Ухвала від 21.08.2025 по справі 757/40200/25-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40200/25-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, -

В С Т А Н О В И В :

старший слідчий в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання, слідчий обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000455 від 14.04.2022 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 240, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 110-2, ч. 2 ст. 197-1, ч. 3 ст. 254, ч. 3 ст. 258-5, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 388, ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 366, ст. 356, ч. 2, ст. 369-2, ч. 2, ст. 382, ч. 4, ст. 358 КК України, за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 362, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України КК України, ОСОБА_19 , ОСОБА_20 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 362 КК України, ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи директору АТ «Коростенський кар`єр», до учасника та кінцевого бенефіціарного власника якого застосовано санкції, вирішив за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_25 , ОСОБА_17 та ОСОБА_16 вчинити службове підроблення офіційних документів з метою відчуження підсанкційних активів за наступних обставин.

24.02.2022 приблизно о 05 год. 00 хв. Президент Російської Федерації оголосив про своє рішення почати спеціальну військову операцію в Україні.

У подальшому цього ж дня Збройними Силами Російської Федерації, віроломно здійснено пуски крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам Збройних Сил України та цивільним об`єктам України. Сухопутними підрозділами Збройних Сил та інших військових формувань російської федерації здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжено і діє на даний час.

Факт повномасштабного збройного вторгнення не приховувався владою РФ, а також установлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема Резолюцією Генеральної асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п. п. 1, 3 Висновку 300 (2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», п. п. 17, 18 наказу від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» (Україна проти РФ та ін.)».

Водночас, після початку збройної агресії Російської Федерації проти України Кабінетом Міністрів України затверджено постанову від 03.03.2022 №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації», якою фактично накладено мораторій на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація та кола визначених осіб (пов`язаних з РФ).

15.03.2022 набули чинності Закони України № 2108-IX та № 2107-IX, якими запроваджено відповідальність за співпрацю з державою-агресором в інформаційній, освітній, політичній, військовій, адміністративній, господарській та трудовій сферах, що фактично унеможливило подальшу спільну фінансово-господарську діяльність українських підприємств із суб`єктами господарювання РФ.

Законом України «Про санкції» від 14.08.2014 (зі змінами та доповненнями, які діяли станом на травень 2023 року) визначено право України на введення санкцій до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність, види санкцій, підстави застосування, виконання рішень про їх застосування та інші дані.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 12.05.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеним в дію Указом Президента України від 12.05.2023 № 279/2023 (далі - рішення РНБО 279) застосовано персональну спеціальну економічну та інші обмежувальні заходи (санкції) до: ОСОБА_9 строком на 5 років (до 12.05.2028) та ОСОБА_26 , яка є афілійованою та підконтрольною особою ОСОБА_9 , строком на 10 років (до 12.05.2033).

Згідно з рішенням РНБО 279 до ОСОБА_9 застосовано інші персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) у вигляді, зокрема:

1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

2) обмеження торговельних операцій (повне припинення);

3) запобігання виведенню капіталів за межі України;

4) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

5) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом (заборона укладення договорів та вчиненні правочинів).

Також рішенням РНБО 279 до ОСОБА_27 застосовано інші персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) у вигляді, зокрема:

1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

2) обмеження торговельних операцій (повне припинення);

3) запобігання виведенню капіталів за межі України;

4) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

5) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом (повна заборона);

6) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;

7) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності.

Цим же рішенням введено в дію аналогічні санкції і до наступних афілійованих з ОСОБА_9 кіпрських компаній - І.Ес. Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited), яка є власником акцій на 61,7 % в АТ «Коростенський кар`єр», на 97,2 % в ПАТ «Пинязевицький кар`єр» та на 80,5 % в АТ «Малинський каменедробильний завод»; Вестграйнайт Холдингс Лімітед (Westgrinite Holdings Limited), яка є власником ТОВ «Юнігран» та власником 10,53 % акцій ТОВ «Юнігран-сервіс»; Смартдіксі Лімітед (Smartdixi Limited), яка є власником Вестграйнайт Холдингс Лімітед (Westgrinite Holdings Limited) та І.Ес. Майнінг Компані Лімітед (E.S. Mining Company Limited).

