Рішення від 25.09.2025 по справі 917/951/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2025 р. м. Житомир Справа № 917/951/25

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Прядко О.В.,

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення №15092025 від 15.09.2025 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВРОРА ГРУП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРОСТЕП"

про стягнення 820882,04 грн,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Житомирської області знаходилась справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВРОРА ГРУП" (далі ТОВ "АВРОРА ГРУП") до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРОСТЕП" (далі ТОВ "ХІМАГРОСТЕП") про стягнення 820882,04 грн, з яких 804322,48 грн основного боргу, 2912,00 грн 3% річних та 13647,56 грн пені.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 12.09.2025 позов задоволено частково, закрито провадження у справі №917/951/25 за позовом ТОВ "АВРОРА ГРУП" до ТОВ "ХІМАГРОСТЕП" в частині вимоги про стягнення 472999,39 грн основного боргу за відсутністю предмета спору, стягнуто з ТОВ "ХІМАГРОСТЕП" на користь ТОВ "АВРОРА ГРУП" 280679,48 грн основного боргу, 2912,00 грн 3% річних, 13647,56 грн пені та 3566,87 грн судового збору; в іншій частині в позові відмовлено.

15.09.2025 до суду через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення №15092025 від 15.09.2025,згідно з якою останній просить стягнути з ТОВ "ХІМАГРОСТЕП" на користь ТОВ "АВРОРА ГРУП" витрати на забезпечення професійної правничої допомоги у розмірі 34000,00 грн (а.с.100-105).

Ухвалою суду від 15.09.2025 вказану заяву прийнято до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи.

22.09.2025 до суду від представника відповідача надійшла заява від 22.09.2025, у якій останній просить стягнути на користь позивача 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції (а.с.112-118).

Відповідно до ч.ч.1,3ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу виходить з нижчевикладеного.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3ст.2 ГПК України).

Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст.123 ГПК України,судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Метою впровадження вищезгаданого принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, якісторона сплатила або має сплатитиу зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).

Відповідний порядок застосування визначений постановою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постановами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2021 у справі №910/18250/16, від 26.10.2022 у справі №911/3001/21, від 17.01.2023 у справі №922/4812/21, від 17.01.2024 у справі №910/2158/23, а також додатковими постановами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.11.2022 у справі №916/1010/21, від 27.02.2024 у справі №922/1075/23, постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022у справі №922/1964/21.

Як встановлено судом, позивач на виконання вимог ч.1 ст.124, п.9 ч.3 ст.162 ГПК України у позовній заяві повідомив, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку із розглядом справи, складається із суми судового збору у розмірі 12313,23 грн, а також витрат на забезпечення професійної правничої допомоги у розмірі 50000,00 грн за підготовку та подання позовної заяви до суду. Позивач зазначив, що надасть суду відповідні докази понесених витрат у порядку та строки, визначені ст.129 ГПК України, оскільки станом на день подання позову між сторонами не визначена остаточна сума послуг (а.с.2 на звороті).

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога частини восьмої статті 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні. У такому разі підлягає застосуванню інша вимога частини восьмої статті 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.10.2020 у справі №922/376/20).

Зважаючи на викладене, при ухваленні рішення від 12.09.2025 за наслідками розгляду справи №917/951/25 питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу господарським судом не вирішувалося.

Заяву про ухвалення додаткового рішення від 15.09.2025 з доданими до неї документами надіслано представником позивача через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС 15.09.2025.

Отже порядок та строк подання доказів щодо обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості заявником дотримано.

За аналізом процесуального законодавства визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу.

Так, згідно з ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України,витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

За загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним у ч.4 ст.129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи слідує, що правову допомогу ТОВ "АВРОРА ГРУП" надавав адвокат Вірьовкін О.І., повноваження та обсяг прав якого підтверджуються ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АМ №1058386 від 07.07.2023 (а.с.60).

Відповідно до ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.1, 2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною,мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамист.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Як встановлено судом, 31.03.2023 між адвокатом Вірьовкіним О.І. (далі адвокат) та ТОВ "АВРОРА ГРУП" (далі замовник) укладено договір про надання професійної правничої допомоги №31/03 (далі договір) (а.с.101), згідно з п.1.1 якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити роботи у порядку та строки, обумовлені сторонами в даному договорі.

