Рішення від 22.09.2025 по справі 126/2068/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/2068/25

Провадження № 2-а/126/65/2025

"22" вересня 2025 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Губко В. І.

секретар Бурлака А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Бершадського відділу державної виконавчої у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просить скасувати постанову від 02 квітня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП складену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн та провадження у справі закрити.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 02 квітня 2025 року згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 визнано винним військовозобов`язаного ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штраф в розмірі 17000,00 грн. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв`язку з тим, що він у період дії правового режиму воєнного стану, будучи військовозобов`язаним, без поважних на те причин, не з`явився за викликом для уточнення даних, причину неявки за викликом, не повідомив. В поясненнях до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 зазначав, що не прибув по повістці 26.10.2024 року у зв`язку із хворобою, про що повідомив ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 26.10.2024р. та надав підтверджуючі документи на підтвердження своєї хвороби та надіслання листа. Відповідачем не вказано, які саме дані не були оновлені ОСОБА_1 та які саме дані необхідні для звірки і не могли бути одержані відповідачем самостійно шляхом електронної інформаційної взаємодії. З набранням чинності Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в Україні запрацював застосунок "Резерв+", який дозволяє військовозобов`язаним оновити військово-облікові дані без візиту до ТЦК. Згідно з витягу з застосунку «Резерв+» вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , було оновлено дані 13.07.2024р., так вказаний витяг містить прізвище, ім`я та по батькові, дату народження, номер телефону та електронну пошту, категорію обліку. Вказані дані дійсні до 1.07.2026 року. Номер в системі Оберіг 220120220693973500011. Дані уточнено вчасно. Таким чином, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку, відповідач володіє щодо нього всіма обліковими даними. У постанові не зазначено, які саме конкретно відомості про себе (персональні дані) позивач був зобов`язаний уточнити і не уточнив, а отже, не в повному обсязі викладено суть (об`єктивну сторону) адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст.210-1 КУпАП не застосовуються - за наявності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи. Відповідачем не вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей щодо позивача в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося. Окрім того, згідно постанови, зазначено, що розгляд справи здійснювався без участі ОСОБА_1 , який не з`явився на розгляд справи про адміністративне правопорушення, що є неправдивим. ОСОБА_1 з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_5 , проте, йому повідомили, що т.в.о. начальника ОСОБА_2 не має, його повідомлять про час та розгляд справи. Якщо повідомлення не буде, тоді просто справу закриють так як він і просив. Постанова не була надіслана ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 . 08 вересня 2025 року ОСОБА_1 отримав лист від ДВС з постановою про відкриття виконавчого провадження №78942259 від 26.08.2025 р., стягувачем за яким є ІНФОРМАЦІЯ_7 згідно постанови про адміністративне правопорушення.

