Рішення

від 07.09.2006 по справі 1/759-14/184

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/759-14/184

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

07.09.06                                                                                           Справа№ 1/759-14/184

За  позовом: Відкритого акціонерного товариства  “Кредобанк”, м.Львів  

До відповідача: Закритого акціонерного товариства “Ярст”, м.Львів          

Про: стягнення 990 грн.  

                                                                                                                       Суддя  С.Б.Кітаєва

Представники:

від позивача: Крук Б.М. –представник (довіреність № 0830 від 05.09.2006 року)

від відповідача: Фостяк О.Я. –представник (довіреність б/н від 14.08.2006 року)

      Права і обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України сторонам  роз”яснено.

     Суть спору: Позов заявлено відкритим акціонерним товариством  “Кредобанк” (м.Львів) до Закритого акціонерного товариства “Ярст” (м.Львів) про стягнення 990 грн.  заборгованості,  в тому числі: 495 грн. заборгованості за договором №05-008/02 від 28.02.2003 року на інкасацію грошової виручки та 495 грн. штрафу за невиконання зобов”язань за договором №05-008/02 від 28.02.2003 року на інкасацію грошової виручки.

     Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.07.2006 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на  16.08.2006 р.  

     Розгляд справи відкладався, з підстав, зазначених в ухвалі суду від 16.08.2006р. на 07.09.2006 р.  

     22.08.2006р. через канцелярію суду  від Позивача поступила  заява  від 18.08.2006р. № 04-6742/06 про зміну предмету позову, в якій  Позивач зазначає, що 2 серпня 2006 року Відповідач сплатив заборгованість в сумі 495 грн. за отримані в грудні 2005р., січні та лютому 2006р. послуги по інкасації  грошової виручки, які надавались йому Позивачем на підставі Договору № 05-008/02 від 28.02.2003р. Зазначене підтверджується платіжним дорученням №125 від 02.08.2006р., просить стягнути з ЗАТ “Ярст” на користь ВАТ “Кредобанк” штраф в розмірі 495 грн. за невиконання  зобов”язань за договором № 05-008/02 від 28.02.2003р. на інкасацію грошової виручки та розірвати договір № 05-008/02 від 28.02.2003р. на інкасацію грошової виручки, укладеного між АТ “Кредит Банк (Україна)”, повним правонаступником  якого є Позивач, ЗАТ “Ярст” та Акціонерно-Комерційним Промислово-Інвестиційним банком( закритим акціонерним товариством).

   07.09.2006р. представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у Заяві про зміну предмету позову від 18.08.2006р. № 04-6742/06.

      Відповідач в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву за  вих.№44 від 29.08.2006р., в якому повідомив наступне:

      Заборгованість по договору № 05-008/02 від 28.02.2003р. в сумі 495 грн. ЗАТ “Ярст” було оплачено 02.08.2006р. платіжним дорученням № 125 від 02.08.2006р. Вказана заборгованість утоворилась у зв”язку з важким фінансовим станом підприємства, зокрема наявності у підприємства заборгованості по заробітній платі перед працівниками за період з жовтня 2005р. по даний час. По  даному факту відносно генерального директора товариства прокуратурою Личаківського району була порушена кримінальна справа № 182-0086 та накладено арешт на майно ЗАТ “Ярст”.

    У зв”язку з вказаними обставинами з жовтня 2005 року кошти підприємства спрямовувались на погашення заборгованості по  заробітній платі. Саме тому і не були вчасно оплачені послуги надані ВАТ “Кредобанк”.

      Враховуючи вищенаведене, керуючись п.3 ст.83 ГПК України ЗАТ “Ярст” просить відмовити ВАТ “Кредобанк” у задоволенні вимоги щодо стягнення   неустойки.

     В  частині  позовних вимог щодо розрівання договору № 05-008/02 від 28.02.2003р. Відповідач не заперечує, що підтверджується повідомленням № 42 від 28.08.2006р. в якому надається згода на розірвання вказаного договору.

     В судовому засіданні  07.09.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

    Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази,  встановив:

   28.02.2003р. між АТ “Кредит Банк (Україна)”, повним правонаступником якого є ВАТ “Кредобанк” (надалі-Позивач), ЗАТ “Ярст” (надалі-Відповідач) та Акціонерно-Комерційним Промислово-Інвестиційним банком  було укладено договір № 05-008/02 на інкасацію грошової виручки (надалі Договір).