Відповідно до п.1.2 договору, адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень, зокрема: надає замовнику консультаційні та юридичні (професійно правничі) послуги щодо захисту та представництва інтересів, зокрема, в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб; представляє замовника з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному, господарському позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, заявнику, скаржнику; представляє інтереси (захищати) замовника в судах.

Даний договір укладений до 01.04.2027 та набирає чинності з моменту його підписання (п.2.1 договору).

За правову допомогу, передбачену в п.п.1.2 договору, замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному розділом 4 цього договору. В ціну договору не включені фактичні витрати щодо виконання адвокатом зобов`язань за договором (п.п.3.1, 3.2 договору).

Відповідно до п.п.4.1, 4.3 договору, розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються в актах прийому-передачі наданих послуг. Сума наданих послуг сплачується замовником протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня підписання акта прийомки-передачі наданих послуг. Сторони погоджують, що підписання акту прийому-передачі наданих послуг є підтвердженням надання якісних послуг згідно замовлення і замовник зобов`язаний їх оплатити.

Послуги можуть надаватися по окремим замовленням протягом тривалого часу (п.4.4 договору).

Вартість послуг може визначатися сторонами в актах прийомки-передачі наданих послуг у фіксованій сумі за один місяць, у цьому випадку в актах найменування послуг зазначається: надання юридичних послуг у вигляді письмових та усних консультацій і роз`яснень з юридичних питань, інформації щодо законодавства України стосовно діяльності замовника. За місяць, який передував даті складанню акта (п.4.5 договору).

15.09.2025 між адвокатом Вірьовкіним О.І. (далі адвокат) та ТОВ "АВРОРА ГРУП" (далі замовник) підписано акт прийому-передачі наданих послуг по договору про надання професійної правничої допомоги №31/03 від 31.03.2023 (а.с.102) щодо надання послуг адвоката у справі №917/951/25, яка розглядалася в Господарському суді Житомирської області, про стягнення боргу з ТОВ "ХІМАГРОСТЕП", а саме:

- підготовка та подання позовної заяви до суду про стягнення з ТОВ "ХІМАГРОСТЕП" на користь ТОВ "АВРОРА ГРУП" боргу 820882,04 грн, з яких: 804322,48 грн основного боргу, 2912,00 грн 3% річних, 13647,56 грн пені, вартістю 20000,00 грн;

- підготовка та подання відповіді на відзив вартістю 6000,00 грн;

- підготовка та подання заяв про зміну предмета позову 15.07.2025 та 08.09.2025 вартістю 8000,00 грн.

Загальна сума наданих послуг склала 34000,00 грн, яка сплачується замовником протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня підписання акта прийому-передачі наданих послуг.

Верховний Суд вказав, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат; суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21; постанови Верховного Суду від 05.03.2024 №912/3432/23, від 15.04.2025 у справі №910/6138/24; додаткові постанови Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, від 12.07.2024 у справі №913/205/23).

У постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі №910/2990/24 зазначено, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Частиною 4 ст.126 ГПК України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч.5ст.129 ГПК України).

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4ст.129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч.6, 7, 9ст.129 ГПК України.

Як роз`яснено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4ст.126 ГПК Українисуду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5, 6ст.126 ГПК України). Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, як вказано у вищезгаданій постанові, керуючись ч.ч.5-7,9ст.129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки щодо застосування ч.4 ст.126, ч.ч.5-7, 9 ст.129 ГПК Українитакож викладені у постанові Верховного Суду від 01.05.2025 у справі №910/9107/20.