На час застосування Україною вказаних санкцій ОСОБА_9 особисто та через інших осіб, в тому числі ОСОБА_29 , був кінцевим бенефіціарним власником та міг опосередковано (через інших фізичних та юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження майном юридичних осіб групи компаній «Юнігран» до якої входили: ТОВ «Юнігран» (ЄДРПОУ 24584514), ТОВ «Юнігран-Сервіс» (ЄДРПОУ 34082463), ПрАТ «Пинязевицький кар`єр» (ЄДРПОУ 01374553), АТ «Малинський каменедробильний завод» (ЄДРПОУ 04011905), АТ «Коростенський кар`єр» (ЄДРПОУ 00292422), ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД» (ЄДРПОУ 32658487) та ТОВ «Альянс-Союз» (ЄДРПОУ 30440191) загальна вартість статутних капіталів яких становила понад 60 млн. грн.

ОСОБА_8 із засобів масової інформації, знав про систематичні введення санкцій відносно громадян Російської Федерації (далі РФ), які підтримують збройну агресію останньої проти України, в тому числі про те що після введення санкцій товариства та активи, які належали підсанкційним особам фактично перебували під забороною відчуження, а під час ведення їх господарської діяльності було заборонено вчиняти будь-які видаткові фінансові операції, крім визначених законом щодо сплати податків та заробітної плати.

Зважаючи на вказане, ОСОБА_8 , дізнавшись при невстановлених обставинах про застосування санкцій відносно ОСОБА_9 , у травні 2023 року зателефонував останньому та запропонував придбати 50% групи «Юнігран» за 12 млн. доларів США, при цьому зобов`язався мінімізувати ризики блокування та конфіскації майна групи «Юнігран», використовуючи свої зв`язки та авторитет серед впливових чиновників, а також забезпечити повноцінне функціонування товариств після придбання половини часток їх статутного капіталу та розподіл прибутку по 50% кожному з них.

ОСОБА_9 , розумів, що у зв`язку із введеними відносно нього та підконтрольної йому ОСОБА_27 , санкцій є висока ймовірність конфіскації майна групи «Юнігран» у відповідності до Закону України «Про санкції» та не мав можливості здійснити продаж відповідного майна, оскільки законодавством України передбачена заборона відчуження активів, щодо яких підсанкційна особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Враховуючи викладене, ОСОБА_9 , маючи на меті отримання прибутку та збереження частини активів підконтрольної йому групи «Юнігран», у травні 2023 року, вступив у злочинну змову із ОСОБА_8 , щодо незаконного одержання майна групи компаній «Юнігран» підконтрольними їм підприємствами внаслідок вчинення службового підроблення та шляхом несанкціонованої зміни інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, а також подальшої легалізації майна одержаного злочинним шляхом.

Розуміючи, що для досягнення злочинного умислу з відчуження активів групи компаній «Юнігран», необхідно виконати значний обсяг організаційних, підготовчих та виконавчих дій, який включав залучення виконавців, пособників та інших співучасників, реєстрацію та придбання юридичних осіб, які будуть залучені у схемі купівлі-продажу майна, складання відповідних договорів на відчуження майна, внесення у них недостовірних відомостей, збирання документів необхідних для нотаріального посвідчення правочинів купівлі-продажу, внесення уповноваженими особами у відповідні автоматизовані системи інформації про зміну права власності та інше ОСОБА_9 та ОСОБА_8 розробили загальний план спільних дій, необхідних для досягнення злочинного умислу та його кінцевої мети.

Вказаний загальний спільний план включав декілька етапів протиправної діяльності одним з яких було здійснення службового підроблення офіційних документів шляхом внесення до них завідомо неправдивих відомостей, до вчинення якого ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , як самостійно так і через підконтрольних їх осіб було залучено ряд співучасників, зокрема директорів групи компаній «Юнігран», в тому числі генерального директора ТОВ «Юнігран» ОСОБА_30 , якому про кінцеву мету та загальний злочинний умисел не повідомляли.

Крім того, ОСОБА_8 до реалізації спільного злочинного умислу залучив ОСОБА_25 , якому доручив функції підбору та залучення інших співучасників, приватних нотаріусів, які всупереч санкційних обмежень будуть реєструвати зміни права власності активів групи компаній «Юнігран», організацію підготовки та безпосереднього вчинення кожного злочину, підготовку проектів основних договорів та супроводження їх підписань підконтрольними посадовими особами.

ОСОБА_31 , у свою чергу, до реалізації спільного злочинного умислу було залучено ОСОБА_18 , який, будучи номінальним власником та директором проміжних підприємств, виступав покупцем підсанкційних активів.

