Вирок від 23.09.2025 по справі 352/1783/25

Справа № 352/1783/25

Провадження № 1-кп/352/257/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2025 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №42024092780000259 від 22 серпня 2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Тисмениця, Тисменицького району Івано-Франківської області, громадянина України, одруженого, на його утриманні малолітня дитина, працює лікарем-ортопедом-травматологом КНП «Тисменицька міська лікарня», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , працюючи на посаді лікаря-ортопеда-травматолога КНП «Тисменицька міська лікарня», 30.12.2024 приблизно о 10 год 00 хв, діючи умисно, з метою особистого збагачення, маючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи неподалік автозаправної станції «АНП», що знаходиться на вул. Тисменицька, 3, в с. Клубівці Івано-Франківського району Івано-Франківської області, висловив ОСОБА_6 прохання про необхідність передачі йому неправомірної вигоди в сумі 5 000 доларів США двома частинами у розмірі 2 500 доларів США кожна за вплив на прийняття рішення службовими особами центра (бюро) МСЕК за встановлення ОСОБА_6 групи інвалідності, на що останній погодився. При цьому ОСОБА_4 пообіцяв здійснити вплив на службових осіб центра (бюро) МСЕК за надання такої вигоди.

Надалі, 31.12.2024 року приблизно о 09 год 05 хв, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи в кабінеті підвального приміщення хірургічного відділення КНП «Тисменицька міська лікарня», що розташоване на вул. Площа Ринок, 30, в м. Тисмениця Івано-Франківського району Івано-Франківської області, одержав для себе від ОСОБА_6 частину неправомірної вигоди в розмірі 2 500 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 31.12.2024 становило 105 097,5 грн, за вплив на прийняття рішення службовими особами центру (бюро) МСЕК, за встановлення ОСОБА_6 групи інвалідності, пообіцявши здійснити вплив на службових осіб центра (бюро) МСЕК за надання такої вигоди.

Цивільний позов не заявлений.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.369-2 КК України визнав в повному обсязі, по суті обвинувачення пояснив, що влітку 2023 року до нього звернувся знайомий ОСОБА_7 з проханням допомогти в оформленні третьої групи інвалідності. Тоді він відмовив, однак улітку 2024 року Кузишин повторно звернувся з таким самим проханням, і цього разу він погодився. Працюючи лікарем-ортопедом-травматологом, він мав знайомих серед медичних працівників та пообіцяв Кузишину посприяти в оформленні групи інвалідності. 30 грудня 2024 року, зустрівшись із Кузишиним поблизу АЗС «АНП» у с. Клубівці, він повідомив, що для вирішення питання необхідні 5 000 доларів США: 2 500 доларів одразу для передачі авансу відповідним особам, а решту після оформлення інвалідності. Наступного дня, 31 грудня 2024 року, у ранковий час, в кабінеті підвального приміщення лікарні, Кузишин передав йому 2 500 доларів США за вплив на прийняття рішення службовими особами МСЕК. В подальшому відбулася реформа, у результаті якої відповідні комісії були розформовані, тож він фактично не мав можливості здійснити вплив. Він намагався зв`язатися з Кузишиним для повернення коштів і повідомлення про неможливість вирішити питання, однак цього зробити не зміг. Згодом у його помешканні проведено обшук працівниками поліції. Зазначив, що щиро розкаюється, визнає провину та просить суд врахувати його щире каяття й не призначати суворого покарання.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився допитом обвинуваченого і дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 .

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.2 ст. 369-2 КК України як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, та обіцянку здійснити вплив за надання такої вигоди.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, згідно із вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Так, ОСОБА_4 вчинив злочин віднесений до категорії нетяжких злочинів, раніше не судимий, одружений, на його утриманні малолітня дитина, працює лікарем-ортопедом-травматологом в КНП «Тисменицька міська лікарня», позитивно характеризується за місцем проживання, 19.09.2025 здійснив благодійний внесок на ЗСУ в сумі 100000 грн.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Із врахуваннямобставин справита особиобвинуваченого,суд вважає,що виправленняобвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, тому слід застосувати йому покарання у виді штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 КК України, за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Враховуючи, що ОСОБА_4 отримав внаслідок вчинення кримінального правопорушення дохід в сумі 105 097,5 грн, суд дійшов висновку про необхідність призначення йому штрафу в розмірі 6300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 107100 грн.

Долю речових доказів необхідно вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Водночас, щодо твердження прокурора про необхідність застосування спеціальної конфіскації до мобільного телефону «iPhone X» із сім картою, суд звертає увагу на таке:

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

В обвинуваченніпред`явленому ОСОБА_4 та визнаномусудом доведеним,відсутні будь-якізгадки повикористання нимдля вчиненнякримінального правопорушення мобільного телефону «iPhone X» із сім картою, тому вказаний телефон не підлягає спеціальній конфіскації, а має бути повернутий власнику.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сил слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 371, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 6300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 107 100 (сто сім тисяч сто) грн.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 у виді застави залишити без змін до набрання вироком законної сили. Після набрання вироком законної сили суму застави і розмірі 242240 грн, внесену згідно з квитанцією № 51 від 05 червня 2025 року, повернути ОСОБА_4 .

Речові докази: мобільний телефон «iPhone X» із SIM-картою - НОМЕР_1 , що зберігається при матеріалах кримінального провадження повернути ОСОБА_4 ; флеш-накопичувач, журнал обліку прийому хворих у стаціонарі для відмов у госпіталізації на 2023 рік; виписку № 2936 від 08 грудня 2023 року, протокол звернення (візиту) до лікаря від 26 січня 2025 року, оригінал військового квитка серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_8 , завірену копію електронного документа з робочого кабінету ОСОБА_9 , два зошити для здачі історій хвороби (хірургічне відділення), особову картку працівника ОСОБА_4 , витяг з наказу № 50 від 06 вересня 2022 року, витяг з наказу № 38 від 07 лютого 2023 року, копію військового квитка ОСОБА_4 , копію паспорта ОСОБА_4 , копію сертифіката лікаря-спеціаліста № 3089, копія посвідчення № 714-21, копію РНОКПП ОСОБА_4 , копію наказу № 59-К від 28 вересня 2014 року, копію диплома спеціаліста ВА № 369583060, копію посвідчення № 226-16, копії восьми сертифікатів про підвищення кваліфікації, витяги з системи МЕДІКС щодо ОСОБА_10 , висновок рентгенкабінету, блокнот білого кольору із зображенням ферментативних препаратів та написом зеленого кольору «УЛСЕПАН», блокнот чорного кольору, обкладинку шкіряну - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_11