Як зазначалось вище, відповідач подав зі свого боку заяву від 22.09.2025, у якій просив стягнути на користь позивача 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції, оскільки позивач не надав жодного документа на підтвердження детального опису робіт, виконаних адвокатом, розшифровки кількості часу, витраченого адвокатом на надання видів правничої допомоги, а також жодного документа на підтвердження фактично понесених витрат, пов`язаних з виконанням доручення (замовлення). Крім того, саме замовлення, яке передбачає виконання вищевказаних робіт, також відсутнє. Також відповідач зазначив, що розгляд господарської справи №917/951/25 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, що в свою чергу, виключає присутність представників сторін в судових засіданнях. Складання процесуальних документів здійснювалось за встановленими формами. Розгляд даної справи не потребував доведення обставин, які мали б ускладнений характер чи потребували окремих додаткових знань та вивчень судової практики. Відповідач вважає, що заявлений розмір наданих послуг є необґрунтованим, штучно збільшеним, неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом (а.с.112-115).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 №911/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додатковій постанові від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

Проаналізувавши додатки до заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення №15092025 від 15.09.2025 та матеріали справи в цілому, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 34000,00 грн не відповідають критеріям обґрунтованості й розумності їхнього розміру, не є співмірними зі складністю даної справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Даний спір для кваліфікованого юриста не становить значної складності, є типовим, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, регулювання спірних правовідносин не передбачає великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом, судова практика у аналогічних спорах усталена; справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; позовна заява не містить складних розрахунків і аналізу судової практики, як наслідок, її підготовка не потребувала значних затрат часу і зусиль на виконання великого обсягу юридичної і технічної роботи. Відтак, на переконання суду, обґрунтованим розміром гонорару за підготовку та подання позовної заяви до суду, є 10000,00 грн.

Суд вважає завищеним і необґрунтованим розмір гонорару за підготовку та подання відповіді на відзив, підготовку та подання заяв про зміну предмета позову, адже, з огляду на їх зміст та перелік приєднаних до них документів, такі послуги не вимагали вивчення адвокатом великого й додаткового обсягу фактичних даних, проведення складних розрахунків, аналізу великої кількості доказів, а відтак і значного обсягу юридичної й технічної роботи. За висновком суду, обґрунтований розмір гонорару у цій частині - 7000,00 грн (підготовка та подання відповіді на відзив 3000,00 грн, заяв про зміну предмета позову 4000,00 грн).

Суд відхилив як необґрунтовані аргументи відповідача з приводу відсутності детального опису виконаних адвокатом робіт та замовлення на виконання цих робіт, розшифровки кількості витраченого адвокатом часу та доказів фактичного понесення витрат. Згідно з умовами договору про надання правничої допомоги №31/03 від 31.03.2023, факт надання адвокатських послуг підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг, у даному випадку актом №05 від 15.09.2025, у якому міститься детальний опис наданих послуг та їх вартість, законом не встановлено обов`язкових вимог щодо форми та змісту детального опису наданих адвокатом правових послуг та їх вартості.

Суд також зазначає, що у даному випадку гонорар визначено у договорі про надання правничої допомоги №31/03 від 31.03.2023 у фіксованій формі, тобто фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, не обчислюється.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Окрім того, суд зауважує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18).

Отже, з огляду на положення ст.ст. 86,123,126,129 ГПК України, зважаючи на фактичний об`єм послуг, наданих адвокатом позивачу, беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що у даній справі наявні підстави для відшкодування позивачу, з урахуванням часткового задоволення позову, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15951,10 грн, що є дійсним, обґрунтованим, відповідає критерію розумної необхідності відповідних витрат та підтверджується належними доказами.

Таким чином заяву представника позивача №15092025 від 15.09.2025 слід задовольнити частково, стягнути з ТОВ "ХІМАГРОСТЕП" на користь ТОВ "АВРОРА ГРУП" 15951,10 грн витрат на професійну правничу допомогу, в частині стягнення решти суми - 18048,90 грн таких витрат відмовити.

Керуючись ст.ст. 86, 123, 126, 129, 233, 244 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення №15092025 від 15.09.2025 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРОСТЕП" (пр. Миру, буд. 16А, м. Полтава, Полтавська обл., 36000, ідентифікаційний код 39291937) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВРОРА ГРУП" (пр. Незалежності, буд. 13, м. Житомир, Житомирська обл., 10031, ідентифікаційний код 43188483) 15951,10 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти заяви №15092025 від 15.09.2025 відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Прядко О.В.

Друк: 1 - у справу;

- сторонам та представнику позивача (до ел.каб.).