ОСОБА_5 будучи призначеним на посаду директора АТ «Коростенський кар`єр» згідно Статуту товариства виконував наступні обов`язки:

(a) оперативне керівництво фінансово-господарською діяльністю Товариства;

(б) організація виконання рішень Загальних Зборів та Наглядової Ради;

(в) розробка правил процедури й інших внутрішніх документів Товариства;

(г) визначення умов оплати праці працівників Товариства (окрім посадових осіб Товариства;

Загальні збори та Наглядова рада можуть прийняти рішення про передачу частини належних їм повноважень до компетенції Директору, за винятком тих питань, що віднесені до виключної компетенції Загальних зборів або Наглядової ради.

Директор Товариства підзвітний у своїй діяльності Загальним зборам і Наглядовій Раді та організовує виконання їх рішень.

Директор Товариства здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства.

Директор Товариства:

- має право без довіреності діяти від імені Товариства, у тому числі представляти його інтереси, вчиняти правочини від імені Товариства, видавати накази та надавати розпорядження, обов`язкові до виконання всіма працівниками товариства.

- вирішує питання щодо видачі Товариством поручительства та гарантій, одержання кредитів, надання і отримання позик, укладення кредитних договорів, договорів позики та застави майна Товариства в межах, визначених цим Статутом.

- видає довіреності від імені Товариства;

- відкривати поточний, валютний та інші рахунки в будь-якому банку України та за кордоном для зберігання коштів і здійснення всіх видів розрахунків, кредитних та касових операцій Товариства;

- підписує фінансові, розрахункові та інші документи Товариства; Виконував інші обов`язки згідно статуту.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Кримінального кодексу України службовими особами є особи, які, зокрема, постійно чи тимчасово обіймають на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації або законом.

Таким чином, ОСОБА_5 на момент вчинення суспільно небезпечного діяння, в силу покладених на нього організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій, відповідно до ч.3 ст. 18 КК України являвся службовою особою.

Однак, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, діючи всупереч інтересам очолюваного ним підприємства, у невстановлені досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше 24.01.2024 вступив у злочинну змову з ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_25 , ОСОБА_17 та ОСОБА_16 з метою вчинення службового підроблення офіційних документів шляхом внесення до них завідомо неправдивих відомостей для подальшого відчуження підсанкційних активів АТ «Коростенський кар`єр».

Так, 15.04.2024 директор АТ «Коростенський кар`єр» ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_25 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , з метою відчуження підсанкційних активів очолюваного ним підприємства, а саме - спеціального дозволу на користування надрами № 634 від 19.09.1996, у невстановленому місці зустрівся з директором ТОВ «Новел Пром» ОСОБА_17 .

Останній, достовірно знаючи, що надровидобувну діяльність здійснювати не планує, відповідно до спільного злочинного умислу мав виступити формальним набувачем підсанкційних активів групи компаній «Юнігран», зокрема зазначеного дозволу, з подальшою передачею його кінцевому підприємству, бенефіціаром якого є ОСОБА_8 .

Діючи умисно, достовірно знаючи про застосування санкцій відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_27 та юридичних осіб, які прямо та опосередковано можуть впливати на АТ «Коростенський кар`єр», розуміючи, що провадити надровидобувну діяльність ніхто не планує, при цьому, усвідомлюючи, що відчуження підсанкційних активів вказаного підприємства відповідно до вимог цивільного законодавства України потребує укладення письмового договору купівлі-продажу, який є офіційним документом, з метою надання такому договору вигляду законності та дійсності і забезпечення його подальшої реалізації шляхом внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 634 від 19.09.1996 Державною службою геології та надр України, як сторони договору умисно забезпечили внесення у його зміст завідомо недостовірних відомостей.

Зокрема, до тексту договору № 15/04/24-1 купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом № 634 від 16.09.1996, датованого 15.04.2024, були внесені завідомо недостовірні відомості, зокрема - щодо мети придбання таких прав. Так, у договорі сторони вказали, що покупець набуває права користування надрами з метою видобування корисних копалин (промислової розробки родовищ) на ділянці Коростенського (Стремигородського) родовища площею 49,8 га, що розташоване в Коростенському районі Житомирської області.

Разом із цим, сторони достовірно знали, що фактична мета укладення правочину полягає не у провадженні надровидобувної діяльності, а у формальному переході прав на надра з підсанкційного суб`єкта з метою подальшого перепродажу таким чином, щоб обійти встановлені обмеження. Зазначене свідчить про навмисне внесення до договору неправдивих даних з метою надання угоді вигляду законності.

Ознайомившись з текстом договору та усвідомлюючи, що в нього внесені завідомо недостовірні відомості, сторони договору бажаючи настання правових наслідків даного договору у вигляді відчуження активів з АТ «Коростенський кар`єр» та їх одержання ТОВ «Новел Пром» у відповідних графах проставили свої підписи та відтиски печаток підприємств.

З метою реалізації вказаного договору шляхом внесення змін щодо нового надрокористувача до спеціального дозволу на користування надрами № 634 від 19.09.1996, Державною службою геології та надр України, директор АТ «Коростенський кар`єр» ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , достовірно знаючи про застосування санкцій до ОСОБА_9 , ОСОБА_27 , а також юридичних осіб, які безпосередньо або опосередковано можуть впливати на АТ «Коростенський кар`єр», усвідомлюючи відсутність наміру фактично здійснювати надровидобувну діяльність, а також знаючи, що для внесення змін до спеціального дозволу згідно з п. 9 ч. 1 ст. 16-5 Кодексу України про надра необхідно надати нотаріально засвідчений лист-згоду надрокористувача, 02.10.2024 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 для нотаріального посвідчення відповідного листа.

Так, 02.10.2024, перебуваючи за адресою м. Київ, вул. Велика Васильківська, 98, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, діючи умисно, достовірно знаючи про застосування санкцій відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_27 та юридичних осіб, які прямо та опосередковано можуть впливати на АТ «Коростенський кар`єр», при цьому, з метою завершення процедури відчуження підсанкційного активу очолюваного ним підприємства, а саме спеціального дозволу на користування надрами № 634 від 16.09.1996, забезпечив внесення нотаріусом у зміст листа-згоди надрокористувача завідомо недостовірних відомостей.

Зокрема в текст листа-згоди надрокористувача на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 634 від 16.09.1996 від 02.10.2024, який у подальшому був зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 687, внесені завідомо недостовірні відомості, а саме про те, що права на користування надрами надані спеціальним дозволом на користування надрами № 634 від 16.09.1996 не перебувають.під забороною.

Ознайомившись з текстом листа-згоди надрокористувача та усвідомлюючи, що в нього внесені завідомо недостовірні відомості, ОСОБА_5 , бажаючи настання правових наслідків вищевказаного договору у вигляді відчуження прав на користування надрами з АТ «Коростенський кар`єр» та їх одержання ТОВ «Новел Пром», у відповідній графі поставив свій підпис та відтиск печатки підприємства і передав його для посвідчення приватному нотаріусу ОСОБА_12 .

Внаслідок зазначених протиправних дій майно, яке було предметом договору вибуло із володіння АТ «Коростенський кар`єр» чим спричинені тяжкі наслідки державним інтересам у вигляді упущеної вигоди від можливого стягнення цього майна в дохід держави згідно постанови від 03.03.2022 №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації».

Загальна вартість майна, що було відчужене внаслідок вищевказаних протиправних дій із володіння АТ «Коростенський кар`єр» відповідно до вищевказаного договору купівлі продажу становить 1 000 000,00 грн., що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є тяжкими наслідками.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, яке спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, являється нетяжким злочином та карається позбавленням волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав у ньому зазначених.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, просили застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтоване, заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

02.07.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Крім того, згідно з п. 3, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Згідно зі ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

За положеннями ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Вказаною статтею передбачено, також, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя враховує ч. 5 ст. 9 КПК України, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, підтверджується доданими до клопотання матеріалами. Окрім цього прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Посилання підозрюваного та його захисника на відсутність ризиків, повністю та беззаперечно спростовано долученими до клопотання про застосування запобіжного заходу документами та прокурором під час судового засідання.

Таким чином, підозрюваним та його захисником не було спростовано доводи прокурора та не було доведено наявність обставин, в разі існування яких, слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, як про це ініційовано питання захисником та підозрюваним.

Таким чином, оцінивши в сукупності ступень тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 згідно вищевказаної норми КК України, обставини вчинення правопорушення, а також дані про особу підозрюваного, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що міра запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності прослідування в укриття цивільного захисту та отримання медичної допомоги, в межах строків досудового слідства, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Крім цього, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов`язати підозрюваного: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не спілкуватися з свідками у цьому кримінальному провадженні за винятком участі в процесуальних діях у присутності слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, за винятком паспорта громадянина України; прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

Питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності прослідування в укриття цивільного захисту та отримання медичної допомоги, в межах строків досудового слідства до 21.09.2025 включно.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не спілкуватися з свідками у цьому кримінальному провадженні за винятком участі в процесуальних діях у присутності слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, за винятком паспорта громадянина України;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді в межах строків досудового розслідування, до 21.09.2025 включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1