Представник відповідача Підвашецький В.М. через Електронний суд подав відзив на позовну заяву, в якому просив позов ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без задоволення, з огляду на наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджуються даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відтак на нього, як на військовозобов`язаного, поширюють свою дію вимоги Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про оборону України» та ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме громадяни зобов`язані з`явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк і місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, уточнення облікових даних тощо. 25.10.2024 року громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відповідно до абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч.ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 17 Закону України «Про оборону України» було вручено повістку №2194 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 09:00 год. 26.10.2024 року, проте ОСОБА_1 проігнорував дані вимоги та не прибув за викликом, що зафіксовано актами фіксування неприбуття по повістці за вх.№12133/4 від 26.10.2024 року, на третю добу за вх.№12240/8 від 29.10.2024 року та на сьому добу за вх.№12367/9 від 02.11.2024 року. 20.03.2025 року громадянин ОСОБА_1 особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 та у зв`язку із виявленням в його діях адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, де старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_9 майором ОСОБА_3 , уповноваженим складати протоколи про адміністративні правопорушення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 №1169 від 25.12.2024 року, на підставі статей 235, 254, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення було складено відносно ОСОБА_1 протокол №325 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, згідно якого: громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч.1, ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст.17 Закону України «Про оборону України», а саме згідно розписки про отримання повістки 25.10.2024 року отримав повістку №2194 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 09:00 год. 26.10.2024 року, для проходження медичного огляду ВЛК, проте громадянин ОСОБА_1 проігнорував дані вимоги та не прибув за викликом, що зафіксовано актом фіксування неприбуття по повістці за вх. №12133/4 від 26.10.2024 р., крім того, протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_10 , не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов`язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 3-тю добу за вх. №12240/8 від 29.10.2024 р., та в подальшому у семиденний термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_10 , що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов`язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 7-у добу за вх. №12367/9 від 02.11.2024 р., чим вчинив правопорушення передбачене ст. 210-1 КУпАП. Позивача булоповідомлено,що розглядсправи проадміністративне правопорушеннявідбудеться о10год.00хв.07.02.2025року вприміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 ,каб.6,розташованому заадресою: АДРЕСА_1 . В графі пояснення та зауваження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо суті порушення і змісту протоколу ОСОБА_1 власноручно зазначив: «Пояснення додатково додаються з доказами. Протокол мною прочитано і мною підписано». З доданого до протоколу пояснення ОСОБА_1 за вхідним №3808 від 20.03.2025 року встановлено наступне: «Я, ОСОБА_1 26.10.2024 року надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_11 заяву про неможливість прибути по повістці в зв`язку із хворобою, та на підтвердження надав оригінал медичної довідки. На лікуванні я знаходився за межами Вінницької області. Окрім того строк притягнення мене до адміністративної відповідальності у зв`язку з неявкою по повістці становить три місяці, згідно КУпАП, тому прошу вас провадження по адміністративні справі закрити по строкам та відсутності складу адміністративного правопорушення. Додаю копію опису до листа, копію поштових відправлень». Громадянин ОСОБА_1 заявив клопотання про розгляд справи без його участі. Другий примірник протоколу ОСОБА_1 отримав 20.03.2025 року, про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі протоколу. 02.04.2025 року на вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення час, будучи належним чином повідомленим про час і дату розгляду, ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_10 на розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення було критично оцінено пояснення ОСОБА_1 щодо поважності неприбуття за викликом, оскільки довідка «ПП НАЧМЕД» від 26.10.2024 року, з якої встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , перебував на амбулаторному лікуванні станом на 26.10.2024 року підтверджує лише факт звернення позивача на прийом до лікаря та його перебування на амбулаторному лікування станом на 26.10.2024 року, проте не підтверджує факт встановлення діагнозу чи хвороби, яка призвела до тимчасової втрати працездатності та перешкоджала йому особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Крім того, громадянин ОСОБА_1 , шляхом свідомого ігнорування свого обов`язку військовозобов`язаного, в порушення вимог ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у найкоротший строк після закінчення амбулаторного лікування самостійно не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Згідно статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Так, громадянин ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 26.10.2024 року, що було виявлено 26.10.2024 року та зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов`язаного по повістці за вх.№12133/4 від 26.10.2024 року. Відповідно, саме 26.10.2024 року ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та з 26.10.2024 року починається перебіг однорічного строку визначеного статтею 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення. Лише 20.03.2025 року громадянин ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому саме 20.03.2025 року, після виявлення особи,яка вчинила правопорушення, почався відлік 24 (двадцяти чотирьох) годин для оформлення протоколу. Відтак, протокол №325 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно громадянина ОСОБА_1 , був складений у відповідності до вимог статті 254 КУпАП. Керуючись статтями 210-1, 235, 245, 247, 254, 276-280 та статтею 284 КУпАП 02.04.2025 року Постановою №325 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 17 000.00 грн. Таким чином, відповідачем з дотриманням вимог КУпАП було правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за порушення останнім законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: вимог абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», частин 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 17 Закону України «Про оборону України», у зв`язку з неприбуттям військовозобов`язаного ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_10 на дату й час, вказані у повістці № 2194.

Представник позивача, адвокат Книш О., через Електронний суд подала відповідь на відзив в якому зазначила, що повістка це документ, що є викликом до ТЦК для уточнення даних, мобілізації або відправлення на службу, а направлення на ВЛК це окремий документ, який видається вже після приходу до ТЦК за повісткою для визначення придатності до військової служби. Тобто, спочатку особа отримуєте повістку, а потім, після візиту до ІНФОРМАЦІЯ_12 , уповноважені особи ТЦК та СП можуть надати направлення на проходження ВЛК. Документ, який направляє особу на військово-лікарську комісію, це не повістка, а направлення, що видається ІНФОРМАЦІЯ_13 ). Повістка може бути видана для явки до військкомату з метою уточнення облікових даних або зобов`язання явитися на мобілізацію, але саме на проходження ВЛК видається направлення. Відповідачем не надано до суду докази законності вручення повістки, а саме: докази ким було вручено повістку та наказ відповідного керівника ТЦК та СП про призначення уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_12 на вручення повісток. Відповідач сам зазначає як в оскаржуваній постанові так і у відзиві на позов, що ОСОБА_1 не з`явився 26.10.2025р. по повістці, не по направленню на ВЛК, а саме по повістці. В розписці про вручення повістки зазначено: для оновлення облікових даних, направлення на ВЛК. Не визначено причину вручення повістки, тобто потрібне не підкреслено. Також зворотній бік Повістки, а саме розписка про отримання не відповідає затвердженій формі згідно додатку 1 до Постанови КМУ №560 від 16.052025р. Окрім норм КУпАП, процедуру складання протоколів та постанов про адміністративне правопорушення визначає «Інструкція зі складання ТЦК та СП протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення», затверджена Наказом МОУ від 01.01.2024 року №3 (далі Наказу по тексту) Відповідно до п.2. розділу 1 Загальних положень Наказу уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення (додаток 1) (далі - протокол), передбачені статтями 210, 210-1, 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. В матеріалах справи про адміністративне правопорушення, які надані відповідачем, відсутня копія наказу (його витяг) про уповноваження т.в.о. Начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 на складання оскаржуваного протоколу, що є окремою підставою для скасування оскаржуваного протоколу. З огляду на вказане просила позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача, адвокат Книш О.М., подала до суду заяву про підтриманні позовних вимог та розгляд справи в її відсутність.

Представник відповідача, Підвашецький В.М., надав до суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу у відсутність представника ІНФОРМАЦІЯ_10 за наявними в матеріалах справи документами та залишити позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення.

Представник третьої особи Бершадського відділу ДВС у Гайсинському районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м. Київ) в судове засідання не з`явився, про причини не явки не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України судовий розгляд адміністративної справи здійснювався у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджуються даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відтак на нього, як на військовозобов`язаного, поширюють свою дію вимоги Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в частині, що включає обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

25.10.2024 ОСОБА_1 , відповідно до абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч.ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 17 Закону України «Про оборону України» було вручено повістку №2194 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 09:00 год. 26.10.2024 .

20.03.2025 старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи 1 -го відділу ІНФОРМАЦІЯ_10 - майором ОСОБА_3 , уповноваженим складати протоколи про адміністративні правопорушення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 №1169 від 25.12.2024 року, на підставі статей 235, 254, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення було складено протокол №325 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , згідно якого ОСОБА_1 порушив вимоги абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч.1, ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст.17 Закону України «Про оборону України», а саме згідно розписки про отримання повістки 25.10.2024 року отримав повістку №2194 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 09:00 год. 26.10.2024 року, для проходження медичного огляду ВЛК, проте громадянин ОСОБА_1 проігнорував дані вимоги та не прибув за викликом, що зафіксовано актом фіксування неприбуття по повістці за вх. №12133/4 від 26.10.2024 р., крім того, протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_10 , не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов`язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 3-тю добу за вх. №12240/8 від 29.10.2024 р., та в подальшому у семиденний термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_10 , що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов`язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 7-у добу за вх. №12367/9 від 02.11.2024 р., чим вчинив правопорушення передбачене ст. 210-1 КУпАП.

За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачена адміністративна відповідальність згідно ст.210-1 КУпАП та враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» та до цього часу в Україні діє особливий період то громадянин ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

У письмовихпоясненнях допротоколу проадміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив,що не з`явивсядо ІНФОРМАЦІЯ_5 увизначений вповістці часу зв`язку із хворобою, та на підтвердження надав оригінал медичної довідки «ПП НАЧМЕД» від 26.10.2024 року. Також позивачем було заявлено клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

02.04.2025 року Постановою №325 за підписом т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 17 000.00 грн.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до ч.1ст.22 цього Закону громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно ч.3 ст. 22 вищевказаного Закону під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено та проводиться загальна мобілізація на території України. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України.

Крім того, ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк.

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 після отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 мав обов`язок з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 у визначений в ній строк. Надана позивачем довідка «ПП НАЧМЕД» від 26.10.2024 підтверджує факт звернення ОСОБА_1 до медичної установи, проте не свідчать про встановлення діагнозу чи хвороби, яка призвела до тимчасової втрати працездатності та перешкоджала йому особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Крім того, позивач ОСОБА_1 , в порушення вимог ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у найкоротший строк після закінчення амбулаторного лікування самостійно не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Разом з тим, ч. 1, 3 ст. 210-1 КУпАП України передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, відповідно до частини 7 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

За положеннями пункту 7 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП.

Виходячи з наведених правових норм, в контексті спірних правовідносин, визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене під час дії особливого періоду, є факт неявки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_5 за повісткою у встановлений строк.

За змістом статті 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день виявлення правопорушення.

Адміністративне правопорушення, що ставиться у провину позивачу та полягає у неявці за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не носить характеру триваючого, а є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час.

Тобто днем вчинення даного правопорушення є день, коли позивачем не вчинені дії, які він повинен вчинити цього дня.

Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 09:00 год. 26.10.2024, що є датою вчинення правопорушення.

Суд зауважує, що про неявку позивача за викликом по повістці ІНФОРМАЦІЯ_4 стало відомо 26.10.2024, коли позивач не з`явився по повістці, про що свідчить акт фіксування неприбуття військовозобов`язаного по повістці за вхідним №12133/4 від 26.10.2024 року.

Однак спірну постанову № 325 за справою про адміністративне правопорушення винесено 02.04.2025, тобто адміністративне стягнення накладене на позивача поза межами строку, встановленого частиною сьомою статті 38 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відтак, постанова №325 від 02.04.2025 прийнята з порушенням норм КУпАП, тому є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

З огляду на зазначене, позов слід задовольнити в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору за подання позову в розмірі 484,48 грн. (квитанція ID 7087-4085-4107-1114 від 09.09.2025) та за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 970,00грн. (квитанція ID 6283-5136-5783-7723 від 09.09.2025).

Разом з тим, згідно ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" За подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову сплачується судовий збір в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в 2025 році становить 908,40 грн.

З огляду на вказане та беручи до уваги, що заяву про забезпечення позову подано в електронній формі, позивачем при звернені до суду із заявою про забезпечення позову сплачено судовий збір в більшому розмірі ніж визначено Законом, а тому у відповідності до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" та ч.1 ст. 139 КАС України 243,28 грн. позивачу належить повернути з державного бюджету як надмірно сплачені, а 1211,2 грн. стягнути з відповідача як суб`єкта владних повноважень за рахунок його бюджетних асигнувань.

На підставіст.22Закону України«Про мобілізаціюта мобілізаційнупідготовку»,ст.38,ч.3ст.210Кодексу Українипро адміністративніправопорушення,керуючись статтями18,19,241-246,286КАС України,суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Бершадського відділу державної виконавчої у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити.

Постанову від 02 квітня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП складену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. -скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) гривні 24 копійки, зайво сплачений ним згідно з квитанцією ID 6283-5136-5783-7723 від 09.09.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В. І. Губко