Рішення від 25.09.2025 по справі 204/8241/25

Справа № 204/8241/25

Провадження № 2/204/4035/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2025 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді Черкез Д.Л.,

за участю секретаря судового засідання Борсук А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, та компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, -

В С Т А Н О В И В:

05 серпня 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» на свою користь заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі, у розмірі 70397,00 грн., компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати за період з липня 2023 року по травень 2025 року у розмірі 8260,83 грн., компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати за період з травня 2021 року по квітень 2022 року у розмірі 13112,87 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив на те, що перебуває у трудових відносинах з Державним підприємством «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова». Під час перебування у трудових відносинах з відповідачем з боку останнього була нарахована, але не виплачена, заробітна плата, заборгованість по якій станом на 24 червня 2025 року становить 70397,00 грн. Також зазначив, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Зазначає, що в даному випадку стягненню на користь позивача підлягає компенсація втрати частини грошових доходів за період з липня 2023 року по травень 2025 року у розмірі 8260,83 грн. Крім того зазначив, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16.07.2024 року по справі № 204/5065/24 позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено та стягнуто з відповідача заборгованість по заробітній платі за період з травня 2021 року по квітень 2022 року у розмірі 28828,00 грн. Вказане рішення суду було виконано відповідачем в рамках відкритого виконавчого провадження лише 24.10.2024 року. Таким чином, позивач має право на стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплаченої заробітної плати за період з травня 2021 року по квітень 2022 року у розмірі 13112,87 грн. На підставі викладеного позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 06 серпня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 06 серпня 2025 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.

У встановлений судом строк відзив на позовну заяву відповідач не надав.

Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.

Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуваєу трудовихвідносинах з ДП «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» та за період своєї роботи працювала на різних посадах, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 14-15).

Звернувшись досуду позивачзазначив,що відповідачне виплачував позивачу нараховану йому заробітну плату, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по заробітній платі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Нормами ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Аналогічні положення має ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Разом з тим, відповідач не в повному обсязі виплачував позивачу нараховану йому заробітну плату.

Відповідно до статті 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбаченихчастиною другоюцієї статті.

Згідно здовідкою №2/198від 24червня 2025року,виданою Державнимпідприємством «Виробничеоб`єднання Південниймашинобудівний заводім.О.М.Макарова»,вбачається,що Державнепідприємство «Виробничеоб`єднання Південниймашинобудівний заводім.О.М.Макарова» станом на 25 червня 2025 року має перед позивачем заборгованість звиплати заробітноїплати за період з липня 2023 року по травень 2025 року включно у загальному розмірі 70397,00 грн. (зв. бік а.с. 15).

За таких обставин, з Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» на користь позивача слід стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату, за період з липня 2023 року по травень 2025 року включно у розмірі 70397,00 грн., а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Таким чином, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Вирішуючи питання щодо розміру заробітної плати, яка повинна бути стягнута за рішенням суду шляхом негайного виконання, суд виходить з наступних розрахунків: розмір заборгованості по заробітній платі, який стягнуто судом 70397,00 грн.; період стягнення дорівнює 20 повних місяців. Отже, розмір заробітної плати який підлягає стягненню шляхом негайного виконання за один місяць становить: 70397,00 грн. / 20 = 3519,85 грн.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати за період з липня 2023 року по травень 2025 року у розмірі 8260,83 грн. суд виходить з наступного.

Статтею 1Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Уст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

З вищезазначеної довідки про розмір заборгованості по заробітній платі вбачається, що заборгованість з виплати заробітної плати станом на день ухвалення рішення позивачу не виплачена.

Таким чином, позивач має право на стягнення з відповідача як роботодавця на свою користь як працівника компенсації втрати частини заробітку у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Відповідно дост.4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»).

Відповідно до п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Заборгованість яка підлягає стягненню утворилась за період з липня 2023 року по травень 2025 року, та на теперішній час не виплачена. Позивач просив стягнути компенсацію у розмірі 8260,83 грн., що підтверджується відповідним розрахунком (а.с. 8-9). Суд, перевіривши розрахунок, приходить до висновку, що стягненню підлягає компенсація втрати частини заробітку в розмірі 8260,83 грн.

У зв`язкуз викладеним суд приходить до переконливого висновку, що з Державногопідприємства «Виробничеоб`єднання Південниймашинобудівний заводім.О.М.Макарова» накористь позивача слід стягнути суму компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати за період з липня 2023 року по травень 2025 року у розмірі 8260,83 грн., а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати за період з травня 2021 року по квітень 2022 року у розмірі 13112,87 грн. суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16.07.2024 року по справі № 204/5065/24 позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено та стягнуто з Державного підприємства«Виробниче об`єднанняПівденний машинобудівнийзавод іменіО.М.Макарова» заборгованість по заробітній платі за період з травня 2021 року по квітень 2022 року у загальному розмірі 28828,00 грн. (а.с. 16-17).

Вказане рішення суду було виконано відповідачем в рамках відкритого виконавчого провадження 24 жовтня 2024 року, що підтверджується випискою по рахунку позивача (а.с. 18).

Таким чином, позивач має право на стягнення з відповідача компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати за період з травня 2021 року по квітень 2022 року, розрахунок якої має бути проведений по день фактичної виплати заборгованості, тобто по 24 жовтня 2024 року.

Заборгованість по заробітній платі, яка була стягнута згідно рішення суду та була виплачена 24жовтня 2024 року, утворилась за період з травня 2021 року по квітень 2022 року. Позивач просив стягнути компенсацію у розмірі 13112,87 грн., що підтверджується відповідним розрахунком (а.с. 10-11). Суд, перевіривши розрахунок, приходить до висновку, що стягненню підлягає компенсація втрати частини заробітку в розмірі 13112,87 грн.

Підсумовуючи наведене суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати за період з травня 2021 року по квітень 2022 року у розмірі 13112,87 грн., а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатамирозгляду справивитрати направничу допомогуадвоката підлягаютьрозподілу міжсторонами разоміз іншимисудовими витратами.Для цілейрозподілу судовихвитрат: розмірвитрат направничу допомогуадвоката,в томучислі гонораруадвоката запредставництво всуді таіншу правничудопомогу,пов`язану зісправою,включаючи підготовкудо їїрозгляду,збір доказівтощо,а такожвартість послугпомічника адвокатавизначаються згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги тана підставівідповідних доказівщодо обсягунаданих послугі виконанихробіт таїх вартості,що сплаченаабо підлягаєсплаті відповідноюстороною аботретьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом встановлено,що позивачу правничу допомогу у вказаній справі надавав адвокат Харламов Д.В., що підтверджується договором про надання правничої допомоги від 09.07.2025 року № Т6/20 (зв. бік а.с. 18) та ордером на надання правничої допомоги від 02.08.2025 року (зв. бік а.с. 19).

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

14 липня 2025 року між позивачем як клієнтом та адвокатом Харламовим Д.В. було підписано Акт виконаних та підготовлених до виконання послуг на суму 3 000,00 грн. (а.с. 19).

Отже,суд вважаєвстановленим,що позивачдійсно отримавправову допомогувід адвоката Харламова Д.В., а тому не викликає сумнівів, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у справі.

З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 3 000,00 грн. є об`єктивною та розумною, та відповідає змісту та обсягу виконаної адвокатом роботи.

Враховуючи викладене, з урахуванням складності справи, виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу, а отже вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно дост. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить довисновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а порушені права позивача судовому захисту.

Крім того, відповідно до ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги майнового характеру про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати задоволені на загальну суму 91770,70 грн., та позивач був звільнений від сплати судового збору за цими позовними вимогами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 968,96 (1211,20 грн. мінімальний розмір ставки судового збору із застосуванням коефіцієнту 0,8 за звернення позивача до суду з позовом через Електронний суд).

На підставі ст.ст. 115, 233 КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 279, 352, 430 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, та компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» (місцезнаходження:49008,м.Дніпро,вул.Криворізька,1,ЄДРПОУ -14308368) накористь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцепроживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП - НОМЕР_1 ) нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 70397,00 грн. (сімдесят тисяч триста дев`яносто сім гривень, 00 копійок); компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати за період з липня 2023 року по травень 2025 року у розмірі 8260,83 грн. (вісім тисяч двісті шістдесят гривень, 83 копійки); компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати за період з травня 2021 року по квітень 2022 року у розмірі 13112,87 грн. (тринадцять тисяч сто дванадцять гривень, 87 копійок); витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень, 00 копійок).

Стягнути з Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» (місцезнаходження: 49008, м. Дніпро, вул. Криворізька, 1, ЄДРПОУ - 14308368) судовий збір у розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень, 96 копійок) на користь держави.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в межах суми платежу за один місяць, у розмірі 3519,85 грн. (три тисячі п`ятсот дев`ятнадцять гривень, 85 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.Л. Черкез