Постанова від 24.09.2025 по справі 127/29792/24

Справа № 127/29792/24

Провадження № 22-ц/801/2053/2025

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Дернова В. В.

Доповідач:Сопрун В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2025 рокуСправа № 127/29792/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого Сопруна В.В.,

суддів МіхасішинаІ.В.,Стадника І.М.

за участю секретаря судового засідання Закерничної А.О.,

за участю сторін: державного виконавця Дзюбенко Т.О., стягувача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу №127/29792/24 за поданням головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дзюбенко Т.О. про надання дозволу на примусове проникнення до володіння боржника ОСОБА_2 ,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвокатаЧернілевської РусланиВіталіївни на ухвалуВінницького міського суду Вінницької області від 06 серпня 2025 року,яку постановиласуддя ДерноваВ.В.в Вінницькомуміському суді Вінницької області, повний текст складено 06 серпня 2025 року,

в с т а н о в и в :

В серпні 2025 року головний державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дзюбенко Т.О. звернулася в суд з поданням про надання дозволу на примусове проникнення до володіння боржника ОСОБА_2 , а саме до незавершеного будівництва по АДРЕСА_1 , яке розташоване на земельній ділянці площею 0,01 га, кадастровий номер 0520688900:09:001:0080, у виконавчому провадженні №78367762 з примусового виконання виконавчого листа №127/29792/24, виданого 07 березня 2025 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики від 25 жовтня 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенком О.Б., зареєстрованого в реєстрі за №5587 в розмірі 1907062 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 серпня 2025 року подання задоволено.

Надано дозвіл головному державному виконавцю Другого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дзюбенко Т.О. на примусове проникнення до володіння боржника ОСОБА_2 , а саме до об`єкта, розташованого на земельній ділянці площею 0,01 га, кадастровий номер 0520688900:09:001:0080.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_2 адвокат Чернілевська Р.В. подала апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною та необґрунтованою, постановлену за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушено норми процесуального права, а тому просила ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06 серпня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким подання про надання дозволу на примусове проникнення до володіння боржника залишити без задоволення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що земельна ділянка площею 0,01 га, кадастровий номер 0520688900:09:001:0080 не належить боржнику ОСОБА_2 , а перейшла у власність стягувача ОСОБА_1 , який в свою чергу 31 серпня 2024 року відчужив її на підставі договору дарування - ОСОБА_3 , а тому вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що боржнику належить на праві власності ця земельна ділянка. Також вважає, що повноваження державного виконавця Дзюбенко Т.О. поширюються лише на територію в межах м. Вінниці.

Крім того, суд першої інстанції не перевірив, чи дійсно боржник перебував за місцем проживання в момент виїзду державного виконавця та чи вона умисно перешкоджала проникненню в житло.

Суд першої інстанції не встановив, чи боржник був повідомлений про наявність виконавчого провадження, чи отримав повідомлення про необхідність бути присутнім при проведенні виконавчих дій.

У відзиві на апеляційну скаргу Другий відділ державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) просив ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06 серпня 2025 року залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч.1-3,5ст.263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Судом встановлено, що на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження №78367762 з примусового виконання виконавчого листа №127/29792/24, виданого 07 березня 2025 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики від 25 жовтня 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенком О.Б., зареєстрованого в реєстрі за №5587 в розмірі 1907062 грн.

Як вбачається з Акту державного виконавця від 19 червня 2025 року, при виході за місцем розташування земельної ділянки кадастровий номер 0520688900:09:001:0080 було встановлено, що на території даної земельної ділянки знаходиться незавершене будівництво, а саме споруда, яка має вікна, двері, дах, в якій при візуальному огляді (у вікно) виявлено наявне майно.

Відповідно доч.1ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та в спосіб, що визначеніКонституцією, цим законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогозакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогозаконупідлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1ст.13 Закону України«Про виконавчепровадження» та п. 6 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1ст.18Закону України «Про виконавчепровадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно доп.5ч.3ст.18 Закону України «Про виконавчепровадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має правобезперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб (п. 13 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Як вбачається з долученого до подання копії договору дарування земельної ділянки, 31 серпня 2024 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,01 га, кадастровий номер 0520688900:09:001:0080, по АДРЕСА_1 .

з Акту державного виконавця від 19 червня 2025 року вбачається, що при виході за місцем розташування земельної ділянки кадастровий номер 0520688900:09:001:0080 було встановлено, що на території даної земельної ділянки знаходиться незавершене будівництво, а саме споруда, яка має вікна, двері, дах, в якій при візуальному огляді (у вікно) виявлено наявне майно.

Згідно з п.1.5. договору іпотеки від 25 жовтня 2022 року, який укладений між ОСОБА_1 (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець), вбачається, що іпотекодавець повідомляє, що на зазначеній земельній ділянці (кадастровий номер 0520688900:09:001:0080), яка є предметом іпотеки, знаходиться незавершене будівництвом будівля, у вигляді будівельних матеріалів. Право власності на зазначену будівлю не зареєстроване.

Колегія суддів звертає увагу, що головний державний виконавець просив надати дозвіл на примусове проникнення до володіння боржника ОСОБА_2 , а саме до об`єкта, розташованого на земельній ділянці площею 0,01 га, кадастровий номер 0520688900:09:001:0080, яке згідно з п.1.5. договору іпотеки від 25 жовтня 2022 року було визначене як незавершене будівництвом будівля, у вигляді будівельних матеріалів.

Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про надання дозволу на примусове проникнення до зазначеного вище об`єкта.

Сама апелянт не зазначає у апеляційній скарзі чим порушуються її права наданням дозволу на проникнення до майна боржника з метою здійснення виконання рішення, яке набуло чинності та є обов`язковим.

Крім того, в судовому засіданні апеляційного суду державний виконавець Дзюбенко Т.О. повідомила, що ухвала суду була фактично виконана.

Таким чином, процесуальних порушень, які були б обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції чи призвели б до неправильного вирішення справи апеляційним судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_2 адвокатаЧернілевської РусланиВіталіївни залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницькогоміського судуВінницької областівід 06серпня 2025року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 25 вересня 2025 року.

Головуючий Сопрун В.В.

Судді Міхасішин І.В.

Стадник І.М.