Постанова від 17.09.2025 по справі 15/81

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2025 р. Справа№ 15/81 (910/14909/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Козир Т.П.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.

представники учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 17.09.2025 не з`явились,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенергоком"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2025

у справі №15/81 (910/14909/24) (суддя Омельченко Л.В.)

за позовом Міністерства економіки України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Герекс",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенергоком",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський радіозавод"

про визнання недійсними результатів публічних відкритих торгів, договору купівлі-продажу та повернення майна

у межах справи №15/81

за заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку

до Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 у справі №15/81 (910/14909/24) клопотання Міністерства економіки України про заміну сторони правонаступником - задоволено; замінено позивача у справі № 15/81 (910/14909/24) - Міністерство економіки України його правонаступником - Фондом державного майна України.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенергоком" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 у справі №15/81 (910/14909/24).

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенергоком" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №15/81 (910/14909/24) за позовом Міністерства економіки України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Герекс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенергоком" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський радіозавод" про визнання недійсними результатів публічних відкритих торгів, договору купівлі-продажу та повернення майна; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенергоком" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 у справі №15/81 (910/14909/24) до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №15/81 (910/14909/24).

24.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №15/81 (910/14909/24) у 1-му томі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенергоком" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 у справі №15/81 (910/14909/24); розгляд апеляційної скарги призначено на 16.04.2025 об 11 год. 15 хв.; запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 19.03.2025; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 26.03.2025.

28.02.2025 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Міністерства економіки України надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому заявник просить суд апеляційної інстанції відмовити ТОВ «Київенергоком» у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.01.2025 у справі № 15/81 (910/14909/24).

15.04.2025 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Міністерства економіки України надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому заявник просить відкласти розгляд апеляційної скарги у справі №15/81 (910/14909/24), оскільки на розгляді Верховного Суду перебуває касаційна скарга у справі №15/81 (910/14936/24). Зазначає, що предмет розгляду справи № 15/81 (910/14936/24) є ідентичним та таким самим за предметом, підставою та обставинами з предметом розгляду справи №15/81 (910/14909/24) за виключенням суб`єкту, у якого витребовуються з незаконного володіння об`єкти нерухомості та самого об`єкту, водночас, правова аргументація та позовні вимоги є тотожними.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенергоком" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 у справі №15/81 (910/14909/24) оголошено перерву до 21.05.2025.

20.05.2025 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Міністерства економіки України надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому заявник просить відкласти розгляд апеляційної скарги у справі №15/81 (910/14909/24), оскільки на розгляді Верховного Суду перебуває касаційна скарга у справі №15/81 (910/14936/24). Зазначає, що предмет розгляду справи № 15/81 (910/14936/24) є ідентичним та таким самим за предметом, підставою та обставинами з предметом розгляду справи №15/81 (910/14909/24) за виключенням суб`єкту, у якого витребовуються з незаконного володіння об`єкти нерухомості та самого об`єкту, водночас, правова аргументація та позовні вимоги є тотожними.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенергоком" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 у справі №15/81 (910/14909/24) відкладено на 02.07.2025.

У зв`язку з перебуванням судді Пантелієнко В.О. 02.07.2025 у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №15/81 (910/14909/24) у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Козир Т.П., Остапенко О.М.

01.07.2025 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенергоком" надійшло клопотання про відкладення.

У зв`язку з перебуванням судді Остапенко О.М. 02.07.2025 у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2025, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №15/81 (910/14909/24) у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Отрюх Б.В., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2025 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенергоком" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 у справі №15/81 (910/14909/24) до свого провадження у новому складі суду.

02.07.2025 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Міністерства економіки України надійшло клопотання про відкладення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенергоком" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 у справі №15/81 (910/14909/24) відкладено на 17.09.2025 об 11 год. 00 хв.

