Рішення від 16.09.2025 по справі 495/7126/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/7126/24

Номер провадження 2/495/1596/2025

16 вересня 2025 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гелла С.В., при секретарі Гасанзаде М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, в якому просять:

-визнати за ОСОБА_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право власності на 75/100 часток, що відповідає 1480 м.кв. від загальної площі - 1975,7 м.кв., громадський будинок №6 під літ.«А» - телятник, який в цілому складається з будівлі №6 телятник під літ.«А», загальною площею - 1975,7 м.кв., № 1 - цистерни, який розташований за адресою: комплекс будівель та споруд АДРЕСА_1 ;

-визнати за ОСОБА_2 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) право власності на 25/100 часток, що відповідає 495,7 м.кв. від загальної площі - 1975,7 м.кв., громадський будинок №6 під літ.«А» - телятник, який в цілому складається з будівлі №6 телятник під літ.«А», загальною площею - 1975,7 м.кв., який розташований за адресою: комплекс будівель та споруд №3 (за межами населеного пункту), Сергіївська територіальна громада (колишня Приморська сільська рада), Одеської області.

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

На підставі протоколу №2 Зборів уповноважених пайщиків від 07.03.2006 року, було затверджено рішення комісії з розпаювання майна колишнього КСП «Чорноморський» та протокол №2 від 17.02.2006 року.

Як вбачається з протоколу №2 від 07.03.2006 року, позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виділено майно в натурі, а саме: телятник КРС №1 за 60 000,00 грн.

За відповідне рішення голосувало 18 - уповноважених пайщиків, проти - відсутні, утримались - 1 уповноважений пайщик.

Як вбачається з копії накладної №9 від 21.03.2006 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 спільно викупили у КСП «Чорноморський» будівлю телятника за 60 000,00 грн.

14.03.2006 року між КСП «Чорноморський» та позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було підписано акт №9 про приймання-передачу товарно-матеріальних цінностей на підставі протоколу від 11.01.2006 року. Телятник №6 - 60 000,00 грн., ОСОБА_1 - 63,2 % від загальної суми внесених коштів, ОСОБА_2 - 36,8 %.

На підставі рішень виконавчого комітету Приморської сільської ради Білгород- Дністровського району Одеської області від 29.01.2016 року за №17, 18, господарській будівлі №6, яка належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі акту приймання-передачі майна та договорів купівлі-продажу свідоцтв на майновий пай, на території Приморської сільської ради (за межами населеного пункту) Білгород-Дністровського району Одеської області було присвоєно юридичну адресу - комплекс будівель та споруд №3.

23 грудня 2015 року на замовлення ОСОБА_1 КП «Б-Дністровським БТІ» було виготовлено технічний паспорт на громадський будинок АДРЕСА_2 .

Згідно виготовлено технічного паспорту, літ.«А» - телятник, загальною площею - 1975,7 кв.м. та в цілому складається з літ.«А» - телятника, №1 - цистерни. Господарська будівля телятника збудована 1973 року.

В користуванні ОСОБА_1 знаходиться 1480 м.кв. та цистерна №1, що відповідає 75/100 частки громадського будинку літ.«А» - телятник. В користуванні ОСОБА_2 знаходиться 495,7 кв.м., що відповідає 25/100 частки громадського будинку літ.«А» - телятник.

На підставі акту приймання-передачу товарно-матеріальних цінностей за №9 від 14.03.2006 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не отримали свідоцтво про право власності на майновий пай членів колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), який мало бути оформлено Приморською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, з відміткою КСП «Чорноморський» про виділення майна в натурі, засвідчено підписом керівника КСП «Чорноморський» та печаткою.

КСП «Чорноморський» ліквідовано у 2014 році, позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не відомо про те, чи є у КСП «Чорноморський» - правонаступники. В селі Приморському відсутнє будь-яке підприємство правонаступник КСП «Чорноморський».

