Сьомий апеляційний адміністративний суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяП О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 686/20369/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Карплюк О.І.
Суддя-доповідач - Граб Л.С.
24 вересня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Сторчака В. Ю. Матохнюка Д.Б. ,
за участю секретаря судового засідання: Човган А.В.
представника позивача: Сарафіна В.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області та Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (відповідач 1) та Управління патрульної поліції в Хмельницькій області (відповідач 2), в якому просила:
-скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №527353 від 11.07.2025, якою останню притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративної відповідальності за ст.127-3 КУпАп.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 серпня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.
Решта учасників справи в судове засідання не з`явилися.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою інспектора управління патрульної поліції в Хмельницькій області Стельмахом В.М. від 11 липня 2025 року серії БАД №527353 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 127-3 КпАП України та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 13600 грн.
Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 127-3 КУпАП визначено, що порушення посадовими особами закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, фізичними особами-підприємцями встановленого порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, а саме: здійснення підготовки, перепідготовки водіїв транспортних засобів особою, яка не має чинного документа спеціаліста з підготовки водіїв транспортних засобів; допуск осіб, які не склали теоретичний іспит, до практичної підготовки водіїв; проведення практичної підготовки водіїв з використанням транспортних засобів, обладнаних з порушенням вимог Правил дорожнього руху, або особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами,-тягне за собою накладення штрафу від п`ятисот до вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
П. 1.3 Правил дорожнього руху України закріплено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
За приписами п. 24.8 Правил дорожнього руху України транспортні засоби (за винятком мотоциклів, мопедів та квадроциклів), на яких проводиться навчання, повинні мати розпізнавальні знаки «Навчальний транспортний засіб» відповідно до вимог підпункту «к» пункту 30.3 цих Правил. Транспортні засоби (за винятком автобусів), які використовуються для навчання, також повинні бути обладнані додатковими педалями зчеплення (у разі коли конструкція транспортного засобу передбачає педаль зчеплення), акселератора (у разі коли конструкція транспортного засобу допускає можливість обладнання такою педаллю) і гальмування, дзеркалом або дзеркалами заднього виду для спеціаліста з підготовки водіїв.
Відповідно до вимог п. 31.1. Правил дорожнього руху України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Процедура підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів акредитованими у встановленому законодавством порядку закладами (у тому числі філіями чи відокремленими підрозділами юридичних осіб), які здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів (далі - заклади) визначена Порядком підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 487 від 20.05.2009 року (далі Порядок).
Теоретична і практична підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, що експлуатуються на вулично-дорожній мережі загального користування, проводяться закладом, що закріплений за територіальним сервісним центром МВС за його місцезнаходженням п.3 Порядку.
За змістом абз.1 п.5 Порядку для забезпечення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв заклади повинні мати спеціалістів, атестованих у встановленому порядку, приміщення (кабінети, класи), обладнані відповідними технічними засобами, навчальними матеріалами та наочним приладдям (у разі потреби), споруди та/або земельні ділянки (майданчики для навчання з початкового керування), транспортні засоби, що відповідають вимогам, встановленим МВС за погодженням із МОН, Мінінфраструктури і Мінекономіки.
За правилами пунктів 13 та 14 Порядку теоретична підготовка проводиться в кабінетах (класах) з додержанням вимог законодавства щодо охорони праці, правил протипожежної безпеки, санітарно-гігієнічних та державних будівельних норм, а також дистанційно шляхом проведення онлайн-лекцій (онлайн-тестування) або за змішаною формою; практична підготовка для осіб, які успішно склали теоретичний іспит у відповідному територіальному сервісному центрі МВС, проводиться на майданчику для навчання з початкового керування, а також на маршрутах за місцезнаходженням закладу або його філії чи іншого відокремленого підрозділу.
Для теоретичної та практичної підготовки залучаються атестовані в установленому законодавством порядку спеціалісти п.18 Порядку.
Згідно з пп. 4 п. 1 розділу IV Переліку до використання у процесі підготовки, у тому числі практичної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації водіїв, допускаються транспортні засоби, які обладнані відповідно до вимог пункту 24.8 Правил дорожнього руху.
Так, за змістом оскаржуваної постанови 26.06.2025р. біля 12.00 год. в м.Хмельницькому по вул. Західно-Окружній, спеціаліст з навчання практичного керування транспортними засобами ТОВ «Хмельницька філія УКРМІНТРАНС» ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснював практичну підготовку учня Дергільова Олександра Івановича на т.з. Skoda Fabia д.н. НОМЕР_1 , на якому було відсутнє дзеркало заднього виду для спеціаліста з підготовки водіїв, була відсутня накладка на педалі зчеплення та при цьому громадянин ОСОБА_2 не мав чинного атестата спеціаліста навчання керування т/з.
В подальшому, 26.06.2025 року близько 16:25 год у м. Хмельницькому по вул. К.Степанкова, в районі 6. 8 було повторно зупинено навчальний т/з Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_1 та встановлено, що гр. ОСОБА_2 проводив практичну підготовку гр. ОСОБА_3 та при цьому, не мав чинного атестата спеціаліста навчання керування т/з.