17.09.2025 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Міністерства економіки України надійшли додаткові пояснення у справі, у яких заявник просить суд апеляційної інстанції з метою забезпечення єдності судової практики, правильного та одноманітного застосування норм матеріального і процесуального права, а також з огляду на імперативний (обов`язковий) характер висновків найвищого судового органу у подібних правовідносинах, під час розгляду апеляційної скарги у справі № 15/81 (910/14909/24) - врахувати правову позицію, викладену у Постанові Верховного Суду від 25.06.2025 у справі № 15/81 (910/14936/24).

У судове засідання 17.09.2025 учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів вирішила здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників інших учасників справи, які не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне.

За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі, тому для правонаступництва в межах даної справи відсутні будь-які правові підстави. Апелянт зазначає, що Фонд державного майна України, як орган управління ДП "ВО "Київський радіозавод", з 20.07.2023 має право самостійно подати позов в інтересах ДП "ВО "Київський радіозавод", і для цього йому не потрібно, аби Мінекономіки "з метою захисту майнових прав та інтересів Держави" зверталось до суду, а потім просило здійснити процесуальне правонаступництво.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенергоком" слід залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 у справі №15/81 (910/14909/24) залишити без змін, з огляду на наступне.

У провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа № 15/81 за заявою Українського акціонерного промислово-інвестиційного банку про банкрутство Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод».

04.12.2024 від Міністерства економіки України надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком», Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод», в якій позивач просить суд:

- визнати недійсними результати відкритих публічних торгів (аукціону) з продажу у ліквідаційній процедурі державного майна, закріпленого на праві господарського відання за Державним підприємством «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» (код ЄДРПОУ 14308210), оформлені протоколом від 16.05.2016 № 1, щодо визнання переможцем Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Герекс» з ціною продажу 2 977 180,00 грн;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 19.05.2016, укладений між Державним підприємством «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» (код ЄДРПОУ 14308210) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Герекс» (ідентифікаційний код: 37740209), зареєстрований в реєстрі за № 325;

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенергоком» (ідентифікаційний код 38261791) до державної власності на користь Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» (код ЄДРПОУ 14308210) нежитлові будівлі літ. «А», загальною площею 5 940,8 кв. м (спорткомплекс «Схід»), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 8.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, продаж спірного майна ДП «ВО «Київський радіозавод» відбувся з порушенням вимог чинного законодавства, що вплинуло на права та інтереси Міністерства економіки України, як власника державного майна та органу управління ДП «ВО «Київський радіозавод».

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.12.2024 позовну заяву № 15/81 (910/14909/24) було передано судді Омельченку Л.В. на розгляд.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.12.2024 відкрито провадження у справі № 15/81 (910/14909/24) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

21.01.2025 через систему "Електронний суд" до Господарського суду міста Києва від Міністерства економіки України надійшо клопотання про заміну сторони правонаступником, а саме, позивача у справі - Міністерство економіки України на Фонд державного майна України.

