бути наведене обґрунтування суду щодо того, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів у взаємному зв`язку доказів у справі у їх сукупності з іншими доказами та поясненнями сторін, та здійсненням аналізу поведінки саме позивача, як учасника аукціону, у контексті узгодженості саме дій позивача з іншими учасниками аукціону.

Питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи саме з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до приписів статті 86 ГПК України.

Сама по собі відповідність дій суб`єктів господарювання цивільному, господарському законодавству не може автоматично свідчити про дотримання ними норм та вимог антимонопольного законодавства (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду зі справ № 904/5842/20, № 910/267/20).

Таким чином, у даному випадку необхідно, враховуючи вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності, встановити чи можуть встановлені АМК обставини у своїй сукупності та взаємозв`язку вважатися випадковим збігом обставин чи наслідком об`єктивних чинників.

Суд у розгляді спору про визнання недійсним/скасування/зміну рішення АМК має дослідити та оцінити наведені АМК докази, і, в разі їх підтвердження, дійти висновку щодо достатності/недостатності висновків, викладених у такому рішенні.

Відповідно до частин першої та другої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Верховний Суд наголошує, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Крім того, згідно з приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Тобто тягар доказування лежить на сторонах.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", зокрема, змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".с

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

У даному випадку і позивач і третя особа в своїх позовних заявах та апеляційних скаргах посилаються на те, що наведені відповідачем підстави для винесення рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, не можна вважати належними, адже вони мають переважно ймовірнісний характер, оскільки ґрунтуються на зроблених Відповідачем припущеннях, а не на беззаперечно встановлених фактах.

Як встановлено вище, приймаючи своє рішення, відповідач виходив з того, що про узгодженість дій ТОВ «СІОПЛАСТ» та ТОВ «ЕРАХІМ під час підготовки документів та участі у тopгax ВП «ЮУАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» на закупівлю товару, а саме код CPV 44810000-1 по ДК 021:2015 -Фарби (Лакофарбова продукція). (РПЗ 9.9), ідентифікатор закупівлі UA-2021-03-24-006951-a свідчать наступні обставини:

- використання однієї IP-адреси при звітуванні органам ДПС України;

- використання однієї ІР-адреси під час входу до електронних побутових скриньок;

- завантаження тендерних пропозицій в електронну систему закупівель в один день;

- наявність господарських відносин між відповідачами;

- взаємозв`язок учасників через третіх осіб;

- наявність телекомунікаційних з`єднань;

- наявність спільних особливостей електронних файлів з тендерними пропозиціями.

У даному випадку, апелянти вірно зазначають, що жодна з даних окремо взятих обставин не може свідчити про наявність антиконкурентних дій.

Однак, і позивач, і третя особа помилково надають оцінку кожній з даних обставин окремо, адже кожна окрема обставина дійсно може вважатися випадковим збігом.

Тоді як суд першої інстанції вірно вказав, що встановлені Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України факти у своїй сукупності не можуть бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком об`єктивних чинників, тому наведені Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України докази є підтвердженими та достатніми для висновків, викладених у рішення №65/66-р/к від 01.08.2024.

В свою чергу, дослідивши всі надані ТОВ «СІОПЛАСТ» та ТОВ «ЕРАХІМ» документи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такі документи жодним чином не спростовують встановлених при розгляді справи № 67-02/2023 обставин та викладених Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України в рішенні №65/66-р/к від 01.08.2024 висновків.

З огляду на викладене вище, при розгляді даної справи ТОВ «СІОПЛАСТ» та ТОВ «ЕРАХІМ» не спростували висновків зроблених Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України за №65/66-р/к від 01.08.2024, щодо узгодженості своїх дій під час підготовки документів та участі у тендерних процедурах закупівель у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, а також не довели наявність підстав для скасування рішення за №65/66-р/к від 01.08.2024.

В свою чергу, доводи апеляційних скарги зводяться до дублювання доводів позовних заяв та посилань на те, що суд першої інстанції не надав всебічної оцінки таким доводам.

Однак, як було встановлено вище, судом першої інстанції було саме всебічно у сукупності досліджено наявні у матеріалах справи докази та встановлено у діях апелянтів ознаки антиконкурентних дій.

Дані обставини унеможливлюють задоволення позовних вимог ТОВ «СІОПЛАСТ» та позовних вимог третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ТОВ «ЕРАХІМ».

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову ТОВ «СІОПЛАСТ» до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення за №65/66-р/к від 01.08.2024, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання на штрафу у повному обсязі та про відмову у задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ТОВ «ЕРАХІМ» до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення за №65/66-р/к від 01.08.2024, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу у повному обсязі, з підстав їх необґрунтованості та безпідставності.

Як встановлено вище, доводи апеляційних скарг також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки апеляційного господарського суду.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2025 по справі №916/4917/24 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2025 по справі №916/4917/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІОПЛАСТ" на рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2025 по справі №916/4917/24 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРАХІМ" на рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2025 по справі №916/4917/24 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2025 по справі №916/4917/24 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 22.09.2025.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран