Постанова від 08.09.2025 по справі 910/2030/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2025 р. Справа № 910/2030/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІП-2"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2025 (повний текст ухвали складений 01.08.2025)

про закриття провадження у справі (суддя Шкурдова Л.М.)

у справі № 910/2030/25 Господарського суду міста Києва

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІП-2"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК Сервіс Груп"

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

У лютому 2025 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІП-2" (далі ОСББ "ІП-2", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖК Сервіс Груп" (далі ТОВ "ЖК Сервіс Груп", відповідач) про зобов`язання передати документацію за актом приймання-передачі щодо багатоквартирного будинку № 11 по вул. Іоанна Павла ІІ у місті Києві.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що правління ОСББ "ІП-2" прийняло рішення про відмову від подальшого користування житлово-комунальними послугами, що надаються ТОВ "ЖК Сервіс Груп", проте всупереч ст. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" відповідач не виконав свого обов`язку щодо передачі позивачу технічної документації на будинок, що стало підставою для звернення з указаним позовом до суду.

Хід справи

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у справі № 910/2030/25 позовну заяву ОСББ "ІП-2" до ТОВ "ЖК Сервіс Груп" про зобов`язання вчинити дії повернуто позивачу без розгляду у зв`язку з невідповідністю довіреності представника позивача, виданої в порядку передоручення, від 03.05.2024, положенням Цивільного кодексу України та Закону України "Про нотаріат".

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 задоволено апеляційну скаргу ОСББ "ІП-2" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у справі № 910/2030/25, вказану ухвалу скасовано, справу направлено до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження за позовом ОСББ "ІП-2".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 у справі № 910/2030/25 позовну заяву ОСББ "ІП-2" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання; надано сторонам можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач (ТОВ "ЖК Сервіс Груп") надав суду відзив на позовну заяву (отриманий Господарським судом міста Києва 02.06.2025), в якому заявлені вимоги не визнав, просив залишити позовну заяву без задоволення, оскільки 11.03.2025 він виконав зобов`язання з передачі позивачу технічної документації, що є предметом розгляду в даній справі.

У відповіді на відзив, поданій до Господарського суду міста Києва 09.06.2025, позивач заявив про відмову від позову та просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору внаслідок задоволення позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, а також просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати в загальному розмірі 47 081,00 грн, які складаються з 50 відсотків судового збору в розмірі 1 514,00 грн та 27 933,00 грн витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, а також 3 634,00 грн судового збору і 14 000,00 грн витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, крім того, повернути позивачу з державного бюджету другу половину (50 відсотків) судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 1 514,00 грн. До відповіді на відзив додано докази понесення позивачем відповідних витрат.

13.06.2025 відповідачем подано до Господарського суду міста Києва два ідентичні за змістом клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в яких ТОВ "ЖК Сервіс Груп" просило суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 5 750,00 грн, в інших витратах на оплату правової допомоги позивача, пов`язаних із поданням цього позову, через їх необґрунтованість та неспіврозмірність із витратами, які поніс позивач, відмовити.

29.07.2025 до Господарського суду міста Києва від ОСББ "ІП-2" надійшло клопотання про долучення доказів додаткових витрат, в якому позивач просив суд долучити до матеріалів даної справи докази додаткових витрат на правову допомогу акт виконаних робіт та рахунок на оплату від 07.07.2025.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2025 у справі № 910/2030/25 закрито провадження у справі за позовом ОСББ "ІП-2" до ТОВ "ЖК Сервіс Груп" про зобов`язання вчинити дії.

Стягнуто з ТОВ "ЖК Сервіс Груп" на користь ОСББ "ІП-2" судовий збір у розмірі 50 % за подання позову в сумі 1 514,00 грн, судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2 422,40 грн, витрати на правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 7 000,00 грн, витрати на правничу допомогу за розгляд апеляційної скарги в сумі 5 000,00 грн.

Повернуто ОСББ "ІП-2" з Державного бюджету України 50 % судового збору, сплаченого за подання позову платіжною інструкцією № 0204095719 від 04.02.2025, що становить 1 514,00 грн.

Ухвалу суду мотивовано тим, що оскільки відмова від позову є формою реалізації прав позивача, відповідна заява підписана його уповноваженим представником, при цьому порушення прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб такою заявою не встановлено, суд приймає відмову ОСББ "ІП-2" від позову та закриває провадження у справі. Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції, керуючись такими критеріями визначення та розподілу судових витрат як дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність, з урахуванням складності справи та її значення для сторін, визнав за необхідне зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу в суді першої інстанції з 32 865,00 грн до 7 000,00 грн, в апеляційному суді з 14 000,00 грн до 5 000,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2025 у справі № 910/2030/25 у частині розподілу судових витрат, ОСББ "ІП-2" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її змінити в частині розподілу витрат ОСББ "ІП-2" на правову допомогу в судах першої і апеляційної інстанцій як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 126, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), поклавши зазначені витрати позивача в повному обсязі на ТОВ "ЖК СЕРВІС ГРУП"; покласти на відповідача в повному обсязі судові витрати позивача, пов`язані з апеляційним оскарженням ухвали суду першої інстанції, а саме витрати на оплату правової допомоги в орієнтовному розмірі 12 000,00 грн.

При цьому скаржник зазначає, що в оскаржуваній ухвалі за відсутності заперечень відповідача судом на власний розсуд безпідставно застосовано критерії, визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України незаконно знижено витрати позивача в суді апеляційної інстанції з 14 000,00 до 5 000,00 грн. У суді першої інстанції відповідач хоч і заперечував проти заявленої позивачем суми витрат на правову допомогу у клопотанні про їх зменшення від 13.06.2025, водночас належних достатніх доказів неспівмірності витрат до суду не подав.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2025 (колегія суддів у складі: головуючого Демидової А.М., суддів Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСББ "ІП-2" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2025 у справі № 910/2030/25; розгляд апеляційної скарги призначено на 08.09.2025 о 10:20; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень до 05.09.2025.

Позиції учасників справи

Відповідач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін, посилаючись на те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та ціною позову.

02.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ТОВ "ЖК СЕРВІС ГРУП" про розгляд апеляційної скарги без участі відповідача. У зазначеній заяві відповідач також просить суд залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 08.09.2025 представники позивача та відповідача не з`явились.

Усі учасники справи належним чином повідомлені судом про дату, час та місце судового засідання.

Разом із тим, суд враховує зазначену вище заяву відповідача про розгляд апеляційної скарги без його участі.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка в судове засідання представників позивача та відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представників сторін.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно із ч. 1, 3, 5 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Згідно зі ст. 231 ГПК України, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом, господарський суд закриває провадження у справі. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Встановивши, що відповідна заява позивача підписана його уповноваженим представником, при цьому порушення прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб такою заявою не встановлено, суд першої інстанції дійшов висновку про прийняття відмови ОСББ "ІП-2" від позову та закриття провадження у справі.

За змістом ч. 1, 3 ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

З урахуванням відмови позивача від позову до початку розгляду справи по суті, місцевий господарський суд визнав за необхідне повернути позивачу за його клопотанням половину суми сплаченого судового збору згідно з платіжною інструкцією № 0204095719 від 04.02.2025 за подання позову з державного бюджету, що становить 1 514,00 грн (3 028,00 грн/2), а іншу частину судового збору в сумі 1 514,00 грн (50 %) покласти на відповідача.

На підставі викладеного, суд першої інстанції поклав на відповідача також витрати позивача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 в даній справі (в сумі 2 422,40 грн), питання про які не було вирішено у постанові Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 та які підлягають стягненню з ТОВ "ЖК Сервіс Груп" у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги позивача, що складає 2 422,40 грн.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, в частині закриття провадження у справі та розподілу судового збору ухвала Господарського суду міста Києва від 29.07.2025 в даній справі не оскаржується, відтак, відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині зазначена ухвала в апеляційному порядку не переглядається. При цьому, підстав для виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не встановлено.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду даної справи в суді першої інстанції, в сумі 32 865,00 грн та під час розгляду апеляційної скарги ОСББ "ІП-2" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 в даній справі в суді апеляційної інстанції в сумі 14 000,00 грн, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція). Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 32 865,00 грн та в суді апеляційної інстанції (при розгляді апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 у даній справі) в сумі 14 000,00 грн позивачем було надано суду копії:

- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 9763/10, видане Стригунову Олександру Миколайовичу (далі Стригунов О.М.);

- ордера на надання правничої допомоги ОСББ "ІП-2" адвокатом Стригуновим О.М. серії АІ № 1918706 від 09.06.2025;

- договору про надання правничої (правової) допомоги від 19.05.2025, укладеного між адвокатом Стригуновим О.М. (адвокат) та ОСББ "ІП-2" (клієнт);

- додаткової угоди № 2 від 19.05.2025 до вказаного договору, за якою вартість послуг адвоката складає 4 000,00 за одну годину витраченого часу;

- акта від 09.06.2025 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 19.05.2023, згідно з яким загальна вартість наданої адвокатом правової допомоги (юридичних послуг) в суді першої інстанції склала 27 933,00 грн;

- рахунка на оплату від 09.06.2025 на суму 27 933,00 грн;

- карти маршруту з розрахунком тривалості проїзду адвоката до місця розгляду справи та у зворотному напрямку;

- акт приймання-передачі наданих послуг від 07/07/2025, за яким загальна вартість наданої адвокатом правової допомоги в суді першої інстанції склала 4 932,00 грн;

- рахунок на оплату від 07.07.2025 на суму 4 932,00 грн;

- додаткову угоду від 11.12.2023 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 19.05.2023, згідно з якою вартість послуг адвоката складає 4 000,00 за одну годину витраченого часу (у суді апеляційної інстанції);

- акт приймання-передачі наданих послуг від 28.04.2025, згідно яким загальна вартість наданої адвокатом правової допомоги (юридичних послуг) в суді апеляційної інстанції склала 14 000,00 грн;

- рахунок на оплату від 28.04.2025 на суму 14 000,00 грн.

Апеляційний господарський суд в даному випадку зважає на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).

Судом першої інстанції у цьому зв`язку слушно враховано таке: немайновий характер спору (зобов`язання вчинити дії); формування та викладення позиції представником позивача у даному спорі не викликає складнощів та не займає багато часу у кваліфікованого адвоката для підготовки матеріалів, аналізу чинного законодавства для складання такої позовної заяви; розгляд справи у загальному позовному провадженні, який закінчився у підготовчому засіданні у зв`язку з відмовою позивача від позову; добровільне задоволення відповідачем позовних вимог; розгляд спору по суті не відбувся в обох інстанціях; кількість судових засідань (в суді першої інстанції 2); присутність на них представника позивача; підготовку апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 про повернення позову; розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); задоволення вказаної апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Місцевим господарським судом також взято до уваги те, що в наданих представником позивача актах приймання-передачі наданих послуг включено вартість його поїздок для участі в судових засіданнях від місця здійснення його діяльності в м. Києві до суду першої інстанції, який так само знаходиться в м. Києві, та в зворотному напрямі (тривалістю у 22 хв.) по 1 466,00 грн на кожне засідання з розрахунку в одну сторону. До вказаних витрат представник позивача також додав по 2 000,00 грн витрат за участь у кожному судовому засіданні.

Із цього приводу суд першої інстанції обґрунтовано виснував, що такі витрати позивача є завищеними та неспівмірними з обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи місцеперебування адвоката в м. Києві та нетривалий час двох підготовчих засідань у Господарському суді міста Києва по 6-10 хв. (згідно з протоколами судових зсідань), в яких розгляд справи по суті не відбувся.

Крім того, як слушно враховано місцевим господарським судом, Верховним Судом сформована стала практика, згідно з якою поїздки до суду, очікування документів, підготовка пакета документів, комунікація із клієнтом не є видами правової допомоги, вони мають організаційний характер та є складовими підготовки позовної заяви, відзиву та інше (додаткова постанова Верховного Суду у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.05.2024 у справі № 759/6109/21).

Також, при вирішенні питання щодо відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції правомірно врахував правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 640/8316/20 та від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, відповідно до якого метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

З огляду на викладене, зважаючи на принципи співмірності та неминучості витрат на професійну правничу допомогу, місцевий господарський суд правомірно зменшив розмір цих витрат позивача в суді першої інстанції з 32 865,00 грн до 7 000,00 грн, в суді апеляційної інстанції з 14 000,00 грн до 5 000,00 грн.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, ухвала Господарського суду міста Києва від 29.07.2025 у справі № 910/2030/25 є обґрунтованою, відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для її скасування або зміни не вбачається.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ІП-2" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2025 у справі № 910/2030/25 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Демидової А.М. та Ходаківської І.П. з 15.09.2025 по 22.09.2025 (включно), судді Владимиренко С.В. з 12.09.2025 по 22.09.2025 (включно), повна постанова складена та підписана у перший робочий день після їх виходу з відпустки 23.09.2025.

Головуючий суддяА.М. Демидова

СуддіІ.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко