Господарський суд одеської області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
"24" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3890/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейша В.Д., розглянувши заяву Заступника керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області Русанжика Василя Панасовича (Код ЄДРПОУ 03528552, вул. Дмитрівська, 63, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600) про забезпечення позову за вх.№2-1497/25 від 23.09.2025 по справі №916/3890/25
за позовом: Заступника керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області Русанжик Василь Панасович (Код ЄДРПОУ 03528552, вул. Дмитрівська, 63, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600)
в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (вул. Соборна, 31, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600, ЄДРПОУ 03363772), Південного офісу Держаудитслужби (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ 40477150)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Евродор» (вул. Бугаївська, 60, м. Одеса, 65005, ЄДРПОУ 33387560)
про визнання додаткової угоди до договору недійсною та стягнення в сумі 788 416,93 грн.
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області Русанжик Василь Панасович в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, Південний офіс Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Евродор» про визнання додаткової угоди до договору недійсною та стягнення в сумі 788 416,93 грн.
В обґрунтування позовних вимог Заступник керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області зазначає, що за результатами проведених торгів між Управлінням житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та ТОВ «Евродор» укладений договір № 466 від 12.06.2024 про закупівлю послуг, вартістю 20 427 526,00 грн., згідно якого Виконавець надає послуги з поточного ремонту дорожнього покриття по Болградському шосе, 20-а-22 у м. Ізмаїлі Ізмаїльського району Одеської області. Термін надання послуг з моменту підписання договору до 30.09.2024 (п. 2.3.Договору). Надалі між сторонами 20.09.2024 укладено додаткову угоду № 1 до Договору, якою внесено зміни до п. 2.3 Договору та продовжено строк надання послуг до 30.11.2024. На думку позивача, укладення додаткової угоди № 1 від 20.09.2024 до Договору є неправомірним, у зв`язку з чим просить суд визнати додаткову угоду від 20.09.2024р. № 1 до Договору №466 від 12.06.2024р. недійсною та стягнути пеню у розмірі 788416,93грн.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд накласти арешт на грошові кошти ТОВ «Евродор», які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках цього відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову у межах суми позовних вимог на загальну суму 788 416,93 гривні.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що виконання у майбутньому судового рішення у справі за позовом про стягнення вказаних коштів у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме ТОВ «Евродор» необхідну суму грошових коштів, тому застосування обраного прокурором заходу забезпечення позову безпосередньо пов`язане із предметом позову. Накладення арешту на кошти у межах спірної суми забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідача, задля запобігання перешкод при виконанні рішення суду у разі задоволення позову.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та дослідивши матеріали позовної заяви, а також враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, господарський суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 ГПК України).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (постанова ВС від 03 березня 2023 року у справі №905/448/22).
Предметом позову є вимога майнового характеру про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Евродор» грошових коштів у сумі 788 416,93 грн., а отже виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач, до якого заявлені вимоги майнового характеру, необхідну суму грошових коштів для виконання рішення у разі задоволення позову, тобто, за висновком суду, застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язано із предметом позову.
Суд також зазначає, що такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову, а тому є адекватним.
Приймаючи до уваги, що вказані заходи до забезпечення позову застосовуються виключно до закінчення розгляду справи, з урахуванням обмежених строків судового розгляду, суд доходить висновку, що вжиття саме такого заходу забезпечення позову є обґрунтованим, адекватним позовним вимогам та жодним чином не призведе до порушення прав та законних інтересів відповідача, натомість забезпечить збереження балансу інтересів сторін, що узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.
Крім того, суд враховує, що у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 також звернуто увагу на те, що у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Суд також зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому процесуальним законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019 у справі №911/1695/18.
Водночас, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутися до Господарського суду Одеської області з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.
Керуючись ст.ст.136-137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд-
УХВАЛИВ:
1. Заяву Заступника керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області про забезпечення позову за вх.№2-1497/25 від 23.09.2025 по справі №916/3890/25 задовольнити.
2. На період розгляду справи накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Евродор» (вул. Бугаївська, 60, м. Одеса, 65005, ЄДРПОУ 33387560), які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову у межах суми позовних вимог на загальну суму 788 416,93 гривні.
Стягувач: Ізмаїльська окружна прокуратура Одеської області (Код ЄДРПОУ 03528552, вул. Дмитрівська, 63, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Евродор» (вул. Бугаївська, 60, м. Одеса, 65005, ЄДРПОУ 33387560)
Ухвала суду набирає законної сили 24.09.2025 та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.
Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання в строки, встановлені Законом України „Про виконавче провадження.
Суддя Найфлейш Володимир Давидович
| Суд | Господарський суд Одеської області |
| Дата ухвалення рішення | 24.09.2025 |
| Оприлюднено | 26.09.2025 |
| Номер документу | 130492895 |
| Судочинство | Господарське |
| Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Найфлейш В.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні