Рішення від 23.09.2025 по справі 509/6893/24

Справа № 509/6893/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2025 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.

при секретарі Сірман Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Овідіополь адміністративну справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до

Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області,

про

скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

28.11.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеського районного Управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області про скасування постанови ГАБІ № 821170 від 13.09.2024року, складеної старшим лейтенантом поліції ОРУП № 2 Мойса Володимиром Валерійовичем про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченогост.183 КУпАП.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що перебуваючи 13.09.2024 року у своєму помешканні за адресою: АДРЕСА_1 в результаті сварки з сином ОСОБА_2 - ОСОБА_3 отримав від нього удари по обличчю. Позивач викликав поліцію. Нападник до приїзду поліції втік, а поліцейські, прибувши на місто виклику, замість оформлення документів стосовно ОСОБА_3 зазначили, що оформлять документи за хибний виклик на ОСОБА_1 . Копію постанови йому не вручали. Про постанову він дізнався лише після отримання листа з Біляївського ВДВС в Одеському рафоні Одеської області про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови ГАБІ № 821170 від 13.09.2024р. про сплату штрафу в сумі 1700 грн. Ознайомившись з текстом постанови, побачив, що в її тексті зазначено, він відмовився від підпису. Оскільки заяву про побиття 13.09.2024р. поліцейські у нього брати відмовились, він 16.09.2024р самостійно подав заяву до Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області, що підтверджується талоном-повідомлення єдиного обліку № 12206. 14.09.2024р. він звертався за медичною допомогою, що підтверджується листом № 2864 від 01.11.2024р. КНП «ООЦЕМД» Одеської обласної ради та карткою виклику швидкої медичної допомоги від 14.09.2024р.

Тому заперечує проти відомостей, зазначених у постанові ГАБІ № 821170 від 13.09.2024р., вважає їх недостовірними, та заперечує проти хибного виклику поліції з його боку.

Відповідно позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, у вигляді наявності умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогост.183 КУпАП.

04 грудня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у адміністративній справі.

Ухвалою суду від 11.03.2025р зупинено виконання постанови ГАБІ № 821170 від 13.09.2024р. про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1700 грн. у виконавчому провадженні № 76473457 у справі про адміністративне правопорушення за ст.183 КУпАП (завідомо неправдивий виклик спеціальних служб).

Ухвалою суду від 27.08.2025р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні 23.09.2025р. на 11.30

Позивач та його представник до судового засідання не з`явилися, представником позивача до канцелярії суду подана заява, в якій вона підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Суд, дослідивши докази, з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 13 вересня 2024 року приблизно о 23.05 годині за місцем свого мешкання АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 , перебуваючи у стані сп`яніння, здійснив завідомо неправдивий виклик працівників поліції.

В цей же день, а саме 13 вересня 2024 року відносно ОСОБА_1 старшим лейтенантом поліції ОРУП № 2 Мойса Володимиром Валерійовичем було складено постанову ГАБІ № 821170 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченогост.183 КУпАП, а саме завідомо неправдивий виклик на лінію 102.

В постанові зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від підпису, а також що проводилась відеофіксація. В постанові відсутне посилання на вручення постанови ОСОБА_1 , або надіслання копії на його адресу рекомендованим листом.

Відповідно дост. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно дост. 222 КУпАП, розгляд справ про правопорушення, передбаченест. 183 КУпАП, покладено на органи Національної поліції.

За змістом ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченийКонституцієюта законами України.

Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

За змістомст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

УКУпАПвизначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Як слідує із змістуст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобіганню правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

При розгляді даної справи суд перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови на момент її винесення.

Ст. 183 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик, зокрема, поліції.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку та законна діяльність спеціальних служб (для цілей цьогоКодексупід спеціальними службами розуміється, серед інших, і поліція.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у завідомо неправдивому виклику, зокрема, поліції.

Дії особи при цьому спрямовані саме на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як, зокрема, поліція.

Особа викликає поліцейського ніби - то для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Особа, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику поліцейських, зокрема.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, врегульовуєЗакон України «Про національну поліцію».

За змістомст. 2 Закону України «Про національну поліцію», завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:

1) забезпечення публічної безпеки і порядку;

2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;

3) протидії злочинності;

4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

За змістомст. 18 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський зобов`язаний, серед іншого,:

1) неухильно дотримуватися положеньКонституції України, законів України та інших нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно - правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я.

Поліцейський навсій територіїУкраїни незалежновід посади,яку вінзаймає,місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь - якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Суд враховує, що відповідно до п. 4, 5, 8, 10, 14 ч. 1ст. 23 Закону України «Про національну поліцію»поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, інших публічних місцях; вживає всіх можливих заходів для надання невідкладної, зокрема домедичної і медичної, допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров`я.

За змістомст. 31. Закону України «Про національну поліцію»поліція може застосовувати такі превентивні заходи, як, зокрема,:

1) перевірка документів особи;

2) опитування особи;

6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю;

9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з п.ст. 247 КпАП Україниобов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

За змістомст. 268 КУпАПособа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, - знайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

За приписамист. 278 КУпАПорган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол (у випадку його складання) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно із ч. 1ст. 279 КУпАПрозгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Стаття 280 КУпАПвстановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістомст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити, серед іншого, опис обставин, установлених під час розгляду справи.

У ході розгляду справи встановлено, що позивач на час виклику поліції був упевнений у скоєні відносно нього правопорушення, а саме що ОСОБА_3 в ході сварки наніс йому удари по обличчю та після цього утік, у зв`язку із чим, здійснив відповідний виклик за номером «102».

У оскаржуваній постанові зазначено, що позивач, перебуваючи у стані сп`яніння здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, не зазначаючи в чому саме полягав цей виклик.

Разом з тим, матеріали справ не містять доказів наявності у позивача прямого умислу на неправдиве повідомлення поліції про вчинення злочину.

Дії ж особи при вчиненні правопорушення, передбаченогост. 183 КУпАП, спрямовані на умисний зрив нормальної роботи поліції, з повідомленням при викликові про обставини, що місця не мають.

Судом встановлено, що дії позивача по виклику поліції не були спрямовані на зрив нормальної роботи поліції і такої мети він не переслідував, а навпаки був упевнений у тому,що зазнав нападу та ударів по обличчю від ОСОБА_3 , про що він і повідомив поліції.

Доказів протилежного представником відповідача до суду не надано.

Позивач був упевнений у тому, що у проти нього скоєно правопорушення ОСОБА_3 , а тому вважав, що свої права та інтереси зможе відстояти засобом виклику поліції задля встановлення факту вчинення відносно нього правопорушення, що підтверджується наявними доказами з його боку.

Відповідно до змістуст. 251 КУпАП, вона визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будьякі фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фотоі кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фотоі кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається із змістуст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ч. ч. 1 та 4ст. 73 КАС Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Приписамист. 75 КАС Українивстановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно дост. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Докази винуватості позивача у вчиненні правопорушення в матеріалах справи відсутні.

Суд зазначає, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень.

Суд першої інстанції вважає, що оскаржувана постанова відповідача не містить опису обставин справи, встановлених під час розгляду справи, до неї не додано жодних доказів, а також пояснень свідків, що свідчили би про наявність у позивача вини у вигляді прямого умислу на вчинення адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.

Оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості (п. 3 ч. 3ст. 2 КАС України), суд має констатувати, що працівником Національної поліції факт вчинення правопорушення, в якому звинувачено позивача, жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом, що міг бути забезпечений для такого роду порушень.

Отже, відповідачем у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація тощо).

На підставі викладеного, суд вважає, що при розгляді справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення правопорушення позивачем. У матеріалах справи такі підтвердження відсутні, є в наявності лише постанова про притягнення до відповідальності , що не дає підстав стверджувати про допущення позивачем порушень передбаченихст.183 КУпАП, оскільки зазначені твердження не знайшли обґрунтування під час розгляду справи.

При цьому, на думку суду, навіть у випадку, коли особа звертається із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина також не може сама по собі бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності без з`ясування умислу на подання неправдивої інформації, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, в тому числі передбаченогостаттею 40 Конституції України.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Наявність обставин, яким обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення є недоведеним.

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією, висловленою в постанові Верховного суду в складі Касаційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,9,90,244-246,255,286,295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову ГАБІ № 821170 від 13 вересня 2024 року, складену старшим лейтенантом поліції ОРУП № 2 Мойса Володимиром Валерійовичем відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 850 грн (вісімсот п`ятдесят) гривень за вчинення адміністративного правопорушення передбаченогост. 183 КУпАП.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційнускаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А.І. Бочаров