Балаклійський районний суд харківської області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяСправа № 610/2057/25
провадження № 2/610/1105/2025
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2025 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Тімонової В.М.,
за участю секретаря Черепахи А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Балаклія в порядку загального позовного провадження цивільну справу №610/2057/25 (провадження № 2/610/1105/2025) за позовною заявою ОСОБА_1 до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
05 червня 2025 року до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла вказана позовна заява адвоката Литовченка Сергія Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , у якій просить визначити позивачу додатковий строк в два місяці, достатній для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті матері позивача ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилось спадкове майно, а саме: земельна ділянка та частина житлової квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку із військовими діями та окупації м. Балаклія не мала можливості в установлений законом строк оформити спадщину після смерті матері, оскільки разом із дітьми виїхала до Німеччини. 01.08.2024 позивач звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, їй було відмовлено у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини.
Посилаючись на зазначені обставини, просить суд визначити позивачу додатковий строк тривалістю два місяця для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті матері.
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 10.06.2025 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, витребувано у Балаклійській державній нотаріальній конторі Харківської області відомості щодо осіб, які звернулися із заявою про прийняття спадщини та оформили спадщину після смерті ОСОБА_2 .
18.06.2025 на запит суду надійшла відповідь від Балаклійської державної нотаріальної контори Харківської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції щодо осіб, які звернулися із заявою про прийняття спадщини та оформили спадщину після смерті ОСОБА_2 , відповідно до якої у приватного нотаріуса Іноземцевої Р.М. заведена спадкова справа № 89/2024
14.07.2025 приватному нотаріусу Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Іноземцевій Р.М. направлено запит щодо надання відомостей щодо осіб, які звернулися із заявою про прийняття спадщини та оформили спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 07.08.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
13.08.2025 на запит суду надійшла відповідь від приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Іноземцевої Р.М. щодо осіб, які звернулися із заявою про прийняття спадщини та оформили спадщину після смерті ОСОБА_2 , відповідно до якої 01.08.2024 ОСОБА_1 звернулась із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 , 01.08.2024 заведена спадкова справа № 89/2024.
Представник позивачки адвокат Литовченко С.І. подав заяву, в якій просить справу розглянути за відсутності його та позивачки, позовні вимоги підтримав повністю та просив задовільнити.
Представник відповідача Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області до суду не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення повністю.
Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. П`ятигірське Балаклійського району Харківської області, є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджено відповідними документами: копією паспорта, серії НОМЕР_1 , витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00025889664 від 07.03.2020, та копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 .
Отже вказаним підтверджено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 .
Батько позивачки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , її брат ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_3 .
ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії Р2 № 762558, належала земельна ділянка, площею 2,6711 га, яка розташована на території П`ятигірської сільської ради. Крім того, їй на підставі свідоцтва про право власності на житло від 17.01.2002 належить 1/3 частина квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
09.06.2020 ОСОБА_2 склала заповіт, який посвідчено головою виконавчого комітету П`ятигірської сільської ради Балаклійського району Харківської області, яким на випадок своєї смерті заповіла все своє майно доньці ОСОБА_1 .
Постановою приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Іноземцевої Р.М. від 01.08.2024 ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки заяву про прийняття спадщини після її смерті в нотаріальну контору в установлений законом строк не подала.
Загальними засадами цивільного законодавства у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України є справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За правилами ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній по 28.06.2022, було установлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Водночас відповідні зміни щодо строків прийняття спадщини не були внесені до ЦК України, а відтак норми постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 не змінюють та не зупиняють визначених ст. 1270 ЦК України строків для прийняття спадщини.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, які визначаються в кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
У даному випадку, мати позивачки померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим, позивачка мала звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у строк до 17.05.2022.
Загальновідомим є факт початку 24.02.2022 військової агресії російської федерації проти України, у зв`язку з чим, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який продовжений наступними Указами Президента України і триває дотепер.
Територія м. Харкова та Харківської області з 24.02.2022 року по теперішній час постійно перебуває під обстрілами. ОСОБА_6 з 02.03.2022 по 08.09.2022 перебувало в окупації. Війна, як соціально-політичне явище, безумовно негативно вплинула на усі сфери життя громадян та не оминула жодної категорії населення, вплинула на нормальне функціонування державних органів, зокрема нотаріальних контор та органів поштового зв`язку.
Таким чином, закінчення строку для подання позивачем заяви про прийняття спадщини припало на 17.05.2022, тобто на період окупації м. Балаклія та проведення на території м. Харкова та Харківської області активних бойових дій.
На переконання суду, введення воєнного стану на території України, постійний обстріл міста Харкова та Харківської області у період з 24.02.2022 по теперішній час, що є загальновідомою обставиною, слід розцінювати як об`єктивну обставину, що істотно перешкоджала позивачу здійснити передбачені законом дії з прийняття спадщини після смерті батька за місцем її відкриття.
Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд також керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».
Відмова у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини позбавить позивача прав на майно, та призведе до передачі цього майна громаді міста як відумерлої спадщини.
При оцінці встановлених обставин, суд враховує не тільки умови застосування правил ч. 3 ст. 1272 ЦК України, але і загальні засади цивільного судочинства та європейські принципи, зокрема, принцип верховенства права з його складовими.
Так, запроваджене ст. 8 Конституції України та ст. 10 ЦПК України верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).
Умовою реалізації та інструментом принципу верховенства права є принцип «пропорційності».
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб.
Втручання держави у право особи на мирне володіння своїм майном є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного інтересу» та з дотриманням «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.
Під необхідністю втручання мається на увазі, що воно відповідає нагальній соціальній потребі, і, зокрема, є пропорційним до поставленої законної мети (наприклад, рішення у справі «Кутцнер проти Німеччини», п. 60, та рішення від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» (Saviny v. Ukraine), заява № 39948/06, п. 47). Соціальна потреба визначається, зокрема, метою законодавчого врегулювання того чи іншого питання.
Необхідність встановлення певних строків на прийняття спадщини обумовлена інтересами цивільного обігу в цілому, маючи на меті якнайшвидше усунення стану правової невизначеності, яка виникає в разі смерті спадкодавця, та забезпечення певних гарантій особам, права яких є похідними від поведінки спадкоємців попередньої черги.
Отже, у цій справі суд має визначити, чи відповідає цій меті, а також принципу справедливості та інтересам суспільства позбавлення позивача прав на спадкове нерухоме майно з передачею відумерлої спадщини у власність територіальної громади.
Проте, таке втручання у право власності (законне сподівання, очікування) позивача не у повній мірі відповідає законній меті встановлення строків у спадковому праві, не вирішує нагальні соціальні потреби, а тому не може вважатись пропорційним. Невиправдана фактична конфіскація майна державою суперечить ідеології справедливості.
Таким чином, суд вважає, що надання позивачу додаткового строку на прийняття спадщини відповідає загальним положенням спадкового права, конституційному принципу верховенства права та положенням ст. 1 Першого протоколу Конвенції з прав людини та основоположних свобод.
Проаналізувавши встановлені обставини справи, враховуючи те, що закінчення строку для подання позивачем заяви про прийняття спадщини (17.05.2022) припало на період окупації м. Балаклії та активних бойових дій у м. Харкові та Харківської області внаслідок збройної агресії російської федерації, відсутність інших спадкоємців за законом та за заповітом, перебуванням позивачки за кордоном, незначний пропуск позивачем визначеного ст. 1270 ЦК України строку для подання заяви про прийняття спадщини, беручи до уваги загальні засади цивільного законодавства, а саме: справедливість, добросовісність та розумність, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у сел П`ятигірське Ізюмського району Харківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач: Донецька селищна рада Ізюмського району Харківської області, місце знаходження: 64250, сел Донець Ізюмського району Харківської області, вул. Центральна, 40.
Повний текст рішення складено 23 вересня 2025 року.
Суддя В.М. Тімонова
| Суд | Балаклійський районний суд Харківської області |
| Дата ухвалення рішення | 15.09.2025 |
| Оприлюднено | 24.09.2025 |
| Номер документу | 130396282 |
| Судочинство | Цивільне |
| Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Балаклійський районний суд Харківської області
Тімонова В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні