Постанова від 25.09.2025 по справі 420/31796/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/31796/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Димерлія О.О.,

суддів Лук`янчук О.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 року у справі №420/31796/24, товариства з обмеженою відповідальністю «МС Корпорейшн» на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року у справі №420/31796/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МС Корпорейшн» до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В:

10 жовтня 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «МС Корпорейшн» (далі позивач, товариство) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №11359888/41460849 від 04.07.2024, №11488835/41460849 від 25.07.2024, №11359891/41460849 від 04.07.2024, №11488833/41460849 від 25.07.2024, №11359893/41460849 від 04.07.2024, №11359892/41460849 від 04.07.2024, №11488834/41460849 від 25.07.2024, №11359894/41460849 від 04.07.2024, №11359890/41460849 від 04.07.2024, №11359889/41460849 від 04.07.2024 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №3 від 04.04.2024, №8 від 08.04.2024, №10 від 09.05.2024, №15 від 09.04.2024, №25 від 19.03.2024, №47 від 25.04.2024, №82 від 30.04.2024, №2 від 03.06.2024, №8 від 06.06.2024, №17 від 13.06.2024, за датою їх подання до Єдиного реєстру податкових накладних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами здійснення господарських операцій Товариством сформовано та направлено податкові накладні на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з тим, за результатами обробки, реєстрацію податкових накладних зупинено, запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про їх реєстрацію в ЄРПН.

Так, на виконання цієї пропозиції, позивач надав до контролюючого органу пояснення та копії документів щодо зупинених накладних, які, на його думку, підтверджують законність та економічну обґрунтованість господарських операцій, однак відповідачем прийнято спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач вважає, що у відповідача відсутні підстави для прийняття оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 15 квітня 2025 року прийнято судове рішення, яким адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «МС Корпорейшн» задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано рішення голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №11359888/41460849 від 04.07.2024, №11488835/41460849 від 25.07.2024, №11359891/41460849 від 04.07.2024, №11488833/41460849 від 25.07.2024, №11359893/41460849 від 04.07.2024, №11359892/41460849 від 04.07.2024, №11488834/41460849 від 25.07.2024, №11359894/41460849 від 04.07.2024, №11359890/41460849 від 04.07.2024, №11359889/41460849 від 04.07.2024 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №3 від 04.04.2024, №8 від 08.04.2024, №10 від 09.05.2024, №15 від 09.04.2024, №25 від 19.03.2024, №47 від 25.04.2024, №82 від 30.04.2024, №2 від 03.06.2024, №8 від 06.06.2024, №17 від 13.06.2024, за датою їх подання до Єдиного реєстру податкових накладних.

Висновок суду першої інстанції про обґрунтованість і доведеність позовних вимог вмотивований тим, що рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не є обґрунтованими та вмотивованими, оскільки не містять переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття, та не встановлюють, які саме первинні документи не надано до контролюючого органу.

19 квітня 2025 року представником ТОВ «МС Корпорейшн» подано заяву про компенсацію судових витрат, зокрема витрат пов`язаних із розглядом справи у суді першої інстанції у розмірі 20000 грн.

Не погоджуючись із вказаною заявою, Головним управлінням ДПС в Одеській області подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, у яких акцентовано увагу на тому, що розмір гонорару адвоката з урахуванням категорії справи є необґрунтованим.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року у справі №420/31796/24 заяву ТОВ «МС Корпорейшн» про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката - задоволено частково.

Присуджено до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ «МС Корпорейшн» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн.

У задоволенні решти вимог заяви ТОВ «МС Корпорейшн» про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката відмовлено.

Задовольняючи частково заяву про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлений Товариством до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, а тому розмір витрат на професійну правничу допомогу у даному випадку повинен бути зменшений.

Не погодившись із рішенням суду по суті спору, Головним управлінням ДПС в Одеській області (далі скаржник, податковий/контролюючий орган) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що відповідно до фактичних обставин справи, Товариством направлено податкові накладні на реєстрацію до Єдиного державного реєстру, однак, їх реєстрацію зупинено на підставі приписів п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Посилаючись, зокрема, на надання позивачем копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, скаржник уважає, що комісією контролюючого органу правомірно прийнято рішення про відмову у реєстрації поданих податкових накладних.

При цьому, на думку податкового органу, позовні вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є передчасними, а належним способом захисту порушеного права є зобов`язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних.

Разом з цим, не погоджуючись із додатковим рішенням суду, товариством з обмеженою відповідальністю «МС Корпорейшн» подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким заяву про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на понесені Товариством витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 20000 грн., які на думку позивача, є співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Головного управління ДПС в Одеській області спростовує доводи апеляційної скарги ТОВ «МС Корпорейшн», вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.

В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Як з`ясовано апеляційним судом та установлено судом першої інстанції, 15.02.2018 року між постачальником ТОВ «МС Корпорейшн» та покупцем - ТОВ ПП «ЗІП» укладено договір №11/18 на виготовлення поліграфічної продукції, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставляти, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати поліграфічну продукцію в асортименті і в кількості, згідно до погоджених сторонами заявок покупця.

На виконання умов укладеного Договору, ТОВ «МС Корпорейшн» здійснено поставку товару, що підтверджено видатковими накладними.

На виконання вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Товариством складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні №3 від 04.04.2024, №8 від 08.04.2024, №10 від 09.05.2024, №15 від 09.04.2024, №25 від 19.03.2024, №47 від 25.04.2024, №82 від 30.04.2024, №2 від 03.06.2024, №8 від 06.06.2024, №17 від 13.06.2024.

Відповідно до змісту отриманих квитанцій вказані податкові накладні прийнято, але їх реєстрацію зупинено. З посиланням на п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, зазначено, що обсяг постачання товару/послуг 4821, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/ послуги та обсягу його постачання, яке у свою чергу відповідає вимогам п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. У зв`язку з цим, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На підставі вказаного, засобами електронного зв`язку позивачем направлено на адресу контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Разом з цим, 04.07.2024 року комісією ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, зокрема:

- № 11359888/41460849 про відмову у реєстрації податкової накладної № 10 від 09.05.2024;

- № 11359891/41460849 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 04.04.2024;

- № 11359893/41460849 про відмову у реєстрації податкової накладної № 8 від 08.04.2024;

- № 11359892/41460849 про відмову у реєстрації податкової накладної № 15 від 09.04.2024;

- № 11359894/41460849 про відмову у реєстрації податкової накладної № 25 від 19.03.2024;

- № 11359890/41460849 про відмову у реєстрації податкової накладної № 47 від 25.04.2024;

- № 11359889/41460849 про відмову у реєстрації податкової накладної № 82 від 30.04.2024.

В якості підстав для прийняття таких рішень податковим органом зазначено:

«ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».

Крім того, 25.07.2024 року комісією ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, а саме:

- № 11488835/41460849 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 03.06.2024;

- № 11488833/41460849 про відмову у реєстрації податкової накладної № 8 від 06.06.2024;

- № 11488834/41460849 про відмову у реєстрації податкової накладної № 17 від 13.06.2024.

Підставою для прийняття таких рішень за позицією податкового органу слугував факт надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У графі «Додаткова інформація вказано:

«первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні».

Спірні правовідносини регулюються приписами Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок №1165), які застосовуються у редакції, чинній на момент виникнення таких правовідносин.

Як передбачено пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що єдиним реєстром податкових накладних є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно із наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно із абзацами першим, другим, п`ятим, десятим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України установлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема:

- відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу;

За результатами перевірки, визначеної пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

01 лютого 2020 року набув чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.(далі Порядок № 1165)

Пунктом 3 Порядку № 1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4,5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідає жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування установлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатком 3 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 якого відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Згідно із пунктами 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року (далі - Порядок №520).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як з`ясовано судовою колегією та слідує зі змісту копій квитанцій про зупинення реєстрації складених Товариством податкових накладних, контролюючий орган зупинив реєстрацію у зв`язку з тим, що:

«обсяг постачання товару/послуг 4821, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/ послуги та обсягу його постачання, яке у свою чергу відповідає вимогам п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.».

Слід зазначити, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов:

відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається;

обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки;

переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

За таких обставин, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, як установлено судом першої та апеляційної інстанцій, надіслані позивачу квитанції містять вимогу стосовно надання пояснення та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, без конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Разом з тим, формальне зазначення у квитанції пропозиції «надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165.

Так, недотримання податковим органом принципу «правової визначеності» під час зупинення реєстрації податкових накладних призвело до необізнаності платника податків в частині визначення вичерпного переліку необхідних документів, які Товариство повинно надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкових накладних.