Вказане клопотання обгрунтовано тим, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 683-р єдиний майновий комплекс ДП «ВО «Київський радіозавод» передано із сфери управління Міністерства економіки України до сфери управління Фонду державного майна України. Згідно з пунктом 10 Положення про порядок передачі об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482 (далі - Положення) передача оформляється актом приймання-передачі за формою згідно з додатком до Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об`єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об`єктів у державну власність, затвердженого цією постановою. Акт складається у чотирьох примірниках, підписується головою і членами комісії та затверджується органом, який створив комісію. Право на управління об`єктом передачі виникає з дати затвердження органом, який створив комісію, акта приймання-передачі, а орган, уповноважений управляти державним майном, що здійснював управляння об`єктом, або самоврядна організація втрачає таке право. Згідно з актом приймання-передачі від 20.07.2023 ДП «ВО «Київський радіозавод» передано зі сфери управління Міністерства економіки України до сфери Управління Фонду державного майна України». Провадження у справі № 15/81 (910/14909/24) порушено за позовною заявою Міністерства економіки України, як органу управління майном ДП «ВО «Київський радіозавод». Станом на момент подання заяви, ДП «ВО «Київський радіозавод» передано зі сфери управління Мінекономіки до сфери управління Фонду державного майна України. Відповідно до абзацу 5 пункту 1 Акту «У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутня інформація щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно та земельні ділянки за державним підприємством «Виробниче об`єднання «Київський радіозавод» (код згідно з ЄДРПОУ 14308210)». Отже, при зверненні до суду з даною позовною заявою, Міністерство економіки України виходило з того, що до Фонду передались лише функції з управління банкрутом (без майна), оскільки на момент підписання Акта, відповідно до цього ж Акта та даних Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно, у банкрута майна не було, у зв`язку з незаконним його вибуттям з державної власності. Тому, на думку Міністерства економіки України, у разі задоволення позовних вимог, буде поновлено право власності попереднього власника, а саме: Держави, в особі Фонду державного майна України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 у справі №15/81 (910/14909/24) клопотання Міністерства економіки України про заміну сторони правонаступником - задоволено; замінено позивача у справі № 15/81 (910/14909/24) - Міністерство економіки України його правонаступником - Фондом державного майна України.

Колегія суддів, враховуючи правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 25.06.2025 у справі № 15/81 (910/14936/24), погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 683-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" єдиний майновий комплекс ДП "ВО "Київський радіозавод" передано із сфери управління Міністерства економіки України до сфери управління Фонду державного майна України.

Згідно з актом приймання-передачі від 20.07.2023 ДП "ВО "Київський радіозавод" передано зі сфери управління Мінекономіки до сфери управління Фонду державного майна України.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі № 15/81 (910/14909/24) відкрито за позовною заявою Міністерства економіки України, як органу управління майном ДП "ВО "Київський радіозавод".

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ДП "ВО "Київський радіозавод" передано зі сфери управління Мінекономіки до сфери управління Фонду державного майна України на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 683-р. Перехід усіх прав та обов`язків від одного органу управління до іншого визначено Законом України "Про управління об`єктами державної власності", особливостями управління об`єктами державної власності, умов та правил здійснення повноважень відповідними суб`єктами управління об`єктами державної власності.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним.

Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Наявність або відсутність процесуального правонаступництва підлягає встановленню окремо у кожному випадку.

Суд констатує, що для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав правопопередника. Тобто підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав у матеріальних правовідносинах.

За приписами статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції в цьому випадку вірно встановив факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Як вже було зазначено, відповідно до частини першої статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що як положення вказаної норми так і загальні принципи інституту процесуального правонаступництва не встановлюють будь - яких інших умов для заміни сторони її правонаступником у випадку заміни особи у відносинах, окрім як встановлення факту переходу до особи матеріальних прав правопопередника.

При цьому положення статті 52 Господарського процесуального кодексу України не встановлюють як підставу для відмови у заміні сторони її правонаступником наявність на момент звернення з позовом обставин щодо переходу до правонаступника матеріальних прав позивача (правопопередника).

Відтак, положення статті 52 Господарського процесуального кодексу України не забороняють заміну позивача його правонаступником, навіть якщо перехід до правонаступника матеріальних прав позивача (правопопередника) відбувся до звернення такого позивача із позовом до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2025 у справі № 15/81 (910/14936/24), як зазначалось вище.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відносно того, що у даній справі відсутні правові підстави для процесуального правонаступництва.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав оцінку поданим сторонами доказам та вірно застосував норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення про заміну позивача його процесуальним правонаступником.

Оцінюючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

Отже, доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують правомірність застосування норм чинного законодавства, якими обґрунтована оскаржувана ухвала суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржувану ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 у справі №15/81 (910/14909/24) - без змін.

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенергоком" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 у справі №15/81 (910/14909/24) залишити без змін.

Матеріали справи № 15/81 (910/14909/24) повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 22.09.2025

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді Т.П. Козир

Б.В. Отрюх