Ухвала від 26.09.2025 по справі 369/17488/25

26.09.2025

Справа № 369/17488/25

провадження №2-о/369/101/13

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2025 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Лапченко О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - державний нотаріус Панікар Валентина Миколаївна про встановлення факту родинних відносин, -

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Бородай Л.В. звернулася до суду з заявою, згідно якої просить встановити факт родинних відносин, а саме - що ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до такого.

Згідно зіст.2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, пропорційність.

Суд зауважує, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Статтями 174-177 ЦПК Українивстановлені вимоги до заяв по суті справи, які подаються учасниками справи до суду.

Відповідно до вимог ч. 3ст. 294 ЦПК Українисправи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно ч. 4ст. 294 ЦПК Українисправи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Так, представник заявника вказує, що заявник є єдиною спадкоємицею майна за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Належною заінтересованою особою по вказаній справі є державний нотаріус Панікар Валентина Миколаївна (при цьому заявник не вказує державним нотаріусом якої нотаріальної контори є зазначений нею нотаріус).

При цьому, суд зазначає, що відповідно дост.1277ЦК України у разі відсутностіспадкоємців за заповітом і за законом,усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняттяорган місцевого самоврядуванняза місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до п.5Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №5«Про судовупрактику всправах провстановлення фактів,що маютьюридичне значення»від 31.03.1995року для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний провести підготовчі дії, зокрема, з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

Крім того, згідно п.20Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, за відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги. Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.

Отже, заінтересованими особами по вказаній категорії справ є потенційні спадкоємці. Враховуючи викладене, заявником неправильно визначене коло зацікавлених осіб по вказаній справі.

Відповідно дост. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

ЗгідноПостанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»роз`яснено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Справи про встановлення фактів при відсутності спору про право розглядаються в порядку окремого провадження за участю заявника та заінтересованої особи.

Відповідно до листа Верховного суду від 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заявниками у справі про встановлення факту можуть бути спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом, і для яких у зв`язку із встановленням факту мають настати певні юридичні наслідки; особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб.

Заінтересовані особи беруть участь у справах цієї категорії з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

Як роз`яснено в пункті 18постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику в справах про спадкування»у справах про спадкуваннянотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатись до участі у справі.

Згідно п. 24 постанови Пленуму при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами (зацікавленими особами) є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

З поданої заяви судом встановлено, що у заяві у якості заінтересованої особи зазначено державного нотаріуса Панікар Валентину Миколаївну (при цьому заявник не вказує державним нотаріусом якої нотаріальної контори є зазначений нею нотаріус).

Між тим як вбачається з наведених норм заінтересованими особами у справах про встановлення факту можуть бути інші спадкоємці, а в разі їх відсутності територіальна громада населеного пункту за місцем знаходження спадкового майна в особі відповідної міської ради, районної чи селищної ради.

Представником заявника в прохальній частині заяви в якості вимоги зазначено про витребування доказів, що не є позовними вимогами.

Проте згідност.84ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третійстатті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Таким чином для усунення недоліків заяви заявникові слід: уточнити суб`єктний склад даної заяви, а саме - заінтересованих осіб; надати заяву про встановлення факту родинних відносин та її копії для уточнених заінтересованих осіб у новій редакції; клопотання про витребування доказів, у випадку необхідності, подати окремою заявою (ст. 182 ЦПК України).

Згідно зі ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких умов, згідно з ч.1ст.185ЦПК України суддя вважає за необхідне залишити заяву без руху, надавши заявнику термін для усунення недоліків вказаних в ухвалі та приведення заявлених вимог у відповідність з вимогами процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст.175,185,260,261,353 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И Л А:

заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - державний нотаріус Панікар Валентина Миколаївна про встановлення факту родинних відносин залишити без руху.

Повідомити заявникапро необхідність виправити зазначені недоліки заяви протягом 10 днів з моменту отримання ухвали. Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків заявиу строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною та повернута.

Копію даної ухвали невідкладно надіслати заявнику, що звернулася із заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя - Лапченко О.М.