В результаті адміністративно-територіальної реформи с.Приморське Білгород- Дністровського району об`єдналось у Сергіївську територіальну громади з центром ОТГ - смт.Сергіївка Білгород-Дністровського району Одеської області.

Приморська сільська рада Білгород-Дністровського району - перебуває у стадії ліквідації, на даний час центром прийняття будь-яких рішень, які стосуються с.Приморське, вирішуються Сергіївською селищною радою Білгород-Дністровського району та її селищним головою.

Сергіївська селищна рада не оформлює та не видає свідоцтво про право власності на майновий пай членів колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), замість Приморської сільської ради, яка перебуває у стадії ліквідації.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мають можливості у поза судовому порядку отримати право власності на громадський будинок №6 літ.«А» - телятник на підставі вище викладених обставин по справі.

У звязку з чим позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з посиланням настаттю 392 ЦК Українипросять суд визнати за ними право власності на громадський будинок №6 літ.«А» - телятник, який в цілому складається з телятника під літ.«А», загальною площею - 1975,7 м.кв., № 1 - цистерни, який розташований за адресою: комплекс будівель та споруд №3 (за межами населеного пункту), Сергіївська територіальна громада (колишня Приморська сільська рада), Одеська область.

Рух справи у суді

22.07.2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 року цивільна справа №495/7126/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності, передана на розгляд судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярського О.О..

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської обасті від 23.07.2024 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської обасті від 17.10.2024 року підготовче судове засідання закрито та справа призначена до судового розгляду по суті.

Згідно розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи від 28.03.2025 року №592 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2025 року, цивільна справа №495/7126/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності, передана на розгляд судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гелла С.В..

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської обасті від 02.04.2025 року цивільна справа №495/7126/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності прийнята до свого провадження та призначена до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не зявилась, але надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі посилаючись на обставини, які зазначені в позові та просила задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, повідомлений шляхом направлення судових повісток, причини неявкисудуневідомі, будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило.

Відповідно до вимог ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідност.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

Частиною першою ст.15, частиною 1 ст.16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

А способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Звертаючись до суду, позивачі посилаються на неможливість зареєструвати право власності на індивідуально визначене нерухоме майно, виділене в натурі в рахунок майнового паю, а саме:громадський будинок №6 літ.«А» - телятник, який в цілому складається з телятника під літ.«А», загальною площею - 1975,7 м.кв., № 1 - цистерни, який розташований за адресою: комплекс будівель та споруд №3 (за межами населеного пункту), Сергіївська територіальна громада (колишня Приморська сільська рада), Одеська область та вважають, що способом захисту їх прав є заявлення позову про визнання за ними права власності на вказане майно.

Вказані правовідносини щодо порядку набуття права власності на майновий пай регулюються Законом України від 14 лютого 1992 року «Про колективне сільськогосподарське підприємство» та підзаконними актами, прийнятими з метою врегулювання реалізації прав членів колективних сільськогосподарських підприємств.

За змістом ст.ст.7, 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

До пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій.

Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

Оскільки законодавством передбачено рівність прав і обов`язків членів колективного сільськогосподарського підприємства щодо спільної виробничо-господарської діяльності та її результатів, а правомочності членів підприємств є похідними від правового статусу, завдань і функцій цих підприємств та правомочностей останніх як юридичних осіб, то і право громадянина вимагати своєї частки (паю) з володіння і користування аграрного підприємства, як і інші правовідносини члена колективного підприємства з КСП щодо передачі отримання майнового паю, складу цього паю, його юридичного оформлення також повинні ґрунтуватись на принципі рівності прав і обов`язків зазначених сторін.

Це означає, що право члена КСП вимагати видачі майнового паю відповідає право цього підприємства вирішувати питання складу і структури майнового паю, способу і терміну його виділу, при здійсненні яких повинні враховуватись інтереси обох сторін.

Спосіб забезпечення цих прав і інтересів члена КСП та підприємства визначений п.3 ст.9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», згідно з яким у разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Аналогічний підхід до реалізації права членів КСП на вільний вихід з цих підприємств із майновими паями з метою створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності, передбачено і в Указі Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 3 грудня 1999 року №1529/99.

Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року за №177 «Про врегулювання питань забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» та наказ Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 року за №62 «Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств» визначали, що майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства, а саме таке Свідоцтво (майновий сертифікат) з відміткою про виділення майна в натурі (однак в сукупності із актом приймання-передачі майна) можуть бути підставою для оформлення прав власності на зазначене (виділене) майно в установленому порядку.

11.04.2013 року було прийнято наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України за №253 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів», яким визнано такими, що втратили чинність наказ Мінагрополітики України від 14.03.2001 року за №62 «Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств» та наказ Мінагрополітики України від 14.03.2001 року за №63 «Про затвердження Порядку оформлення правонаступництва за зобов`язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств», які визначали процедуру оформлення і реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, яке виділялося в натурі власникам майнових паїв членів розформованих КСП.

Разом з тим, постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року за №177 «Про врегулювання питань забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» на час розгляду справи не скасована та є чинною. Даною постановою №177 затверджено Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення.

Відповідно до п.1 цього Порядку визначаються розміри паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, у яких не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства, а також уточнення розмірів паїв у тих підприємствах, де майно призначалося, але не використано для погашення заборгованості із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів у зв`язку із списанням цієї заборгованості відповідно до законодавства.

Для визначення розмірів майнових паїв членів підприємств необхідно: затвердити Положення про порядок паювання майна; скласти список осіб, які мають право на майновий пай; визначити індивідуальні майнові паї (п.2 Порядку №177).

Проєкт Положення про порядок паювання майна, який розробляється комісією з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, визначає: право власності членів підприємства на пайовий фонд майна; критерії складання списку осіб, які мають право на майновий пай; дату, на яку проводиться розрахунок майнових паїв; методику розрахунку індивідуальних майнових паїв; порядок виділення майна в натурі співвласникам за їх бажанням у період паювання майна (п.3 Порядку №177).

До списку осіб, які мають право на майновий пай, включаються всі члени підприємства, а також особи, за якими відповідно до законодавства зберігається право на майновий пай, зокрема, особи, які припинили трудові відносини з підприємством, але не отримали при цьому належного їм майнового паю натурою, грошима або цінними паперами; спадкоємці померлих осіб, які мали право на майновий пай. Список осіб, які мають право на майновий пай, складається комісією і затверджується зборами співвласників (п.4 Порядку №177).

Згідно п.6 Порядку №177 у списку осіб, які мають право на майновий пай, зазначаються такі дані: прізвище, ім`я, по батькові; серія і номер паспорта, ким і коли виданий; місце проживання; категорія (член підприємства, пенсіонер, працівник соціальної сфери тощо).

Уточнення розмірів паїв членів підприємства здійснюється у разі, зокрема, виділення майна в натурі окремим співвласникам за період, що минув після реорганізації підприємства (п.10 Порядку №177).

У відповідності до вимог п.13 Порядку №177 майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування, видається нове свідоцтво.

Свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства.

До зазначеного списку додаються такі документи: акт розрахунку уточненого пайового фонду; уточнена структура пайового фонду; уточнений перелік майна пайового фонду.

Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування, до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Факт оформлення свідоцтва засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради. Оформлені свідоцтва реєструються у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Відмову у видачі свідоцтва можна оскаржити в судовому порядку (п.14 Порядку №177).

Виходячи з вищевикладених правових норм, слід зробити висновок про те, що в компетенції міської ради перебуває видача свідоцтва про право власності на майновий пай члена підприємства при розпаюванні сільськогосподарських підприємств, а наявність у особи майнового паю документально підтверджується засвідченим гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, виданим сільською радою згідно з затвердженими зборами членів с/с списком та доданими до нього актом розрахунку уточненого пайового фонду, уточненою структурою пайового фонду та уточненим переліком майна пайового фонду.

15.12.2011 року було укладено договір купівлі-продажу свідоцтва на майновий пай члена КСП «Чорноморський», відповідно до якого ОСОБА_3 продав, а позивач ОСОБА_1 купив свідоцтво на майновий пай члена КСП «Чорноморський» від 28.01.2000 серія ОД №697, частка якого визначена в розмірі 17 203 грн.

15.12.2011 року було укладено договір купівлі-продажу свідоцтва на майновий пай члена КСП «Чорноморський», відповідно до якого ОСОБА_4 продала, а позивач ОСОБА_1 купив купив свідоцтво на майновий пай члена КСП «Чорноморський» від 26.11.2005 серія ОД №73, частка якої визначена в розмірі 4122 грн, або 0,0835 %.

15.12.2011 року було укладено договір купівлі-продажу свідоцтва на майновий пай члена КСП «Чорноморський», відповідно до якого ОСОБА_5 продала, а позивач ОСОБА_1 купив купив свідоцтво на майновий пай члена КСП «Чорноморський» від 10.12.2008 серія ОД №692, частка якої визначена в розмірі 14232 грн.

15.12.2011 року було укладено договір купівлі-продажу свідоцтва на майновий пай члена КСП «Чорноморський», відповідно до якого ОСОБА_6 продав, а позивач ОСОБА_1 купив купив свідоцтво на майновий пай члена КСП «Чорноморський» від 28.01.2000 серія ОД №694, частка якого визначена в розмірі 9 338 грн.

15.12.2011 року було укладено договір купівлі-продажу свідоцтва на майновий пай члена КСП «Чорноморський», відповідно до якого ОСОБА_7 продала, а позивач ОСОБА_1 купив купив свідоцтво на майновий пай члена КСП «Чорноморський» від 28.01.2000 серія ОД №695, частка якої визначена в розмірі 1 834 грн.

15.12.2011 року було укладено договір купівлі-продажу свідоцтва на майновий пай члена КСП «Чорноморський», відповідно до якого ОСОБА_8 продав, а позивач ОСОБА_1 купив купив свідоцтво на майновий пай члена КСП «Чорноморський» від 28.01.2000 серія ОД №693, частка якого визначена в розмірі 9 267 грн.

15.12.2011 року було укладено договір купівлі-продажу свідоцтва на майновий пай члена КСП «Чорноморський», відповідно до якого ОСОБА_9 продала, а позивач ОСОБА_1 купив купив свідоцтво на майновий пай члена КСП «Чорноморський» від 28.01.2000 серія ОД №698, частка якої визначена в розмірі 2836 грн.

Відповідно до ч.1ст.328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч.1ст.638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

В силу ч.1ст.655 цього Кодексуза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1 та 2ст.656 ЦК Українипредметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 не набув право власності на майнові паї у членів КСП «Чорноморський», оскільки предметом договору купівлі-продажу є «свідоцтво на майновий пай», що не є тотожним самому майновому паю.

Окрім того, перехід права власності на майновий пай підтверджується новим свідоцтвом про право власності) з відміткою про виділення майна в натурі, який видається замість анулюваного свідоцтво попереднього власника.

З матеріалів справи вбачається, що свідоцтва про право власності на майновий пай (майновий сертифікат) позивачам ні Приморською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, ні Сергіївською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області не видавались, відсутній самий список.

В матеріалах справи відсутні також акти розрахунку уточненого пайового фонду, уточнена структура пайового фонду та уточнений перелік майна пайового фонду.

На підтвердження доводів позовних вимог щодо визнання права власності на індивідуально визначене нерухоме майно, виділене в натурі в рахунок майнового паю позивачами надано протокол загальних зборів пайовиків КСП «Чорноморський», протокол КСП «Чорноморський» про виділення майна в натурі, акт прийому-передачі, накладна, технічний паспорт, звіт про оцінку майна телятника.

