Рішення

від 03.12.2010 по справі 2-1403

КІРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

  Кіровський  міський  суд  Донецької  області                  К О П І Я  

Справа №  2 - 1403                                                                           2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ  

      03 грудня  2010 р.             Кіровський міський суд Донецької области в складі :

головуючого судді                                          Волкової Н.Ю.

при секретарі                                                   Ярусової О.В.

за участю  позивача                                        ОСОБА_1

відповідачки                                                    ОСОБА_2    

 розглянувши у   попередньому   відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кіровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання  шлюбу,  -  

в с т а н о в и в :  

ОСОБА_1    23 листопада 2010 р. звернувся до Кіровського міського суду з  позовом до   ОСОБА_2   про розірвання зареєстрованого ними  27 вересня 2002 р. шлюбу за тими підставами, що їх шлюбно-сімейні відносини припинені  з жовтня 2009 р., оскільки коли він в цей час повернувся із заробітків з Росії до сім’ї, то відповідачка не прийняла його та відмовила у подальшому сумісному проживанні, мотивуючи це втратою почуттів як до чоловіка , в зв’язку з чим шлюбні стосунки з відповідачкою припинені з жовтня 2009 р. до теперішнього часу. Позивач вказав у позові, що    подальше спільне життя та збереження шлюбу стало неможливим та таким, що протеріче його інтересам.  Суперечки про місце проживання сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 вони не мають, оскільки син проживає та буде проживати у позивачки, а він сплачує на його утримання аліменти. Спільного майна вони не мають.

  Позивач    ОСОБА_1  в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, пояснив суду, що шлюб з відповідачкою розпався несподівано для нього після повернення його із заробітків з Росії в жовтні 2009 р. , оскільки до цього він за згодою з дружиною тривалий час працював в Росії, вони приїжджали один до одного, листувалися та він вважав, що в їх сім’ї є злагода, проте, як з’ясувалося після його повернення із заробітків, сім’я їх розпалася  через небажання зрозуміти один одного, через недосягнення порозуміння з багатьох питань родинного життя; з тих пір вони тривалий час живуть окремо один від одного та дружина навіть не намагається поновити подружні  стосунки, в зв’язку з чим він прийшов до висновку про те, що примирення між ними неможливе та недоцільне.  

Відповідачка   ОСОБА_2     позов про розірвання шлюбу  визнала повністю, пояснивши, що чоловік дуже тривалий час не бажав дійти згоди про сумісне проживання, вони відвикли один від одного і їх не об’єднують спільні плани, оскільки чоловік всі зароблені ним кошти відвіз не в їх сім’ю , а до своєї матері, тому вона вважає, що їх сім’ї дійсно не існує.  

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу.

Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

  Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.  

Сторони зареєстрували шлюб  27 вересня 2002 р., їх подружні стосунки припинені   в жовтні 2009 р. через непорозуміння між подружжям, різні погляди з багатьох питань родинного життя. Сторони не підтримують сімейно – подружні відношення,    наполягають на розірванні шлюбу, вважають примирення та відновлення подружніх стосунків неможливим, відповідачка   позов  визнала.

Подружжя припинило шлюбні стосунки з жовтня 2009 р. , їх єдиної родини не існує. З огляду на те, що відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, а сторони не бажають продовжувати шлюбні відносини та наполягають на розірванні шлюбу, суд вважає, що родина сторін  розпалася, з чим погодилася відповідачка.       

За таких обставин суд приходить до висновку, що збереження сім’ї  ОСОБА_2 є неможливим, надання строку для примирення  недоцільне, оскільки стосунки, що склалися між сторонами, суперечать   інтересам сторін,  свідчать про втрату подружжям  тих почуттів, які є визначальними при утворенні  сім’ї.

 На думку суду, подальше збереження шлюбу суперечить  інтересам сторін, що має істотне значення та є підставою для розірвання шлюбу відповідно до ст.112 СК України.

Шлюб перший.

Після розірвання шлюбу позивачка побажала обрати   прізвище ОСОБА_2.

Таким чином, визнання відповідачкою пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст. ст. 105,110, 112, 115 Сімейного кодексу України,  ст. ст.130, 174,212- 215 ЦПК України, суд, -          

в и р і ш и в :                                                        

 Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, -  задовольнити повністю.  

Розірвати шлюб   між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3,  зареєстрований  відділом реєстрації актів громадянського стану Кіровського міського управління юстиції Донецької області 27 вересня 2002 року, актовий запис  № 157.

 Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Після розірвання шлюбу позивачка обрала   прізвище ОСОБА_2.

      Після набрання рішенням законної сили копію рішення про розірвання шлюбу направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.  

      Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

     Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання  апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь  у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :    підпис

З оригіналом згідно

Суддя :                                                       Н.Ю. Волкова

                              Секретар :                                                  Ю.П. Ґудзь

14 грудня 2010 р.