Крім цього, апеляційний суд звертає увагу, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої зупинена згідно із відповідною квитанцією.

У постанові від 03.11.2021 року у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

За таких обставин, посилання скаржника на відсутність необхідності роз`яснення контролюючого органу, які саме документи необхідно подати для реєстрації, не ґрунтується на встановлених обставинах справи та раніше неодноразово висловлених висновках Верховного Суду в подібних правовідносинах.

Відтак, недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних щодо оформлення квитанцій прямо вказує на те, що рішення, яке прийнято на наступному етапі, тобто рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними.

Судова колегія акцентує увагу на тому, що позивачем надіслано контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. До повідомлення позивачем додані пояснення та пакет документів на підтвердження проведення господарських операцій.

При цьому, усі надані з поясненнями документи в повній мірі розкривають зміст та обсяг господарських операцій. Тобто, позивачем надано пояснення та усі необхідні документи передбачені Порядком №520, що не дає підстав для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що подані позивачем документи для реєстрації податкових накладних підтверджують зазначені у них дані та є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, оскаржуваними рішеннями відмовлено в реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, з огляду на надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Разом з тим, відповідачем не вказано які саме надані позивачем документи складені/оформлені з порушенням законодавства та в чому полягає таке порушення.

У додатковій інформації зазначено лише перелік документів, а саме:

«первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку».

Означений пункт містить загальний перелік документів, тобто, викладена загальна правова норма без зазначення конкретних документів, які, на думку відповідача, складені/оформлені із порушенням законодавства. При цьому, ГУ ДПС в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не вказано необхідність надання саме означених документів.

Також, оскаржуваними рішенням відмовлено в реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, з огляду на:

«ненадання/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання про прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».

У свою чергу, судова колегія зауважує, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкових накладних чи розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

Відтак, посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішень про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем є недостатніми чи такими, які у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність таких рішень.

При цьому, апеляційний суд вказує, що податковий орган під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної чи відмову у її реєстрації не має права здійснювати аналіз господарської операцій платника податків на предмет її реальності (нереальності) та не повинен надавати оцінку, серед іншого, наявності основних засобів, складських приміщень, трудових ресурсів тощо у платника податків. Така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.

Більше того, Верховний Суд вказував про те, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлює обов`язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Тобто, при вирішенні питання про реєстрацію податкової накладної суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - установлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

З огляду на приписи пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.7 статті 201 ПК України обов`язок подання податкової накладної на реєстрацію у платника податків виникає після кожного отримання коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або відвантаження товарів, незалежно від наявності інших первинних документів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як установлено апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи, не спростовувалось у ході розгляду справи відповідачами, податкові накладні складені у зв`язку із настанням першої події відвантаження товарів. Відтак, у Товариства виник обов`язок щодо складення податкових накладних, яка підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначене свідчить про те, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є формальними та об`єктивно не містять чіткого визначення правомірних підстав та мотивів для їх прийняття, а тому не можуть бути визнані законними та обґрунтованими.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.05.2024 року по справі №400/11727/23 та від 14.08.2024 року по справі №120/5503/23.

Більше того, апеляційний суд вважає помилковим посилання скаржника, що зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є втручанням у дискреційні повноваження податкового органу, оскільки в даному випадку обрана судом першої інстанції форма захисту порушених прав платника є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 28 квітня 2023 року у справі № 640/24227/19, 17 травня 2023 року у справі № 140/14282/20, 18 квітня 2024 року у справі № 160/18840/22.

Підсумовуючи вище наведене, судова колегія уважає, що суд попередньої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права.

З приводу доводів апеляційної скарги Товариства на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року у справі №420/31796/24, судова колегія зазначає про таке.

Згідно із приписами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, ураховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

В постанові Верховного Суду від 04.02.2020 року по справі № 280/1765/19 зазначено, що до переліку документів, які підтверджують витрати на правничу допомогу та які підлягають дослідженню судами відносяться договір про надання допомоги (або доручення), документи, якими підтверджується оплата послуг (робіт): (рахунок на оплату, квитанція до прибуткового ордеру, платіжне доручення про оплату, касові та фіскальні чеки, документи на відрядження тощо). Відсутність підтверджуючих документів матиме наслідком відмову в задоволенні стягнення таких витрат.

Колегією суддів установлено, що предметом спору у справі №420/31796/24 є перевірка правомірності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Згідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Таким чином, судом першої інстанції здійснено розгляд даної справи, як справи незначної складності, за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на матеріали справи з`ясовано, що на підтвердження понесення судових витрат на правничу допомогу представником позивача надано:

- договір про надання правової допомоги № 170/24 від 16.09.2024 року укладеного між Адвокатським Бюро «ЛЕОНІДА ЛІСНИЧЕНКА» (Адвокатське бюро) та ТОВ «МС КОРПОРЕЙШН» (Клієнт), за умовами якого Адвокатське бюро на умовах та у строки, визначені у цьому Договорі, приймає на себе доручення клієнта щодо надання йому правової допомоги, а клієнт на умовах та у строки, визначені у цьому договорі, зобов`язується сплатити гонорар за надану ним правову допомогу, а також компенсувати фактичні видатки, пов`язані з виконанням умов цього Договору.

За надання правової допомоги та представництво у суді клієнт сплачує Адвокатському бюро гонорар, розмір якого становить 20.000 (двадцять тисяч) гривень за повний комплекс послуг з надання правової допомоги по кожній справі у першій інстанції (правовий аналіз документів, підготовка та подача адміністративного позову, підготовка та подача відповідних відповідей на відзив, тощо) (п. 3.1. Договору).;

- акт приймання передачі наданих послуг від 17 квітня 2025 року за яким, АБ «ЛЕОНІДА ЛІСНИЧЕНКА» надало ТОВ «МС КОРПОРЕЙШН», а останнє прийняло наступні послуги у вигляді правової допомоги:

1. Правовий аналіз рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та документації клієнта на підставі якої складено податкові накладні (договори, рахунки, квитанції, акти, тощо) первинна консультація щодо перспективи судового оскарження.

2. Підготовка та подача адміністративного позову до Одеського окружного адміністративного суду (категорія справ середньої складності).

3. Правовий аналіз заперечень на позов, поданих Відповідачем, підготовка та подача відзиву на заперечення до Одеського окружного адміністративного суду.

4. Безпосередня участь та представництво інтересів ТОВ «МС КОРПОРЕЙШН» у судових засіданнях в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду, які відбулися 28 березня 2025 року, 02 квітня 2025 року, 07 квітня 2025 року, 15 квітня 2025 року. Всього надано правової допомоги у суді першої інстанції на суму 20.000 (двадцять тисяч) гривень.;

- детальний опис - звіт про надання правової допомоги 17 квітня 2025 року, де наведено вид наданої правової допомоги, загальною вартістю у фіксованому розмірі 20.000 грн.

Разом з цим, вирішуючи питання щодо розміру витрат на правничу допомогу, мають бути враховані заперечення щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Як правильно зазначено представником Головного управління ДПС в Одеській області у своєму клопотанню про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, що розмір заявлених представником Товариства витрат не обґрунтований пропорційно до предмета спору.

Більше того, стосовно доводів скаржника про те, що адвокат приймав безпосередню участь та представництво інтересів ТОВ «МС КОРПОРЕЙШН» у судових засіданнях в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду, які відбулися 28 березня 2025 року, 02 квітня 2025 року, 07 квітня 2025 року, 15 квітня 2025 року. Як стверджував скаржник, більшість вказаних судових засідань тривали майже годину.

З наявних в матеріалах справи протоколів судових засідань, які відбулися 28 березня 2025 року, 02 квітня 2025 року, 07 квітня 2025 року, 15 квітня 2025 року, судовою колегією установлено, що загальна тривалість судових засідань складає 1 год. 17 хв.

Апеляційний суд зазначає, що надані представником позивача докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Дослідивши матеріали справи та заперечення ГУ ДПС в Одеській області щодо витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи предмет позову, зміст і характер наданих послуг, оскільки справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, з огляду на незначну складність спору та невеликий обсяг доказів, судова колегія погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що співмірними витратами на послуги адвоката під час розгляду даної справи в суді першої інстанції є розмір 3000 грн.

На переконання колегії суддів саме такий розмір є співмірним відповідно до критеріїв, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України.

У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області, товариства з обмеженою відповідальністю «МС Корпорейшн» - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 року у справі №420/31796/24 та додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 року у справі №420/31796/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МС Корпорейшн» до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді О.В. Лук`янчук О.І. Шляхтицький