Ухвала від 22.09.2025 по справі 904/6730/20

УХВАЛА

22 вересня 2025 року*

м. Київ

cправа № 904/6730/20 (904/2816/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна"

про забезпечення позову

у справі № 904/6730/20(904/2816/23)

за позовом 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" та 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Коновалівське"; 2) Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області 3) Міністерства юстиції України;

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Коновалівка - Агро"; 2) приватного нотаріуса Вдовіної Ліани Леонідівни

про визнання незаконним і скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна" звернулись до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коновалівське", Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та Міністерства юстиції України про визнання незаконним і скасування наказу Міністерства юстиції України від 15.05.2023 №1879/5 "Про задоволення скарги".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна" передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024, у задоволенні позову відмовлено повністю, оскільки доводи позивачів щодо незаконності оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України є необґрунтованими.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" 23.12.2024 подали до Верховного Суду касаційні скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2024.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2025 було відкрито касаційне провадження у справі № 904/6730/20(904/2816/23) за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 та зупинено касаційне провадження у справі №904/6730/20(904/2816/23) до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №910/2546/22.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна" 09.09.2025 подало до Верховного Суду заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить Суд:

- накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5323085600:00:003:0151, 5323085600:00:004:0111;

- заборонити Михайлівський сільський раді Полтавського району Полтавської області вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 5323085600:00:003:0151, 5323085600:00:004:0111, зокрема, але не виключно, спрямовані на зміну цільового призначення, поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини;

- заборонити державним реєстраторам, нотаріусам, іншим особам, наділеними функціями державного реєстратора, вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією припинення, анулювання, відміною, скасування речових прав щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 5323085600:00:003:0151, 5323085600:00:004:0111.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна" зазначає, що 11.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Коновалівське" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна" складено акт № UA-PS -2021-12-16-000121-1 про придбання майна на аукціоні, а саме Капітальної будівлі (теплиця №107), загальною площею 18 кв.м, яка розташована за адресою : Михайлівська територіальна громада (колишня Ряськівська сільська рада), Полтавський район (колишній Машівський район) Полтавська область.11.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Коновалівське" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна" складено акт № UA-PS -2022-02-02-000056-2 про придбання майна на аукціоні, а саме Капітальної будівлі (теплиця №102), загальною площею 18 кв.м, яка розташована за адресою : Михайлівська територіальна громада (колишня Ряськівська сільська рада), Полтавський район (колишній Машівський район) Полтавська область. 06.12.2022 приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна" 2 свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) на наступні об`єкти : Капітальної будівлі (теплиця №107) та Капітальної будівлі (теплиця №102). Відчужене Товариством з обмеженою відповідальністю "Коновалівське" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна" нерухоме майно, розташовувалося на земельних ділянках з наступними кадастровими номерами 5323085600:00:003:0151, 5323085600:00:004:0111. Міністерством юстиції України 15.05.2023 видано наказ №1879/5 "Про задоволення скарги", яким вирішено, зокрема : задовольнити скаргу виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, скасовано рішення від 06.12.2022 №№65688621, 65688080, 65687574 від 07.12.2022 №№65696332, 65695040, 65695375, 65693654, 65695661, прийняті приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л., тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Вдовіній Л.Л. строком на 2 місяці. На земельні ділянки з наступними кадастровими номерами 5323085600:00:003:0151, 5323085600:00:004:0111 ухвалою слідчого судді Карліського районного суду Полтавської області від 13.09.2023 у справі № 531/2496/23 було накладено арешт шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження ними. Проте, заявнику стало відомо, що 15.08.2025 ухвалою слідчого судді Карліського районного суду Полтавської області у справі № 531/2496/23 на підставі заяви Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області скасовано арешт, зокрема на вищезазначені земельні ділянки. Заявнику стало відомо, що вказана рада звернулась до суду з клопотанням про скасування арешту з земельних ділянок, тобто має намір визначити фактичну та юридичну долю земельних ділянок, оскільки має намір ними розпорядитися.

Заявник зауважує, що наслідком задоволення позовної заяви (та касаційної скарги) є скасування наказу Міністерства юстиції України від 15.05.2023 №1879/5 "Про задоволення скарги" та повернення записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, а саме: буде відновлено записи за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна" про право оренди на земельні ділянки за кадастровими номерами 5323085600:00:003:0151, 5323085600:00:004:0111. Проте, наразі Михайлівська сільська рада Полтавського району Полтавської області може вжити заходів щодо розпорядження вказаними земельними ділянками, тому є об`єктивні підстави вважати, що до набрання законної сили судового рішення у даній справі сільська рада з метою ухилення від несприятливих наслідків судового розгляду вчинить дії щодо поділу , об`єднання та /або їх передачі в користування іншим особам.

Отже, заявник вважає, що у разі задоволення позову, порушене право позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна") не буде поновленим, а ефективний захист прав позивача буде унеможливлений, адже щодо земельних ділянок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будуть вчинені реєстраційні дії та внесено запис на користь інших осіб та /або земельні ділянки буде поділено чи об`єднано, а тому позивач, визнавши незаконним та скасувавши наказ Міністерства юстиції України від 15.05.2023 №1879/5 "Про задоволення скарги", не матиме змоги виконати судове рішення та повернути записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у стан, що існував до відповідної державної реєстрації.

Колегія суддів дійшла висновку, що оскільки касаційне провадження у справі № 904/6730/20(904/2816/23) було зупинено до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №910/2546/22, то для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна" касаційне провадження у справі № 904/6730/20(904/2816/23) підлягає поновленню, відповідно до приписів ст. 230 ГПК України.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна" про забезпечення позову, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (ст. 140 ГПК України).

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів особи.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. Із цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання заявником доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову з заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20).

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Тож у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Враховуючи викладене та з огляду на предмет і підстави заявленого у цій справі позову, Суд дійшов висновку, що заявником не обґрунтовано та не доведено наявності обставин, які дійсно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених (оспорюваних) прав чи інтересів, за захистом яких заявник звернувся до суду.

Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що підстави для вжиття заходів забезпечення позову у справі № 904/6730/20(904/2816/23) відсутні, тому у задоволенні заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна" слід відмовити.

Разом з тим з урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення касаційного провадження у справі № 904/6730/20(904/2816/23) до оприлюднення повного тексту відповідного рішення Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/2546/22 в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 228, 230, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити касаційне провадження у справі 904/6730/20(904/2816/23) для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна" про забезпечення позову.

2. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна" у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 904/6730/20(904/2816/23)

3. Зупинити касаційне провадження у справі №904/6730/20(904/2816/23) за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 до оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту відповідного рішення Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/2546/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков