Ухвала від 26.09.2025 по справі 520/25049/25

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 вересня 2025 р. Справа № 520/25049/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Височанської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Височанської селищної ради, в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Височанської селищної ради щодо не паспортизації вулиці Зеленогайської селища Високого, на вимогах законодавства яке регламентує благоустрій населених пунктів неправомірною.

- визнати бездіяльність Височанської селищної ради щодо не паспортизації проспекту Зеленогайського селища Високого, на вимогах законодавства яке регламентує благоустрій населених пунктів неправомірною.

- зобов`язати Височанську селищну раду вирішити питання про оформлення інвентаризаційної справи на вулицю Зеленогайську селища Високий, відповідно вимог Інструкції з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населених пунктів.

- зобов`язати Височанську селищну раду вирішити питання про оформлення інвентаризаційної справи на проспект Зеленогайський селища Високий, відповідно вимог Інструкції з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населених пунктів.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.

Суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, виходячи з наступного.

Щодо сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3 028,00 грн.

Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є вимога немайнового характеру, а отже ставка судового збору за подання даного позову становить 1211,20 грн.

Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, позивачем при подачі позовної заяви не надано квитанцію про сплату судового збору у встановленому розмірі, що не відповідає вимогам КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Разом з позовом позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір", в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд враховуючи майновий стан сторони, якщо судовий збір перевищує 5% розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік, може звільнити від сплати судового збору таку особу. Відповідно довідки від 06.01.2025 року, у 2024 році позивач доходів не мав, отримував пенсію, що підтверджено відомостями з ДРФО- платників податків від 24.02.2025 року.

Дослідивши вказану вимогу та перевіривши матеріали адміністративного позову, суд установив наступне.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору, відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, у розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23.01.2015 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Позивачем, на підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору, було надано до суду довідку про доходи ГУ ПФУ в Харківській області №40 від 06.01.2025, якою підтверджено, що позивач перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію за віком. Розмір пенсії за 2024 рік склав 47358,70 грн.

Також, долучено копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 24.02.2025, з якої вбачається, що за період з 1 кварталу по 4 квартал 2024 року інформація щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відсутня.

Застосовуючи положення п.1 ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", 47358,70 грн. (сума, яка була отримана позивачем за 2024 рік згідно наданої довідки) ? 0,05= 2367,93 грн.

За подання даного позову позивачу необхідно сплатити 1211,20 грн. за одну позовну вимогу немайнового характеру.

Отже, розмір судового збору за подачу даного позову (1211,20 грн.) не перевищує 5% розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік (пенсійні виплати 47358,70 грн.), отже клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не є необґрунтованим, не підтверджено достатнім доказами та не підлягає задоволенню.

Доводи позивача, щодо того, що пенсія відповідно до рішення Конституційного суду по справі № 1-р/2018 від 27.02.2018 не є доходом, а один із видів соціальних виплат у розумінні статті 46 Конституції України, суд вважає безпідставними, оскільки такий висновок надано в аспекті податкового законодавства, зокрема положень абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, тому такі висновки не є релевантними до обставин даної справи та не приймаються судом до уваги.

Суду надано право, а не покладено обов`язок зменшити, відстрочити, розстрочити чи звільнити сторону від сплати судового збору. Крім того, суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити сторону від сплати судового збору за однієї з умов, перелічених у пунктах 1-3 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", лише з урахуванням майнового стану заявника.

Обов`язок обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні сплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10.10.2019 по справі №215/3329/19, яка в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи те, що судовий збір не перевищує 5 відсотків розміру доходу позивача, наведені у позові причини не можуть бути визнані поважними, у зв`язку із чим дана вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст. 169 КАС України, якщо ухвала про залишення без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 161 КАС України, а саме надати до суду докази сплати судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі надавши до суду квитанцію на суму 1211,20 грн.

Реквізитами для перерахування судового збору (з 01.01.2025) є: отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Височанської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін - не більше п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.В.Шевченко