Ухвала від 24.09.2025 по справі 766/8670/25

Справа №766/8670/25

н/п 1-кп/766/3873/25

УХВАЛА

24.09.2025 м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу, подане у кримінальному провадженні №12025231020000377, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.4 ст.185 КК України,

встановив

Херсонським міським судом Херсонської області здійснюється судове провадження відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинувачених в тому, що 04.04.2025 року, у період часу з 21:24 до 22:15 год., вони, за попередньою змовою між собою, переслідуючи прямий умисел та корисливий мотив, з метою незаконного викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, проникли до приміщення цеху, що розташований на огородженій та охоронюваній території ТОВ «Тріел Строй», за адресою: м. Херсон, вул. Острівське шосе 32, де намагались вчинити крадіжку мідних кабелів: ВВГнгд 4*240 - 39 м., вартістю 209683, 50 гривень. Однак з причини, що не залежали від волі останніх, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, так як були помічені директором даного підприємства на камерах відеоспостереження, які встановлені на території та в подальшому затримані працівниками поліції на місці вчинення кримінального правопорушення.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням в інше приміщення, вчинений в умовах воєнного стану.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання обґрунтовано тим, що строк дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу закінчується. Разом з цим, розгляд справи не завершено, ризики, які враховані при застосуванні запобіжного заходу на даний час не зменшились. Зокрема, обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Інші запобіжні заходи не здатні запобігти зазначеним ризикам.

Обвинувачений просив змінити запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою.

Захисник також просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора, оскільки зазначені ризики є необґрунтованими. З огляду на позицію ОСОБА_5 , який визнає свою вину у пред`явленому обвинуваченні, раніше не судимий, вважала, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання забезпечить виконання ним процесуальних обов`язків.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно дозмісту ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Зі змісту п.1 ч.3, ч.5 ст.199 КК України вбачається, що у продовженні строку тримання під вартою має бути відмовлено у разі, якщо прокурор не доведе, що, зокрема, заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Судом установлено, що ОСОБА_5 на обліку лікаря нарколога, психіатра не перебуває, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні немає, офіційно непрацевлаштований.

Ухвалою слідчогосудді Херсонськогоміського судуХерсонської областівід 03.06.2025року до ОСОБА_5 застосовано запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартою.Визначено альтернативнийзапобіжний західу виглядізастави, в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

05.06.2025, 29.07.2025 строк запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 продовжено до 26.09.2025.

При прийняті вказаних рішень встановлено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, а також наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Сукупність наведених фактів, а саме, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, відсутність у нього стійких соціальних зав`язків, дає достатні підстави для висновку, що ризик переховування обвинуваченого від суду наявний.

Даний ризикне зменшився,у зв`язкуз чим, підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу наявні.

Інші наведені прокурором ризики не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Зі змісту частини 3, 4 статті 183 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При обранні запобіжного заходу ОСОБА_5 слідчий суддя визначив розмір застави та обов`язки, які покладаються на обвинуваченого в разі внесення застави. Застава визначена в мінімальних межах, встановлених п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-178,199,369,376, КПК України, суд,

постановив:

Клопотання прокуратора про продовження запобіжного заходу задовольнити.

Строк тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою продовжити по22.11.2025 рокувключно.

Копію ухвали надіслати начальнику ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Для обвинуваченого строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1