Ухвала від 24.09.2025 по справі 120/17527/24

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

Справа № 120/17527/24

24 вересня 2025 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного Управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного Управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2025 у задоволенні заяви Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного Управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницької області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року відмовлено та визнано неповажними причини пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2025 апеляційну скаргу Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного Управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року залишено без руху та запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, усунути виявлені недоліки апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали суду шляхом звернення до суду з заявою, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.

19.09.2025 на адресу суду апелянтом на виконання вимог ухвали від 08.09.2025 подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку заявник просить врахувати, відсутність у штаті АРЗ СП посади юриста на день постановлення оскаржуваного рішення і до 01.04.2025 року; специфіку та багатозадачність діяльності особового складу, пов`язану з проведенням аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в умовах воєнного стану; загальне ускладнення організації роботи органів державної влади в умовах збройної агресії; а також беручи до уваги, що строк на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.05.2025 року у справі №120/17527/24 припав на період дії воєнного стану. Тому апелянт просить суд визнати причини його пропуску поважними та поновити строк на подання апеляційної скарги.

Надаючи оцінку доводам, викладеним в клопотанні, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України. Проте таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.

За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Встановлено, що оскаржуване рішення прийняте 08.05.2025 в порядку письмового провадження. При цьому, оскаржуване рішення було направлено відповідачу в електронний кабінет 08.05.2025. Апеляційну скаргу подано 29.08.2025, тобто з пропуском строку встановленого ст.295 КАС України.

Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи та органи місцевого самоврядування загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Так, відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В свою чергу, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Апелянт повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.

Надаючи оцінку доводам апелянта, на які він посилається як на підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.05.2025, суд вважає, що згідно з ч.3 ст.55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

З урахуванням вказаного, колегія суддів дійшла висновку, що юрисконсульт відповідача не є єдиною особою даного суб`єкта, яка має повноваження на подання відповідної заяви, скарги, а тому відсутність посади юрисконсульта не дає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження. Також, суд зауважує, що відповідач не був обмежений в делегуванні повноважень іншій особі.

Отже, внутрішня організація робочого процесу працівників Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного Управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницької області не може слугувати поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відтак, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку з своєї ініціативи суд не вбачає та відмовляє у задоволенні заяви з наведених у ній підстав.

Отже, вказані посилання апелянта не можуть слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме такі обставини вплинули на роботу цього державного органу.

Суд, надавши оцінку доводам апелянта, відзначає, що введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на апелянта, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв`язок. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.

В даному випадку, суд зауважує, що неможливість вчинити певні процесуальні дії підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Однак, доказів такої неможливості скаржником не надано, як і не підтверджено відсутності можливості звернутись до суду з апеляційною скаргою у встановлені процесуальним законом строки.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави… (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

У кожній справі суди мають перевірити наявність підстав для поновлення строку на оскарження, визнати їх виправданими, а також мотивувати свій висновок про наявність поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку. Сама лише вказівка на наявність поважних причин не є належним мотивуванням висновку про поновлення строку і є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Так, Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України та триває й досі.

Колегія суддів зауважує, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.

В той же час, скаржник в загальному посилається на обставини, які, на жаль, мають місце по всій території України - повітряні тривоги та ракетні обстріли, що стали перешкодою для систематичного відвідування працівниками військової частини своїх робочих місць.

Проте, як було зазначено вище, такі обставини враховуються судом, якщо вони знаходяться в прямому причинному зв`язку з пропуском процесуального строку.

Крім того, невмотивоване задоволення заяви апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними, а тому суд не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.05.2025.

Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи зазначене, а також те, що станом на 24.09.2025 апелянтом вимоги ухвали не виконанні, належних та достатніх клопотань до суду не подано, колегія суддів приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі.Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні клопотання Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного Управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницької області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року.

2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного Управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

4. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.