Рішення

від 08.06.2006 по справі 20-3/102

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-3/102

Господарський суд міста Севастополя

Іменем України

РІШЕННЯ

"08" червня 2006 р. справа № 20-3/102

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго”   (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова,44)

до Кримської помологічної станції  Інституту садівництва Української академії аграрних наук  (99049, м. Севастополь, вул. Вавилова,1)

про  стягнення 43013,25 грн.

                 Суддя: Ю.М.Гоголь

Представники сторін:

позивач: Злобін Андрій Анатолійович, довіреність №10714/0/2-05 від 21.12.05;

відповідач: Дмитрієва Олена Василівна, довіреність №111  від 08.06.06.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (далі –ВАТ “ЕК “Севастопольенерго”) звернулося до господарського суду міста Севастополя  з позовом до Кримської помологічної станції Інституту садівництва Української академії аграрних наук про стягнення заборгованості по оплаті активної електричної енергії за період з 01.11.03 по 24.02.06 в сумі 43013,25 грн., з яких 39192,35 грн. –основна заборгованість, 3243,68 грн. –приріст боргу з урахуванням індексу інфляції, 79,95 грн. -  3 %  річних, 497,27 грн. –пеня.

В обґрунтування заявлених вимог ВАТ “Севастопольенерго” посилається на невиконання відповідачем договірних зобов'язань та вимог статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 26 закону України “Про електроенергетику”.

Відповідач, Кримська помологічна станція Інституту садівництва Української академії аграрних наук, письмового відзиву на позов не надав, але в судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову, вважая його безпідставним.

Згідно до ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача  роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської Хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 № 802-IV), статті 10 Закону України “Про судоустрій України” від 07.02.2002 № 3018-III, статті 18 Закону України “Про мови в Українській РСР” від 28.10.1989 № 8312-XI і по клопотанню сторін,  судочинство здійснювалось на російській мові.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” та Кримською помологічною станцією Інституту садівництва Української академії аграрних наук 10.02.01 укладений Договір №146 на забезпечення  електричною енергією.

Відповідно до пункту 5.1  Договору, строк його дії продовжувався на наступні роки.

Пунктом 1 Договору №146 встановлено, що ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” зобов'язується надавати електричну енергію споживачу відповідно до договірних квартальних розрахункових величин споживання електричної енергії і потужності.  

Згідно пункту 1.2.1 Договору і додатку №5 до нього, Кримська помологічна станція Інституту садівництва Української академії аграрних наук взяла на себе зобов'язання здійснювати оплату  за споживану електричну енергію за тарифами і у строки, встановлені у додатку №5 до договору.

Згідно з додатком №5 до Договору оплата за спожиту електроенергію проводиться: до 1-го числа наступного місяця  в об'ємі 60 % договірної величини; до 15 числа поточного місяця 30 % договірної величини; 25  числа поточного місяця здійснюється кінцевий розрахунок.

Відповідно до пункту 1.2.3 Договору і додатку №6 до нього, Кримська помологічна станція Інституту садівництва Української академії аграрних наук зобов'язана щомісячно надавати позивачу звіт про об'єми поставленої електроенергії за розрахунковий період.

На підставі показань приладів обліку позивачем проводилися нарахування за період з 01.11.03 по 24.02.06 і виставлялися відповідачу відповідні рахунки, копії яких є в матеріалах справи і були досліджені судом.

Відповідно до пункту 2.2.3 Договору, Кримська помологічна станція Інституту садівництва Української академії аграрних наук має право вимагати підтвердження розрахунку з розшифровкою виставленого рахунку на оплату, у разі незгоди з нарахованою сумою за використану електроенергію. Після закінчення 10 днів з моменту   закінчення розрахункового періоду претензії „Енергопостачальною організацією” не приймаються.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Відповідно до пункту 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28, електрична енергія (активна) - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару.

Перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електричних мереж (перетікання реактивної електричної енергії) - складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії та впливає на показники якості активної електричної енергії.

Плата за перетікання реактивної електроенергії - плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.

При відсутності пристроїв, які компенсують реактивні потужності в електричних мережах споживача, перетікання реактивної електроенергії спричиняє втрати активної енергії у мережах енергопостачальної організації.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 6.1 цих Правил визначено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Пунктом 7 статті 26  Закону України «Про електроенергетику»встановлено, що споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку  діяльність з постачання електричної енергії на  закріпленій  території,  зобов'язаний  оплачувати  її  вартість  виключно коштами шляхом їх перерахування   на   поточний   рахунок   із  спеціальним  режимом використання  енергопостачальника.

Відповідно до виставлених рахунків з 01.11.03 по 24.02.06, загальна заборгованість за спожиту реактивне електроенергію складає 39192,35 грн.

Згідно положень  статей 525, 526, 629  Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідачем, Кримською помологічною станцією Інституту садівництва Української академії аграрних наук заборгованість за договором № 146 від 10.02.01 на день прийняття рішення не погашена,  договірні зобов'язання належним чином не виконані.

Викладене є підставою для визнання позовних вимог у сумі 39192,35 грн. обґрунтованими, у зв'язку з чим зазначена  заборгованість підлягає стягненню.

ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” також просить стягнути з відповідача  суму інфляційного відшкодування за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в розмірі 3243,68 грн.

Відповідно до статей  525, 526, 548, 549, 552,  625 Цивільного Кодексу України та статей 275-277 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним  чином  і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до  вимог, що звичайно ставляться.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунок інфляційного відшкодування та визнає позовні вимоги в частині  стягнення суми інфляційного відшкодування в сумі 3243,68 грн. та стягнення 3 % річних в сумі 79,95 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Статтею  549 та  пунктом 3 статті 611  Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є  неустойка, що обчислюється  у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 3-4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановлюваному за погодженням сторін.

Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд перевірив розрахунок пені та вважає вимоги в цієї частині такими, що підлягають задоволенню в розмірі 497,27 грн.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України  суд покладає на відповідача.

Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 22, 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Кримської помологічної станції  Інституту садівництва Української академії аграрних наук  (99049, м. Севастополь, вул. Вавилова,1, ЄДРПОУ 00494522 відомостей про наявність поточних рахунків немає) на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ЄДРПОУ 05471081) 43561,38 грн., з яких  39192,35 грн. –сума боргу за активну електроенергію на рахунок зі спеціальним режимом використання №26038333335510 в ПІБ м. Севастополя, МФО 324515; 497,27 грн. –пеня, 79,95 грн. –3 % річних, 3243,68 грн. –інфляційні витрати, 430,13 грн. –державне мито, 118,00 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 260073537 в АБ ПІБ м. Києва, МФО 300506.

                              Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                         Ю.М.Гоголь

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 15.06.06