Ухвала від 24.09.2025 по справі 461/7838/25

№461/7838/25

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"24" вересня 2025 р. м. Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Мисько Х.М., отримавши матеріали заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), заінтересовані особи: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування (адреса: 79000, м.Львів, вул. Ф. Ліста, 1, код ЄДРПОУ: 20847537), ОСОБА_2 (1959 року народження, адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про визнання особи недієздатною та встановлення опіки,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 ,за участю заінтересованихосіб:Галицької районноїадміністрації Львівськоїміської ради,як органопіки тапіклування, ОСОБА_2 звернулася досуду іззаявою про визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 недієздатним та встановлення над ним опіки, з підстав викладених у фабулі позову.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2025 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддюМисько Х.М.

Протоколом автоматизованого визначення присяжних від 23.09.2025 року відібрано присяжних Мартинюк Р.О. та Пилипів Г.Б.

Вивчивши подані матеріали, вважаю за необхідне заяву залишити без руху та надати заявникові строк для усунення її недоліків з таких підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, п. 1) ч. 2ст. 293 ЦПК України,океме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Згідно з положеннями ч. 3ст. 294 ЦПК України,справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно з положеннями п. 5) ч. 3ст. 175 ЦПК України,позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Порядок встановлення опіки над особою, яка визнана судом недієздатною, виконання опікуном своїх обов`язків та звільнення від повноважень опікуна визначенийглавою 6 Цивільного кодексу України(даді -ЦК України) та Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 (далі - Правила).

Згідно з положеннямист. 55 ЦК Українита п. 1.2 Правил, опіка (піклування) встановлюється, у тому числі, для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.

Відповідно до ч. 1ст. 60 ЦК України,суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно із положеннямист. 63 ЦК України,опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановленихстаттею 60 цього Кодексу.

Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Відповідно до ч. 1ст. 300 ЦПК України,суд ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.

Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства: захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в цьому конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Згідно п. 2.4 Р. 2 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Наказ Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року №34/166/131/88, рішення про встановлення опіки (піклування) повинно бути прийняте не пізніше як у місячний термін з моменту, коли відповідному органові опіки та піклування стане відомо про потребу встановлення опіки чи піклування.

Для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб (п. 3.1 Р. 3 Правил опіки та піклування).

Пунктом 3.3 Р. 3 Правил опіки та піклування, визначений перелік документів за наявності яких орган опіки та піклування призначає опікуна.

Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення над недієздатними особами опіки.

Зі змісту заяви про визнання особи недієздатною та встановлення опіки вбачається, що заявник просить визнати її батька ОСОБА_3 недієздатним та призначити її опікуном над ним. Проте зміст заяви не містить даних, що органом опіки та піклування таке подання виносилось, хоча вимога з даного питання пред`явлена, не додано до заяви відповідного подання органу опіки та піклування про можливість призначення заявника ОСОБА_1 опікуном над недієздатною фізичною особою, при тому, що наявність такого подання є обов`язковим для ухвалення судом рішення за результатами розгляду заяви про визнання фізичної особи недієздатною.

Так, фізична особа може бути призначена опікуном (піклувальником) лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві. Особа, яка виявила бажання виконувати обов`язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про призначення її опікуном (піклувальником). До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров`я заявник може бути опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).

Однак, в заяві відсутні відомості щодо наявності такої заяви особи, яка просить призначити її опікуном.

Отже, доказів стосовно того, що заявник може бути опікуном, суду не надано.

Тому, враховуючи викладене, необхідно надати суду подання (висновок) органу опіки та піклування про можливість призначення заявника опікуном над недієздатною фізичною особою.

Відтак, заявнику необхідно виправити вищевказані недоліки.

Згідно із ч. 5ст. 81 ЦПК України,суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Тобто суд не вправі збирати докази для сторін, суд може витребувати докази тільки у разі виникнення у сторін об`єктивних труднощів у їх отриманні. Таких обставин на даний час не встановлено.

Крім того, як встановлено з матеріалів поданої заяви, заявник просить, окрім визнання недієздатним ОСОБА_2 , за що не передбачена сплата судового збору, оскільки таки вимога відповідає вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 299 ЦПК України, встановити опіку над недієздатною фізичною особою, а також просить призначити себе опікуном, що не підпадає під вимоги ч. 2 ст. 299 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

В порушення зазначених вимог процесуального закону, заявником до заяви не в повному обсязі додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення її від сплати судового збору відповідно до закону, а зміст вимог заяви не містить усіх посилань на підстави для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 № 10 подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Згідно п. 11 постанови Пленуму ВССУ №10 від 17.10.2014 року розміри ставок судового збору визначаються з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна позовна заява, інша заява і скарга подані до суду. При цьому ставки судового збору також визначаються розміром мінімальної заробітної плати, встановленої у році, коли позовну заяву, іншу заяву і скаргу було подано до суду.

Суд наголошує, що за змістом цієї норми Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, і такі витрати відносяться на рахунок держави.

Проте, як встановлено судом, окрім вимоги про визнання недієздатним, заявник висуває вимоги встановити опіку над недієздатною фізичною особою, а також просить призначити опікуном себе, що не підпадає під вимоги ч. 2 ст. 299 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08.07.2011 «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 4 п. 1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за заяву у справах окремого провадження визначено ставку судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Отже, враховуючи характер заяви, заявникові необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги в частині встановлення піклування та призначення піклувальником у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до вимог чинного законодавства.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 року та "Круз проти Польщі" від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.

Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устатті 175 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вказане та відповідно до положень ч. 1ст. 185 ЦПК України,подану позовну заяву слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Керуючисьст.ст.175,185ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, ОСОБА_2 про визнання особи недієздатною та встановлення опіки - залишити без руху.

Вказані в ухвалі недоліки заяви заявнику слід усунути протягом п`яти з дня отримання копії цієї ухвали у визначений в ухвалі спосіб.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 3ст. 185 ЦПК України, якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, то заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://gl.lv.court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Х.М.Мисько