Згідно протоколу загальних зборів пайовиків КСП «Чорноморський» №2 від 01.03.2006 року вирішено виділити позивачам майно в натурі, а саме телятник КРС №1.

14.03.2006 року між комісією з передачі майна, що створена відповідно до рішення комісії з реорганізації КСП «Чорноморський», що створена на підставі протоколу №б/н від 11.01.2006 року та позивачем ОСОБА_1 підписано акт №9 про приймання-передачу товарно-матеріальних цінностей, відповідно до якого комісія передала, а позивач прийняв автомобіль САЗ 271-26, вартістю 5000 грн. та телятник №6, вартістю 60 000 грн.

В матеріалах справи відсутній протокол №б/н від 11.01.2006 року, що не дає змоги суду перевірити обставини викладені у вказаному акті.

З технічного паспорта та звіту про оцінку майна вбачається, що вказаний об`єкт складається літ.«А» - телятник, який в цілому складається з: будівлі № 6 телятник під літ. «А», загальною площею - 1975,7 м.кв., №1 - цистерни, який розташований за адресою: комплекс будівель та споруд №3 (за межами населеного пункту), Сергіївська територіальна громада (колишня Приморська сільська рада), Одеської області.

Проте, долучена до матеріалів справи копія технічного паспорту є технічною документацією на об`єкт нерухомого майна та не є правоустановлювальним документом, що посвідчує будь-яке право особи, у тому числі право власності.

А самі протоколи та акти приймання-передачі не можуть бути підставами для визнання за позивачами права власності на нерухоме майно та не можуть вважатися достатніми підставами для задоволення позову, оскільки за змістом зазначених вище нормативно-правових актів - документом, що встановлює право власності на майновий пай, є відповідне свідоцтво, яке видається сільською, селищною радою, міською радою згідно зі списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Зокрема, п.1 ч.1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 2статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»визначено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно п.51 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, для державної реєстрації права власності у зв`язку із виділенням нерухомого майна в натурі власникам майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств подаються: 1) свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) з відміткою підприємства правонаступника реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства про виділення майна в натурі, засвідченою підписом керівника такого підприємства та печаткою; 2) акт приймання-передачі нерухомого майна.

Позивачі після отримання акту прийому передачі та рішення загальних зборів пайовиків про виділення майна в натурі не отримали свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) з відміткою про виділення майна в натурі, засвідченою підписом керівника такого підприємства та печаткою.

Крім того, позивачі не надали доказів на підтвердження факту свого звернення до органу місцевого самоврядування щодо отримання свідоцтва та у випадку відмови не оскаржили її в суді.

Відповідно до ч.5 ст.11 ЦК цивільні права можуть виникати з рішення суду лише у випадках, установлених актами цивільного законодавства.

Набуття права власності на майно колективних сільськогосподарських підприємств на підставі рішення суду не передбачено.

Як зазначено вище, таке право набувається громадянами України на підставі членства у колективних сільськогосподарських підприємств у порядку та спосіб, визначений законом.

В силу ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З урахуванням положень ч.1 ст.15 та ст.392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, однак доказів того, що право позивача на спірне майно оспорюється чи не визнається позивачем не надано.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений.Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі№ 761/45721/16-ц.

Аналіз наведених норм свідчить про те, щопідставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу.Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявленняпро її порушене право та/або охоронюваний інтереста спосіб його захисту.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 06.10.2022 у справі № 922/2013/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21).

Тобто, підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності відповідно до ст.392 ЦК України є оспорення або невизнання існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду.

Висновки за результатами розгляду справи

Враховуючи, вищенаведене, суд приходить до висновку, що у задовлені позову про визнання права власності в судовому порядку на підставістатті 392 ЦК Українинеобхідно відмовити у звязку з відсутності порушення цивільних прав та законних інтересів позивачів.

Керуючись ст.ст.4, 5, 14, 12-13, 81, 128, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенніпозову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 доСергіївської селищноїради Білгород-Дністровськогорайону Одеськоїобласті провизнання прававласності відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Гелла С.В.