    Відповідно до умов Договору Позивач зобов”язався власними силами і засобами, в погоджені дні і години проводити інкасацію грошової виручки Відповідача, а Відповідач зобов”язався щомісячно до 10 числа поточного місяця оплачувати надані Позивачем послуги по інкасації згідно виставлених Позивачем рахунків (п.4.2. Договору).

    Впродовж дії Договору Позивач належним чином виконував взяті на себе зобов”язання, здійснював інкасацію грошової виручки Відповідача відповідно до умов Договору.

     Відповідач з січня місяця поточного року перестав оплачувати рахунки на оплату послуг інкасації, а з березня місяця поточного року - перестав користуватися послугами інкасації Позивача.

    Згідно  п.п.1.17-1.19 гл.1, розділу \/ Інструкції з організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів в утановах банків України, затвердженої постановою Національного банку України № 520 від 03.12.03 року і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.01.2004 року., підтвердженням проведення інкасації коштів є записи в явочній картці, зроблені здавачем клієнта банку. Тобто, надання Відповідачу послуг по інкасації за Договором підтверджується явочними картами за грудень 2005, січень, лютий 2006 року, що не заперечується відповідачем.

     Однак, відповідач за отримані у вказаний період послуги по інкасації не розрахувався. Так, зокрема, рахунок № 514 від 04.01.2006 року відповідач оплатив лише частково. Несплаченою залишилась сума 300 грн., а рахунки № 524 від 02.02.2006 року на суму 130 грн. і№ 533 від 03.03.2006 року на суму 65 грн. залишились несплаченими.

      Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем за вказаний період, станом на час подання позову до суду, становить 495 грн, що підтверджується виставленими Позивачем і отриманими Відповідачем рахунками. Підтвердженням того, що зазначені рахунки отримані відповідачем служать підписи його працівників на рахунках (копії рахунків додаються до матеріалів справи).

      Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов”язання повинні виконуватись належним чином.

     В березні 2006р. Відповідачу було направлено лист № 10-2410/06 від 24.03.2006р. з повідомленням про зміну назви банку та з актами звірки розрахунків між сторонами, а в травні  2006р. Відповідачу було направлено лист № 04-4030/06 від 19.05.2006р., яким Відповідача було повідомлено про припинення дії Договору та запропоновано  йому в термін до 25.06.2006р. погасити  заборгованість, однак останній відповіді  на зазначені листи  не надав, акти взаємозірки не провів,  зобов”язання  по Договору не виконав.Заборгованість за надані послуги відповідачем ліквідована в процесі розгляду справи судом, що підтверджують обі сторони та додані до справи документи.

     Отже, станом на час розгляду спору по суті, предмет спору в частині заявлених вимог про стягнення основного боргу в сумі 495,00 грн –відсутній, відповідно, провадження у справі в цій частині заявлених вимог підлягає припиненню.

      Судом встановлено, що договір від 28.02.2003 року за № 05-008/02 про інкасацію грошової виручки є чинним  як станом на час подання позову до суду,  так і  станом на час розгляду спору по суті, поскільки :

       Згідно п.6.1 Договір укладено на невизначений термін, і кожній стороні надано право розірвати його з попередженням другої і третьої сторони за один місяць ( як зазначено вище –договір трьохсторонній).

    Згідно зі ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором ( в даному випадку інше законом або договором не передбачено).

     Згідно із ч.2 ст.188 ГК сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором . А згідно ч.3 названої статті –сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

      Оскільки за загальним правилом господарські договори  мають письмову форму, досягнута сторонами згода про зміну або розірвання договору також має бути зафіксована письмово. Сторона, яка виступила з пропозицією про розірвання договору, має бути поінформована про результати її розгляду в двадцятиденний строк. Якщо пропозиція приймається іншою стороною, договір вважається зміненим або розірваним.

       Якщо сторони не досягли згоди щодо внесення змін до договору чи його розірвання , заінтересована сторона може вимагати зміни або розірвання договору в судовому порядку за наявності достатніх підстав. До відсутності згоди однієї із сторін на внесення змін до договору чи його розірвання прирівнюється і неодержання відповіді на пропозицію змінити або розірвати договір.

       Матеріали справи підтверджують, що позивач звертався до відповідача з вимогою про припинення дії договору. Така вимога не надходила від  Акціонерно-Комерційного Промислово-Інвестиційного банку, який є третьою стороною по договору № 05-008/02 від 28.02.2003 року. У двадцятиденний термін  після одержання пропозиції відповідач  не повідомив позивача про результати її розгляду. Позивач до суду з вимогою про розірвання договору в примусовому порядку не звертався.

Отже, за даних обставин і зважаючи , що умовами договору передбачено, що він укладений на невизначений строк, останній є чинним станом на час розгляду спору.

     Відповідно до ст.509 ЦК України зобов”язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто, в тому числі і з договорів. Зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від божника виконання його обов”язку. ( ст.509 ЦК ).

     Відповідно до ст.526 ЦК України зобов”язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Згідно зі ст.178 ЦК УРСР (1963 р) чинної на момент укладення договору, статті 546 ЦК України , чинної станом на даний час –виконання зобов”язання може забезпечуватися , зокрема,неустойкою. Штраф, як один із видів неустойки, обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов”язання.

     Згідно п.5.9. вищенаведеного Договору, за необгрунтовану відмову від  оплати наданих послуг, Клієнт сплачує  на користь Банку,  крім вартості наданих послуг, штраф у розмірі 100% суми, від сплати якої він ухилявся, що становить 495 грн.

    Статтею 193 ГК України встановлено, що суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати  господарські  зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов”язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом.

   Згідно ст.607 ЦК України зобов”язання припиняється неможливістю його виконання у зв”язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Відсутність у боржника необхідних грошових коштів не розглядається як неможливість виконання зобов”язання  ( ст.617 ЦК України).

    Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо вимоги про стягнення штрафу,  оскільки, як вбачається із доданих до справи ( в додаток до відзиву) матеріалів - кримінальна справа була порушена  стосовно керівника ЗАТ “Ярс” щодо заборгованості по виплаті заробітної плати працівникам, а не щодо даного спору; арешт накладався на майно товариства а не на  грошові кошти, що належать відповідачу. Окрім того, докумертів про рух коштів на рахунку товариства як станом на час звернення позивача  з вимогою про погашення боргу, так і на час розгляду спору по суті –відповідач неподав.

   Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона  повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

     Вимога позивача про стягнення  з відповідача 495,00 грн. штрафу є обгрунтованою та підлягає до задоволення.       

      Що стосується вимоги позивача про розірвання договору № 05-008/02 від 28.02.2003р. на інкасацію грошової  виручки, укладеного між АТ “Кредит Банк(Україна)” (повним правонаступником якого є ВАТ “Кредобанк”) , ЗАТ “Ярст” та Акціонерно-Комерційний Промислово-Інвестиційни банк,  то її слід залишити без розгляду, оскільки позивачем не подано доказів  сплати державного мита у встановленому законом порядку і розмірі, у зв”язку із заявленою вимогою, так як дана вимога носить немайновий характер ( порівняно із заявленими у позові вимогами) і  по ній повинно додатково бути  сплачено держмито, окрім того, як вже зазначалось вище, договір є трьохстороннім і позивачем не подано доказів надіслання  вимоги про розірвання договору боржнику від позивача та  ЗАТ Акціонерно-Комерційний Промислово-Інвестиційний банк. Представник позивача в судовому засіданні не настоює на розгляді цієї вимоги у даній справі, клопотань про відкладення розгляду справи для надання можливості сплатити держмито –не заявляв; відповідач у відзиві дав згоду на розірвання договору в добровільному порядку.

      Судові витрати по справі покладаються на відповідача.

     Отже, виходячи з  наведеного стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає: 495 грн. штрафу за невиконання зобов”язань за договором № 05-008/02 від 28.02.2003р. на інкасацію грошової виручки; 102,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Керуючись ст.ст.32,33,36,38,43,49, п.1-1 ст.80,  ст.81, ст.ст. 82,84,85 ГПК України, суд,-

                                                                                   В И Р І Ш И В :

          1. Припинити провадження у справі  в частині  495  грн. заборгованості.

     2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Ярст”, м.Львів, вул.О.Басараб,3”Б” (рах. № 26002301365720 в філії “Залізничне відділення Промінвестбанку в м.Львів”, МФО 325105, ЄДРПОУ 19170302) на користь Відкритого акціонерного товариства  “Кредобанк”, м.Львів, вул.Сахарова, 78 (рах. № 35782001 в АТ “КРЕДОБАНК”, МФО 325912, ЄДРПОУ 09807862)  495 грн. –штрафу; 102,00 грн. - держмита та 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Наказ  видати після набрання судовим рішенням законної сили.

          4  Вимогу про розірвання договору   № 05-008/02 від 28.02.2003р. - залишити без розгляду.

Суддя                                                                                                       Кітаєва С.Б.