Враховуючи вказані обставини, 11.07.2025 відносно директора ТОВ «Хмельницька філія УКРМІНТРАНС», ОСОБА_1 винесено постанову серії БАД №527353 за ст 127-3 КУпАП, оскільки вона будучи посадовою особою не забезпечила на навчальному т/з для підготовки учнів марки Skoda Fabia дн.з. НОМЕР_1 дзеркало заднього виду для спеціаліста з підготовки водіїв, накладки на педалі зчеплення зі сторони спеціаліста та допустила гр. ОСОБА_2 до навчання керування т.з. без чинного атестата спеціаліста навчання керування, чим порушила п. 24.8 та 31.1 Правил дорожнього руху України; пп.6 п.4 Розділу IV Переліку вимог до закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та кваліфікаційних вимог до спеціалістів, які здійснюють таку підготовку затвердженого Наказом МВС України №954 від 24.11.2023 та п.5, п.18 Порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів затвердженого постановою Кабінету міністрів України №487 від 20.05.2009р.
На підтвердження вчинення правопорушення відповідачем надано диск DVD-R з фіксацією події правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто положення цього Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що наданий відповідачем відеозапис, є належним допустимим доказом на підтвердження факту адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем, який в силу наведених вище норм закону не може не оцінюватись судом, та не братись до уваги при вирішенні даного спору.
Висновок про те, що відеоматеріали з місця події є доказами в адміністративній справі, які безпосередньо свідчать про наявність та обставини правопорушення, неодноразово був висловлений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №536/583/17, від 29 травня 2018 року у справі № 727/6565/17 та від 11 липня 2019 року у справі №686/15730/16-а.
В свою чергу позивач в апеляційній скарзі зазначає, що у процесі підготовки, у тому числі практичної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації водіїв, закладом, у якому остання виконує обов`язки директора, допускаються лише транспортні засоби, які є власністю закладу та/або надані йому в користування (розпорядження) у встановленому законодавством України порядку. Однак, транспортний засіб Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_1 орендований ОСОБА_2 у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та використовувався відповідно до договору оренди транспортних засобів № 19/06/25-ХМ від 19.06.2025 у власних цілях. При цьому, орендодавцем (ФОП ОСОБА_4 ) передано транспортний засіб у технічно справному стані зі встановленими додатковими педалями зчеплення та гальмування, дзеркалом заднього виду для майстра виробничого навчання та опізнавальним знаком Навчальний транспортний засіб, про що складено акт приймання-передачі транспортних засобів від 18.06.2025 року. Також відомо, що відповідно протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 00740-00382-25 від 30.04.2025, даний автомобіль із призначенням учбовий визнано технічно справним. А відтак, ОСОБА_1 вважає, що вона не є суб`єктом правопорушення відповідно до постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 527353 від 11.07.2025 року.
В той же час, відповідачем 2 надано суду копію листа Регіонального сервісного центру №31/34-656-20 від 03.07.2025, з якого вбачається, що транспортний засіб Skoda Fabia, д.н.з. НОМЕР_2 , використовується у процесі проведення практичної підготовки в автошколі ТОВ «Хмельницька філія УКРМІНТРАНС» (код ЄДРПОУ 45054475), що суперечить твердженням позивача щодо відсутності зв`язку вказаного ТЗ з даним товариством.
Також, у вказаному листі зазначено, що згідно ЄДР МВС міститься інформація щодо проходження практичної підготовки гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНКОПП НОМЕР_3 ) в групі №15 вказаної автошколи.
Крім того, як обгрунтовано звернуто увагу відповідачем 2, на момент зупинки т.з. Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 не надав жодного документу, що підтверджує його право користування транспортним засобом, а також документів, які б підтверджували його кваліфікацію як інструктора (атестат спеціаліста), виданих відповідно до чинного законодавства. Проте в своїх письмових поясненнях зазначає, що працює на посаді інструктора в автошколі «Антарес», яка знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Н. Берегова 35 б. Вказана адреса також зазначена у Сертифікаті про державну акредитацію серії №002705 виданому ТОВ «Хмельницька філія УКРМІНТРАНС», код ЄДРПОУ 45054475.
Щодо посилання позивача на те, що транспортний засіб Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_1 орендований ОСОБА_2 у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та використовувався відповідно до договору оренди транспортних засобів № 19/06/25-ХМ від 19.06.2025 у власних цілях, то колегія суддів вважає таке необгрунтованим, оскільки зважаючи на те, що такий договір оренди не потребує обов`язкової реєстрації та нотаріального посвідчення, то міг бути складений у будь-який час, зважаючи на дані обставини.
Частиною 1 ст.77 КАС України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, у разі надання посадовою особою суб`єкта владних повноважень доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність прийнятого останнім рішення, позивач повинен спростувати ці доводи.
Колегія суддів вважає, що позивачем не надано жодного доказу на спростування доводів відповідача. В свою чергу, відповідачем доведено правомірність винесення постанови, про що надано відповідні докази.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 серпня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Матохнюк Д.Б.
| Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
| Дата ухвалення рішення | 24.09.2025 |
| Оприлюднено | 26.09.2025 |
| Номер документу | 130477403 |
| Судочинство | Адміністративне |
| Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них дорожнього руху |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Граб Л.С.
Адміністративне
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Карплюк О. І.
Адміністративне
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Карплюк О. І.
Адміністративне
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Карплюк О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні