Рішення від 25.09.2025 по справі 640/26278/21

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

25 вересня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/26278/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Юроуп Петролеум» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 16.09.2021 звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі позивач) із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Юроуп Петролеум» (далі відповідач), відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з квітня 2021 року по липень 2021 року в сумі 96 992,77 грн за реквізитами: р/р НОМЕР_1 , МФО 322669, одержувач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, назва банку одержувача Головне управління по м. Києву та Київській області AT «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 42098368.

В обґрунтування вимог зазначено, що в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві перебуває на обліку Товариство з обмеженою відповідальністю «Іст Юроуп Петролеум». Відповідач зобов`язаний був сплатити суму з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 в розмірі 96 992,77 грн згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, за період з квітня 2021 року по липень 2021 року.

Проте заборгованість не сплачена, що є підставою звернення до суду з цим позовом.

Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 позовну заяву прийнято до провадження та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався. Ухвалу суду від 08.08.2025 направлено на адресу відповідача, та повернуто до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76,90 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України), судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іст Юроуп Петролеум», в установленому порядку зареєстровано в якості юридичної особи, місцезнаходження: 02151, м.Київ, б. Бучми Амвросія, будинок 5, Літера А, офіс 404/1, код ЄДРПОУ 35251246, перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в м. Києві.

Позивачем проведено нарахування та направлено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за списком № 2 за період з квітня 2021 року по липень 2021 року в сумі 96 992,77 грн.

З матеріалів справи вбачається, що вказані розрахунки були надіслані на адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією та отримані відповідачем.

Згідно з карткою особового рахунку відповідача, останній має заборгованість (недоїмку) зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з квітня 2021 року по липень 2021 року у сумі 96992,77 грн.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-ХІІ), «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV), Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі Інструкція № 21-1).

Статтею 13 Закону № 1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

- п. а працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;

- п. б-з, зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого законом України Про пенсійне забезпечення.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, в частині пенсій, призначених згідно з пунктами а, б частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списками №№ 1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, установлений Інструкцією № 21-1, яка визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (п. 6.4 Інструкції № 21-1).

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

У п. 6.8 Інструкції № 21-1 визначено, що підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством регламентовано зобов`язання суб`єктів господарювання здійснювати відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій їх колишнім працівникам, які були зайняті на роботах за Списками №№ 1, 2 у порядку, визначеному Інструкцією № 21-1.

Разом з тим, при вирішенні справ цієї категорії суду належить перевірити підстави нарахування позивачем спірної заборгованості з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за кожний період, по кожній особі окремо та наявність у відповідача відповідної заборгованості.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 809/963/17.

Суд звертає увагу на те, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача в цій справі заборгованість з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, наявність якої підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та карткою особового рахунку, що містяться у матеріалах справи.

Суд акцентує, що відповідачем не надано жодних доказів, якими б підтверджувалась сплата заборгованості з виплати і відшкодування пільгових пенсій.

До матеріалів справи позивачем додано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з квітня 2021 року до липня 2021 року та докази їх надіслання відповідачу.

На підставі зазначеного, судом встановлено, що у відповідача утворилась та наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 у розмірі 96 992,77 грн.

Жодних доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, неправомірності їх нарахування, а також доказів щодо погашення наявної у відповідача заборгованості у розмірі 96 992,77 грн, суду не надано.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Юроуп Петролеум» заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з квітня 2021 року по липень 2021 року в сумі 96 992,77 грн, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно із частинами першою та другою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2статті 77 КАС України).

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення.

Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другоїстатті 139 КАС Українипри задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третястатті 139 КАС України).

З викладеного слідує, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб`єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб`єкту владних повноважень, не підлягає.

Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.

Оскільки позивач у вказаній справі є суб`єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, оф. 201, м. Київ, ідентифікаційний код 42098368) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Юроуп Петролеум» ( 02152, місто Київ, б. Бучми Амвросія, будинок 5, Літера А, офіс 404/1, код ЄДРПОУ 35251246) про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Юроуп Петролеум» заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з квітня 2021 року по липень 2021 року в сумі 96 992,77 (дев`яносто шість тисяч дев`ятсот дев`яносто дві гривні 77 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогостаттею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.Є. Петросян