Рішення від 14.08.2025 по справі 296/3220/23

Справа № 296/3220/23

2/296/1163/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" серпня 2025 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Анциборенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Січкарчук Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитпромінвест" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

05.04.2023 позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитпромінвест» суму заборгованості за Договором позики «Вигідний» №3006802682-2484866 у загальному розмірі 75814 грн 00 коп; стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитпромінвест» понесені витрати по оплаті судового збору у розмірі 2684 грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 25.10.2022 уклала із Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Є ГРОШІ КОМ» Договір позики «Вигідний» №3006802682-2484866.

Згідно з умовами договору позики «Вигідний» №3006802682-2484866 позичальник зобов`язувався своєчасно повернути позику, сплатити проценти та комісії за користування позикою в порядку, визначеному договором, у суми та строки, визначені графіком платежів. Пунктом 2.2 договору позики було встановлено кінцеву дату повернення позики та сплати всіх комісій 23.11.2022.

01.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Є ГРОШІ КОМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитпромінвест» укладено Договір про надання фінансових послуг факторингу №2023-02-2Л відповідно до якого право грошової вимоги за Договором позики, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Є ГРОШІ КОМ» та ОСОБА_1 , перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитпромінвест»".

Відповідно до Додатку №1 до договору факторингу №2023-02-2Л від 01.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитпромінвест» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики «Вигідний» №3006802682-2484866 від 25.10.2022 у сумі 52164,00 грн, з яких: 11500,00 грн сума основного боргу; 38410,00 грн сума процентів за користування коштами; 2254,00 грн сума боргу по комісії.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №3006802682-2484866 від 25.10.2022 станом на 23.03.2023 становить 75814,00 грн, з яких 11500,00 грн заборгованість у вигляді тіла позики; 61410,00 грн заборгованість у вигляді процентів, 2904,00 грн - заборгованість у вигляді комісій.

Відповідач у вказану в договорі позики дату не повернув позику та не виконав інші грошові зобов`язання, у зв`язку з чим у нього виникла прострочена заборгованість.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про погашення заборгованості та пропонував здійснити реструктуризацію заборгованості, проте у результаті всіх проведених заходів жодної домовленості досягнуто не було.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитпромінвест» за договором позики «Вигідний» №3006802682-2484866 у розмірі 75814,00 грн, з яких 11500,00 грн заборгованість у вигляді тіла позики; 61410,00 грн заборгованість у вигляді процентів, 2904,00 грн - заборгованість у вигляді комісій.

Враховуючи вищевикладене позивач просить позов задовольнити.

05.04.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Анциборенко Н.М. для розгляду (а.с.52-53).

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 17.05.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання (а.с.58).

Відповідач в особі представника ОСОБА_2 30.08.2023 подав відзив на позовну заяву (а.с.72-75), в якому проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі, зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку з недоведеністю.

Зокрема, розрахунок заборгованості, зроблений Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитпромінвест» та доданий до позовної заяви не містить розмір відсоткової ставки, за якою було нараховано заборгованість, що позбавляє відповідача зробити свій альтернативний розрахунок.

Крім того, розрахунок заборгованості зроблено на основі суми наданого кредиту у розмірі 11500 грн, а фактична сума коштів, яка отримана відповідачем за договором, становить 11212 грн, у зв`язку з відрахуванням комісії в сумі 287, 5 грн.

Також, в обгрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначає, що згідно наданого позивачем розрахунку відсотки за кредитним договором нараховано включно по 23.03.2023 року, що перевищує строк кредитування та не відповідає положенням законодавства.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, згідно прохальної частини позовної заяви не заперечує проти ухвалення заочного рішення, просить розгляд справи проводити у відсутності представника позивача (а.с.6).

Представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна вимога не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що 25.10.2022 ОСОБА_1 уклала із Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Є ГРОШІ КОМ» Договір позики «Вигідний» №3006802682-2484866 (а.с.7-21).

Згідно п.2.1. Договору Позикодавець надає Позичальнику грошові кошти в позику в сумі 11500 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути позику, сплатити проценти та комісії за користування позикою.

Відповідно до п.2.3 Договору за користування позикою Позичальник сплачує проценти за користування коштами за фіксованою процентною ставкою, а саме: розмір процентів за користування коштами складає 4% від суми позики, що за календарний рік становить 1460%. Нарахування процентів здійснюється щоденно із розрахунку кількості календарних днів у році, їх нарахування починається з дня надання позики. Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення позики в повному обсязі. Відповідно до п.2.2 договору позики позика має бути повернута у термін до 23.11.2022 року.

Відповідно до п.2.6 Договору орієнтовна загальна вартість позики складається із розміру позики та загальних витрат за договором, тобто витрати Позичальника, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням суми позики, включаючи проценти за користування, комісії та супровідні послуги, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням суми позики, які сплачуються Позичальником згідно умов договору, та становить 18687, 50 грн.

Також до позовної заяви додано графік платежів (а.с.23-23), який є невід`ємною часиною договору №3006802682-2484866 від 25.10.2022, де зазначено розрахунок загальної вартості кредиту, відповідно до якого загальна вартість кредиту становить 18687, 50 грн.

01.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Є ГРОШІ КОМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитпромінвест» укладено Договір про надання фінансових послуг факторингу №2023-02-2Л (а.с.29-33), відповідно до якого Клієнт передав Фактору, а Фактор прийняв і зобов`язується оплатити Клієнту права вимоги за грошовими зобов`язаннями, які виникли у Клієнта за основними договорами, укладеними між боржниками та первісним кредитором.

Відповідно до додатку №1 до договору факторингу від 01.02.2023 (а.с.34), згідно акту прийому-передачі прав вимоги, Клієнт передав, а Фактор прийняв право вимоги за грошовими зобов`язаннями за Договором №3006802682-2484866 від 25.10.2022, укладеним ОСОБА_1 у сумі 52164,00 грн, з яких: 11500,00 грн сума основного боргу; 38410,00 грн сума процентів за користування коштами; 2254,00 грн сума боргу по комісії.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №3006802682-2484866 від 25.10.2022 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за вищевказаним договором становить 75814,00 грн, з яких 11500,00 грн заборгованість у вигляді тіла позики; 61410,00 грн заборгованість у вигляді процентів, 2904,00 грн - заборгованість у вигляді комісій (а.с.35, 36).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 61410, 00 грн заборгованості у вигляді процентів, суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про: особу та місцезнаходження кредитодавця; кредитні умови, зокрема: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; строк, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Відповідно до частини четвертої статті 18Закону України «Про захист прав споживачів»перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Відповідно до п.2.6 Договору позики №3006802682-2484866 від 25.10.2022 орієнтовна загальна вартість позики складається із розміру позики та загальних витрат за договором та становить 18687, 50 грн.

Також відповідно до графіку платежів, який є невід`ємною частиною договору №3006802682-2484866 від 25.10.2022 загальна вартість кредиту становить 18687, 50 грн.

При цьому ані Додаток №1 до договору факторингу №2023-02-2К від 01.02.2023 про передачу права вимоги грошового зобов`язання, ані розрахунок заборгованості за кредитним договором станом на 23.03.2023 не містить розміру відсоткової ставки, за якою нараховувались відсотки, до того ж Додаток №1 до договору факторингу №2023-02-2К від 01.02.2023 не містить кількість днів, за якою була нарахована заборгованість, що ставить під сумнів правомірність нарахування заборгованості.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 2904, 00 грн заборгованості у вигляді комісії, то суд зважає на таке.

10.06.2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, у зв`язку з чим, уЗаконі України «Про захист прав споживачів»текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч.1 та 2ст.11 Закону України «Про споживче кредитування»після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Правилами ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування»визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі 524/5152/15-ц сформовано правовий висновок такого змісту: «Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється і підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику».

Згідно частини третьоїстатті 13 ЦК Українине допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Положення п.2.4.2 Договору позики «Вигідний» №3006802682-2484866 про сплату позичальником комісії за використання позики, яка складає 0,2% від суми позики щоденно за супроводження стану заборгованості Позичальника та надання йому цілодобової підтримки суперечать положенням ч.1, ч.2ст.11 Закону України «Про споживче кредитування»і є нікчемними з моменту укладення цього правочину.

За таких обставин, позивачем без належних на те правових підстав нарахована заборгованість у вигляді комісії на загальну суму 2904, 00 гривень, а відтак позовні вимоги про стягнення заборгованості за комісією є необґрунтованими з наведених вище підстав та задоволенню не підлягають.

Щодо права вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитпромінвест» за договором позики «Вигідний» №3006802682-2484866 суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідност.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України)

Договором факторингу, зокрема, передбачено обов`язковість платності за відступлення права грошової вимоги та мету отримання додаткового доходу.

Так, оскільки ст.1077 ЦК України містить імперативну норму щодо передачі грошових коштів в розпорядження другої сторони за відступлення факторові свого права грошової вимоги, зазначення в договорі факторингу суми грошових коштів, яка передається, є істотною умовою договору факторингу.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Оскільки Договір про надання фінансових послуг факторингу №2023-02-2Л від 01.02.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Є ГРОШІ КОМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитпромінвест» не містить суми грошових коштів, яка передається за відступлення факторові свого права грошової вимоги, це ставить під сумнів досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, суду не надано достатніх доказів на підтвердження у Позивача права вимоги заборгованості за договором кредиту.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно дост.141 ЦПК Українисудовий збір у разі відмови в позові покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.4,12,13,76-91,258,259,265,268,273,354,355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитпромінвест",

м.Дніпро, вул. Стартова, буд.7

Відповідач:

ОСОБА_1 ,

АДРЕСА_1

Cуддя Н . М . Анциборенко